хочу сюди!
 

Марина

36 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 29-45 років

Замітки з міткою «мої вірші»

Дар посланий вiд Бога!

 Уміти вибачити - дар посланий від Бога,

 Не на словах, а серцем,  - головне в Душі.

 Пробачити і відпускати, не тому, що змога,

 Тому, що істинно - запрограмовано в судьбі.

 

 Прощати й знати,  що усе в минулому,

 Образи й  біль  понеслись в небуття.

 В Душі … і серці запанували ласка  і турбота,

 Ти знай, ... - не варто псувати життя.

 Вміти прощати - особливе мистецтво;

 Не кожному дано, не приходить само.

 В очі поглянь, зрозумій, можливо й не чітко,

 Адже  серце  любити давно вже могло.

 

 Душа відкрита для добра і світло має,

 Усмішка зустріне  проміння світанку,

 І пісню ранкового сонця Душа заспіває,

 Сумління  підхопить цей  ритм  спозаранку.

 І навчишся  істини великих розуміти,

 Добро  у  долю захочеш  впустити.

 І постараєшся  Душею посіяти  відповіді,

 І зможеш ти пробачити,  - і себе розкрити.

 

 Вміти прощати - особливий дар від Бога,

 Не на словах, а головне, в Душі!

 Вміти прощати, не примушуючи себе строго,

 Адже головне, зрозуміти, що це потрібно Тобі!

 Свидетельство о публикации №11112104348

Нехай мужчина говорить про Любов!


Якщо мужчина пише про любов,
Дихання тихішим трішечки стає...
І,  … лиш одну тебе він чує,
Коли мужчина пише про Любов ...

Коли він признається Тобі у віршах,
Слова вриваються мелодією коханння
… такою неповторною…  -  єднання,
Коли він зізнається Тобі в віршах ...

Коли ти для нього  і пекло, і рай,
Ти задихаєшся  … -  любов  ... і  я,
І не важливі ні плітки, ні лихослів'я,
Коли ти для нього і пекло, і рай ...

Коли над вами - вічна Любов,
Все меркне  … - немає бажань ...
Ні безнадії, і сліз, і виправдань,
Коли над вами - вічна Любов ...

Нехай говорить чоловік про любов!
Віршами, поглядом, примарним мовчанням,
Коли звучить признання  … - заклинанням !!!
Нехай говорить чоловік про Любов! ...

Свидетельство о публикации №11112073899

Нема страшнiше звiра, нiж людина

… Він втікав,  …а в нього стріляли люди ... Проломлюючись лапами в колючий сніг, Вовк знав, що порятунку вже не буде ... Нема нічого страшнішого, ніж людина ...і він біг … А в цю же мить,  … за сотні кілометрів, Виконувався  смертний вирок ... - як рок, Дівча малолітнє  в медичних нетрях Аборт вчетверте, …пішла на смертельний крок… Малюк кричав!  Але крик його ніхто не слухав, Він кликав на допомогу: «Мамочко, постій!» Ти дай мені шанс, щоб Тобі бути потрібним! Посій  можливість жити!  Адже я вже живий! " А вовк втікав,  гавкотом собаки горло рвали,  Кричав мисливець п'яний: …  «Наздожену !» ... … Його вже майже зовсім наздогнали, Схиливши морду,  вовк змахнув з очей сльозу ... Малюк кричав, сльозами заливався ... Не народившись,  …  -   помирав! Що сили  сховатись від сталі намагався, І в душу  матері благально  зазирав …  От тільки «мама»  не знає слова ... мушу, Не модно народжувати …не модно й доглядать. В нічних клубах  розтринькує свою душу ... Спалена совість…  своїх дітей можна й вбивать ... А вовк упав без сил, ... - так було треба, ... Він від вовчиці смертельне лихо відвів ... . Вона з вовченятами одна залишилась, Він з гідністю смертний вирок зустрів ... . … Собаки  на шматки рвали тіло … От тільки душу вовчу не порвать, Душа його мчала щасливою  в небо, Заради дітей  …- можна й помирать! І хто, скажіть, же звір насправді ? … Яким жахливим є цей вік ? … … Все просто, …  людяніші за нас – звірі, … Людина найзвірячіша … надворі  2012 рік! …

Свидетельство о публикации №11112044409

Кохання з присмаком гірчинки...

