Хто чув анекдот?!
- 22.07.12, 08:51
-
-
-
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
Без мови немає народу, як сонця нема без тепла.
Згадаймо слова В. Сосюри: Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема.
В землі віки лежала мова І врешті вибилась на світ. О, мово, ночі колискова! Прийми наш радісний привіт. Навік пройшла пора безславна. Цвіти і сяй, моя державна. ( О.Олесь)
Відомий український письменник XIX ст. Панас Мирний писав: „Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздум, досвід, почування”. Отже, мова — це наш всенародний скарб і найважливіший засіб спілкування , її треба берегти, розмножувати і передавати нащадкам. В 10 статті першого розділу Конституції України записано: «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Мова – один з найдивовижніших скарбів, що людина створила за свою історію. Тому кожен народ береже і плекає свою мову, бо без мови немає народу. ‘’ Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, що єси Ти і Бог-Людина, і Бог-Віра, і Бог-Надія. То ж стояла Ти на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впускала туди злого духа скверноти, злого духа виродження, злого духа ганьби. І висвячувала душі козацького роду. І множила край веселий, святоруський і люд хрещений талантами, невмирущим вогнем пісень і наповнювала душі Божим сяйвом золотисто-небесним, бо то кольори духовності і божого знамення. Мово моя! Дзвонково кринице на середохресній дорозі нашої долі. Твої джерела б"ють десь від магми, тому й вогненна така. То ж зцілювача Ти стомлених духом, давала силу, здоров"я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили тебе. І невмирущими ставали ті, що молилися на дароване Тобою Словo’’. Так писала у ‘’Молитві до мови’’ Катерина Мотрич. Рiдна мова . Вона така неповторна, мелодiйна i спiвуча, бо ввiбрала в себе гомiн дiбров i лукiв, полiв i лiсiв, духмяний, пянкий запах рiдної землi. У народу немає бiльшого скарбу, нiж його мова. Бо саме мова - це характер народу, його память, iсторiя i духовна могутнiсть. У нiй вiдбиваються звичаї, традицiї, побут народу, його розум i досвiд, краса i сила душi, вона його, народу, цвiт i завязь. Ще в дитинствi рiдна мова допомагає нам пiзнавати свiт, вiдкривати для себе великий i чарiвний свiт життя. Без мови не може iснувати i розвиватися суспiльство, бо вона допомагає людям обмiнюватися думками, висловлювати свої почуття, досягати взаєморозумiння, створювати духовнi цiнностi. Слово надто багато важить в життi, як вiдомо, воно може впливати на долю, воно вмить змiнює настрiй, робить людину щасливою або розгубленою. Прикро, коли чуєш, як часом, люди спотворюють нашу мову такими словами, яких не знайдеш у жодному iз словникiв. Чи то нехтуючи, чи то не знаючи мови. Той, хто зневажливо ставиться до рiдної мови, до рiдного народу, не вартий уваги i поваги. I це болить нам, тим, хто любить рiдну Україну, рiдну мову. Мова служить нам завжди. Щирими словами ми звiряємося у дружбi, словами нiжними вiдкриваємо серце коханiй людинi, словами гострими i твердими, "мов криця", даємо вiдсiч вороговi. Не можна ходити по рiднiй землi, не зачаровуючись рiдною мовою, не знаючи i не вивчаючи її. Наша рідна мова. Вона нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій ми зростаєте. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили свої перші слова. Ця мова зрозуміла і рідна всім свідомим українцям, так як полякам — польська, німцям — німецька, англійцям — англійська . Бо без мови немає народу. І так само, як у кожній людині є одна мама, так і мова рідна лише одна. Людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська мова. Українська мова - це барвиста, запашна, невянуча квiтка, яка вiчно квiтне, долаючи час, кидаючи барвисту стрiчку iз давнини у майбутнє. Вона виткана i червоною калиною, i синiм барвiнком, i вишневим цвiтом та запашною рутою-мятою. Вiдомий поет i композитор Юрiй Рибчинський iз захопленням говорить про мову: Мова наша, мова - Мова кольорова. В нiй гроза травнева, Й тиша вечорова . Жодна країна свiту, мабуть, не дозволила б нiкому зневажувати, принижувати, визнавати другорядною свою мову. Українська мова - це неоцiненне духовне багатство, з яким народ живе, передаючи iз поколiння в поколiння мудрiсть, славу, культуру i традицiї. Наше українське слово, хоча i вмирало з голоду, i бiдувало, переслiдувалось i заборонялось, але вистояло i вiдродилося та продовжує хвилювати серця багатьох. Нашiй мовi потрiбен саме зараз вогонь любовi й духовна мiць. Калиновою, солов’їною називають українськi поети нашу мову. Кожен поет по-своєму, але, водночас, щиро, з синiвською любов’ю звеличує рiдну мову. Ось як В.Сосюра захоплюється мовою: О мово рiдна! Їй гаряче серце Вiддав я недарма, Без мови рiдної, юначе, Й народу нашого нема. Людина може володiти кiлькома мовами, залежно вiд її здiбностей, нахилiв i прагнень, але найкраще, найдосконалiше вона має володiти, звичайно, рiдною мовою. I це не тiльки тому, що цiєю мовою користується повсякденно, а й тому, що рiдна мова - це невiдємна частка Батькiвщини...
