хочу сюди!
 

Алиса

41 рік, діва, познайомиться з хлопцем у віці 32-52 років

Замітки з міткою «економіка»

Зростання населення гірше за зміни клімату

Автори масштабного дослідження про приріст населення на планеті застерігають: світ дуже швидкими темпами наближається до перенаселення, яке мільярдам людей загрожуватиме голодом, спрагою чи браком енергоресурсів.

У звіті, підготовленому Іститутом інженерів-механіків, проблему зростання населення, особливо у країнах, що розвиваються, називають викликом двадцять першого століття. А її потенційну загрозу називають більшою, ніж від кліматичних змін.

Очікують, що у наступні шістдесят років населення планети зросте з нинішніх трохи менше, ніж 7 мільярдів - до 9,5.

Над цим звітом працювали близько 70 інженерів з різних країн. Вони твердять, що цей виклик можна подолати, застосовуючи вже існуючі здобутки інженерів.

Багато питань, але мало відповідей

У звіті йдеться про те, що роботу над технічними рішеннями для світу, населеного 9,5 мільярдами людей, треба починати вже зараз.

Інженери пропонують способи ефективного використання дощової води, а також технології тривалого зберігання свіжості харчів. Автори документу відзначають, що близько половини продукції, виробленої на африканських фермах, псується ще під час транспортування.

Інженери вказують, що чимало проблем можна розв'язати, якщо перерозподілити кошти. Але, як зазначає кореспондент Бі-Бі-Сі, науковці не зазначають, де, на їхню думку, можна знайти необхідні кошти.

Так, наприклад, у звіті сказано, що Європа має припинити експортувати до Африки старі автомобілі, які забруднюють довкілля, але вчені не дають відповіді на запитання, де африканські таксисти зможуть взяти гроші на дорогі нешкідливі для природи машини.

Інший автор каже, що Африці доти не слід допомагати будувати нові елекростанції, які використовують вугілля, доки континент не матиме технологій, які б убезпечили атмосферу від шкідливих викидів. Водночас науковці не вказують, хто платитиме за такі дорогі вдосконалення.

Кілька доброчинних організацій розкритикували звіт за те, що його автори не зуміли наголосити на тому, що проблеми з довкіллям та кліматом спричинили багаті мешканці країн із низькими темпами зростання населення, а не бідні люди з країн, населення яких швидко зростає.

33%, 1 голос

67%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Порошенко хоче знищити твою зарплату та заощадження

Порошенко хоче зниження облікової ставки НБУ, можливо до 0.5—1%. Така облікова ставка неодмінно призведе до здешевлення гривні та посилення інфляції в Україні, що, в свою чергу, призведе до ще більших перекосів в економіці, ще потужнішої інфляції, нищення зарплат та заощаджень, а разом — зубожіння населення та руйнування економіки.

http://www.epravda.com.ua/news/4a2fcdf592269/

Члени НКРЕКП приєднались до банди Геруса

За нашим із Віталієм Купрієм зверненням Головне слідче управління Нацполіції порушило кримінальне провадження проти голови і членів НКРЕКП, які відмовилися на звернення міністра енергетики заборонити імпорт російської електрики в Україну. Справа розслідується за ч.2 ст. 367 Кримінального кодексу України – службова недбалість.

Через злочинну бездіяльність голови НКРЕКП Валерія Тарасюка і членів Комісії вітчизняна економіка зазнає величезних збитків. Ви тільки вдумайтеся в ці цифри: 17% падіння видобутку вугілля, 4% – зниження виробленої електроенергії, втрачені тисячі робочих місць і мільярди податків до бюджетів. Усі ці жахливі наслідки – результат дії «формули Геруса», якою в Україну з жовтня 2019 року запустили російську електрику. НКРЕКП і уряд замість того, щоб припинити вбивство нашої економіки, продовжують її добивати. Платить за цей дебілізм влади кожна українська сім‘я безробіттям, бідністю і трудовою міграцією.

Згадаєте мої слова: судовий процес над бандою Геруса, до якої увійшли і члени НКРЕКП, у майбутньому буде одним із найгучніших в історії України, адже тільки сліпий може не бачити, що вбивство власної енергетики і економіки в інтересах Росії – це злочин!

Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

Тіньова економіка в Україні - резерв для зростання ВВП

МВФ подсчитал размер теневой экономики в Украине
10.02.18 10:59
печать
размер текста:   

Международный валютный фонд оценил размер теневого сектора в структуре экономики Украины за 1991-2015 гг. в 44,8%. Об этом говорится в докладе экономиста Леандро Медины из африканского департамента МВФ и Фридриха Шнейдера из австрийского Университета Кеплера (Линц).

 

При этом в 2015 г. показатель составил 42,9% от общенационального ВВП. Для сравнения: в России доля теневой экономики в среднем за 1991-2015 гг. была 38,4% и 33,7% в 2015 г.

 

В Азербайджане – 52,19% и 43,66% соответственно, Армении – 42,59% и 35,96%, Грузии – 64,87% и 53,07%, в Казахстане 38,88% и 32,82%, Молдове – 43,43% и 39,68%, Таджикистане – 42,99 и 37,73%, Киргизии – 37,92% и 30,78%, Эстонии – 23,8% и 18,49%, Латвии – 22,23% и 16,62%, Литве – 25,15% и 18,65%, Польше – 25,1% и 16,67% ВВП.

 

Начиная с 1991 г., когда теневая экономика Украины оценивалась в 38,96% ВВП, показатель рос до 1998 г., достигнув пиковой отметки в 57%. Нисходящая тенденция наблюдалась до 2008 г. – показатель снизился до 36,65%. Финансовый кризис стал причиной "отскока" и в 2009-2014 гг. уровень теневой экономики колебался в пределах 39,2-43,5%.

 

В 2015 году, последнем в исследовании, украинская теневая экономика оценивалась на уровне 42,9%. Для сравнения: в развитых странах показатель находится в пределах от 7% до 15% ВВП. Это США, Нидерланды, Япония, Швейцария, Сингапур.

 

Как сообщалось ранее, специальный комитет экспертов Совета Европы считает, что Украина стоит перед значительными рисками в вопросе "отмывания" денег через коррупцию и незаконную экономическую деятельность, включая фиктивное предпринимательство, уклонение от уплаты налогов и мошенничество.

 

МинПром

 

Якою буде економіка України у 2018 році

Якою буде економіка у 2018 році: експерти зробили прогноз
Якою буде економіка у 2018 році: експерти зробили прогноз

КИЇВ. 2 січня. УНН. У 2017 році Україні не вдалося виконати основні макроекономічні показники, закладені у Бюджеті. Аналогічна ситуація може повторитися і в 2018 році. Загалом, показники будуть не гіршими, але і не кращими. Такий прогноз зробили експерти у коментарі УНН.

Як зауважив голова Комітету економістів України, кандидат економічних наук Андрій Новак, у Бюджеті на 2018 рік закладено ріст ВВП у 3%, інфляція — 9%, девальвація гривні — до 30 грн за долар, проте ці показники навряд чи будуть виконані, адже у 2017 році не було жодних економічних реформ (лише медична та освітня, які напряму не стосуються економіки, та пенсійна, що фактично не відбулася). Водночас, не були проведені ні бюджетна реформа, ні податкова, ні кредитна, ні адміністративна, ні навіть реформа системи державного управління.

“В економічний системі ніяких реформ та змін не було. А оскільки їх не було, то не варто очікувати покращення економічних результатів у 2018 році. Вони будуть не гіршими, але і не кращими”, — переконаний експерт.

За словами екс-наукового співробітника Інституту світової економіки НАН України Всеволода Степанюка, закладена у Бюджет-2018 інфляція 9% при девальвації 10% неможлива в принципі.

“Якщо гривня буде 29-30 грн за долар, то інфляція, навіть за найбільш оптимістичними прогнозами, складе 12, а можливо і 15%. У нас інфляція завжди була більша, ніж падіння гривні”, — зауважив він.

Водночас щодо ВВП, то як уточнив В.Степанюк, якщо не буде суттєвих політичних потрясінь, то ВВП дійсно може показати приріст у 3 або навіть у 4%.

Про те, що планового прогнозованого показника інфляції в 2018 році досягти не вдасться, заявив і експерт Економічного дискусійного клубу, колишній керівник департаменту міністерства економічного розвитку і торгівлі України Євген Олейніков.

