Мій перший власний вірш!! Тому не судіть строго!! Щоб зрозуміти нас, Потрібно знати нашу мову, Мову нашого краю Гарного та невмирущого. Де верби та вишні квітучі, Де поети та піснярі співучі, Прославляють наш рідний край Єдиний і великий. Щоб зрозуміти нас, Вам потрібно прожити з нами, невеселий час, такий гіркий і тягучий. Ми живем в світі великім, Де наш край такий малий. Що на іншому краю світу Ніхто, не знає нас! Нашої землі величної, Нас самих, хто ми так? Наш...

Читати далі...

О 6-й годині так хочеться спати І сни всі приходять в цю мить. Вставай, Українцю, вставай, дорогенький, Москаль вже годину не спить! Хоч жіночка поряд, пухка і тепленька, - У пазусі стільки добра! Вставай, Українцю, вставай, дорогенький, Давно вже вставати пора! Горілочка з перцем, ковбаси і сало – Для тебе нічого не жаль. Вставай, Українцю, вставай, дорогенький, Давно вже поснідав москаль! Уже Президент із дітьми на Говерлі, Вже Юля косу заплела. Вставай, Українцю...

Читати далі...

Після досить таки тривалої перерви знову віршується. За один вечір - дві поезії. Але поділюся одною, бо друга – це вже дуже наше, особисте. Та й вийшла швидше пісня, а що слова без музики. ;) * * * Пам’яті шворка ниже в намисто Дотики і слова... Мене образив ти знов ненавмисно Може і я не права. Зайва відвертість бува недоречі, Довге мовчання - теж. Нас розривають думки дві про втечу, - Їх проженеш... і ЖИВЕШ. [Приєднана картинка] &nbsp...

Читати далі...

* * * На шпальтах асфальту ми пишем несмілі рядки, де знаки питання частіші, ніж крапка чи кома. Так хочеться бігти (чи в наступ, чи то навтьоки?)… До тебе в обійми Бульваром втікаю од втоми. Замурзане місто огидним щербетом розлук. Вуста оближу і візьму парасольку для тебе. Ця злива вже длизько, Як дотик обвітрених рук. … Калюжі малюють нас двох, поцілунок і небо. [Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]Розвіялись хмари залишивши синє небо самотнім Сонечко світить всім посміхаючись Вдихати повітря тепле, усіяне ніжністю Підставляючи серце весняним променям. Спрагу ніжності відчувати острахом Уявляти твій погляд, посмішку І шукати з тобою зустрічі У цих днях променево-сонячних. Взяти за руку тебе боязко Показати красу, яка навколо Розмовляти з тобою лагідно З насолодою погляд ловлячи І кружляти в ритмі розквіту Дарувати посмішки одне одному Залишати лиш...

Читати далі...

У будь якому випадку бажано пояснити: чому?

Владей собой среди толпы мятежной, тебя клянущей за смятенье всех; Верь сам в себя, наперекор вселенной, И маловерным отпусти их грех; Пусть час не пробил, жди не уставая, Пусть лгут лжецы, не снисходи до них; Умей прощать, и не кажись прощая, Великодушней и мудрей других. Умей мечтать, не став рабом мечтанья, И мыслить, мысли не обожествив; Равно встречай успех и поруганье, Не забывая, что их голос лжив; Останься тих, когда твоё же слово, Калечит плут, чтоб уловлять глупцов...

Читати далі...

приходити в себе, вбивати вечори дивлячись тупо під пледом тіві гріти серце попиваючи чай чекати на твоє – не скучай… говорити я собі заборонив не в тему кожне слово перша буква, тупа і остання звук летить не з тією швидкістю мобільні страждають несумісністю аська і та вміло підставила віндовс з багатозадачністю я з непотрібністю сніг потроху засипає цей рік в минулому літо та осінь пусті, весну зі своєю надією від зими не чекаю більше нічого я гріти серце, вбивати...

Читати далі...

19:48 : SPLINTER : Ніч і тихо біля хати 19:48 : SPLINTER : сидить Гунсік волохатий 19:48 : SPLINTER : з носа шерсть, із вуха грязь 19:48 : SPLINTER : довийо***ся мразь

[Приєднана картинка] Лежит он трупом не дыша взлетает к небу его душа Ах если б ты имела силу то его бы оживила????? я живила б... оторвав[Приєднана картинка] от своей сущности кусочек… души осколок, даровав сквозь поцелуйчик этих строчок.... (стисняюся) Ты меня вгоняешь в краску,[Приєднана картинка] милым стеснением своим Он хочет только ласки, ОН ХОЧЕТ быть твоим Сплетая, мгновенья в вечность… стояли в объятьях одни на долю секунды их сущность единым стала...

Читати далі...