НІКОЛИ В ЖИТТІ НЕ ПОДУМАВ Б, ЩО ДОВЕДЕТЬСЯ В УКРАЇНІ, СЕРЕД УКРАЇНЦІВ УКРАЇНСЬКУ МОВУ ВІДСТОЮВАТИ
(про утіскі расіського в Україні й не пишіть, краще факти наведіть, а ще краще факти щоденної пропаганди могольської в ЗМІ за кошти держави УКРАЇНА, моголам краще не писати тут, вони моголи питань нема).
Об этом он сказал в интервью «Главкому», передает Цензор НЕТ.
«Если разобраться, то интеллект нации - не на Востоке, а на Западе Украины. Каждый третий у нас - за рубежом, учит язык и культуру других стран. Человек приезжает оттуда совсем другой, потому Запад невозможно сломать», - сказал Муц.
ПАКТ О КАПИТУЛЯЦИИ
Накануне Дня русского языка оппозиция с треском продула ораве Януковича «языковой вопрос» в первом чтении. По итогам сегодняшнего дня осталась пара вопросов: господа, вы это по бездарности или не просто так? И второй – чего ждать от второго чтения?
…В парламентском буфете было неспокойно. Пришедший перекусить Олег Ляшко остановился возле столика, где сидел Петр Ющенко со свитой и рэпперским речитативом вещал: - Я вам кажу, це змова! Решта, можливо, і не знала, і не зрозуміла, що відбувається, але кролік Сєня знав і тільки удавав з себе! Вони домовилися, розумієте? Петр Андреевич Ющенко сонно слушал Олега Ляшко и изредка согласно кивал головой, будто предупреждая икоту. В его желудке мерно переваривались лосось, морская капуста и соленый огурец. - І Кожемякін знав! – кликушествующим баском продолжал лидер Ляшко. – Він у Клюєва на гачку! Усе вони знали! При всем отношении к надоедливой фигуре Олега Валерьевича, приходится признать: в его словах что-то есть. И на вопрос, по головотяпству ли оппозиция без боя продула «языковой вопрос» в первом чтении, или же имел место сговор – корреспондент «Обкома», пожалуй, выбрал бы другой вариант. Дело выглядит так, что БЮТ с «НУ-НС» изначально подняли лапки кверху и если на что-то рассчитывали в дождливый вторник 5 июня, так это на эффектную телекартинку. И не зря тошнотворный Олег Калашников, тряся жирными щеками, кричал со сцены у стен ВР одетым в синие накидки дородным тетушкам и беззубым юнцам: - А сейчас я приветствую еще одного народного депутата от Партии регионов! Еще одного депутата-победителя в сегодняшней парламентской баталии! Партия регионов действительно победила по всем статьям. Еще с вечера понедельника подвезла в Мариинский парк своих «бакланов» (как раз в эти минуты в парке идет процедура расчета с ними), устроила их на ночлег, установила на приезжей части ул.