“Інфляцію не буде виконано. Тому що це передвиборний рік. Почнуться ігри в популізм — спроби підвищити соцвиплати тим чи іншим способом. Буде те ж саме, що і цього року — інфляція розженеться. Отримати ж економічне зростання після того падіння, яке було — не проблема, проблема отримати значне і реальне економічне зростання”, — підкреслив економіст.

В.Степанюк прогнозує, що 2018 рік не стане роком системних реформ, в силу того, що це буде передвиборний рік.

“Реформи переїдуть на 2019 рік, оскільки в 2018-му ситуація навряд чи стане настільки критичною, що вони будуть нагальними. Якщо не буде ніяких критичних потрясінь, активізації подій у зовнішніх гравців, то ми переживемо його так само, як переживали всі попередні передвиборчі роки, тобто без якихось проривів і особливих результатів. У кращому випадку — отримаємо базову підготовку до того, щоб в 2019-му почати якісь реформи”, — сказав економіст.

Економічний експерт Віктор Скаршевський звернув увагу на те, що закладене в Бюджеті на 2018 рік зростання ВВП на 3% насправді говорить про стагнацію економіки.

“Оскільки якщо порівнювати показники з рештою світу, то світова економіка зросте на 3,7%. Тобто, розрив між українською економікою і світовою, який і так величезний, збільшиться ще більше. А якщо порівнювати з країнами, що розвиваються, таким же як Україна, то вони виростуть ще більше на 4,9%. Виходить, що країни, що розвиваються, будуть рости в 1,5 рази швидше, ніж Україна. І це все на тлі того, що Україна в 2014-2015 роках різко провалилася на 17%. Це говорить про те, що уряд навмисно не робить ніяких активних дій для того, щоб українська економіка відновилася, і почала наздоганяти і випереджаючими темпами доходити до високого рівня”, — підкреслив фахівець.

В.Скаршевський навів ще одне порівняння: згідно з даними МВФ, якщо Україна буде рости на 5% щорічно, а економіка Білорусі буде на тому ж рівні, як і зараз, то Україна наздожене Білорусь через 16 років — в 2033-му, а Росію через 24 роки — в 2041 році.

“При поточній же економічній політиці ці 5% — недосяжні”, — упевнений економіст.

За його словами, головна проблема України — це структура економіки, яка є сировинною. Україна виробляє сировину і експортує її, а імпортує готову продукцію.

“При такій структурі економіки Україна приречена жити в борг (зовнішній борг цього року вріс на 3,9 млрд доларів, а за президентства Порошенка борг виріс уже більше (на 13 млрд), ніж при Януковичі (на 10 млрд) і на регулярні економічні кризи. Справа в тому, що українська економіка дуже залежить від кон’юнктури на сировинні товари на світових ринках, а ця кон’юнктура зазнає регулярних криз: ціни то ростуть, то падають, і це падіння набагато сильніше впливає на українську економіку, ніж зростання цін”, — пояснив В.Скаршевський.

Він додав, що після кожної кризи Україна опускається на нижчий рівень, а потім не встигає піднятися на той же рівень. Виходячи з цього, 3%-ве зростання ВВП — це практично ніщо, тому що немає взаємозв’язку: дій уряду і економічного ефекту.

Нагадаємо, експерти підбили підсумки року в економіці.

Джерело: УНН

Як державні підприємства отруюють економіку

УКМЦ : CASE-UKRAINE : ЦІНА ДЕРЖАВИ
ПРОЕКТ "ЗАХАЛЯВНА КНИЖЕЧКА"
ЯК ДЕРЖАВНІ ПІДПРИЄМСТВА 
ОТРУЮЮТЬ ЕКОНОМІКУ
Що ховається за "простими" заявами про переваги та недоліки роботи державних підприємств
Напередодні сезону відпусток уряд знову розпочав дискусію щодо "критичної необхідності приватизації". Такі гасла звучать щороку, проведення приватизації є частиною передвиборчих обіцянок Президента та партій, що входять в чинну коаліцію. Від приватизації очікують не тільки грошей в бюджет, але і приросту іноземних інвестицій, приходу нових технологій, нових робочих місць.

От тільки далі гасел "масова приватизація" не йде. Проведений нещодавно урядом "тріаж" (визначення: які з державних підприємств треба продавати, які закрити, а які залишити) мав би закласти ґрунт для початку справжнього приватизаційного буму. На заваді можуть стати два типи політиків. Або самі урядовці, які ніяк не можуть почати продавати підприємства, або "політики-популісти", які виступатимуть проти.

