Всеукраинская Чернобыльская Народная Партия
«За благосостояние и социальную защиту народа»

         Комментарий по поводу «Итоговой пресс-конференции Президента Украины» 21.12.2011 г.

    Вот и сделал Президент Украины очередной доклад обществу о проделанной работе, о состоянии дел и положении страны.  И как все видите, пошла очередная волна «вешания собак», и вешания ни на кого-то другого, а на самого же Главного докладчика страны. И это закономерно, потому что он же как «Директор» на громадной «Атомной станции» и отвечает за страну по всем направлениям, в том числе и за создавшуюся «аварийную» ситуацию в обществе. Поэтому и закономерно его старание оправдать создавшееся положение, создать «картину», которая должна была бы быть реалистичной, а критику обернуть на признание мастерства и профессионализма.
    Но как все наблюдают, пишут и говорят, действительное не соответствует желаемому. В этом докладе, среди прочего, наше внимание привлекло два аспекта.
          Один касается спекуляций различных «вождей»  на бедах чернобыльцев, что устами Президента называется не иначе, как аферизм. Мы рады слышать, что Президент это понимает. Надеемся, что он также понимает, что главные  претенденты на эту роль находятся в среде служащих - исполнителей государственной работы. Как, например, недавно задержанная компетентными органами начальница Белоцерковского подразделения Пенсионного Фонда. Надеемся также, что вопросы, которые были заданы Президенту журналистами, подвигли его к пониманию того, что не всё так в стране, как он себе это представляет с подачи его источников, т.е. непосредственно подчиннённых ему госслужащих.
    Второй аспект, касается понимания того, кто кого и куда ведет или может вести в создавшейся в стране “аварийной” ситуации. Этот момент нам достаточно знаком, в том числе и в критических обстоятельствах, и во многом аналогичен. Например, к экспертам нашей Партии обращались специалисты  из Японии и других стран с вопросами о необходимых действиях в условиях аварий на ядерных объектах! То есть, государственные ответственные лица других стран отдают себе отчет в том, что от их решений зависит дальнейшая судьба и жизнь целых поколений. Что если они будут слепы, то пропадут и сами, и угробят миллионы жизней людей, которые полагаются на их профессионализм, видение проблем и знания, а также на их чисто человеческие качества, где, как минимум, лукавство означает гибель всего живого.
    Так и в управлении государством: чтобы картина отвечала действительности, а еще лучше, чтоб и сама была действительностью, которая радовала глаз, необходимо быть  «не слепым» тому, кто наносит краски на полотно. Продолжая аналогию государства с атомной станцией, «слепой» Президент у пульта управления страной – это смерть миллионов граждан, а оглядываясь на всю историю человечества, для слепых, идущих за слепым поводырем –  дорога в пропасть. Поэтому мы и не следуем по пути таких «вождей» и претендентов на это место, не повторяем то, что сейчас говориться, пишется и демонстрируется  многими, по сути, добрейшими людьми.
    Мы, ВЧНП, не самая рейтинговая политическая партия, однако на «полотне» картины реальной жизни мы общность граждан, возможно, самая немощная, которые желают видеть «поводыря» и его «помощников» зрячими. И вместо бесполезной полемики, мы рекомендуем Президенту прозреть, и это ему под силу. В «картине», которую сегодня видят граждане, «ведущий» поступает как слепой, а мы хотим быть убежденными в уверенности его шага и правильности его направления, а не констатировать подмену действительного – желаемым.
    Виктор Федорович! За Вами  миллионы невинных, миллионы сломанных, миллионы уже неизлечимых, миллионы еще не рожденных, а также многие «зрячие» и прозревающие. Неужели нужно, чтобы они говорили: «нас ведут слепые!»? А «бить», как сейчас образно говорят, будут «ведущего», и в действительности, ведь то, что «король голый» -  уже сказано!
    Мы знаем, что Вы понимаете свое положение. Было бы также глупо судить человека, находящегося между молотом и наковальней. Не многие согласны с тем, что Вам неудобно в таком положении.
В своем докладе Вы пожелали «не оказаться никому в роли «следователя» или «судьи».
Виктор Федорович! Мы все люди, и Вы не исключение, но очень немногие имеют этот дар – не судить. Это мудрые люди, а таких мало, поэтому и примеров нет. Вот Вас и расследуют, и судят все, кому не лень и кому как выгодно. Ваше желаемое снова и снова не соответствует действительному.
    Мы согласны, что до вступления на пост Главы Государства, Вы не знали и не могли знать той «картины» мира, которую увидели после. То, что Вы, вопреки ожиданиям многих, избегаете провокации и поэтому Вас нельзя назвать диктатором по факту, удовлетворив этим желаемое  многими, говорит о многом и в Вашу пользу. Поэтому, не входя в число «расследующих» и «судящих» Вас, не следуя «традициям», которые мы считаем если не глупыми, то нетрезвыми и порочными, задаем Вам наш вопрос:
    Вы можете стать Президентом всех Украинцев, в том числе  и немощных, в ближайшее время? И что у Вас для этого есть, кроме аппарата принуждения, который, к слову сказать, тоже по-разному может использоваться?
Главное Правление Партии. 
        