Грушевского сцену, отделила бело-синюю массовку от всего живого железными щитами, нагнала ментов, в конце концов. В итоге получился такой «котел», что противникам законопроекта Колесниченко нечего было и думать о том, чтобы прорываться поближе к Раде. Да и было сторонников ПР раза в два больше, чем противников закона Колесниченко. Многомиллионный Киев, по сути, отстаивать «мову» не пришел… В стенах парламента у большинства все тоже было «чики-пики». Для начала Банковая без труда поднасобирала недостающих голосов. Фракция «НУ-НС» дала «двоечку», еще пару – литвиновцы, но основной урожай собрали с внефракционных и группы «Реформы ради бабла». - Мы три раза голосовали по «языковому» вопросу единогласно: отклонить, - рассказал «Обкому» источник в группе Игоря Рыбакова. – Но за наших и внефракционных взялись всерьез: подняли все грехи, все расписки, у старшего Крука вон снова возбудили по сыну уголовное дело… Подключили губернаторов, кредиторов, родных – и заставили проголосовать столько, сколько им было нужно… В самом зале «регионалы» тоже не сплоховали. Пока оппозиция с идиотским пафосом укрывала свои места государственным полотнищем, Эльбрус Тедеев сотоварищи деловито захватили президиум. Довольно быстро образовалось численное преимущество Партии регионов на всех стратегических участках. И даже на балкон, поближе к ресурсам компьютерного контроля, были откомандированы Ярослав Сухой и Владимир Ландик. А что оппозиция? В отличие от застрявших на дальних подступах к Раде протестантов, которые и шумовой эффект создали, и под слезоточивый газ попали, парламентская оппозиция тупо проморгала несложный тест на внимание. Проморгала или намеренно пропустила? Бютовец Андрей Сенченко уверял нас, что случилась классическая «подстава» от Партии регионов: - Мы, две оппозиционные фракции, хотели взять получасовый перерыв, как это и положено по регламенту. Но Литвин на согласительном совете сказал: нет-нет, мы сейчас ничего не рассматриваем, только поснимаем те законопроекты, авторы которых их отзывают. А дальше было так. Он говорит: законопроект такой-то, автор Пупкин, кто за? И вдруг: законопроект такой-то, имена авторов – Кивалова и Колесниченко - не называются. Понимаете, этот документ шел в череде снятий! Это обычная игра в наперстки! И это плохо. Но это еще не трагедия! Трагедия будет, если они весь народ обыграют в наперстки на выборах! - Существовал ли план помешать принятию законопроекта, отбирая у депутатов большинства карточки? - Сложно помешать, поскольку на самом деле их – большинство. Это механические вещи, можно помешать на неделю, две, три. Но кардинально может все поменять только осень. - Но если так думают в оппозиции, зачем было сгонять сюда людей? - Подождите, мы никого не сгоняли. Это они сгоняли за деньги и с ночи. А у нас люди пришли! Надо видеть разницу! Я думаю, люди не зря отстояли под дождем, потому что это мнение нормальных людей в Украине. И не зря мы отстояли у трибуны. Потому что, с мордобоем или без, все закончилось тем же самым… Г-н Сенченко предвосхитил все последовавшие от лидеров оппозиции «отмазки»: это все Литвин виноват; происшедшее – просто трагическая случайность; все равно мы бы не смогли ничего сделать. И, наконец, коронное: приходите на выборы – и мы все поправим!
