Убийство в Мукачево изверг вонзил кусок арматуры свой жене ВИДЕО
- 24.11.15, 21:10
Сталось це у далекому 1994 році, коли я вперше попала на Західну Україну, а саме в похід по Івано-Франківській області (Яремче-Надвірна-Делятин-Ворохта-Ясиня). Шлях наш пролягав через Львів, на шляху до гір у нас не було часу затриматись у Львові, тому що швиденько пересідали у потяг Львів-Рахів. Це жахіття не можна було назвати потягом, коли ми вийшли з нього, то було враження, що нас везли у вагоні питок Вийшли ми в Яремчі, де нас зустрів туман і надоїдливий дощ. Керівник групи запевняв нас, що Карпати це на багато глибші враження ніж Крим і ми будемо в захваті. Дивлячись на початок нашої подорожі ми були засмучені і не могли повірити його словам. Але пройшовши енну кількість кілометрів і подолавши не одну гору, не дивлячись на зміни погодніх умов ми погодились з керівником. І от з того часу моя любов до Карпат і Прикарпаття зростала з кожним моїм приїздом туди.
Сім років назад мені випала нагода оздоровитись в санаторії Закарпаття, і так як в Закарпатті я ще не бувала, то з радістю погодилась взнати нові місця. Це було неймовірно! Є прекрасні слова, які відображають любов до гір
В суету городов и в потоки машин
Возвращаемся мы, просто некуда деться.
И спускаемся вниз с покорённых вершин,
Оставляя в горах своё сердце.
Так і я залишила там часточку свого серця. І тепер при любій нагоді і можливості намагаюсь знову поїхати в ці прекрасні благодатні місця. Остання моя зустріч з Карпатами була АЖ 5 років тому. Тому я чекала нової зустрічі з радістю і трепетом.
Отже моя подорож, яка почалась тут http://blog.i.ua/user/729788/1708495/ ; http://blog.i.ua/user/729788/1708560/ ; http://blog.i.ua/user/729788/1709259/ продовжується.
Приїхавши ввечері у Хмельницький, усівшись в потяг, я поїхала далі подорожувати. Прокинулась я рано і дивлячись у вікно насолоджувалась прекрасними видами.
Дорога дуже звивиста і при кожному повороті потяга я весь час бачила його хвіст
Зійшовши з потяга, я пішла на автобусну зупинку. Урааааа, я в Закарпатті!
Очикуючи автобус побачила те, що у нас точно не побачиш. Комфортний транспортний засіб, аж у дві лошадині сили, з маленьким тормозом збоку (лошатко)
Доїхавши до місця призначення я заселилась у номер. Умови проживання не шикарні, але є все що потрібно: двомісний номер, туалет і душ з теплою водою у номері, триразове харчування. Але ж моя головна мета це перезагрузка файлів в голові найсвіжіше найчистіше повітря, шикарні навколишні види, малолюдність, журкіт річки, лікування мінеральною водичкою і смачнючий аромат гірських квітів і хвої.
Оце наша тимчасова хатка на курячих лапках Я жила на 4-му поверсі
Поснідавши, я одразу мотонулась по хащам. В цих місцях переважає хвойний ліс з приміссю букових ділянок.Буки дуже цікаво виглядають. Оце один з екземплярів.
Якась гірська річка
По дорозі я побачила, що і на каміннях ростуть дерева
Так як я була дві ночі в потязі, день гуляла по Кам"янцю і ще день гасала по навколишнім хащам, я добренько приморилась і перед вляганням спати вийшла на балкон, надихатись повітря. А там така краса. Сонце бажає на добра ніч
На другий день зранку, вишойвши на балкон, і знову вдихаючи свіже смачне повітря побачила таку картину
По нашим майже степовим міркам можна було чекати на дощ, але місцеві жителі сказали, що все ОК і ніякого доща не буде. І дійсно хмари розійшлись, вийшло сонечко, ми нарядили купальники і почемчикували купатись на річку.
В цій місцевості ростуть такі величезні борщовики. Кажуть, що вони ядовиті. Ми звичайно не стали експерементувати, і я лише для наглядності розмірів сфоткалась біля велетня.