Председатель Главного Секретариата Партии                 Исаев Н.В.

Руководитель экспертных программ  ВЧНП                      Карпан Н.В.



КОНТАКТЫ:    
Исаев Николай Всисович
E-mail: [email protected]

Ответственное лицо: пресс-секретарь Елена Треммери
Моб. тел.: (067) 501-20-28;    (044) 599-40-90
E-mail: [email protected]

  Всеукраинская Чернобыльская Народная Партия
«За благосостояние и социальную защиту народа»

                                                      ОТКРЫТОЕ   ОБРАЩЕНИЕ

           К гражданам, которые пострадали вследствие Чернобыльской  катастрофы, «Детям войны», пенсионерам, военнослужащим  (в т.ч. «афганцам»), сотрудникам правоохранительных органов, шахтерам, инвалидам, матерям-одиночкам, многодетным семьям и гражданам других профессий и категорий, которым Конституцией  и Законами Украины установлены государственные социальные  гарантии!

г. Киев                                                                                                                               17.12.2011 года

     Для содействия Президенту Украины в гарантировании соблюдения Конституции и Законов Украины служебными лицами органов государственной власти и их структурных подразделений,     а также для реализации прав граждан на получение государственных социальных гарантий, установленных Законами Украины, в частности, относительно социального и пенсионного обеспечения, и во исполнение Устава Партии,   Всеукраинская Чернобыльская Народная Партия «За благосостояние и социальную защиту народа»  инициирует и начинает процедуру созыва «Собора» -  публичной всеукраинской общественной трибуны для решения наиболее болевых вопросов в стране при участии  институтов  Государства  и общества, в формате:
1.    Президент Украины;
2.    Глава Верховного Суда Украины;
3.    Глава Конституционного Суда Украины;
4.    Генеральный Прокурор Украины;
5.    Глава СБУ;
6.    Министр МВД Украины;
7.    Министр Юстиции Украины;
8.    Глава Пенсионного Фонда Украины;
9.    Глава Верховной Рады Украины;
10.    Глава Правительства Украины;
11.    Союз адвокатов Украины;
12.    Старейшины нации: Кравчук Л.М., Гузар Л., Марчук Е.К.;
13.    Представители духовных институтов (конфессий) Украины:
Православного Киевского Патриархата;
Православного Московского Патриархата;
Греко-католической Церкви;
Римо-католической Церкви;
Евангелистов Христиан Баптистов;
Еврейской общины;
Мусульманской общины;
14.    Представительство Всеукраинских общественных организаций и профсоюзов;
15.    Всеукраинская Чернобыльская Народная Партия “За благосостояние и социальную защиту народа”

Дело: Нарушение и невыполнение Конституции и Законов Украины служебными лицами органов государственной власти и их структурных подразделений.

Цель:   1.Исследование  “Собором” дела.
            2.Установление причин и субъектов нарушения и невыполнения Конституции и Законов Украины.
            3.Установление единой по всей стране процедуры досудебного урегулирования проблемы относительно гарантированной выплаты гражданам средств по государственным социальным гарантиям, т.е. сверка задолженности, правовое согласование, фиксация, порядок и сроки выплаты.
            4. Предоставление Президенту Украины - Гаранту соблюдения Конституции, прав и свобод человека и гражданина оснований для осуществления им мероприятий по выполнению Конституции Государства.

Докладчик: Инициатор созыва «Собора» - Всеукраинская Чернобыльская Народная Партия «За благосостояние и социальную защиту народа».
Содокладчики: Объявляются в день созыва.
Место проведения «Собора»:  01001, г. Киев, ул. Крещатик, 2, «Украинский дом».
Дату начала «Собора» будет объявлено дополнительно.
    
     «Собор» начнется рассмотрением дела, которое заявлено в «Открытом письме к «Комитету Сопротивления Диктатуре в Украине» от 10 августа 2011 года и было напечатано в статье «А судьи кто?» (http://politiko.ua/blogpost67266  и http://h.ua/story/338127/).
    
     Через данное дело инициатор «Собора» (Докладчик) предъявит финансовые ресурсы для наполнения госбюджета и одну из форм механизма для обеспечения гарантированных Конституцией и Законами Украины выплат по государственным социальным гарантиям.

