П'ятикласник Коля Драб
З школи повернувся.
І зайшовши на подвір'я
До батька звернувся:
-Тебе класна керівничка
Викликає в школу.
-Що ти знову натворив?-
Той спитав Миколу.
-Та, нічого, лиш одне
Задав запитання,
Яке викликало в неї
Сильне хвилювання.
Ручка- це жіночий рід,
Стержень -інший має,
Тож чому в них до сих пір
Діточок немає?
Батько лисину почухав,
Й почав промовляти:
-Дійсно так, але ж чому?
Ручку можеш дати?
Дві хвилини старий ручку
Пильно оглядав,
Потім гучно засміявся
І таке сказав:
-Та не буде в них потомства
Ніколи, на жаль,
Адже ручці, бачиш, синку...
Вставили...спіраль.

Нема нічого в жітті краще

ніж бути поряд з тим хто в очі тобі зазира палає

та заруку трима немов дитина, й невідпуска )

та під волосся щось щекоче - "хочу, хочу"

Чи то не так?)

Тоді інакше -

Він під спідницю щось шепоче,

в руках шомпанське, у піджаку, у галстуку,

але штанів нема - десь загубив

Люблю його, такий кумедний! )

Усе йому пробачу я,

Бо він - то є моє жіття!)

Дивлюсь в телевізор:

Verweibliche Mutter!

чому я не "боїнг",

чому не комп"ютер?!

       Глитав пасажирів,

       команди ковтав-

       і землю б покинув,

       зірки рахував...

Не крил, ані розуму

Боже не дав:

в болоті я виріс,

віршів наскладав.