хочу сюда!
 

Nata

35 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 40-52 лет

Заметки с меткой «книга»

Рукописи не горят...Иллюстрации к "Мастеру..."


Разноцветные глаза Воланда (крупно)
иллюстрация Николая Королёва (фрагмент На Патриарших)
 
"Живите так, чтобы если пришел бы Воланд,
Он пришел к вам, как к Мастеру и Маргарите"
Надпись на двери квартиры №50

*****************************
ИЛЛЮСТРАЦИИ К РОМАНУ МИХАИЛА БУЛГАКОВА "МАСТЕР И МАРГАРИТА"

http://litvinovs.net/pantry/mm_artwork/
-источник

Сохранить

Про гостей и поваренную книгу


часть предыдущая тут - http://blog.i.ua/user/3661818/1990931/
-----------------------------------------------
12- ая часть "Домовушечка Мацицька - светлый ангел дома"
----------------------------------------------------
Сегодня с утра в доме стояла особенная суматоха – Дедушка и Бабушка ждали своих старинных друзей, с которыми (страшно подумать!), учились вместе когда-то. Они не виделись много-много лет.
Бабушка ужасно волновалась, просто ужасно! Да и причина была очень серьезная – ведь гости должны были приехать из далекой страны.
Чем удивить иностранных гостей? – ломала голову Бабушка.
Она так и сказала: я ломаю голову, и в нее ничего удачного не приходит.
Щенок задумался:
« Как это – ломать голову? Странно, однако. Не заметил, чтобы Бабушка пробовала это сделать… она соврала? Да как-то не похоже на нее это… что же тогда? И как может что-то прийти прямо в голову? Внутрь что ли? Где мозг?»
Бабушка ходила по дому и вдруг хлопнула себя по лбу и сказала:
— Как я могла забыть? У меня же есть Поваренная книга, старинная, выпуска 1905 года. Давно я ее в руки не брала, а там наверняка можно найти интересный рецепт.
Интересный рецепт нашелся очень быстро! В разделе — «Что делать, если к вам пришли гости, а в доме нет продуктов?»
Бабушка открыла нужную страницу и прочла вслух:
— Пошлите кухарку в погреб, пускай она нарежет холодной буженины, лососины, добавит мочёную клюкву, посыплет свежей зеленью и подаст на стол. Разлив домашней наливочки, извинитесь перед гостями.
Бабушка позвала Дедушку, и они начали смеяться.
Щенок почти ничего не понял из прочитанного. Что такое кухарка? И почему надо перед гостями извиняться? Они же сами пришли в гости, так в чем же дело?
Вообще, Щенок подумал, что люди очень часто сами себе усложняют жизнь.
Зачем создавать проблемы, читать какие-то рецепты, а потом полдня стоять у плиты?
Щенок зажмурился и представил себе груду сочных костей. Вот это – мудрое решение!
Обеденный стол большой – это сколько можно туда косточек положить! Мама дорогая! И не надо даже тарелки ставить. И костей хватит надолго, тем более людям, у которых такие маленькие зубы, не то, что у собак.
Можно сесть всем вместе в уютной гостиной, разговаривать о жизни и грызть косточки. Идиллия!
Щенок очень любил кости, даже больше мяса, но их ему не давали, потому что боялись, что он повредит себе желудочно-кишечный тракт. Что такое желудочно-кишечный тракт, Щенок не знал, он внимательно осмотрел себя, когда услышал это выражение в первый раз, но никакого тракта, ни кишечного, ни желудочного, не нашел.
Иногда ему удавалось тайком ухватить косточку, он ее прятал в место, о котором знали только Кошка и Домовушка. Когда никто из обитателей квартиры не видел, Щенок, не спеша, с наслаждением сначала облизывал свое сокровище, проникая языком в каждую ложбинку и изгиб, не пропуская ни одной трещинки и выпуклости, а потом слегка грыз косточку, чтобы она не слишком быстро развалилась на части, и урчал от удовольствия.
Кошка ела только специальный сбалансированный корм для длинношерстных кошек, потому ей было непонятно – как можно получать наслаждение от такой вульгарной еды…
Тем временем Бабушка отложила книгу в сторону, вздохнула и начала колдовать в кухне.
—Что ты придумала? – спросил Дедушка.
— Мне кажется, это получится интересно, – ответила Бабушка и засмеялась, – во всяком случае, ничего похожего в поваренной книге нет. Иностранные гости точно будут удивлены.
-----------------
http://www.proza.ru/2016/07/19/1494
© Copyright: Ирина Лазур, 2016
Свидетельство о публикации №216071901494