Давайте послухаємо, що вони говорять (і чому це не зовсім правда).

Ми свідомо уникали облич та прізвищ українських популістів з уряду, владних фракцій, опозиції та так званих "лідерів громадської думки". Ви впізнаєте їх.
"Державні підприємства – наше стратегічне багатство. Ми не можемо передавати його якимось іноземцям. Це продаж країни"
 
Теза про те, що "державні підприємства – стратегічний ресурс" росте корінням із соціалістичного минулого. У розвинутих державах Заходу більшість підприємств насправді приватні, і суспільство не страждає від цього. Звісно, є особливості – атомна енергетика в деяких країнах державна, державними є німецькі залізниці. Але двигуном розвитку та зарплат в сучасному світі є якраз приватний капітал. В Україні ж ми від роботи державного сектору більше втрачаємо, ніж отримуємо, як з'ясували експерти під час круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі. Заробляють на державних підприємствах зовсім інші люди.

Наталія Лещенко
Наталія Лещенко, економіст, CASE-Україна

На державних підприємствах працює 862 тисячі людей, це 11% штатних працівників в усій економіці. 

Загальна вартість активів державних підприємств станом на 1 жовтня 2016 року становить півтора трильйона гривень. Це 27% великих та середніх підприємств в Україні. За оцінками МВФ, станом на 2014 рік на підприємствах комерційного державного сектору вироблялося близько 20% ВВП. 

Власне, такий розмір сектору державних підприємств в Україні завеликий, ми перші в усіх міжнародних рейтингах. Також було в ЗМІ заявлено паном Гройсманом, що за результатами 2016 року збитки державних підприємств становили 82 мільярди гривень. Це трохи менше половини збитків взагалі в Україні. 

Державні підприємства також є джерелом фіскальних та соціальних ризиків. По-перше – заборгованість із заробітної плати. 38% всієї заборгованості з заробітної плати накопичили державні підприємства. За даними МВФ сума субсидій та податкових пільг чи дотацій в 2017 році державним підприємствам становила близько 5% ВВП. Все це – наші збитки. 

Недосконалим є також контроль за державними підприємствами. У нас немає повної інформації щодо кількості державних підприємств в економіці України. Згідно моніторингу Мінекономрозвитку, у нас 3634 підприємства, а згідно даних Фонду держмайна – на 176 одиниць підприємств більше. А якщо брати ЄРДПОУ, в Україні взагалі в два рази більше державних підприємств. 

Не всі держпідприємства звітують. Згідно даних рахункової палати у 2013-2015 роках взагалі не затверджували фінансові плани 40% підприємств. А звітують про виконання фінансових планів ще менше. 
[ Читати далі ]

ВВП України І кварталу 2017-го зріс на 2,4%

ВВП України І кварталу зріс на 2,4% 15/05/2017 

 

У першому кварталі 2017 року порівняно з відповідним періодом минулого року валовий внутрішній продукт України зріс на 2,4%. Про це свідчать дані Держстату.

“ВВП у першому кварталі 2017 року порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) зменшився на 0,3%, а порівняно з першим кварталом 2016 року – збільшився на 2,4%”, – йдеться у повідомленні.

Як відомо, Світовий банк, Європейський банк реконструкції й розвитку та український уряд очікують зростання економіки в 2017 році на 2%.

http://novynarnia.com/2017/05/15/vvp-ukrayini-i-kvartalu-zris-na-2-4/?aid=13P92Y.wghot

Торік ВВП зріс найбільше з 2011 року, – Держстат
21/03/2017

Внутрішній валовий продукт України в 2016 році зріс на 2,3% порівняно з 2015-м (у постійних цінах 2010 року). Про це свідчать підрахунки Державної служби статистики, оприлюднені у вівторок, 21 березня.

Це найкращий показник з 2011 року, коли зростання ВВП становило 5,5%.

Номінальний ВВП України в 2016 році становив 2,38 трлн. гривень, у розрахунку на одну людину – 55,8 тис. гривень.

Перед тим у 2015 році економіка України скоротилася на 9,8%.

