Початок липня видався важким і нервовим (мамі було погано, потім безуспішно шукали медичні документи, накидали дуже багато роботи, плюс — невиправдані претензії по роботі, батьки провокують сварки, повітряні тривоги, сильна спека і грози зі зливами, аварійно вимкнули електрику, зламались окуляри, замовили слабші окуляри), тож писати не було ні натхнення, ні часу. Та й не було про що писати (це мене теж дратує). В сенсі, ідей що зняти — купа, а в магазинах нічого вибрати. Тому, щоб якось заспокоїтись, довелось вийти із "зав'язки" (2-3 роки не вживав алкоголь) і випити сидр. Від випивки, ще й у спеку, краще не стало. Але трохи попустило. Замислився, що старі окуляри все-таки відремонтують (правда, ХЗ, коли), до слабших окулярів можна звикнути, завдання по роботі потихеньку розгрібаю, а продукти для огляду пощастило докупити.

1. У черговій підбірці макаронних виробів швидкого приготування знову різнобій за всіма критеріями — виробниками, країнами виготовлення, смаками. Проте цього разу в наборі аж 5 найменувань: українські локшини швидкого приготування "Reeva" зі смаком курки, зі смаком яловичини, зі смаком грибів, а також польсько-японські локшини "OYAKATA" з соєвим соусом і соусом місо, які чомусь назвали раменом.

По-моєму, вийшла непогана підбірка, хоч і різнопланова. Та й вага у них чималенька — 83-89 грам. Так що порції будуть величезні.

Якими б незвичними не були нові продукти, все одно приємно повертатись до смакування звичних вермішелей і локшин швидкого приготування. Правда, цього разу знову вийшов різнобій марок і різновидів макаронних виробів, хоч і з однаковими смаками (у трьох з чотирьох найменувань). І ще ж який смак! Курка. Найпоширеніший і найменш привабливий. Добре, хоч нові фірми. Але так вийшло — неповний асортимент став нормою. Тому відтягувати огляд з метою докупівлі всіх смаків однієї марки не було сенсу. До того ж, ці "біч-пакети" стали в нагоді після чергової маминої образи. Тож довелося розпаковувати "дегустаційний запас". А з'їсти його просто так я не міг собі дозволити.

1. На чергову дегустацію потрапили вітчизняні вермішель "Куховар" у стакані зі смаком домашньої курки та вермішель "Куховар" зі смаком гуляшу, а також зарубіжні локшини "Zoty" зі смаком курки і "Hot Lunch" зі смаком курки. Смаки, здебільшого, класичні. Однак торгові марки мені незнайомі.

Так, у цьому огляді лише чотири найменування. Але, по-перше, стільки ж було у першому звіті з дегустацією. А по-друге, фоток вийшло чимало. Та й сама дегустація видалась цікавою.