Гуны (Силы). Из Законов Жизни, что в Ведах…

Начнём «снизу»… Гуны «невежества» - Всё – только для меня! И на остальных Я смотрю только как на источник Моего Счастья, благополучия… И, если его нет (счастья, благополучия), то Я заставлю других его (счастье, благополучие) МНЕ любимому его добыть! Если МНЕ «не несут счастья», то МИР несправедлив, и МНЕ приходится добывать счастье Любой ценой! Даже кровью…Если надо, то и войной…
«Я ЛЮБЛЮ ТОЛЬКО СЕБЯ…»

Гуны «Страсти» - Я сделаю что-то (немного) другому, но только для того, чтобы он обязательно сделал меня счастливым… Если мне, в ответ на мои усилия не несут счастья, то я увеличу мои усилья. Я буду стараться идти «по ступеням»… Хотя МИР не очень справедлив…
«Я ЛЮБЛЮ ДРУГИХ В ОБМЕН НА ЛЮБОВЬ КО МНЕ…»

Гуны «Благости» - Я счастлив, и МИР вокруг меня прекрасен! И я очень хочу, чтобы все тоже были счастливы! И я делаю для этого всё, что умею… И, если надо, учусь делать больше и лучше!
«Я ВСЕХ ЛЮБЛЮ И ЭТИМ СЧАСТЛИВ! И МНЕ НЕ ВАЖНО ИХ ОТНОШЕНИЕ КО МНЕ, ВАЖНО ТОЛЬКО ТО, ЧТО ВСЁ ЕСТЬ ЛЮБОВЬ! МИР СПРАВЕДЛИВ И ЛЮБВЕОБИЛЕН. Я ДЕЙСТВУЮ И ЖИВУ В ЛЮБВИ И РАДИ ЛЮБВИ!..»

И если человек или любое другое существо не изжил изнутри низшие Гуны, то он будет находиться под воздействием этих Гун, и не сможет ничего изменить, действуя вовне… Куда бы он не «убегал» от этих «проблем». Они «достанут» его везде! Только осознанно изжив качества низших Гун, можно освободиться от их влияния…

Очень коротко о Гунах. Всё остальное – в Ведах. Ищите и обрящете…
С Любовью и благодарностью.

....приведены заметки моего друга Владимира…

Анекдот.

Одного професора через одну літеру "ф" запитують:

- Що таке час і що таке вічність?

Той відповідає:

- Навіть якби я мав час це пояснити, вам потрібна була б вічність, щоб це зрозуміти.

 

Для тих, перед ким постало запитання "Ну і де сміятися?":

НІДЕ.

 

Для тих, кому цікаво, чому саме зараз саме Некрот розповів саме цей анекдот:

навіть якби я мав час...

 

Бажаю вам завжди мати час! На все справді важливе. І мати мудрість відрізнити те, що ви можете змінити, від усього іншого. І потрібне від непотрібного.

На цьому відкланююсь.

В одному чернечому братстві Індії заведено було вітатися такими словами:

"Я вітаю в тобі Божественне начало!"

Люди вітали прояви Бога в кожній істоті, не тільки у людині, а й у тварині. Цим людям не можна було зашкодити, бо вони у всьому бачили виявлення Бога.

 

Люди похожи на оконные стекла. Они сверкают и сияют, когда светит солнце, но, когда воцаряется тьма, их истинная красота открывается лишь благодаря свету, идущему изнутри.

                                                                                       /Олдос Хаксли/

 

Одна хвилина мудрості

Притча сприйнята і опублікована по пам'яті. Не судіть строго стилістику тексту. Основне суть.

Чому недоглянутий сад ліпший за доглянутий.

Одному китайцю набридло сидіти вдома в селі, він кинув батька, матір та подався у мандри. Довго блукав він по широких китайських просторах, аж на десятий рік зустрів свого односельчанина. Той і сказав йому, що батько помер, а мати важко хвора і просила його повертатися. Замучила того совість і він повернувся. Заходить він до хати. Матінка лежить на ліжку присмерті і дивиться через вікно в садок. (Для тих, хто не знає, в кожного китайця повинен бути садок, хочаб клаптик метр на метр) А сад цей занедбаний, захаращений, недоглянутий.

Щоб якось потішити матір, вирішив наш китаєць поприбирати в саду. Закрив він ставні на вікні, пішов у сад і почав працювати. Працював день і ніч чотири доби не покладаючи рук. І нарешті наступного дня він відкрив ставні в материній кімнаті. Матінка подивилась у сад і сказала з гіркістю у голосі:

- Сину, що ти наробив.

---

Вот і пойми потім китайців.