Нагадаємо, після через блокаду ОРДЛО Нацбанк понизив прогноз економічного зростання до 1,9%.

http://novynarnia.com/2017/03/21/torik-vvp-zris-naybilshe-z-2011-roku-derzhstat/?aid=13P92Y.wghot

Социальный бунт: каким он будет? (прогноз)

Социальный бунт: каким он будет? (прогноз)
Новый Майдан против власти готовит сама власть

Как бы дальше не развивалась ситуация на фронтах Донбасса, сколь бы искусно не работала пропагандистская машина (которая все дальше, теряя связь с реальностью, начинает выхолащиваться, а значит и перестает быть эффективной, как раньше), совершенно очевидно, что в отрезке от одного-двух месяцев до максимум полугода Украину ждет новый гигантский социальный взрыв. А точнее, массированное цунами, первые волны которого уже начинают нехило раскачивать лодку постмайданной политической системы.

Когда/если это случится, то все это, конечно, уже не будет Майдан в его классическом понимании – веселые карнавально-опереточные и срежиссированные действа с певцами на сценах, сочувствующие журналисты центральных как бы провластных телеканалов, знакомые всем лица политиков из старой колоды, «печеньки» от западных дипломатов... Это будет самый натуральный социальный бунт во всей его «красе» – за еду, за свет, за тепло, за рабочие места, за зарплаты, индексированные в соответствии с бешенным ростом цен и т.д. С другой стороны, совершенно точно это уже не будет иметь никакого прямого отношения к украинским олигархам (как во времена предыдущих Майданов), а также к действующим украинским политикам, и тем более каким-то абстрактным евроценностям (евроинтеграциям, евроассоциациям etc). Олигархи, политики и Запад будут точно не на стороне этого Майдана.

Проблема нынешней власти заключается, наверное, в том, что сами же ее представители, еще год назад вламываясь во власть на шее Майдана, раскачали эту лодку до критических показателей. И теперь, оказавшись в условиях уже полномасштабной экономической катастрофы, не имеют ни малейшего понятия, что теперь со всем этим делать. Дабы не то чтобы вернуть эту лодку обратно в некое стабильное состояние, а хотя бы закрыть крупные пробоины в ней и приостановить ее быстрые погружение под воду. Теперь, по сути, любой ее шаг в таких условиях лишь ухудшает общую ситуацию, раскачивает ее далее. А значит, когда начнется ураган, у рулевых уже не останется никаких шансов устоять, причем с первыми же ударами волн надвигающегося социального взрыва.

Национальный банк окружают обманутые вкладчики; под Одессой, Николаевом и в Суммах простые жители перекрывают центральные магистрали, требуя прекратить веерные отключения электроэнергии; киевляне и сумчане протестуют против повышения цен на проезд в общественном транспорте; солдаты в зоне АТО и их матери – против участия в военных действиях и за демобилизацию; рабочие Кременчугского сталелитейного завода, 90% продукции которого ранее уходило в Россию, бунтуют против сокращений; профсоюзы готовятся вывести на улицы более 100 тыс. уволенных учителей и других работников; требуют понизить налоги и арендную плату торговцы вещевых рынков, треть которых уже банкроты; пока локальные потасовки в Виннице и Запорожье и т.д. и т.п.

Одними из самых «пожароопасных» могут оказаться крупнейшие промышленные предприятия, которые уже столкнулись с обвалом заказов на российском рынке, а также готовят массовые сокращения либо урезания зарплат. Наиболее критическая ситуация на предприятиях: авиапрома (например, заводы «Южмаш», «Мотор Сич» или «Антонов», где уже митингуют в связи с готовящимися массовыми сокращениями тысяч работников, – все они могут рекрутировать для будущих протестов минимум несколько тысяч человек, плюс членов их семей, которым терять уже будет нечего); металлургии (помимо упомянутого Кременчугского сталелитейного завода, который остановился из-за потери рынка России, есть еще с десяток крупных предприятий, где складывается еще более критическая ситуация), пищевой промышленности и АПК; машиностроения (от сумского НПО им.Фрунзе, где тоже готовят массовые сокращения, до АвтоЗАЗ, который в ноябре сократил выпуск в 10 раз, т.е. по сути, встал).

Впрочем, наиболее критическая ситуация сейчас на предприятиях химической промышленности, где до сих пор российский газ составлял до 80% себестоимости производства и которые в тучные времена давали более пятой части валютных поступлений Украины. Под угрозой, прежде всего, заводы «азотной» группы, а также знаменитое предприятие Одесский припортовый завод (ОПЗ), который на данный момент из-за падающих лимитов газа переживает резкий обвал производства и готовит сокращения чуть ли не половины своих сотрудников.

