хочу сюди!
 

Наталія

44 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 44-52 років

Замітки з міткою «кохання»

Заримуймо нас в поему…

Заримуймо нас обох в поему! 

Твій гобой, моя віолончель 

Віршуватимуть Кохання - у рондель. 

Виринає спогад – хто і де ми… 

 

 

Певно, перші мешканці Едему 

Так дуетом грали - на дуель! 

Заримуймо нас обох в поему - 

Твій гобой, моя віолончель 

 

 

Гратимуть Кохання вічну тему 

У рондель, сонет чи ритурнель. 

А митець - Верховний Менестрель 

В партитуру впише всі лексеми. 

Заримуймо нас обох в поему!.. 

 

 

30.03.2012 

 

Свидетельство о публикации № 10247

як бути???

мені буде боляче від неї їти. річ навіть не в тому що у мене залишилися якісь почуття до неї, якось взагалі не чого не залишилось. сам не розумію куди поділися ті три роки які ми буди разом. мені не буде шкода її, а їй не сподобається моє рішення що-до розриву, бо вона хоче зі мною жити і навіть хоче від мене дітей - вона сама мені казала. але я вирішив що сьогодні обов`язково скажу їй що я іду.  і я розумію що мені буде боляче від неї їти, мені не дає спокою думка про те, що два роки тому, я сам настояв щоб вона почала займатися бойовим самбо. і зараз я сподіваюсь що вона не зломає мені ноги...

Непереборний Ти

 

Нестерпний біль і радість позахмарна; 

 

А сльози – не в очах – як метастази. 

 

Непереборний Ти… Любов - безкарна… 

 

Геть! Чи ввірвись! І вбий відразу… 

 

 

 

28.03.2012 

 

Свидетельство о публикации № 10127

Розтання

Чи  я сказав

тобі...

Що буду

так байдужим

що  разом  те

ми не  подужим

не  перейдемо 

 черственність

монотонних

будин...

 

 

і  так  схолоднимось

 

хоч  й  літепло

на  дворі -

Серця льодовим

сірим  буденем

постануть

чужі   ...

коли  ще  вдвох...

 

 

 

Вібраторне кохання.

Жага в спалених бажанням очах.

Безнадійна туга в оголених стегнах.

На паперовому ліжку лежить кохання.

Згодоване ерзац-їжею з екранів.

Кімнатою пливе кольорова хіть,

Мов бульбашка

З мильної гламурної казки.

Вона за мить

Маленьким астенічним вибухом

Вб*є самотність...

Але тільки до ранку.

Привіт усім... Я... Повернувся...

Привіт усім хто побачив цей мій блог...
Я не знаю з чого почати... Мабуть спершу вибачусь перед вами за таку довгу відсутність... Пробачте мені...
Я за вами всіма дуже скучив... І радий повернутися...
Незнаю чи приймете ви мене назад... Приймете?
Чи хоч не забули про мене?
Як ви тут усі?

****
Я повертаюсь до свого початку,
довго я йшов, та не бачив кінець,
розум затьмарило чорним світанком,
ніч побіліла уже наперед...

Я повернувся чи пізно чи рано..
Вже не скажу бо не знаю чи я...
Я чи не я повернувся із краю,
краю мого чи чужого життя...


P.S. Кохав, кохаю, і завжди кохатиму тільки мою богиню!

Aga

Aga

я не сафо

Почему бросаешь тЫ меня,
Ведь любить было еще возможно,
не желала я тебя тогда,
чтобы ты забыла про меня неосторожно?
Каждый раз как будто умираю я,
не могу я вырваться из плена,
очарована моя душой почему-то
девочкой из тлена
Забывала, 
пропускала выполненье обещаний,
зачем тогда со мной дружила,
и в лицо при встрече узнавала.
Не Сафо я нет,
 хотя чувства мне ее близки,знакомы,
ведь так печален свет
без подруги близкой и ее заботы.
Локоны мои я обрезала в надежде обрубить
все нити,
 о тебе и обо мне, о нем, о нашем третем.
Третий был сначала для меня одним,
и по ощущеньям не совсем как  оправдал надежду,
разлюбила я его вполне и отдала невольно
по случайности тебе.
Забыла сразу ты меня, надменнен стал твой образ.
Обида разрушила меня, не ревность нет,
безчеловечность отношений скользких.
Зачем родилась я на свет,
чтобы тобою униженной всегда казаться,
милая, я есть, и не собираюсь унижаться.
Зачем тебе понравиться пытаюсь, 
пытаюсь получить расположенье,
звоню, звоню, а мне не отвечают,
лишь изредка дают как кость собаке,
снисходительное отдолжение?
Неужель тебе невидома та близость , 
о которой я всегда мечтаю,
и человеческая низость тебе ближе,
нежели я об этом знаю.
Любила просто наши отношения, общенье
день за днем,
совместное познанье мира,
любила испытать меня  сутьба злодейка
невыносимо.
И золото я отдавала за любовь,
лищь бы она продлилась на немного дольше,
и мгновенье дало мне еще, воздуха живительных всех сил глоток,
без которых не родиться стихотворенье.
Ужасалася я своей наивности простой,
удивляясь неразгадданой простой и глупой схемы.
Кто же ты тогда такой,
 кто вершит все судьбы и пелены одевает на чьи то безискусные глаза.
прости за мой самообман, за одиночество  и гордость и презрение к твоим делам.
не дала ты мне полноту испытать мгновение счастья там ,где
это не могло быть невозможным.

на жіночий самообман..

 

навіяно  темою

"Мы ищем рыцарей-мужчин"

 

у Лицарів-
нєт лимузина


и не Торговый
"бизнэсмен"

а  всё же
 Лицемерно заявляем
что ищем Рыцарей

хотя
вы - в поиске
Владельца


Владельца,
быть при нём
красивой
куклой


вздыхая
томно
за окно-
мечтать и
грезить
в золочёной клетке

за рыцарем..

 

вперше  за 15  літ  пишу  вірш   на  російській -

довели devil

З днем Св. Валентина!

Вiтаю Вас дорогi друзi i подруги iз святом Святого Валентина!

Хай завжди у життi Вас супроводжуe кохання! Бажаю кохати i бути коханими!

Хай завжди буде з Вами Ваша половинка!

Хай душа цвiте духмяно,

Тільки завжди пам'ятай

В світі є сердець чимало,

Ти одне лише кохай!

О! ТВОI РУКИ! О! ТВОI ОЧI!

*********************************

О! Твої руки!...О! Твої  очі!...

Як  не слухняні  мої  вуста....

Cказати   зараз   тобi  так  хочу:

Що, краще  би  iх  не знала  я!...

[ Читать дальше ]