Прокисла кров, холодна кава В радіаційному вікні, Немитому з часів савдепівських уставів, Сиділа Німфа зазомбів. Стареньке радіо крутило, Неначе, музику – попсу, П’яненька парочка сиділа, Відчув вином свою весну. Та лиш потертий макінтош, Незграбно звиснувши з стільця, Чекав, як Німфа знов Запалить цигарку життя. Примітивізм торкнув долоні І все здавалося лайном. Та тільки дощ відбив по скроні І огорнув своїм теплом. І Магдалина, Мавка, Казка Перетворилась на грозу...

Читати далі...

Осенняя сырость, цветущи сады,Свет плачет в росинках чуть видной листвы, В тумане дома, в серой мгле дремлет даль,Не слепит нас солнце лучами, как жаль.Мы дышим надеждой, что ласковый светВ окно постучит, вспыхнет алый рассвет,Бездонное небо, маня синевоюЛучится здесь счастьем, и песня с тобою.Но звук монотонный от капель холодных-Бездушные слезы изгоев бездомных-Хоть плачут тоскою – сердца ледяные,В земле робко тают слова их немые.Осенняя сырость, цветущи сады,И вечер наполненый грустью весны...

Читати далі...

Кто-то слышал твой призрачный шепот вдали,И стремился на свет ускользавших огней,Кто-то рядом с тобою невольно молчит,А ты смотришь в окно на отсвет фонарей.Обрати нежный взор, вновь в улыбку поверь,Там, где иней сребрился как в поле февральКапля слез на ладонь, распахни сердца дверь –Там подснежник в душе, снов ушедших не жаль.Пусть, заслышав твой призрачный шепот вдали,Обретет путник путь, а бродяга – приют, Пусть никто не узнает, как сердце болит, Где подснежник цветет – близких любят и...

Читати далі...

Просто кава і теплий рогалик, Просто шибка, і злива, і злива… Просто декілька чистих прогалин У потоці життєвого млива. Просто дерево, просто тополя, Просто птаха у тисяч нечута Просто стовбура тихо щокою Доторкнутись і просто зітхнути. Просто подих, долоні і губи, Просто місяць у мокрому небі… Просто…любий, мій любий, мій любий… Просто…любий, не можу без тебе…

Я вас любив, а може, і люблю я, Огонь у серці не погас моїм; та ця любов нехай вас не хвилює, Не хочу я печалить вас нічим. Я вас любив безмовно, безнадійно, То ревнував, то ніжно вірив знов, Я вас любив сердечно так і мрійно,- Дай, Боже, вам ще раз таку любов! (Муратов) От візьміть і прочитайте вголос цей вірш. Відчуйте його. Хіба не прекрасний переклад? І тут справа не в тому, що при будь-якій можливості потрібно вчити/читати оригінал. А в тому що багато хто в своєму...

Читати далі...

Зима – Літо. (Диптих) Птаства спів Крижинка - небо. Зимно. Січень. Обійми вітру владні, хижі. Моя долоня – у твоїй. Весняний птаства спів, Квітучих яблунь подих.. 23.02.2010 Очима, серцем Мовчазно, поглядом одним, звертаюсь. Очима, серцем – чуєш - промовляю? Крізь мене дивлячись, мовчиш. Занадто красномовно!.. Серпневий присмерк місто огортає… 15.03.2010 © Stepans’ka Marina (SMG)

Ти бачиш ме'не оком злим, ти з кришталя, туманів, злив. Ті очі -крижані комети. Чудесним чином дві душі на єдну мить хіба зійшлись, ворожі... ріт прошепотів: -Фантоме, мій відбиток- ти. Розкинув марень пелену, у зимну даль мене запнув, а сивиной присипав коси. В твоїх очах, буває мить, вогонь проклятія бринить. Чи вихід твій змогу спинить? Любить тебе' чи зна'йду спосіб? Твоє високе зле чоло мої гадки` бере в полон, хіба що серце не зацьку'єш. Тікай-но, привіде, йди геть, візми з собой...

Читати далі...

Да — нет Где я живу, цветут цветы, Где я готовлю, пахнет вкусно. Кому доверю все мечты, С кем разделю любви искусство? Лишь с тем одним, кто дорог мне, Лишь с тем, кто не продаст однажды, Кто не предаст назло толпе. Все остальное мне не важно. Все в жизни я делю на два: Да - нет, люблю иль ненавижу. В любовной нити два узла Я место третьему не вижу.

Одиночество Не продать, не потерять одиночество, Как фамилию, как имя, как отчество. Родилась уж, видно, я под созвездием, Что готовило судьбу, как возмездие. И куда б я ни пошла, ни поехала - Одиночество со мной всюду следует, Словно камушек, в груди тихо тукает, И зовет меня оно, и аукает. Разбежаться бы да кинуться в реченьку, Только мысли-то мои эти грешные. Мы теперь навек вдвоем с одиночеством, Как с фамилией моей, да как с отчеством. Ты...

Читати далі...

То зимы ждала,То прихода мая.Все спешила жить,Мне все было мало. Я любила свет,Я любила звезды.От любви горячейПряталась в морозы. За разменный грошСчастье покупала.И святую ложьПравдой называла. Я спешила жить,Я любить спешила.Лучше слыть, чем быть -Так давно решила. Я свою чертуПровела однажды.Ниже не смогу,Выше мне не важно