Жили собі, були собі дід та бабаЖили цікаво, не нудьгуючи. Бо в баби завше напоготові були свіжі креативні ідеї, що потребували негайної реалізації Ось так і цього разу - А давай но, діду, заведемо собі... - Корову! , - зрадів дідо, котий молока хоч і не вживав за якимось мотивами, та сир, сметану й кефір поважав - Нє-е, корову пасти треба, доїти.... - Собаку! , - дід давно потребував вірного друга - Нє-е-е, від нього шерсть....

Читати далі...

[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]

- бруківку на Грушевського поклади, я ж не муляр;- бізнес продай, я ж не продавець на базарі;- АТО за години закінчи, я ж не володар часу;- 1000 гривень воїнам виплачуй, я ж не бухгалтер;- війну виграй, я ж не полководець;- економіку піднімай, я ж не вантажник;- гривню зміцнюй, я ж не цемент;- комунальні тарифи зменшуй, я ж не ліфт, вгору-вниз їздити;- суди, прокуратуру, міліцію реформуй, я ж не реформуй;- вдало веди перемовини, я ж не якийсь базіка;- не змінюй Конституцію, я ж не впертий, як .....

Читати далі...

З глибокого, чарівного, незабутнього, безтурботного дитинства виринають казкові спогади про "Іванка та Марічку". Здавалося би, мушу забути ту казку під екзабайтами інформації, яку переробив за роки свого життя, мушу забути через всі ті фантастичні ігри, в які грав і в яких виступають вічні казкові архетипи з нареченою, з її вимогливим до кандидатів на шлюб батьком, зі скарбом, який кандидат на шлюб повинен принести з лігва Чорта, з підземелля, з потойбічного світу мертвих. І там...

Читати далі...

(вірш писався давно, коли в мене ще й дитини не було. я уявляла свою розмову з малям, і от що вийшло...) Подивись-но, любий синку - В небі плавають хмаринки. То - для дощику торбинки - Щільно в них лежать краплинки; Безліч крапельок води! І мандрують світом хмари, Гнані вітром, мов отара, Ані краплі не минають - До...

Читати далі...

Он легко парил над тяжело дышащим океаном, полностью отдавшись воздушному потоку, который, то поднимал его неимоверно высоко, то стремительно опускал вниз к самой воде. Стихия воды и воздуха пьянили его, и казалось, что этому не будет конца, что это будет продолжаться вечно. Но вдруг, его внимание привлекла стая чаек, вернее, не сама стая, а одна из чаек, которая почему-то отделилась от стаи и неслась прямо к нему.- Привет, Альбатрос! -Привет! -Можно я полетаю рядом с тобой? - Конечно...

Читати далі...

Жила-была вне времени одна Маленькая Душа, которая сказала однажды Богу: - Я знаю, кто я есть! - Замечательно, - ответил Бог, - и кто же ты? И Маленькая Душа прокричала: - Я есть Свет! Бог улыбнулся своей большой улыбкой и сказал: - Верно! Ты есть Свет! Маленькая Душа была очень счастлива, так как поняла то, что рано или поздно понимают все души в Царстве Бога. - Ух ты, - сказала...

Читати далі...

Додаткова голосувалка до казки для дорослих 5 http://blog.i.ua/user/4596760/1315037/З пулітичним ароматом