Искусство легального, анонимного и безопасного доступа к ресурса


Название: Искусство легального, анонимного и безопасного доступа к ресурсам Интернета
Автор: Михаил Райтман
Издательство: БХВ-Петербург
Год: 2017
Страниц: 624
Формат: pdf
Размер: 40,7 Mb

Описан ряд приемов защиты персональных данных с помощью шифрования, паролей, многофакторной аутентификации, приватного обмена, бесследного удаления информации и других доступных обычному пользователю средств. Приведены способы конспиративного общения по защищенным каналам связи и подключения к анонимным сетям, таким как Tor, I2P RetroShare и др. Описаны способы получения инвайтов в закрытые сообщества и доступа к таким ресурсам, как Pandora и Hulu. Представлено подробное руководство по операционной системе Tails, обеспечивающей максимальный уровень анонимизации и безопасности. В качестве приложения приведен экскурс в Даркнет — теневую сторону Интернета, а также сведения о «варезной» сцене и демосцене, разновидности компьютерного искусства. Краткий глоссарий в конце книги поможет разобраться в специфических терминах.

Скачать Искусство легального, анонимного и безопасного доступа к ресурсам Интернета

Скачать с Turbobit.net

Скачать с Uploaded.net


Нравится

Бывает, что просто нравится. Хотя фильм - не книга. 


Міждержавний інститут українсько-казахстанських відносин


ПРЕС-АНОНС

21 листопада 2016 року в Національній академії наук України відбудеться презентація суспільно-політичного видання «Центральноазійський барс» директора Міждержавного інституту українсько-казахстанських відносин Миколи Степаненка.

Організатори заходу: Національна академія наук України, Міждержавний інститут українсько-казахстанських відносин, Посольство Республіки Казахстан в Україні та Республіці Молдова.

Видання присвячене 25-річчю Незалежності Республіки Казахстан.

У книзі викладена історія розвитку казахстанської державності. Висвічуються етапи формування казахстанської моделі державного будівництва - «Казахстанського шляху».

Книга розповідає про розвиток співпраці Республіки Казахстан з міжнародними організаціями та іноземними державами різних регіонів, пріоритети казахстанської зовнішньої політики, її підходах до актуальних міжнародних проблем.

У праці досліджена багаторічна діяльність Президента Республіки Казахстан Н.А.Назарбаєва по зміцненню глобальної безпеки і ядерного роззброєння.

У виданні подається казахстанський досвід економічного розвитку, накопичений за роки Незалежності, що став основою стійкості економіки Республіки і її здатності протистояти негативним проявам глобальних криз.

Охарактеризовано один з ключових національних проектів Казахстану - проведення Міжнародної виставки «ЕКСПО-2017» у м.Астані.

Книга розкриває суть однієї з головних складових структурних реформ по створенню міжнародного фінансового центру «Астана», що проводяться в Казахстані і спрямованих на диверсифікацію економіки, стабільне зростання і сприяння формуванню повноцінної фінансової системи країни.

Проаналізовано становлення та утвердження казахстанської моделі поліетнічного суспільства, діяльність якого спрямована на зміцнення міжетнічної та міжконфесійної злагоди.

У роботі висвітлено спільну історію українського та казахстанського народів, проаналізовано фундаментальні уроки минулого.

Праця окреслює найважливіші події в новітній історії взаємин Республіки Казахстан та України, розкриває становлення й розвиток двосторонніх політичних, економічних, культурних відносин.

Видання презентуватиме автор – директор Міждержавного інституту українсько-казахстанських відносин Микола Степаненко.

Очікується, що у заході візьмуть участь: Надзвичайний і Повноважний Посол в Україні та Республіці Молдова, глави представництв іноземних дипломатичних місій, акредитованих в Україні, видатні державні і громадські діячі України, провідні вчені, відомі письменники, представники бізнес-кіл.

Початок о 16-00 у Великому конференц-залі Національної академії наук України за адресою: вулиця Володимирська, 55, Київ.

Прес-служба

Міждержавного інституту українсько-казахстанських відносин.

Боявся

Що кіно, як то переважно бува, вийде значно гірше, слабше від книжки
Дарма боявся.
Вийшло люксусово! bravo
Книжка В. Лиса чомусь нагадала 100 років самотності Маркеса
unsmile
Кому цікаво: https://www.youtube.com/watch?v=AiSqm1X-OYk
Там перша частина, решта поряд
Рекомендуюpodmig

Передмова до книги В.Білінського «Москва Ординська (XIII—XVIст.)



