Море… Білопінні хвилі

Берег пристрасно цілують…

Та ж не хвилі!!! – Білокрилі

Янголи морів танцюють.

 

Всі в туніках серпанкових,

В бризках, променях ранкових

Довгокосі, ніжнотілі,

Ясночолі, легкокрилі

 

Янголи священнодіють,

Бога славлячи, радіють.

Це - натхненне, поетичне

Диво-Дійство екстатичне!

 

*****

Аж до forte від piano

Хвиль симфонія велична.

Бас, контральто та сопрано -

Моря спів чарівний, вічний.

 

 

серпень- листопад 2011

© Copyright: Марина Степанская, 2011
Свидетельство о публикации №11111180088

Поль Верлен "Spleen"

Рожi червоні поспі`ль,
чорен посполу хміль.

Бачу, холонеш, любо:
буде на мене загуба.

Небо блакитне занадто,
море а вітер -принада.

Завше чекаю й боюся:
ґвалтом тікати мусиш.

Блискучий лаком гостролист,
самшиту ку`щі, лу`ків зміст
покинув`м геть напризволяще
заради Вас і тільки. На`що?

переклад з французської Терджимана Киримли

Солоний смак мені не сниться.
Я бачу лиш солодке в снах -
Мед, сливи, яблука в гілках,
І сОлодко мені вже спиться.
Гіркий же присмак відійшов,
Залишив сОлоду стежину.
Накину наспіх одежИну
І дожену, щоб не пішов.
Не добре, коли скрізь медово.
Хоч дрібку болю залишу я,
І радість дрібно затушую,
І усміхнуся загадково...

    З цією Поетесою, як шанувальник Римованого Слова, я познайомився на цьому сайті.
    Зараз вона покинула цей сайт, але інколи її можна бачити на FB.
    Невеличка добірка нагадає читачам про Іменинницю.

Розведу ніч самотню смаком чорної кави...

Де і з ким ти сьогодні,мені вже не цікаво.

Я боялась самотності,мабуть даремно.

Як і в цій сигареті,у ній є щось приємне.

Почуття не відновлять навіть спогади милі...

Сердце-стерта касета,я сама так схотіла.

Розведу ніч самотню смаком чорної кави...

Де і з ким ти сьогодні,мені вже не цікаво.

Торкаюсь самоти.
І недоторканість цілую.
Плекаю мить - де я, де ти...
За усміхом сумую.
Ти - це лиш ряд малих речей,
Які в фетиш звела я несвідомо.
І дні з тобою - сховано в музей,
А дні без тебе - геть із серця й з дому!
І пам'ять знов вбира
І розворот плечей,
І стрімкість кроку,
І сяйво тих очей...
І знов на роки-строки
Сховаю образ вистражданий цей
У розчерку зболілого пера,
У розмаїтті слів, де кожне - гра...

Олександр Олесь

ЧАРИ НОЧІ

Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її, — Знов молодість не буде!

Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада.

На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе — І струмінь власної душі Улий в шумляче море.

Лови летючу мить життя! Чаруйсь, хмелій, впивайся І серед мрій і забуття В розкошах закохайся.

Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок воркоче.

Відбились зорі у воді, Летять до хмар тумани... Тут ллються пахощі густі, Там гнуться верби п'яні.

Як іскра ще в тобі горить І згаснути не вспіла, — Гори! Життя — єдина мить, Для смерті ж — вічність ціла.

Чому ж стоїш без руху ти, Коли ввесь світ співає? Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє.

І сміло йди під дзвін чарок З вогнем, з піснями в гості На свято радісне квіток, Кохання, снів і млості.

Загине все без вороття: Що візьме час, що люди, Погасне в серці багаття, І захолонуть груди.

І схочеш ти вернуть собі, Як Фауст, дні минулі... Та знай: над нас — боги скупі, Над нас — глухі й нечулі…" . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її — Знов молодість не буде!"

Давай забудемо
про все -
Про те, хто ми
у цьому світі,
Про небо, землю,
сонце, вітер -
Хай лиш кохання
нас несе...
Давай забудемо,
що нас
Тримають міцно
інші пута -
Нехай летить
душа розкуто
На ніжно-пристрасний
Парнас...
Давай з'єднаєм
наші душі,
Відкинем
тиху ворожбу...
Пил забуття
вже тче журбу,
Й бажання
заметіллю душить!
Давай -
зірвемось у буран,
І закружляєм
диким смерчем!
Минуле і майбутнє -
стерто...
Й байдужість -
то легкий обман.
Давай дамо
серцям ковток
Бажання, жару
й сподівання.
Безвихідь пустоти
й страждання
Ми заженем
в глухий куток.
Нехай любов
нас поєдна -
Два серця
й дві легкі надії...
Й хай обвінчає
наші мрії
Цілунок
терпкого вина.

Таки вдалося з YouTube вставити Uciekaj moje serce / Czerwone Gitary