     Дополнительная информация  к сведению граждан, социальные категории которых названы   в   начале  данного Открытого  Обращения
    
В период подготовки к «Собору», ПРОСИМ:

1.ОРГАНИЗОВАТЬСЯ в группы по 10, 50 или 100 человек, избрать старшин в каждой группе;
2.ПРИВЛЕЧЬ к этим группам, из числа родных и близких, лиц, которые владеют специальностями: экономист, бухгалтер, юридические специалисты;
3.УСТАНОВИТЬ  через старшин групп коммуникацию с местными ячейками Всеукраинской Чернобыльской Народной Партии «За благосостояние и социальную защиту народа»;
4.ПОДГОТОВИТЬ  копии документов  о надлежащих, согласно Закону,  а не Постановлений Кабмина, сумм финансовых обязательств (выплат) относительно социального или пенсионного обеспечения                 со стороны Государства в лице подразделений Пенсионного Фонда Украины или Министерства социальной политики Украины, которые составить в виде и по форме «Претензии» как документа гражданского досудебного урегулирования с:
-  расчетом претенциозной суммы;
- ссылками на статьи Конституции и Законов Украины, которые были приняты по поводу  того или иного обязательства Государства относительно предоставления государственных социальных гарантий;
- просьбой к соответствующему подразделению Пенсионного Фонда Украины или Министерства социальной политики Украины признать «Претензию» и выплатить претенциозную сумму в порядке досудебного урегулирования.
     Просим учитывать, что «Претензия» рассматривается и как один из документов, который может быть применен также и в процедуре переуступки права требования к Пенсионному Фонду Украины (ПФУ) или Министерству социальной политики Украины (МСПУ), согласно Гражданского Кодекса Украины (ЦКУ).
     При этом, в случае применения норм ЦКУ, претенциозные суммы, которые получены                     от переуступленных требований, направляются в адрес гражданина, а не нового кредитора (справка: граждане, перед которыми ПФУ и МСПУ имеют задолженность, являются его кредиторами. При применении норм ЦКУ, новым кредитором по отношению к ПФУ или МСПУ будет выступать Всеукраинская Чернобыльская Народная Партия «За благосостояние и социальную защиту народа»).    
     Просим также следить за информацией Главного Секретариата Партии и пользоваться коммуникацией с местными ячейками Партии для обеспечения самоорганизации и работы непосредственно, в частности и для осуществления работы по установлению местных форм «Собора».


Главное Правление Партии.           
Глава Главного Секретариата Партии                                      Исаев М.В.

КОНТАКТЫ:    
Исаев Николай Всисович
E-mail: [email protected]

Ответственное лицо: пресс-секретарь Елена Треммери
Моб. тел.: (067) 501-20-28;    (044) 599-40-90
E-mail: [email protected]

17 грудня 2011 року на моїй сторінці, що присвячена процесу скликання Публічного Громадянського Суду http://www.facebook.com/groups/204506062960433/ Керівник експертних програм, вчений-фізик Микола Карпан заявив про підтримку "Собору" і про намір Всеукраїнської Чорнобильської Народної Партії "За добробут та соціальний захист народу" (ВЧНП) взяти даний інструмент за робочу основу. Цитую:

  «Всеукраїнська Чорнобильська Народна Партія, після ознайомлення з сутністю «Собору», заявляє про свою готовність взяти даний інструмент за робочу основу. В «Соборі» ми побачили реальний механізм вирішення суспільно-політичних проблем, зокрема, проблем із соціальними виплатами, що останнім часом ведуть до напруження в державі. Зі свого боку ми, чорнобильці, на сьогодні випробували всі можливі і очевидні заходи донесення наших вимог та урегулювання питання щодо соціальних виплат. Пенсійні Фонди, прокуратура, суди, як проти окремих держпосадовців, так і проти органів ПФ в цілому, вуличні протести тощо не дають бажаного результату. Також ми не бачимо виходу і в переговорних процесах з народними депутатами та представниками органів влади. Тому, розуміючи необхідність вирішення проблеми комплексно, публічно і всім суспільством, ми розпочинаємо процедуру скликання «Собору» - суду за участю інститутів Держави та суспільства».

   Ці люди довго не мудрували з історичними аналогіями, а просто взяли як робочий момент і зробили заяву http://politiko.ua/blogpost74539. Їх не обходить, звідки це йде, але вбачають в цьому реальну можливість вирішення болючих суспільно-політичних питань. В приведеному зверненні головне – це механізм врегулювання проблеми соціальних виплат.  А як воно буде далі, то ми всі Ви маємо можливість спостерігати і вирішувати самостійно.

Президенту Европейской Народной Партии
господину Вильфреду МАРТЕНСУ
Комиссару ЕС по вопросам расширения и европейской политики соседства
господину Штефану ФЮЛЕ
Председателю Европейского Совета
Господину Герману Ван РОМПЕЮ
Председателю Европейской комиссии
Господину Жозе Мануэль БАРРОЗУ
Главе Европейского парламента
господину Ежи БУЗЕКУ
Генеральному секретарю Совета Европы
господину Турбйорну ЯГЛАНДУ
Президенту Парламентской Ассамблеи ОБСЕ
господину Петросу ЭФТИМИУ
Экс-президенту Польши
господину Александру КВАСЬНЕВСКОМУ
Канцлеру Германии
госпоже Ангеле МЕРКЕЛЬ
Президенту Франции
господину Николя САРКОЗИ
Премьер-министру Польши
господину Дональду ТУСКУ
Комиссару Совета Европы по правам человека
господину Томасу ХАММАРБЕРГУ

