Цього року вперше вдаломся пофотографувати бджіл (ос). До цього фоткав тільки дохлих. А от відзняти живу бджолу не так вже й просто.

На дачі в період активного розквіту люпинів бджоли збирають нектар. Цікаво, який мед з люпинів?

Дивиться, яка мікро-краса у збільшенні! І пилок видно, який у "нормальному масштабі" і не роздивишся.


Ну і цікаво спостерігати за мініатюрним світом, який ми часто не помічаємо.
[ Читати далі ]

"вот  и  лето  прошло.....",  як  співається  у  відомій  пісенькі....

Літо - це  пора  знайомств  не  тільки  з  перелітними  птахами,  але  ще  й  з  ящірками,  кониками  (кузнечиками), їжачками  в  тумані,  стрекозами  (і  стрекозлами),  незабутні  враження  від  комарів.....

Чи  встигли  ви  їх  запам`ятати ? А  зблизька ?

На  цих  світлинах  фото  комах,  зроблені  макро-зйомкою.

Шлюбний танок богомолів))

          Раніше було відзначено перспективу, яку дехто з оптимізмом готує для європейців, і яка полягає у впровадженні у їхню щоденну їжу страв з комах. Останні факти дозволяють гадати, що така перспектива реальніша, ніж може здатися на перший погляд.
           В цьому році на практичне втілення ідеї про заміщення традиційної їжі (якої в світі ніби-то не вистачає) їжею з комах, виділено солідну суму. Зокрема проект студентської групи з Канади, що передбачає в 2014 р. вирощення партії сарани обсягом 10 тон, подальше виготовлення з матеріалу комах "борошна" та випікання "хлібобулочних" виробів, дістав підтримку Міжнародної школи бізнесу Хульта (Hult International Business School) у вигляді гранту в $ 1 млн. Весь шлях "з лану до столу", ймовірно, матиме три стадії: вирощення на полях люцерни, поїдання її комахами, нарешті збір і кінцева переробка комах.
            Якщо політ першої ластівки буде успішним, то планується заснування спеціалізованих сільськогосподарських підприємств з вирощення та переробки сарани. На першому етапі полігоном для розвитку нової харчової технології буде третій світ - "бідні" країни. Зокрема може пощастити скуштувати такий хліб мешканцям Таїланду, Кенії, а також таким напівєвропейцям, як мексиканці.
             Окрім сприяння у подоланні проблеми голоду у світі, як очікують автори проекту, їхня розробка стимулюватиме розвиток місцевого підприємництва в країнах її впровадження, як цілком новий сегмент агропромислового бізнесу.

            Все детальніше вимальовується постать європейця майбутнього - ідеал, до якого готують нас анонімні володарі світу. Ось вона вільна людина! Істота, народжена родителями № 1 та № 2, вільна у виборі всіх життєво важливих речей - від особливостей зовнішності і навчальних предметів в школі до будь-якого модусу статевої поведінки, будь-якого виду мракобісся будь-якої релігії, а, ще й партії в парламент.
             А от у недалекій історичній перспективі до тарганів, що насаджуються європейцям у голови, планують долучити ще й тарганів на їхні тарілки. Під тим соусом, що, мовляв, у світі голод, європейців планують потихеньку переводити на комашину кухню. Про це з оптимізмом говорять деякі спеціалісти в міжнародній організації ООН. Вони наводять цілком раціональні аргументи. Їжі на все стрімко зростаюче населення світу не вистачає. Та ще й білок комах легше засвоюється і більш вітамінізований, ніж білок ссавців, риб тощо. Ну, і звичайно ж (як же без цього в суспільстві, котре вимірює світ грошима!) той залізний аргумент, що вирощування комах економічно ВИГІДНІШЕ, ніж вирощення тварин.
           Менше грошей, а отже суспільної праці, на це витрачається - ось що насправді важливо для євростратегів, а не проблема голоду у світі. Бо ж остання проблема має вирішуватися простим збільшенням виробництва комах у регіонах поширення голоду при умові, що виростити зайву худобину там справді проблематично. Тим більше, багатьом народам Азії та Африки комашина кухня давно звична і до смаку.
           Якщо муха залетіла в борщ, то ця страва сучасному європейцю ввижається як безнадійно зіпсована. Але справа не в тому, що переважна більшість європейців гидує навіть думкою про можливе вживання в їжу комах. Можна припустити, що все, що готують і з апетитом споживають в їжу одні люди, буде придатне і смачне також для інших людей. Можна звісно і визнати слушність науково-обґрунтованих аргументів про споживчі якості м'яса матеріалу комах. Просто дивує та невідворотність переводу європейців на комашину кухню, яка читається в замітці. Бульварний характер видання я розумію. Але ж колись і "райдужну" перспективу теж обговорювали жартома. А що з того виходить тепер?
             При тому, що традиційне сільське господарство Європи працює в режимі "виробити не більше, ніж...", природно-кліматичні чинники, рівень організації с/г в Європі, кількість зайнятого там населення - всі умови свідчать, що воно далеке до піку своїх можливостей, тим не менш, замість того, щоб вирощувати більше худоби, вони розглядають можливість підсадити народ на пташину їжу. Що ж тут скажеш... Таргани в голові - звикайте думати і про тарганів в тарілці.