Кохання з присмаком гірчинки...
Солодка мить - мить забуття,
Коли є лише ти і я....
А інше, якось не важливо,
Все інше нехай зачека.

Проте не довгі щастя миті.
Ось тут ти був і вже нема.
Бринить не прошена сльоза
І те, що так зігріло серце
Примарно по душі блука...

І мучить навіть не чекання.
Не від розлуки та сльоза.
Безвихідь тужно огорта.
Чому між нами стільки всього,
Що серця стукіт завмира?

Житіє-битіє. Буття-муття

в душі у кожного поета лежить засмажена котлета
горілки чарка і столова ложка вінігрєта
а до горілки ще шматочок сала і цибуля
але то всьо у голові, в реалі на столі лиш дуля.

Все просто

Жорж Дикий

ВСЕ ПРОСТО

Я з Господом давно на "ти" -
мені Він "тикає" безбожно
і не пускає у світи,
щоб я не пер поперед рожна.

Так я й не пру, а що зіпру,
то не питатиму: - Чи можна?
Не нарікай на дітвору,
якій стареча є тотожна...

Для Господа ми всі одні
і розум тут ніщо не важить!
Якими були твої дні -
то тільки Вищий Суд розважить...

23.11.2008

На Спаса

Запахло рідним татовим садком
І пиріжками з маминим варенням,
Налиті яблука й грушки тайком,
Вітають із святим Преображенням.

А там, за хатою, бджолиний рій
Солодким медом ранок пригощає
І тепла татова усмішка в цій
Бджолиній хмарці знову оживає.

Квітують чорнобривці й повняки
З матусиного серця взявши цвіту,
А ми малі з батьківської руки
Їмо освячені дарунки літа.

І затишок на серці, і любов
Від спогаду, дитинством обійнятим.
Спішу до церкви з яблуками знов
І молюся за маму і за тата.

Візьми мої крила

Тобі важко? Візьми мої крила…

Хай вони допоможуть піднятись.

Додадуть тобі віру і сили,

Зможуть сум і тривогу здолати.

 

Так буває в житті - темна смуга

Часом сонячне світло ховає.

Хто здавався тобі вірним другом,

В найскрутнішу хвилину тікає.

 

Часто доля над нами сміється

І в залежність від себе жбурляє.

Та не зможе зламати серця,

Що невдачі і біль їй прощає.

 

Бог з любові до нас це усе допускає,

Бо лиш той, хто уміє терпіти,

Хто смиренно і радість, і смуток приймає,

Той по-справжньому вміє любити.

 

Візьми крила душі моєї,

В них молитви могутня сила.

Хай зростуться з твоєю душею,

Й подарують надії вітрила.

А я все жду ...


Пройшла весна й сховалося у серпанку літоІ сніг уже летить на мокрий тротуар.Я Вас все зву - але знову немає привіту -І нестримно проривається поетичний.дар

Барвінком стелиться на цвинтарі печаль

Барвінком  стелиться  на  цвинтарі  печаль,

 травою  поросли  занедбані  могили, 

завмерли  в  вічності  в  них  радощі  та  жаль,

забули  їх  чи  може  пам'ятати  не  хотіли. 

Легким  туманом  вкриється  земля

 ховаючи  уламки  втрачених  ілюзій,

 поламані  хрести  мов  докоряють 

 нам  -   шануйте  пам'ять,  бо  помрете  в  тузі. 

Блакитним  цвітом  стелиться  журба, 

чомусь  на  цвинтарі  завжди  його  багато,

 мов  килимом  вкриває  землю  там 

де  пам'ять  залишилась  лиш  у  датах. 

 15.04.2011

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256995