                                          Открытое письмо Евросоюзу

       Уважаемые дамы и господа, те, кто так или иначе хочет влиять на судьбу Украины в ее независимом выборе относительно присоединения к Европейскому или Таможенному Союзу!
       Каким бы тяжелым не был этот выбор, принимая во внимание внутриполитические противостояния и геополитическое положение страны, государство Украина давно стало на путь евроинтеграции. И на этом пути должен быть взвешенным каждый шаг, потому что Украина вступает в новые, еще не привычные для нее отношения с европейскими государствами, в то время, как украинско-русские отношения исторически и семейно сложись давно. Разрушать эти отношения ради неоднозначной выгоды ассоциации и зоны свободной торговли было бы крайне анти государственно и анти народно, потому что даже сегодня простому украинцу до конца не понятно, какую выгоду он получит от вступления Украины в ЕС. Очевидно, что выход на европейский рынок выгоден, прежде всего, крупному олигархическому капиталу и было бы логично, если бы между Украиной и ЕС установились понятные отношения, которые бы продемонстрировали рядовому гражданину Украины те направления деятельности и выгоды, которые он получит в случае евроинтеграции. В первую очередь, реализацию принципов верховенства права через совершенствование судебной системы и законодательной базы. На сегодня это  является главным месседжем лидеров ЕС для украинского общества.
       Однако следует заметить, что о необходимости соблюдения верховенства права в Украине комиссары Евросоюза и представители Европейской Народной Партии заговорили лишь относительно уголовного дела экс-премьера Юлии Тимошенко и других оппозиционеров. Более того, радикально настроенные члены ЕНП условием ратификации ассоциации Украины в ЕС ставят освобождение Юлии Тимошенко из под стражи и прямо заявляют об этом, обращаясь непосредственно к Президенту Украины.
Как видно из заявлений, для Европы, которая декларирует защиту прав любого человека как наивысшей ценности государства, самым ценным человеком в Украине оказалась Юлия Тимошенко, "друг и ассоциируемый член ЕНП".      При этом, в спичах евро парламентариев нет ни единого слова о предоставлении помощи и инструментов для реализации верховенства права на всей территории Украины относительно каждого рядового украинца. Ведь верховенство права не может быть примененным для одного конкретного человека в то время, когда по всей Украине от бесправия страдают миллионы украинцев.
       Не может быть исключений из правил там, где происходит исторический и показательный процесс. А дела Юлии Тимошенко, Юрия Луценко, Василия Волги, Леонида Кучмы, Игоря Зварича и других такими и являются. Точку в этих судебных процессах должен поставить украинской суд, а не шантаж со стороны Европарламента или манипуляция условиями принятия Соглашения об ассоциации Украины и ЕС.
В целом, создается впечатление, что европейские парламентарии считают Украину дикарским государством, где отсутствует понятие верховенства права как таковое и их миссия научить Президента Украины и все государство придерживаться этой древней законодательной максимы. Украинское законодательство основывается на Конституции Украины, где в статье 8 отмечено: "Статья 8. В Украине признается и действует принцип верховенства права". Определение данного понятия такое:
       "Верховенство права - это господство права в обществе. Верховенство права требует от государства его воплощения в правотворческую и правозащитную деятельность, в частности в законы, которые по своему содержанию должны быть проникнуты, прежде всего, идеями социальной справедливости, свободы, равенства и так далее. Одним из проявлений верховенства права является то, что право не ограничивается лишь законодательством как одной из его форм, а включает и другие социальные регуляторы, в частности нормы морали, традиции, обычаи и т.п., которые легитимизированы обществом и предопределены исторически достигнутым культурным уровнем общества. Все эти элементы права объединяются качеством, которое отвечает идеологии справедливости, идеи права, которая в значительной степени нашла отражение в Конституции Украины".
         Другое дело, что в любом государстве, без исключения, исходя из обстоятельств, в которых развивается общество, на качество соблюдения Законов влияет человеческий фактор. Именно из-за применения элементов верховенства права можно осуществлять контроль за соблюдением законности и достичь справедливого решения. Если сегодня гражданский суд не способен поставить точку в деле Тимошенко, верховенство права предусматривает социальные регуляторы на основе справедливости и равенства. Однако это не может быть Указ Президента или решение народных депутатов. Апеллируя к Президенту Януковичу, либо к Правительству Украины, либо к  Верховной Раде, представители ЕНП забывают, что по Закону ни Президент страны, ни народные депутаты, ни общественные деятели, а тем более граждане иностранных государств не имеют права влиять на независимую судебную ветку во время судебного процесса.
        Таким образом, вмешательство Виктора Януковича в судебный процесс противоречило бы Конституции Украины и свидетельствовало бы о диктатуре Президента, что по Закону является преступлением. Тоже самое касается предложений решения "вопроса Тимошенко" через дебаты в Верховной Раде Украины. Перенесение полномочий суда в сессионный зал внесло бы еще больше путаницы и неопределенности, а депутатская неприкосновенность спровоцировала бы многодневные драки стульями по голове и блокирование трибуны. На сегодня, ВРУ не имеет достаточного парламентского качества и доверия народа Украины, что делает невозможным принятие обществом любого ее решения.
        Очевидно, что и официальный вердикт Печерского суда по делу Тимошенко будет поставлен под сомнение той частью общества, которое является сторонниками экс-премьера. В целом, данный судебный процесс наглядно показал неспособность украинской судебной системы реализовывать свое предназначение в общеукраинском масштабе. И в данном контексте Евросоюз, вместо ручного вмешательства в конкретное уголовное дело, имеет все возможности способствовать учреждению и внедрению в украинском обществе нового инструмента альтернативного правосудия, что как раз и базируется на принципах верховенства права, открытости и равноправия. Именно соблюдение всеми гражданами, от крестьянина до президента страны норм Законов и Конституции,  ответственность перед Законом всех членов общества Украины, без исключения, за совершенные противоправные действия является залогом безопасности любого цивилизованного общества.
         Поэтому, опережая события и для предоставления украинцам возможности использовать альтернативный формат (социальный регулятор), который больше подходит под определение "общественный или народный суд", 10 августа через украинские средства массовой информации к обществу, в частности, к "Комитету сопротивления диктатуре в Украине" (возглавляет член БЮТ Сергей Соболев), обратилась тайная служба Института Гарантирования Конституции Украины.
         Данное письмо, полученное мною как журналистом в рамках профессиональной работы, было разослано почти во все центральные украинские и многие зарубежные СМИ. Письмо также получили народные депутаты и журналисты. Вот его содержание:
                                                       "Комитету сопротивления диктатуре в Украине
                                                        10 августа 2011 года