Правда про все ....  

1. При виборі жертви, самка комара орієнтується на вуглекислий газ, що видихається людиною, на теплове випромінювання, а також на запах молочної кислоти, що міститься в поті. 

2. Самка комара реагує на світло. Наприклад, якщо включити світло в передпокої і відкрити двері, самки комарів полетять туди, незалежно від того, що люди весь цей час продовжуватимуть знаходитися в темній кімнаті. Подібний дослід проводився, цей спосіб допомагає боротися з комарами.

3. Крила комарів рухаються з частотою 500-600 (деякі види навіть 1000) разів в секунду, тим самим створюючи характерний звук.

4. Швидкість польоту комара 3,2 км/ч.

5. Укуси можуть викликати алергічну реакцію.

6. Самка комара відкладає 30-150 яєць кожні 2-3 дні. Яйце розвивається в дорослого комара протягом тижня.

І на додаток, хоботок комара знімок якого був зроблений через електронний мікроскоп:

                                                          

********************************************************************************************************************************************************

          Восьминоги чи восьмируки, чи може квадратнооко-трьохсердечні? ))

Довжина тіла восьминога разом з щупальцями залежно від вигляду може бути від декількох сантиметрів до шести метрів. Велика частина їх все-таки має довжину півметра. Найбільші мешкають біля берегів Британської Колумбії: там зустрічаються екземпляри вагою 15-23 кг і 2,5 м завдовжки, і лише щупальці. 

У восьминога не одне, а цілих три серця! Одне з них – головне, складається з шлуночку і двох передсердць, воно проганяє кров по всьому тілу. Інші два проштовхують її через жабра, а тому і називаються жабровими. А сама кров у цього морського мешканця – лише подумайте! – блакитна!!!

Восьминогів разом з кальмарами учені назвали приматами морів, оскільки серед молюсків вони самі високорозвинені. Спрути мають великий мозок, захищений хрящовою капсулою. Багато біологів вважають, що інтелект восьминога багато в чому схожий з розумом домашньої кішки. Це тварина володіє емоціями, кмітливістю, володіє дотиком і нюхом, має хорошу пам'ять і розрізняє геометричні фігури.

Восьминоги дуже добре бачать. На одному квадратному міліметрі сітківки ока у них близько 64 тис. сприймаючих зорових елементів. Бурий пігмент, наявний в сітківці, підвищує адаптацію до інтенсивності світла що змінюється, залежно від часу доби. Кришталик ока схожий на людський, а зіниці у них – прямокутні! Крім того, зорові аналізатори є і в присосках щупалець.

У восьминогів при собі ціла палітра засобів для зміни забарвлення тіла для маскування. Особливі клітки шкіри – хромотофори містять чорний, коричневий, червоний, помаранчевий і жовтий пігменти. Інші, ірідіоцисти,допомагають їм у разі чого стати фіолетовими, синіми, зеленими, а в разі чого, придбати металічний відтінок.

По теорії еволюції, інтелектом і психікою володіють лише теплокровні тварини. Восьминоги, не вступаючи в дискусію з людиною, самим своїм існуванням спростовують її. Так може, ми просто мало знаємо? І «скільки нам відкриттів дивних...» може припіднести вивчення цих підводних «інтелігентів»?))

******************************************************************************************************************************************************