хочу сюди!
 

Марина

47 років, овен, познайомиться з хлопцем у віці 40-50 років

Замітки з міткою «гумор»

Киця-мандрівниця.

http://photo.i.ua/user/363472/68464/2513063/&nbsp



                                                        
У весняний день чудовий
Зазбиралася в похід
У рюкзак все пакувала
Готувалася як слід.

Сірники, консерву "Мишка",
Ковдру, казанок, намет,
Фотокамеру і ласти,
Зпакувала все в момент.

Непідйомний рюкзачисько...
Сльози лити все ж не слід.
То ж хазяїна з хазяйкой
Запрошу з собой в похід.

Хай те все вас не здивує,
У запрошенні вся суть.
Я гуляю, так, як хочу,
А вони рюкзак несуть.

14 травня 2009 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Анек))

Одесса, кинотеатр. Женский голос с последнего ряда:
— Ой, Миша, я и не знала, что ты еврей!

Материнська плата (Програмістам не читати).

 
Дочка до тата:
- Тато, а материнська плата - це та частина зарплати, яку ти мамі віддаєш кожного місяця?

Доброго ранку, хунто!

Українець (У) снідає (кава, круасани, хліб, масло й джем) і бачить москаля (М), який жуючи гумку, сідає біля українця.
Українець зневажає його, але москаль першим починає розмову.
(М): Фот ви, украінци, єдітє хлєб полнастью?
(У): Звичайно.
(М): (надуває гумову бульбашку й лускає її) А ми нєт. Ф Расіі ми толька єдім мякать. Корку ми сабіраєм в спєциальний ящік, пєрєрабативаєм, прєвращаєм ф круасани і затєм прадайом Украінє.
Москаль задоволено посміхається, в той час як українець мовчки продовжує сніданок.
(М): Ви єдітє джем с хлєбам?
(У): Звичайно.
(М): (пропускаючи гумку між зубами й шкірячись) “А ми нєт. В Расіі ми єдім толька сфєжиє фрукти, затєм сабіраєм кажуру, сємєчкі і качани в спєциальний ящік, пєрєрабативаєм, прєвращаєм ф джем і прадайом Украінє.”
Українець після цього питає: “А ви сексом у своїй Росії займаєтесь?”
(М): (з посмішкою) Канєшна.
(У): А що ви робите з презервативами після використання?
(М): (чавкаючи жувальною гумкою) Вибрасиваєм, канешна.
(У): А ми ні. В Україні ми збираємо їх у спеціяльний ящик, перероблюємо, перетворюємо в жувальні гумки й потім продаємо в Росію.

Думки Епікурійського кота.

Побачив у блозі Епікурійця фото цього кота
http://photo.i.ua/user/636888/36434/1615266/
і уявив собі, що б про нас, людей, міг подумати
цей симпатичний улюбленець долі.




*
Хоч ти хазяїном зовешся
З’їдають все ж тебе турботи.
І у авто своїм розкішнім
Ти мусиш їздить до роботи.

То ж по дахах з сусідськой кішкой
Не маєш часу погуляти,
Бо є обов’язок щоденний -
На хліб насущний заробляти.

Тебе не гладить по голівці
Сусідська дівчина премила.
І не годує Кіті-Кетом,
Що б краще шерсть твоя блестіла.

Та й на коліна ти не ляжеш
До молодиці будь-якої,
Бо це все може обернутись
Для вас великою бідою.

Тому, шановний чоловіче,
Тобі я ось таке скажу:
-Я сам в житті собі хазяїн
Там де захочу - там лежу.

30 вересня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.