                                               Уважаемые дамы и господа!
     Обеспокоенные судьбой и положением Ю.Тимошенко, Ю.Луценко и других, искренне жалко, что вы так не беспокоитесь за судьбы рядовых граждан, которые не имеют ни материальных, ни социальных возможностей для собственной защиты хотя бы в минимальном объеме относительно возможностей этих названных.
Искренне жалко, что никто из вас - "борцов", "помощников", "сочувствующих", - не видит перед собой ни Государства, ни Института Гарантирования Конституции. Вы видите вместо Президента - физическое лицо, а вместо Государства - средство для обогащения себя и обмана и притеснения населения.
     При этом вы судите! Что ж, давайте судиться! За более близкую многовековую историю нет прецедента, чтобы тайная служба хоть какой-то страны выступила явно, в процессе управления или развития той или иной страны мира.
     Тайная служба Института Гарантирования Конституции государства Украина, с целью публичного урегулирования общественных проблем предлагает вам, господа, суд под названием "Проект "Собор". "Собор" называем проектом к моменту его публичной передачи официальным институтам государства и общества для публичного приложения для дальнейшего развития Украины.
     Место для этого суда - г. Киев, Украинский Дом.
     На суд приглашаются:
1. Президент Украины.
2. Председатель Верховного Суда.
3. Генеральный Прокурор.
4. Председатель СБУ.
5. Министр МВД.
6. Глава Правительства.
7. Союз адвокатов Украины.
8. Экс-президент, то есть Старейшина нации. К сожалению, право на это, хотя и с натяжкой, имеет лишь Кравчук Л. М. Другим двум пришлось бы сначала пройти "Собор" публичный.
9. Представители духовных институтов (конфессий) :
9.1. Православная Киевского Патриархата.
9.2. Православная Московского Патриархата.
9.3. Греко-католическая.
9.4. Римо-католическая.
9.5. Евангелистов Христиан Баптистов.
9.6. Еврейская.
9.7. Мусульманская.
10. Представители общественных организаций.
11. Комитет сопротивления диктатуре.
12. Службы, которые всегда присутствуют, в обязательный список не включены.
     Представителей международных организаций, послов государств и представителей СМИ приглашайте столько, сколько поместится.
     Дату и время проведения назначьте по своему усмотрению.
На суд явится старший офицер тайной службы Института Гарантирования Конституции Государства. Им будет предоставлена информация о нем самом и о юридически-правовой составляющей для его обвинения, он назовет свидетелей и фигурантов дела, которое охватывает практически весь период новейшей независимости. Будут указаны даже моменты, где пересекались пути и Ю.Тимошенко, и Ю.Луценко и не только их со службой.
     Да, к этим людям обращались в доступной им форме, но у них были свои планы, они не желали слышать. Как, например, вы сейчас, хотя и форма сверхдоступна.
Офицер отдаст себя на этот авторитетный суд, осуществит передачу "Собора", после чего над ним может быть осуществлен и гражданский суд, если кто-то сможет его обвинить.
После этого "Собор" может проходить любое лицо, хоть Тимошенко - экс-премьер, хоть Тимошенко - самый бедный крестьянин из самого отдаленного села самого отдаленного уголка Украины.
     С уважением!
     Пусть тайное становится явным, а не хотите, то обижайтесь каждый на себя, потому что с этого момента каждый персонально имеет дело со службой без вывески. А точнее, вам это стало известно. И продолжим судиться тайно.
     Юлия Владимировна Тимошенко, благодаря вам, пройдет полное показательное падение, что многим из вас выгодно. Тогда вы - в состоянии войны с Государством, а на войне как на войне.
     И Президент страны здесь ни при чем, потому что "Собор" пока что не является инструментом публичного управления.
Выбор за вами, дамы и господа! Бог в помощь"!