На днях местный профсоюз завода уже провел предупредительную акцию с требованием начать переговоры с руководством мятежных республик Донбасса, а также остановить приватизацию предприятия (говорят, что на этот прибыльный госактив давно положили глаз структуры олигарха Коломойского, недавно совершившие рейдерский захват другого местного гиганта – Одесского НПЗ). Иначе, по словам работников, завод просто остановится. Дело в том, что ОПЗ является конечным пунктом магистрального аммиакопровода Тольятти – Горловка – Одесса, который соединяет с ОПЗ такие комбинаты, как Тольяттиазот (Россия) и Стирол. В последние месяцы поставки полностью остановились, мощности предприятия пока загружены на треть, однако если с россиянами и ДНР не будет найден хоть какой-то компромисс, завод встанет окончательно.

Чем это чревато? Во-первых, Украина потеряет еще одно прибыльное госпредприятие, которое давало в казну более 500 млн. долларов в год прибыли. Во-вторых, предоставляло работу тысячам людей, плюс еще косвенно обеспечивало ею десятки тысяч жителей региона (это, по сути, градообразующее предприятие для города-спутника Одессы – Южного, прибыль которого многократно выше, чем дает даже тамошний гигантский порт). Вопрос: куда деваться десяткам тысяч людей, которым нужно кормить семьи, если они вдруг окажутся без работы, когда с рабочими местами в целом по стране и так полная катастрофа? Верно: еще около десятка тысяч возмущенных и голодных граждан, которым нечего терять, будут готовы войти в ядро (актив) возможного социального бунта. Причем, как у себя дома, так и по стране.

Все вышеперечисленное, очевидно, лишь первые предвестники той волны, которая может хлынуть в ближайшем будущем – когда начнутся и первые поистине людоедские (иначе уже и не скажешь) реформы нового Кабмина. Скажем, здесь и отмена надбавок, а точнее от 1/3 до 3/4 зарплаты всем категориям бюджетников (плюс планируемые их сокращения численностью в несколько сот тысяч). Сюда же – планируемая отмена стипендий студентам, а также грядущее повышение пенсионного возраста до 65 лет etc. К тому моменту, когда накал будет набирать новые обороты, люди уже будут жить несколько месяцев в условиях веерных отключений электричества (возможно, вскоре отключения придут и в Киев, который пока сия участь миновала), в условиях, когда размеры квартплаты уже вырастут в 3-5 раз, а для предпринимателей всех уровней, да и всем без исключения наемным работникам, будут введены просто умопомрачительные налоги. Какие конкретно налоговые «прелести» ждут нас с 1 января – можно «полюбоваться» в сводной таблице ниже.

Конечно, никто никакие требования выполнять не собирается, и даже реагировать на массовые возмущения этими драконовскими «перемогами» новой власти. Потому, что в условиях летящей вниз экономики, никакие требования типа сохранить рабочие места, не замораживать соцстандарты и пенсии, не отключать свет или не повышать в 5 раз тарифы ЖКХ, власть исполнить просто не в состоянии. Так как для этого нужно, как минимум, прекратить войну с Донбассом (крупнейшим индустриальным центром Украины), а также полностью примириться с Россией, от доступа или недоступа на рынки которой сейчас напрямую зависит, будем ли мы лететь вниз дальше с ускорением, либо начнем понемногу выкарабкиваться.

Что же касается судьбы нового правительства, да и всей нынешней власти. Дело не в том, готовит ли ей сейчас кто-то новый Майдан (или нечто типа еще одного восстания, но за пределами Донбасса), хотя эта власть всеми своими действиями, начиная с февраля, сделала все, чтобы нажить себе кровных врагов. Как внутри, так и вовне. Врагов, которые ее горячо «любят» и жалеют ей исключительно долгих лет жизни. Дело в том, что новый Майдан эта власть готовит для себя и против себя сама. Ибо, как минимум, своими реформами неизбежно разрушит народное доверие и социальную базу, на которую она могла до сих пор опираться. И которая, кстати, обеспечила этим политикам успех на Майдане.