У «регионала» Сухого, разумеется, было своя трактовка постигшего оппозицию странного столбняка: - По-моему, все они поняли - а теперь притворяются дурачками. Разве не сказал Литвин, какие законы снимаются, а какие мы голосуем? В общем, кто не разобрался, я не виноват! Но я вам скажу, что произошло на самом деле. Просто БЮТ этот «языковой вопрос» совсем не нужен, поскольку он оттеснил на задний план тему «жертвы политических репрессий». И они этот вопрос хотят поскорее снять… Подозрительного в этой истории действительно много. Еще до начала заседания оппозиционеры рассказывали корреспонденту «Обкома», что, мол, «собираемся как-то мешать, но шансов, сам понимаешь, мало». В сухом же остатке сложилось впечатление, что не очень-то и старались. Почему нардеп Парубий понял, что за документ ставит на голосование Литвин, а все остальные – нет? Что, у всех элементарно отказала концентрация? И почему активничать, вырывая карточки, пытались только пара нардепов, а остальные сонно стояли, будто скот, который ведут на убой? Массу вопросов вызывает и странный формат «согласительного совета», который почему-то плавно перетек в заседание с участием Литвина и глав фракций. Журналистов на этот междусобойчик не пустили, глав парламентских комитетов – тоже. О чем в действительности говорили высокие сговаривающиеся стороны? Вряд ли кто-то из них скажет правду. Не скажет ее и Андрей Клюев, который по слухам, снова присутствовал в Раде. За кулисами. И как-то совсем жалко выглядел после голосования хотевший выглядеть грозным Арсений Яценюк: - Мы не дадим возможности принять этот закон во втором чтении! Такого закона, о втором русском языке, в Украине не будет! Эта битва нами не выиграна! Но за нами будет победа в войне! Арсений сказал чистую правду, но не до конца. Оппозиция действительно не выиграла эту битву. Она ее с треском продула, и это еще очень мягко сказано. А что будет ближе к выборам, когда власть пустит в ход тяжелую артиллерию? И жалким издевательством казались слова, которые выкрикивала в адрес оппозиции голова тов. Калашникова: - Эти фашиствующие молодчики решили, что могут посягнуть на единство украинского народа… «Фашиствующие молодчики», как же. Как сказал один из коллег, фашиствующие молочники. Так вернее. Ну а ответ на второй вопрос – что произойдет при голосовании этого проекта во втором чтении? – вытекает из вышеизложенного почти автоматически.
Евгений КУЗЬМЕНКО "Обком".
=====================================================================================================
То хто корупціонер? Колесніков купив 20 українських швидких по 1 млн.грн Тимошенко - по 140 тис.грн.
Компанія «Львівський автобусний заводи» (ЛАЗ) підписала угоду з Національним агентством з підготовки та проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року про постачання 20 машин швидкої допомоги за 17 млн.грн. на потреби ЧЄ-2012.
Як відомо, на Тимошенко кримінальну справу завели за закупівлю «швидких допомог» вартістю 12 з половиною тисяч євро, причому прокуратура ще й звинувачувала уряд у завищенні закупівельної ціни на 20% ...
Подарок украинским нацистам от Партии Регионов tinyurl.com/78mfue6 Оригинальный «подарок» сделала правящая в Украине Партия Регионов всему украинскому народу в преддверии всенародного праздника «День Победы». 22.03.12г. Верховная Рада Украины приняла Постановление №4608-VI о праздновании 120-летия со дня рождения, духовника дивизии СС «Галичина», Патриарха Иосифа Слипого. За это Постановление проголосовали 361 депутат из 412. Конечно, нынешние «историки», восхваляя И. Слипого всячески замалчивают деятельность этого сторонника нацизма во время немецкой оккупации Украины. Посмотрите нынешние тексты его биографии --- о его пособничестве немецким оккупантам ни слова. Такое впечатление, что все эти годы он скромно молился не покидая храмы. Однако, после войны, советский суд осудил И. Слипого на 8 лет не за то, что он отправлял религиозные обряды (как сейчас это преподносится нынешними «историками»), а за его сотрудничество и содействие немецко-фашистскими оккупантами. Трудно поверить, что народные депутаты Партии Регионов настолько неграмотны, чтобы не знать этого и не понимать, что восхвалением памяти И. Слипого они оскверняют память миллионов погибших от рук немецко-фашистских оккупантов. Следует напомнить некоторые этапы «выдающейся» деятельности Иосифа Слипого. 30 июня 1941 года во Львове будущий кардинал, а тогда епископ Иосиф Слипый благословил «Акт восстановления Украинской Державы» силами ОУН Степана Бандеры, в котором, в частности, говорилось: «Восстановленная Украинская держава будет тесно сотрудничать с Национал-Социалистической Великой Германией, которая под руководством Адольфа Гитлера творит новый порядок в Европе и мире …Украинская армия… будет бороться далее вместе с союзной немецкой армией за… новый порядок во всем мире… Привет Творцу и Вождю Великой Германии – Адольфу Гитлеру! Привет Славной Немецкой Непобедимой Армии!» 6 июля 1941 г. Иосиф Слипой призвал ОУН-овцев «объединенными усилиями оказывать более широкую помощь немецкой армии». 1 августа 1941 г. устроил «манифестацию верности» в честь немецкого генерал-губернатора Ганса Франка и поклялся ему «в вечной верности». 20 апреля 1942 г. в кафедральном соборе Св. Юра совершил торжественное богослужение по случаю дня рождения Адольфа Гитлера, в присутствии губернатора дистрикта Галичина бригаденфюрера СС Отто Вехтера. 29 мая 1942 г. съездил в Берлин, где клялся «в верности фюреру и Великой Германии, в готовности греко-католической церкви и впредь оказывать всестороннюю помощь немецкой администрации». Может почитатели И. Слипого скажут, что клятва религиозного, высокопоставленного священника ничего не стоит? |
Або як на сайті polemika.com.ua помагають партії ПРастих данєцкіх пацанов хоч якось надати пристойного вигляду.