     В рамках содружества Украины и Европейского Союза, комиссары Европарламента и члены Европейской Народной Партии будут приглашены участвовать в публичных судебных процессах в качестве наблюдателей и экспертов.

Независимый журналист независимой Украины, Елена Треммери.

16.08.2011

                            Шановний пане Президент!

До Вас звертаються пенсіонери, що проживають у м. Біла Церква, Київської області. Гладкевич Георгій Михайлович – Пенсіонер, Дитина війни, Чорнобилець 4-ї категорії та Інвалід 1 групи (хвороба Паркінсона) та Гладкевич Антоніна Григорівна – Пенсіонер, Чорнобилець 4-ї категорії, Мати-героїня (Указ Президента України № 847\2011  від 23.08.2011 р.).
    Згідно із Конституцією та Законом України «Про звернення громадян» ми звернулися до місцевого відділення Пенсійного Фонду із Претензією щодо: 1)порушення ними вимоги ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно з якою з 1 січня 2006 р. діти війни мають отримувати щомісячно доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком; 2) з вимогою сплатити претензійну суму в розмірі 6759 грн.20 коп. заборгованості за 68 попередніх місяців та з пропозицією надалі виплачувати кожного місяця всю належну суму відповідно до Закону України.
                             
    У відповідь на Претензію Пенсійний Фонд м. Біла Церква, в особі керівника гр. Дебольської В.І., повідомив нам, посилаючись на ст.222 ч.2 Господарського кодексу України, що:
 «УПФУ у м. Біла Церква не є суб’єктом господарювання, а відтак правовідносини щодо призначення (перерахунку) пенсії, що виникли між пенсіонером та територіальним управлінням Пенсійного фонду України є адміністративними. Отже на них не можуть поширюватися норми господарського законодавства.  Порядку подання та розгляду претензій у правовідносинах щодо призначення (перерахунку) пенсії, що виникли між пенсіонером та територіальним управлінням Пенсійного фонду України чинним законодавством не передбачено. Враховуючи викладене вище, підстав для розгляду вашої претензії та прийняття будь-якого рішення за наслідками такого розгляду (прийняття \ відмови в прийнятті) в управління ПФУ у м. Біла Церква немає».
            
    До речі, ця відповідь на нашу Претензію зроблена з помилкою і адресована не Антоніні Григорівні, а Ользі Григорівні, про що ми повідомили ПФУ.
Враховуючи попереднє довготривале листування із Пенсійним Фондом м. Біла Церква, з усіх відповідей чиновників Пенсійного фонду видно, що вони не бажають мати справу із пенсіонерами, іноді взагалі не відповідають на запити, або відповідають відписками. Ми не маємо коштів на нотаріусів та адвокатів, не маємо змоги ходити по судах, бо обидва хворі люди похилого віку, а мій чоловік взагалі лежачий хворий, який потребує постійного цілодобового догляду.
З огляду на те, що ми більше не маємо засобів і можливостей добитися встановлення справедливого нарахування пенсії згідно чинного законодавства, ми звертаємося до Вас, Вікторе Федоровичу, як до Гаранта Конституції, який, зокрема, «є гарантом прав і свобод людини і громадянина» (ст.102 КУ). Згідно із статтею З Конституції України, яка гласить:  «Людина,  її  життя  і здоров'я,  честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та  їх  гарантії  визначають  зміст  і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.  Утвердження  і  забезпечення  прав  і  свобод людини є головним обов'язком держави», просимо Вас прогарантувати наше право на соціальні виплати та пенсію.