Тут річка мілка, то ми йдемо далі
І ось ми вже бачимо як у річці купається нагрітий спекою люд. Справа біжить річка Репинка, зліва - Майданка. Зустрічаючись вони сплітаються і утворюють річку під дивною назвою Ріка )) Мабуть не стали морочитись з назвою, просто Ріка і все ))
Гірські річки завжди достатньо прохолодні, і якось вперше заходити було страшнувато. Але зайшовши ми відчули, що річка тепла і приємна і вилізти з неї ми довго не могли. А головне, що там діє природний безкоштовний гідромасаж То ми вже перемасажували все що мали змогу А там трохи лівіше, від жіночки в блакитному купальнику, такий класний водоворіт, ми в ньому катались. Утриматись там неможливо, бо там сильний потік води.
Накупавшись ми пішли додому і по дорозі роздивлялись цікаві колоритні хатинки
Багато будиночків вкриті такою дерев"яною лускою
Ще дуже сподобались такі особливі колодязі. В кожній місцевості вони своєрідні, особливі.
Як я писала вище, я приїхала попити мінеральної водички. Вода біжить прямо з-під гори, але коли її п"єш відчувається неначе вона загазована Ось такі там джерела:
Мінеральна вода Сойми - Лікувальні властивості мінеральної води «Сойми» обумовлені її макро- і мікроелементним, газовим складом. Кальцій діє проти запалення та алергії, кремній попереджує розвиток атеросклерозу, виводить з організму чужорідні та токсичні речовини, сповільнює процеси старіння. Сполуки бору мають протимікробну дію, залізо та арсен – кровотворну, сірководень сприятливо впливає на шкіру, суглоби, функції серця та судин, лікує атеросклероз, а гідрокарбонат – хвороби підшлункової залози. Ця мінеральна вода підвищує продукцію шлункового та підшлункового соків, виділення жовчі, сечі, утворення ферментів у кишечнику, лікує дисбактеріоз та анемію. Вона також виводить з організму радіоактивні елементи та солі важких металів, підвищує імунітет
Мінеральна вода Келечинська - Мінеральна вода «Келечинська» лікує захворювання крові та кровотворних органів. Наявність в ній високої концентрації заліза у вигляді двох форм – закисної і окисної, сприяє відновленню дефіциту заліза в організмі. Марганець прискорює дозрівання еритроцитів, кобальт і нікель сприяють новоутворенню й утилізації заліза. Мідь забезпечує краще всмоктування заліза в кишечнику, бере участь в синтезі гемоглобіну та продовжує життя еритроцитів. Також «Келечинська» мінеральна вода має виражену діуретичну та холеретичну дію. Під впливом цієї води значно покращуються захисні властивості слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, знижується протеолітична активність шлункового соку.
Через пару днів все ж таки вночі пішов дощ. Ми трохи розстроїлись, але до ранку доща вже не було, зате повітря насичилось ще більшими ароматами і свіжістю. Вся навколишня краса вмилась дощовою водичкою і стала ще насиченіша красою.
Гори - Три сестри Віра, Надія, Любов. Ці гори нам видно з балкону.
Тут гріють водичку для мінеральних ванн А в альтанці релаксують відпочиваючі
А це частинка санаторних теренкурів
Природа то вмилась, але дощ спортив наш природний релакс у річці, Ріка замутилась і у нас більше не було можливості поніжитись у гідромасажних ваннах. Але не дивлячись на таку неприємність навколишня краса не стала гіршою.