То есть, аккурат в середине или во второй половине зимы может сформироваться критическая масса людей, причем в большинстве регионов (особенно в рамках промышленной дуги от Харькова до Одессы, которые пострадают больше всего), для которых все эти «перемоги» постмайданной власти станут просто невыносимы. И если они все не пойдут на площади для поддержки каких-то активных действий против нее, то уж точно не пойдут защищать ее, даже если та окажется в совсем уж критической для себя ситуации.

Ну а самое «пикантное» заключается в том, что если (как только) этот общеукраинский бунт начнется, очевидно, он будет лояльно воспринят (если не поддержан) всем нижним и средним составом силовых структур, а также армии. Ведь для них тоже готовятся глобальные и болезненные пертурбации (опять же, в сторону резкой оптимизации расходов бюджета). По крайней мере, пылкую «любовь», если не считать высший генералитет, к ней уже будут испытывать все люди в погонах где-то с января-февраля 2015 г. (с началом действия нового бюджетного плана).

И последнее. Как было сказано выше, все это, если случится (а сейчас видно, что скорее да, чем нет), то едва ли будет иметь что-нибудь общего с классическим Майданом, с его хотя бы симулятивным мирным протестом нескольких кварталах столицы. Он будет загораться сразу в разных точках страны, а новые лидеры толпы будут возникать не из перетасованного набора киевского политикума (как было на Майдане), с которыми можно было о чем-то договариваться, а буквально из ниоткуда – какие-то главы трудовых коллективов заводов, простые активисты улицы, региональные политики, обиженные нынешней властью. То есть, это будет некий сложный «компот», при котором лидерами протестов в двух соседних городах могут оказаться никак не связанные, а может и кардинально противоположные по своей идеологической начинке группы. Более того, возможно, в отличие от Донбасса, переход из просто горячей фазы в настоящий «кипяток» будет происходить непрогнозируемо, крайне стремительно и, вероятно, даже в считанные часы или сутки.

Проблема в том, что в отличие от ситуации годичной давности, украинские города теперь (и об этом с тревогой говорят сами силовики) просто переполнены всевозможным оружием (причем, не только легким стрелковым). Которое просачивается из зоны АТО и по другим каналам, растекаясь и раскупаясь бесконтрольно неизвестно кем и неизвестно в каких количествах. Люди, в чьих руках окажется это оружие, с учетом опыта и ошибок как Майдана, так и Донбасса, уже не будут стеснены какими-то формальностями, необходимостью имитации долгих протестов в рамках закона или норм международного права. Это могут оказаться целые группировки, которые на волне социального коллапса будут действовать куда решительней и хладнокровней.

Одно можно сказать определенно: если подобные массовые бунты вдруг случатся сразу в нескольких крупных городах (не говоря уже про столицу), да еще будут происходить на фоне коллапса энергетики и подкреплены такими группами невесть откуда взявшихся вооруженных людей, которые просто начнут брать под контроль какие-то ключевые объекты коммуникаций, предприятия, а также дороги и аэропорты, то… То на улице не найдется ни одной силы или группы людей, готовых им в чем-то возражать, вступать с ними в какие-то дискуссии и выяснения нюансов политических разногласий. После этого вся государственная машина, вместе с ее силовой компонентой, в один миг окажется попросту парализованной.

Точно так же, как это случилось в феврале в Киеве, а затем весной в Донецке, Луганске и целой дюжине остальных городов.

Наче як про нас;

Звернення Рона Пола стосовно стану економіки в США:
* англ.
* ґуґл переклад (дуже поганий)

Таке враження, наче як про нас пише, зокрема:
Правда в тому, що проблеми економіки спричинені бездарною монетарною політикою, центральним плануванням економіки, паразитизм уряду.
А також:
Приватний бізнес пригнічений надмірним податкуванням, затиснений бюрократичними обмеженнями та регулюванням

Як врятувати економіку?

Новообраний президент США Барак Обама закликає терміново надати допомогу американській економіці у розмірі щонайменше 800 млрд. доларів. (див.) Він вважає, що:
Якщо цього не зробити негайно - рецесія затягнеться на роки. Завдяки програмам державної допомоги він планує створити понад 3 мільйони робочих місць і витратити на це трильйони доларів з бюджету США.

Мені було б дізнатись вашу думку з цього приводу. Дякую за відповідь.

0%, 0 голосів

25%, 1 голос

25%, 1 голос

50%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.