    Даний Відкритий лист до Президента України В.Януковича складений мною, журналістом, за документами і листами, що були передані мені разом із зверненням пенсіонерів про допомогу. Для перевірки фактів, в рамках журналістського розслідування ми виїхали на місце, до Пенсійного Фонду у м. Біла Церква. Реакція працівників ПФУ на появу журналістів разом із донькою пенсіонерів була миттєвою. Керівник Пенсійного Фонду гр. Дебольська В.І. в грубій формі вказала нам на двері і відмовилася давати коментарі по справі. Крім того, застосувала звичний для неї прийом виклику охорони для випровадження надокучливих відвідувачів. Цього разу, усвідомлюючи відповідальність за перешкоджання журналістській діяльності, охорона не виконала наказ керівника ПФ. Але, за свідченням не на камеру, охоронець ПФ повідомив, що у такий спосіб гр. Дебольська В.І. розправлялася з багатьма «невгамовними» пенсіонерами і, зокрема, охоронець спостерігав, як минулого разу охоронці силою випровадили доньку пенсіонерів Гладкевич. Взагалі, таку поведінку чиновника можна розцінювати як неадекватну і хворобливу з огляду на те, що Пенсійний фонд не є приватною власністю громадянки Дебольської і що будь-який держпосадовець повинен дотримуватися вимог Закону «Про державну службу». Якщо б не одне пояснення такої поведінки: за інформацією з джерел органів внутрішніх справ, громадянку Дебольську В.І. «кришують» певні особи, прізвища яких буде названо у свій час при відповідних обставинах на підставі доказів. Відомо те, що ОВС у Київській області давно намагаються «приборкати норовливу» керівницю ПФУ, але їм це не дають зробити її «хазяї».
Тому постають риторичні запитання: чому у Пенсійному Фонді, держустанові, в якій посадовці мають надавати послуги громадянам – платникам податків, до людей ставляться як до диверсантів? Чому керівник Пенсійного Фонду, окрім належної державної охорони, найняла за державні кошти ще і приватну охоронну фірму «А1»? Чому керівництво Пенсійного Фонду у своїх відповідях маніпулює статтями Законів, підлаштовуючи їх таким чином, щоб у всілякий спосіб «відфутболити» скаржників, чим створює соціальну напруженість у суспільстві? Кому це вигідно? Згідно позиції керівництва ПФУ в м. Біла Церква, прикриваючись ч.2 ст.222 Господарського кодексу України, пенсіонери взагалі не мають права звертатися із Претензіями до Пенсійного Фонду, бо він не є суб’єктом господарювання! Хоч стаття 1 «Закону про звернення громадян» говорить протилежне: «Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій  незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та  скаргою  про їх порушення».
    Отже, виходить, що: 1) комусь вигідно створювати соціальну напруженість у суспільстві через неможливість пенсіонерів добитися законного рішення по пенсіях; 2) відсутній механізм фіксації державної заборгованості перед пенсіонерами; 3) неможливо відстояти свої права на пенсію у законний спосіб через Пенсійний Фонд; 4) пенсіонери неспроможні (фінансово і фізично)  розглядати справи у судах; 5) безперспективність будь-яких спроб реалізувати  позитивне рішення суду через мотив «відсутність коштів у бюджеті»; 6) непереборна протидія держпосадовців у Пенсійному Фонді зводять нанівець будь-які намагання вирішити проблеми з пенсіями.
    До слова, пенсіонери Гладкевич не в змозі ходити по інстанціях, але за досвідом братів по нещастю, які мають досвід пошуку правди по кабінетах виконавчої влади, розуміють, що це марна справа, тому і звернулися безпосередньо до Гаранта їхніх прав.
З огляду на те, що дана справа торкається кожного пенсіонера по всій країні, а це мільйони громадян, очевидно, що вирішення цієї проблеми лежить у комплексному підході на всеукраїнському державному рівні. В серпні ц.р. мені до рук потрапив документ, що містить в собі інструмент урегулювання суспільно-політичної напруженості і являє собою публічний громадянський суд за участю всіх інституцій суспільства, в т.ч. Президента країни. Це дало б змогу знайти колегіальне рішення по багатьох проблемних питаннях і ці рішення були б народними, тобто, легітимними. Автор цього звернення – Таємна Служба Інституту Гарантування Конституції. Назва цього інструменту – «Собор». Для ініціації впровадження такого підходу дане звернення мною було направлене до «Комітету опору диктатурі в Україні» 10 серпня, а також надіслане провідним ЗМІ та журналістам, деяким публічним народним депутатам, ГО «Ніхто окрім нас», навіть передане Ю.Тимошенко у СІЗО. У м. Біла Церква я безпосередньо зверталася до місцевого штабу партії «Фронт змін» і потім до Арсенія Яценюка через його секретаря. Безрезультатно. Напевне, «ФЗ» всі сили кинув на збір підписів.
Не отримавши жодної реакції, це звернення я оприлюднила у статті http://politiko.ua/blogpost67266 Загалом, у моєму списку спілкувань з різними політичними силами, політиками та громадськими діячами на тему їхньої готовності сприяти захисту прав людей понад 30 осіб. Багато хто з них мають і засоби, і можливості, і кошти, аби започаткувати в країні такий процес захисту прав громадян в усіх сферах. Проте, як видно, політичним лідерам більше до смаку витрачати кошти на палатки, мітингувальників та збір підписів під затребуваними гаслами, аніж робити реальну справу. Бо піар завжди приносить миттєві рейтингові результати, не виходячи з кабінету чи ефіру Савіка Шустера.
Власне, я не маю ані коштів, ані зв’язків на телеканалах, ані партійного та людського ресурсу, але як журналіст і громадянка, на свій страх і ризик, звертаюся до Вас, Вікторе Федоровичу, як до Гаранта Конституції, підтримати ініціативу впровадження публічного громадянського суду і сприяти його реалізації.

Олена Треммері,
Член Асоціації Європейських Журналістів, вільний журналіст.