Місточок через річку. Жахіття ці місточки . Не знаю як там місцеві мешканці по них гасають і пішки, і на велосипедах, і на моторолерах... Я насилу зібралась, вговорила себе і дійшла лише до його середини Так цей ще більш-менш не шатучий, на вищі і шатучіші я б взагалі і ногою не ступнула би
По ходу ми зустрічали місцеву фауну, таких ось міні-динозавриків )))
Таких жителів у нас я бачила на стовбах, а тут навіть на ЛЕП поселились )))
А це привид санаторію Ми дивувались його властивості: цілий день цього чудіка не було ні видко-ні чутко, але як тільки наставав вечір, це чудо з"являлось нявкало і пленталось за всими проходячими мимо ногами
Ось так пролетіли ті прекрасні годинки мого перебування в цьому благодатному місці. Але ж я була б не я, якби я тільки сиділа на місці Благо народ там вивозили на екскурсії, то за мною було закріплене місце в екскурсійному бусіку Так що далі буде
Как вы помните, в состав УССР Закарпатье вошло только в
1945-м. До тех пор там господствовали венгры, чехи, и совсем мимолетной
была самостоятельность — в марте 1939-го. История края осталась во
множестве архитектурных памятников. Например, Мукачевский замок
"Паланок" был владением старинного трансильванского рода Ракоци, очень
уважаемого в Венгрии. И до сих пор закарпатский край — а местные жители
именно так называют свою бережно скрытую в горах и низинах область —
живет своей самобытной жизнью, гордится неодинаковостью городов и сел,
многонациональностью, культурой, разнообразием традиций.
После мятежного Киева даже может показаться, что этот край живет еще и
жизнью обособленной.
А война — где-то там, в большой Украине, за горами. Некоторые даже полушутя называют закарпатцев патриотами края, а не страны. Однако все это только на первый взгляд. За Украину отсюда ушли воевать и этнические венгры, и немцы. Некоторые из них погибли. Молодого солдата Роберта Киса из города Мукачево в последний путь провожали всем миром. Как и первого павшего мукачевца — Вильгельма Штольцеля. Это новая страница истории Украины, как и истории Закарпатья. Вопрос об отделении от Украины даже озадачивает местных: "Да ну, вы что…" Закарпатье — это Украина. Этим и живут. Заборы здесь тоже покрашены в сине-желтый.
Традиционно на полуострове начинали Чемпионат Украины по ралли. Теперь он, впервые за годы независимости, стартует в Закарпатской области. Ралли "Ворота Украины" будут длиться два дня.
- Вот здесь начинается траса ралли. Пока тут не соревнуются на скорость, гонки будут завтра. А сегодня пилоты и штурманы запоминают карту дороги - каждый поворот и выбоину.
Так выглядит план трассы. Буквами и цифрами зашифрованы разные участки дороги. Читает эту карту во время гонок - штурман. По его указаниям и едет пилот.
Александр Салюк-младший, пилот команды "Салюк-Червоненко":
- Сегодня у нас уже начинается гонка, запись стенограммы, это 50% успеха в гонке, то есть проехать по быстрому только тогда, когда ты сделаешь сегодня хорошую работу.
Только благодаря слаженной работе пилота и штурмана - можно стать первыми, говорят гонщики.
- На скорости в горах, где вы едете максимум 40, мы едем 170. И он не может представить, что его ждет за один два поворота, я должен его чувствовать, будто это я за рулем.
Команда Салюк-Червоненко - чемпион Кубка Европы. Чтоб участвовать в первом этапе украинского ралли, пропустили престижную гонку в Бельгии.
Евгений Червоненко, штурман команды "Червоненко-Салюк":
- Я ездил по этой трассе где-то в годах 80-х, когда был членом сборной Союза. Очень интересные трассы, они такие скоростные, коварные, горные и очень важно, что на границе с Европой мы показываем всему миру, что Украина жива, что мы не сдадимся. Кроме изучения трассы, сегодня гонщики проходят медкомиссию. Техническое состояние машин тоже проверяют. Автомобили взвешивают. Чтобы все были в равных условиях, даже пробу топлива берут - нет ли запрещенных добавок.
Сергей Чекан, пилот, участник соревнований "Ворота Украины-2014":
- Самое главное в спортивной машине - это безопасность, каркас безпеки, соответствие каркаса безопасности, это соответствие сидений, ремней безопасности и все остальное, самое главное.
Сергей Трутнев, технический комиссар ралли:
- Существуют очень жесткие правила, которые ограничивают тот или иной класс в кубатуре, в весе, ну и система безопасности очень серьезно предусматривается. Если с пломбировкой, то идет до 20 минут, потому что пломбируются и мосты, и агрегаты.
Две машины не прошли техническую комиссию. Если команды успеют устранить неполадки до воскресенья - то смогут принять участие в гонках. На страте - будут двадцать семь автомобилей.