Чоло несу
- 22.08.09, 08:47
Шукаючи надію в непроглядній млі, Повзу, не щадячи колін, По грішній та гіркотній як полинь Землі. І крізь урочий шепіт ночі: «Не вір щасливому кінцю». Дивлячись сміливо долі в очі, Чоло несу терновому вінцю.
Шукаючи надію в непроглядній млі, Повзу, не щадячи колін, По грішній та гіркотній як полинь Землі. І крізь урочий шепіт ночі: «Не вір щасливому кінцю». Дивлячись сміливо долі в очі, Чоло несу терновому вінцю.
Я дякую Тобі за скарб
Любові й ласки пізнання щоденне
Для тебе я не просто "раб"
Дитя єдине і смиренне.
Ти завжди будеш при мені
У день в думках моїх витаєш.
Вночі приходиш в мої сни,
Під ранок з них крадьком тікаєш.
Коли ти поруч у очах
Свободи підняті вітрила.
Душі політ неначе птах
Рве до небес могучі крила.
Якщо зникаєш-лише сум
До мене потайком приходить
І присмерковий холод дум
До небосхилу сонце клонить.
Ти наче янгол серед хмар
Ніжніший аромат весною,
Ти наймиліший із примар...
Спасибі за політ з тобою!
За те, що дав пізнати рай
Серед людей, у днях буденних
Й намалював устами край
край кольорів й вітрів південних.
Тобі я вдячна і за те
Що ти зробив мене такою.
І дав пізнати саме те,
Що люди звуть душі красою...
И лето убежит, наступят холода....
С тобой расстались мы возможно навсегда.
Забыть тебя навек никак я не смогу
Ты тоже вспоминай меня хоть иногда...
Ты улетаешь прочь оставив в небе след
Я на земле одна. Тебя ведь рядом нет.
Как мог любовь мою ты в шутку превратить,
А чувства наши и мечты в полнейший бред......
В сердце моем осталась боль на долгий строк
Ты не судьба моя, а ценный мне урок.
Себя я вылечю, тебе сказать хочу:
Что б счастье и любовь в дали найти ты смог.
***
Я забываю иногда, зачем живу,
Зачем я радуюсь или страдаю,
И мне так нелегко тогда понять,
К чему стремлюсь я и чего желаю.
Я все пытаюсь для себя понять
И осознать - зачем нам чувства, страсти,
Когда все может разум одолеть
Холодной мыслью - и в твоей все власти.
Да, разум может победить все страсти,
И так, наверно, даже легче жить.
Но лишь от сердца мы желаем счастья,
И только сердцем можно полюбить,
И только сердцем можно ненавидеть,
Хоть говорят, что это страшный грех...
По воле чувств могу я и обидеть.
Но я ж не ангел, я лишь человек
Все в этой жизни
Происходит не случайно...
За этим всем ... стоит Большая Тайна.
Мне кажется, её я приоткрыл...
Волшебником меня ты назови...
Я буду им... Лишь только позови...
Я буду всем... Твоей Вселенной!
Надежду только подари
Я Ник твой пробую на вкус…
Твой Аватар, как мёд, арбуз!…
Смотрю на груди, не спеша,
О! как ты Дева хороша!
Как дыни спелые они…
О них я думаю все дни???!!!
Но вижу всё же я глаза
О чём хотят они сказать?!....
Безмолвны и твои уста…
И только руки, как мустанг,
Они летят, они творят,
Спешат облечь слова в наряд
Воды чистейший бриллиант.
Они точны, как тот снаряд.
А на твоих щеках Заря…
Румянец нежный развела.
И как прилежный оркестрант
Играет чудный звукоряд.
Услышать музыку я рад…
Услышать музыку стихов.
Услышать музыку любви.