24.11.2011

У центрі Києві триває незаконна боротьба проти культурних й наукових об’єктів.  У суботу 22 січня ц.р. група рейдерів захопили приміщення, в якому вже 40 років працюють редакції журналу «Трибуна» і щорічника «Наука і культура», без попередження і за відсутності представників засновників – Товариства «Знання» України, Національної академії наук України і Національної спілки журналістів України, а також працівників редакцій цих видань. Так, рейдери разом з охоронною фірмою зламали двері в приміщенні редакцій по вулиці Прорізній 10 та вивезли все майно редакційного колективу в невідомому напрямку. З’ясувалося це лише тоді, коли рейдери не пустили в понеділок на свої робочі місця співробітників редакцій.

Конфлікт навколо цього приміщення виник ще в травні 2009 р., коли засновнику «Трибуни» і «Науки і культури» Товариству «Знання» України стало відомо, що у 2008 році приміщення комунальної власності, яке засновник орендував для редакцій цих видань 40 років і договір оренди якого закінчується тільки 1.01.2011 р., було вже продано фірмі ТОВ «Лорбук» без відповідного сповіщення орендатора та всупереч встановленому законом порядку. Так, не було оголошення про виставлення на аукціон приміщення у ЗМІ. В аукціоні брали участь лише 4 малі фірми, які очолювала одна й та ж особа – Е.М. Красковська, і які, до того ж, за вказаними адресами не значилися. На рахунку фірми "Лорбук" на той час було 52500 грн., а вона повинна була заплатити за це приміщення 1 млн. 152 тис. грн. Орендоване Товариством приміщення виставлялося на продаж відомою співучасницею рейдерства Першою універсальною біржею "Україна", яка на час його продажу – 15.07.2008 р. – не мала документально укладеного договору з Шевченківською райрадою – тогочасним господарем комунальної власності району, – щоб бути посередником у розпродажу її майна. Отже, дії цієї біржі були незаконними, рейдерськими. Не врахували й того, що на час цього продажу діяла норма Закону України "Про тимчасову заборону приватизації пам’яток культурної спадщини", а це приміщення перебуває в будинку, який належить до таких споруд.

Товариство «Знання» як орендар та законний користувач приміщення звернулося до Господарського суду м. Києва за захистом своїх законних прав і з метою визнати недійсним договір купівлі-продажу між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської райради і новим «власником» приміщення – ТОВ «Лорбук». У травні 2010 року цей суд визнав правоту Товариства та задовольнив позов у повному обсязі, а також визнав недійсними аукціон з продажу приміщення на Прорізній і договір купівлі-продажу між вище згаданим управлінням і ТОВ «Лорбук» як такий, що укладений з порушенням законного порядку приватизації. Це рішення залишено в силі постановою Вищого господарського суду України.

Проте ТОВ «Лорбук» не полишає спроб загарбати майно, яке орендує Товариство «Знання» у громади Шевченківського району і в період судових спорів шахрайським способом перепродує приміщення. Як стало відомо, ще 20 жовтня 2008 р., за 2 роки і 2 місяці до вищеозначених дій по захопленню приміщення, ТОВ «Лорбук» в особі директора Краковської Елеонори Михайлівна уклало договір купівлі-продажу даного приміщення з Діаною Михайлівною Романенко, у якої не тільки збігається по-батькові з директором Лорбуку, а й місце проживання вказано за тією ж адресою, що і в пані Краковської (м. Київ вул. Володимирська буд 18/2 кв. 14). Продаж було здійснено за ту ж саму суму 1 млн. 152 тис. грн., за яку ТОВ «Лорбук» ніби то купив це приміщення у громади Шевченківського району. В той же час ТОВ «Лорбук», приховуючи ці факти, звертався до Товариства з пропозиціями придбати в нього це приміщення. Крім того фірма надсилала листи з погрозами висилити редакції, якщо Товариство не буде платити йому орендну плату та листами про підвищення ставок оренди. А пані Романенко всі 2 роки мовчала як «риба» за свою покупку і претензій до орендаря не виставляла. Тобто оборудка відбулася не з метою отримання прибутку суб’єктом підприємницької діяльності, а для того, щоб замести сліди і перешкодити захисту прав законного орендаря, тим самим, свідомо ввівши суди в оману, що є порушенням моральних засад суспільства. Ці дії призвели до порушення публічного порядку і були спрямовані на незаконне заволодіння майном територіальної громади.

Ця схема оборудок повторює схеми, за якими рейдери захопили багато майна в Україні. Так, історія захоплення приміщень редакцій «Наука і культура» і «Трибуна», напрочуд, як дві краплі води, схожа на захоплення у вересні 2009 р. книгарні «Сяйво», конфлікт навколо якої й досі не вирішений і жодного винного у захопленні якої не притягнуто до відповідальності. Тоді Шевченківська райрада за такою ж самою схемою продала приміщення на Червоноармійській, 6, де з 1961 року знаходилась книгарня. Чи це часом не ті самі рейдери, яким не дають по руках правоохоронні органи Києва?