Нічого зайвого немає, Лише два кольори одні, Що прапор їх в собі єднає На шовковистім полотні. Дві смуги, злиті воєдино, Глибокий зміст в собі несуть, Вони є символом країни, І в цьому їх найвища суть. Одна зі смуг – то колір неба, Його безмежная блакить, На нього глянути лиш треба – І в височінь душа летить. Під ним і дихається легше, Й серце прискорює биття, І б’ється так, немов уперше Відчуло у собі життя. То материнські очі ніжні, Що...

Читати далі...

Стоїть на колінах знедолена мати. Від болю нестерпного рветься душа. Цей розпач вона вже не зможе здолати. Остання з родини цей світ залиша. Стискають Розп’яття знесилені руки. Зосталось так мало… Наблизився час. Не буде терпіння, закінчаться муки. І чути їй “Мамо, ходи вже до нас…” Ті руки, що пестили їх і ростили, Від лиха й біди захищали не раз. Учора останнього з них схоронили… І промінь надії у серці погас. Немає нічого навколо живого. На вулиці – трупи ...

Читати далі...

Біль до болю складемо рівними кубами, Гниль до гною, щоб не валявся поміж нами. Сум до суму, печаль множачи удвоє, Сміх до сміху, щоб усмішки літали роєм. Красу до краси, щоб множилось прекрасне І мить до миті, щоб жили і любили вчасно. ...

Читати далі...

Її свіжу і ніжну красу Я назавжди у серці залишу, Крізь життя я її пронесу, Бо не знайду таку я ще іншу. Полум’яні барвисті світанки Я душею поглину навіки, І росою окроплені ранки, І гаї, і озера, і ріки. Таємничу розмову лісів Я у шелесті листя відчую Й колискової тихої спів Вітру в полі пшеничнім почую. Озирнувшись, побачу довкола Дні, прибрані калиновим цвітом, І вдихну вечори з матіоли, І зігріюсь ночей оксамитом. Мов цілющий нектар, увіп’ю...

Читати далі...

Вона віддала йому серце, А він бажав, щоб дала й душу. Вона подарувала йому сонце, Та він залишився у темряві дрімучій. Вона в його очах себе шукала, Але знайшла лиш біль розчарування, Вона для нього мрію будувала, А залишИлось лиш зруйноване кохання. Вона до нього пташкою летіла, Звучала в ньому піснею дзвінкою. Та не зумів він приручити вільні крила… Вони – два полюси розбитої любові.

[Приєднана картинка] У весЕлковім краї, там, де небо безкрає, Де червона калина, є прекрасна країна. Там, де трави шовкОві і ліси смерекОві, Де пшеничне колосся золотом розлилОся. Мова там солов’їна, чиста, наче перлина, Лагідна й милозвучна, мелодійна й співуча. Богом благословенна, ворогам нескорЕна, У серцях своїм дітям вона сонечком світить. Їх любов”ю єднає й вірою зігріває, А красу її цвіту знають в цілому світі. Край дитинства і...

Читати далі...

Нездавайся, а то життя роздавить.Упав мерщій вставай з колін.Усе утратиш у житті лише тоді, як дух ти втратиш.А доти все ще буде в тебе на святій землі. [Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] ЗапалЮ свічу – нічну супутницю. Тихо серце попливе Чумацьким шляхом. Срібне світло зоряної вулиці Намалює йому путь небесним лаком. Розпорошу серце поміж зорями, Білих лебедів на волю з нього випущу. Хай летять вони світами неозорими, Я ж у ніч повернусь краплями дощу. Догора свіча – моя супутниця. Тиша в серці… Заколисані думки. У безмежності світів той шлях загубиться, Слід у пам’яті лишивши на рокИ.

[Приєднана картинка]Ковзне по серцю щастя -      Розтане лід         І згине    Останній слід. Ласкаво в біль загорне     Люта зима,      І полине  В серце журба. Вночі підійдеш тихо,   Глянеш в вікно -     У трояндах    Грає срібло. Ні хмарки, всюди темний   Небесний шовк,     ДрімаєУ серці затишок.

Незримі крила знов несуть мене увись. Огляну землю рідну із висот пташиних. Там, де небесні ріки розлилИсь, Є наших мрій і задумів країна. Щоночі із бажань таємних зорепад, Крилаті душі в снах натхнення там черпають. Є галерея щастя і кохання сад. Тут світлі Ангели земні серця єднають. Немає часу у країні тій. З’єдналось в ній минуле і майбутнє. Вмістилась вічність у миттєвості одній. Там злість і заздрощі земні відсутні. На нижчій схОдинці – засмічений ...

Читати далі...