хочу сюди!
 

Ирина

35 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 35-45 років

Замітки з міткою «скрябін»

“Кінець фільму”: фанати Скрябіна зробили кліп з фого фото


Напередодні річниці загибелі Скрябіна шанувальники музиканта представили відео на останню його пісню “Кінець фільму”.



http://lovelylife.in.ua/zirky/kinets-filmu-fanaty-skryabina-znyaly-klip-z-jogo-foto.html

#скрябін



"А пам'ятаєш" як "Вони жили красиво", "Ніби в раю". "Говорили і курили", мали "Плани", "В ліжку спали", дивилися "Фільм" і пили "Пиво як воду" . Часто ходили в "Театр" і на різні "Паті". Він був "Герой" і мав "Очі, що міняли колір", а вона носила "Коралі" і "Червоні колготки". То були "Дивні люди", впринципі "Троха як всі" не розуміли "Той прикрий світ", любили "Наше місто" і не любили "Рекламу".

А одного разу, "То було давно", якесь "Ненормальне літо", вона захотіла "Спокою", на "Море", і "Хай буде дощ", і хай ми "Усталі". А він тоді вже мав "Зламані крила", і подарував їй тільки "Поцілунок", тоді в очах вона побачила "Два озера,повні сліз". "Годі вже"!!! "Не треба, нікому то не треба", більше "Нема нас", і "Не разом ми" і він пішов ...."Німий"...

"Шось зимно" стало, він "Шукав свій дім" , а вона лишилася в себе "Вдома одна".... Він сів на "Поїзд", був "Змучений", "Ліг спати, і вмер"...став "Птахом"....а думав "До смерті довше" буде..

Думаєте, їм каву пропонували?

Українські артисти ще місяць тому записали Скрябінівське відеозвернення до президента




КУЗЬМА надихає

КАЗКА   ДЛЯ   ДОРОСЛИХ   ПРО   СТАРИЙ   ОКЕАН

        ТА   ЙОГО   МЕШКАНЦІВ


СТАРИЙ  ОКЕАН  ЗНАЄ  БІЛЬШЕ, НІЖ  МИ.

СЕКРЕТИ  ВСІ  У  НЬОГО  НА  ДНІ.

А  МИ   ХОДИМО  ЗВЕРХУ, ВЕЛИКІ Й МАЛІ – 

ЛЮДИ,  ЯК  КОРАБЛІ.

ГОРДО  ПЛИВЕМ, І  НЕ  ВІРИТЬ НІХТО,

ЩО  НИМ  ЗАЦІКАВИЛОСЬ  ЗЛО.

І  СЕРЕД  ВІТРІВ  МИ  НЕ  ЧУЄМ   ЩУРІВ, 

ЯКІ  ПРОГРИЗАЮТЬ  НАМ  ДНО.

А  ДО  БЕРЕГА  ХВИЛІ ТИХО   НЕСУТЬ

ПОРАНЕНІ  ДУШІ  ЖИВИХ  КОРАБЛІВ.

А  ВІД  БЕРЕГА   ЗНОВУ  В МОРЕ  ІДУТЬ

ТІ, ХТО  ВІРИВ  І  ПРАВДУ  ЗНАТИ  ХОТІВ.

      (  із  репертуару  гурту  “Скрябін” )


Він  безмежний , цей Старий Океан. Безмежний  в просторі: хоч в довжину, хоч в ширину, хоч в глибину… Безмежний в часі: він був, є, і буде. Безмежний в відчуттях: спокійний і нестримний, тихий і оглушливий, лагідний і нещадний, прозорий і непроглядний… В ньому народжується все живе,  в ньому все росте, виростає і вмирає. Але ті, хто збагне, що Старий Океан – це є саме Життя, відчують всю його безмежність, глибину і вічність, відчують, побачуть, пізнають Зло, яке живе в ньому, навчаться боротися зі Злом – ті зможуть підкорити  собі Старий Океан. Він тоді з нестримного, оглушливого, нещадного ворога перетвориться в спокійного, тихого і лагідного друга і помічника. І закінчиться тоді його безмежність для пізнавших його. Бо тих, хто  підкорив його собі, Старий Океан відпускає – вони отримують від нього подарунок вічності – вони потрапляють на Твердь. А Твердь – суть вічні явища – це Віра, Надія, Любов. Хто знаходиться на Тверді, хто в своєму житті керується Вірою, Надією, Любов’ю - той ніколи не загине від того Зла, що ширяє в глибинах Старого Океану та шукає поживу – Душу людську. Той, хто має Твердь в своїй душі, не потоне в океані зла, його Твердь не піддасться зубам ніяких Щурів. Зрозуміло, що ця Твердь – не легка ноша для людини. Але це ноша не ярма, а щита, щита від Зла. І, пам’ятаючи Старий Океан – свого  батька, що народив, помічника, що допоміг пізнати життя – той  може скільки завгодно повертатись до Старого Океану, до самого життя, щоб знову відчувати усю щедрість його багатогранного життя, відчувати його намагання дати можливість всім, хто прагне Тверді земної, дістатись до неї. І той разом з батьком, Старим Океаном, відшукує ті Душі, які надіються, вірять і, головне, люблять. Лише ці Душі заслуговують сторонньої допомоги і отримують її від Душ, що повернулись із Тверді земної в бурхливий Старий Океан для допомоги страждущим.