Коротко напишу висновок так детально аргументований депутатом Каллісніченком, навіть не висновок а розкриття очей собі й своїм виборцям на ситуацію з здоров'ям засудженої ЮВТ:
- Получается, что "спонтанные синяки" были у Тимошенко минимум с августа. И только сейчас штаб БЮТ "догадался" поставить своему лидеру "правильный диагноз", укутав его в "политическую информационную провокацию". В версии "избиение Тимошенко в тюрьме" многие сомневаются в Украине, но сигнал точно поймали за рубежом. Это означает, что она добилась своей цели. Но до каких пор будут верить в ее ложь?" - спрашивает политик.
От скажіть є в партії ПРастих данецкіх пацанов думаючі люди (назвіть хоч пару)? Я все більше переконуюсь, що їх там взагалі нема, це ж яким потрібно бути генієм-е щоб пів року стверджувати, що ЮВТ здорова й ніяких синяків нема, після визнання наявності синяків на тілі ЮВТ адміністрацією колонії, лікарем в колонії, омбудсменом, заявити, що вона пів року мала синяки в результаті побиття, ну є логіка у дєпутата ?
Що він хотів довести ? Що синяки на тілі це нормально в колонії ? Що синяки ЮВТ фальшиві ? Що синяки від задоволення ? Що ЮВТ обманула відеоспостереження в камері й сама себе регулярно била ?
Що в голові в ПРастого парня, що він намагався донести своїм виборцям, на який рівень інтелекту тоді орієнтована партія ПР, бо я не розумію звинувачень ПРастого парня в сторону своїх вождів, його партія повинна дружно опустити Каллісніченка після цього в рейтингу партійної довіри.
Про писанину на саті polemika.com.ua я вже писав, ось ще одне джерело натхнення ПР писаки
Я сподіваюсь всі ми позбулись ілюзій, що до реального лиця й мети бандитів при владі, бандит завжди буде діяти бандитськими методами. Нікого не дивує чому убивають бізнесменів та кримінальних авторитетів в Україні, серед білого дня, в офісах, під'їжджаючи на велосипедах, в центрі міст, також дуже цікава географія вбивств навіть 2012 року. Пошукайте новини з запитом "убили кримінально авторитета, чи бізнесмена " також цікава статистика убивств в Україні "адвокатів, журналістів, правозахисників..." але зараз про криміналітет.
Сподіваюсь нікого в Україні вже не потрібно знайомити з поняттями кримінального світу, головне правило це ніхто не має права займатись "безпрєделом" на території, що належить бандформуванню, тільки банда має право на злодіяння на підконтрольній їй території. Безпредельщики місцеву мафію бояться набагато більше любої міліції, а тим паче коли міліція підконтрольна мафії, тож:
1. Чи є банди в Україні здатні займатись вбивствами та розправами над бізнесменами та авторитетами ?
2. Головна банда України може забезпечити безнаказаність та впевненість своїм кілерам ? (про відкритість убивств)
3. Кому не потрібні конкуренти (джерело небезпеки) кримінальні авторитети та непоступливі бізнесмени ?
4. Чому в Донецькій області тепер не убивають або вже нема неугодних бізнесменів та кримінальних авторитетів ?
5. Хто активно зачищає під себе територію України та видає ліцензії на вбивства ?
Деякі резонансні злочини української банди початку 2012 року, на справді їх набагато тисяч раз більше:
У Дніпропетровську застрелили відомого підприємця У Львові застрелили бізнесмена В центрі Запоріжжя розстріляли кримінального авторитета Під Луганськом застрелили кримінального авторитета