Я, спочатку, відмовлявся братися за написання цієї книжки, але спонукав мене лист з далекої Канади:
--- Шановний пане Володимире, ми читали Вашу книгу «Країна Моксель» гуртом. Нам вона сподобалась. Але Ви своєю книгою зруйнували підвалини нашого світосприйняття. Тож, будьте ласкаві, напишіть, якою ж була історія Московії насправді.
Я, врешті- решт, зрозумів, що мені нікуди від цієї теми не подітись.
Так з’явилась нова праця — «Москва Ординська (XIII—XVI століття)». Хочу відразу попередити читачів, що вона не є продовженням раніше написаної тритомної книги «Країна Моксель, або Московія». Хоча дуже тісно пов’язана з нею. Важко зрозуміти історію Московської держави і московитів, не прочитавши «Країну Моксель…».
Аналізуючи лише правдиві факти, виходили висновки, що повністю руйнували російські історичні вигадки. Бо коли московити кажуть, що, приєднавши остаточно Новгород (земля Русі) у 1570 році, вони стали спадкоємцями новгородської історії, культури, ремесел тощо, то ми їм нагадуємо, що за 3-4 роки до походу Івана IV (Грозного) на це місто там лютувала чума, від якої загинуло більше половини населення. Тож, винищивши ще 60 тисяч люду і зруйнувавши весь Новгород — підприємства, церкви, торгові споруди, будівлі, московити приєднали до себе лише землі, територію.
Вовк, з’ївши вівцю, не успадковує її генів або звичок.
Між іншим, Новгород винищували двічі: у 1471 і 1570 роках — дід і онук — Іван III та Іван IV. Іван III добивав місто після чуми, коли загинуло 250 тисяч людей, у тому числі 48 тисяч у самому Новгороді. Так була повністю знищена новгородська культура, новгородські ремесла, новгородський вічевий дух свободи.
1581 року, під час Лівонської війни, Стефан Баторій оминув місто, бо воно лежало в руїнах. А у 1617 році, згідно з «ревізією», в Новгороді мешкало тільки 850 людей.
Такі факти можна знайти на кожній сторінці так званої російської історичної науки. Московські царі свідомо вкрали та приписали собі історію Русі (України). Вони вчинили це так відверто та нахабно, що такі діяння видно неозброєним оком. Однак російські послідовники послуговуються і сьогодні тим украденим надбанням.
Перша частина другого тому книги має назву: «Моксель: меря — мордва — московити». Вона спростовує московський міф про слов’янське походження «великоросів». Про те свідчать давні історики, топоніміка і гідроніміка Ростовсько- Суздальської та Рязанської земель, археологія і антропологія, де не вдалося знайти ніяких слідів слов'ян.
Московити — етнос фінського походження з великим додатком пізнішої казахської, татарської (тюркської) крові. Бо після завоювання тих земель військом хана Батия у 1237-1238 роках разом із новими власниками землі Золотої Орди — його братами Беркечаром, Чилаукуном, Мухаммедом і Чимпаєм — на терени сучасної центральної частини Московії переселилися тюркські роди: каракиреї, ширини, аргини, барини, дулати, конгирати, мангити, жал аїри, татари та інші.
Історія московитів має дуже мало спільного із тим матеріалом, який упродовж 200 років вивчають у школах Російської імперії. Тому не дивуйтеся, коли раптом виявиться, що у ній немає місця так званому Олександру Невському. Син Ярослава Всеволодовича — Олександр, справді, аби батько залишився живий, був забраний ханом Батиєм до себе, а батько разом із військом Батия вирушив у похід на Європу. Ярослав Всеволодович брав участь у штурмі Києва в 1240 році, а в 1241 році загинув у «Германії». Це засвідчили угорський монах Юліан та посол французького короля Людовіка IX — Вільгельм де Рубрук. Це якраз той похід, який названий російською історією, як «Татаро- монгольскою навалою». А Олександр, так званий Невський, став прийомним сином хана Батия, андою (клятва на крові) його старшого сина Сартака. Саме він із 1254 року (під іменем Хура-ага, від дому Батия) брав участь у переписі населення імперії Чингісидів.
Під іменем Хура-ага його знали перські історики та державні діячі. Російські історичні джерела подають його під іменем Олександра Невського, але й вони змушені були засвідчити його жорстокість до людей. За наказом Берке-хана його було отруєно у 1263 році, бо ж був прийомним сином хана Батия.
Велика Радянська Енциклопедія (3-є вид. т. 9, с. 561) визнала, що найбільш важливі посади займали члени правлячої династії чингісхана, царевичі («оглани»), які володіли наділами землі (14 улусів) у Золотій Орді.
Всі землі майбутньої Московії належали Золотій Орді, зрозуміло, що й вони стали улусами онуків Чингісхана, у тому числі й так звані Ростовсько- Суздальська і Рязанська землі. Пізніше, у 1272 році була заснована ханом Менгу (для сина хана Берке) Москва, яка теж стала улусом. Слід зазначити, що офіційна мова була по всій Золотій Орді, уйгурська (тюрська).
Завданням усієї російської історіографії (церкви і влади), починаючи з кінця XV століття (після 1472 року), стало приховування правди про походження династії московських правителів. Бо ще з тих часів династію Чингісхана пов’язували із самим Господом, що засвідчили фрески з портретами на стінах Благовіщенського храму в Московському Кремлі. А оскільки Чингісидів неможливо було «прилаштувати» до історії Русі (України), то й видали їх за Рюриковичів.
Спільна християнська віра об’єднувала всю Золоту Орду. Усіх Чингісидів, — володарів улусів Золотої Орди, які першими прийняли християнську віру, — Московська православна церква зарахувала до лиця святих. Так стали святими (канонізовані):
--- Онук Чингісхана, брат Батия — Мухаммед (у хрещенні Іван) — володар Тотемського улусу.
--- Правнук Чингісхана — Беклемиш (у хрещенні Михайло Тверський) — володар Мещерського улусу (так зване Велике Володимирське князівство).
--- Правнук Чингісхана, так званий Петро Ординський (син хана Берке), — перший володар Московського улусу.
Все, про що розповідається у книзі «Москва Ординська (XIII—XVI століття)», ґрунтується на московських та інших історичних джерелах. Звичайно, щоб знайти правдиві джерела (фальшування почалось з кінця ХV століття), треба було попрацювати.
Київ. Видавництво імені Олени Теліги. 2011р.