Для тих, хто пливе по Старому Океану, варто пам’ятати, що Зло зацікавлене всіма, а тому не можна піддаватись йому. Для цього потрібно тримати свій корабель (корабель – суть Душа людська) у належному стані  і не дозволяти Щурам прогризати дно. Щурі – це людські вади та слабкості. Як тільки якась найменша слабкість оволодіє людиною, то її корабель вже починає руйнуватись. І часто-густо Людина не помічає цієї маленької руйнації. Одна слабкість неминуче тягне за собою другу, друга тягне третю – і вже Людина має вади. Тоді ці Щурі людських душ вже точать корабель до тих пір, аж поки корабель не починає тонути. Така людина приречена. Приречена не відчувати Зло, бо Зло вже є частиною людини, і вже Людина приречена творити зло, стає сурогатною матір’ю немовлят Зла… І вже вона суть не Людина..., вже – нелюдь, на превеликий жаль. 

Тільки діставшись дна Старого Океану, пройшовши всі кола пекла, можна пізнати його секрети – Надію (провідна зоря), Віру (терпіння) та Любов (творчий дух). Але пізнати мало – необхідно побороти в собі,  в своїй Душі те Зло, яке міцно тягне тебе на Дно і тримає тебе на Дні. Необхідною умовою повернення на Поверхню, щоб знову стати Людиною – це є покаяння. Без покаяння Дно ніколи не відпустить того,  хто хоче відродитись (а для Душі – це значить воскреснути), воно міцно тримає на ланцюзі загублену Душу. Ланцюг цей – це свого роду Гордіїв вузол. Гордіїв вузол не розв’язується – його розрубують. Покаяння – це і є той меч, що розрубує Гордіїв вузол, суть гордість людську... 

Бережіть Душу свою, плекайте Надію, що тільки добрі вчинки та добрі слова – суть рятівний круг, який виносить на поверхню, кріпіть Віру, шо цей рятівний круг – єдине, що вас втримає на поверхні життя, в бурхливих хвилях Старого Океану. І з Любов’ю  творіть свої слова та вчинки. Особливо в стосунках зі своїми близькими. Часто-густо більшість попадає в цю пастку, вважаючи, що близькі зрозуміють або мають зрозуміти, простять або мають простити... І творимо в стосунках з ними слова та вчинки, не зважуючи їх на терезах Віри, Надії і Любові. Терези ці повинні бути одвірком Душі вашої, через які проходять всі ваші слова та вчинки. Тільки зваживши, можна давати волю словам та вчинкам. Незважені, вони можуть поранити близьку вам Душу, підірвати, або навіть вщент зруйнувати Віру, Надію, Любов близької вам Душі. А поранена або зруйнована з вашої вини близька вам Душа – це гріх ваший, це той тягар, що тягнутиме вашу Душу на Дно. І не відпустить до тих пір, поки ви не повинитесь і не попросите прощення у ображеної вами Душі. Тому просити прощення у ображеної вами Душі за образу – значить спокутувати гріх, значить позбуватися того тягара, що тягне вас на дно. Від цього просвітлюється Душа, а разом з просвітленням приходить Мудрість. 

Мудрість – суть світло, яке вказує шлях вперед і наверх, а не назад і вниз. Мудрості навчиться неможливо. Мудрість дається даром. І лише тим, хто, відганяючи Щурів, керується Вірою, Надією та Любов’ю. Лише тим, хто перетерпів страждання від вчинків Зла і не зрікся Віри, Надії і Любові. Лише тим, хто поборов Зло у собі і повернувся До Віри, Надії та Любові через покаяння і отримання прощення. Часто-густо дехто, щось вчиняючи або говорячи, апелює до Справедливості, вважаючи, що Справедливість і Мудрість суть тотожності. Тут на них чекає знову пастка. Мудрість не є тотожністю Справедливості, бо Мудрість – це є Обережність. Озброївшись Справедливістю, можна поранити або навіть знищити Душу. Тому слід пам’ятати, що Справедливість не може бути причиною для слів або вчинків. Лише Мудрість та Обережність – причина для слів та вчинків. А Справедливість – то є наслідок дії Мудрості. Не плутайте причину і наслідок. Бо часто-густо від вашої “справедливості” буває дуже гіркий наслідок... Хто вчинив або сказав справедливо – не завжди вчинив мудро; хто сказав або вчинив обережно - завжди вчинив мудро.

     Слабка людина... Важко їй в сильному, стрімкому, бурхливому Океані, непомітно можуть підкрастися Щурі...
     Хто погрішив проти Віри, Надії, Любові, хто зрадив Віру Надію, Любов, той починає тонути. І не покаявшись, продовжує тонути до самого дна, приречуючи себе на вічні душевні муки.
     Хто погрішив проти Віри, Надії, Любові, хто зрадив Віру Надію, Любов, той починає тонути, але коли набереться мужності опертися на рятівний круг – покаяння, той випливе. 
     Хто не піддається Щурам, опирається на Віру, Надію, Любов, той ходить по Океану, як по Тверді, і не потоне. Ніколи!!! З тим поруч іде Щастя...

Сторінки:
1
2
4
попередня
наступна