Память – зеркало души народа


В дни празднования 25-й годовщины Независимости в рамках 15-го юбилейного Всеукраинского фестиваля детского кино и телевидения «Радуга» и Всеукраинского конкурса юных фотолюбителей «Мы - дети Украины», прошла презентация книги директора Межгосударственного института украинско-казахстанских отношений, члена Совета политической партии «Партия местного самоуправления» Николая Степаненко «КАЗАХСТАН – УКРАИНА: ДРУЖБА, ЗАКАЛЕННАЯ ПЛАМЕНЕМ ВОЙНЫ».


Презентация книги проходила в Кременчугском Городском Дворце культуры - уникальном архитектурно-инженерном строении с самым большим зрительным залом в Полтавском регионе. В мероприятии приняли участие представители 12-ти областей Украины, среди них заслуженные и известные деятели фото- и киноискусства.

Место презентации книги выбрано не случайно, город Кременчуг освобождали от фашистов прославленные летчики-асы Второй мировой войны, казахстанцы, Дважды Герои Советского Союза Талгат Бельгельдинов и Сергей Луганский. Одним из организаторов партизанского движения на Полтавщине был соратник Сидора Ковпака, известный казахский партизан Касым Кайсенов.

Книга «Украина — Казахстан: Дружба, закаленная пламенем войны» рассказывает о мужестве и героизме казахстанцев, проявленные при освобождении Украины от немецко-фашистских захватчиков, о вкладе казахстанцев-труженников тыла в дело Великой Победы, об огромной помощи Казахстана в возрождении освобожденных районов Украины.

Большинство участников презентации молодежь, которая тепло встретила автора и его книгу. Ярким и эмоциональным было выступление кинорежиссера, актера, Народного артиста СССР, доктора искусствоведения, кинодраматурга Валерия Степаняна-Григоренко. Душевно и проникновенно говорил директор Кременчугского городского центра по внешкольному образованию, Заслуженный работник образования Украины, кинорежиссер, член Национального союза кинематографистов Украины Константин Холодняк.


Все участники презентации получили в подарок книгу с дарственной надписью и визиткой автора.

Дмитрий Бровкин руководитель Департамента по связям с общественностью Политической партии местного самоуправления, политический консультант

Слова из книг #2

- Ти в курсі, що довгий час, тобто майже всю історію людства, середня тривалість життя становила менш як тридцять років? Виходить, нормальне доросле життя тривало років десять, так? Ніхто не планував, як піде на пенсію. Не планував свою кар'єру. Ніхто взагалі нічого не планував. На це часу ні в кого не було. Тобто на майбутнє. А потім раптом тривалість життя почала зростати, у людей з'явилося майбутнє, і тепер люди майже весь час тільки про нього і думають. Про майбутнє, тобто. І все заради майбутнього. Ти закінчуєш школу, щоб потрапити у коледж, і щоб потім робота була трохи краща, і щоб дім купити більший, і щоб дітей в коледж відправити, і щоб у них потім робота була краща, і щоб вони могли дім купили, і щоб їм вистачило грошей своїх дітей відправили в коледж.

Джон Грін 
Паперові міста

Почему я сохранила этот кусочек? Мы слишком часто цепляемся то за прошлое, то за  будущее и забываем жить в настоящем. Поэтому может хватит планировать, просто пора Жить!