зайшла на блоги і виявляється, в мене сьогодні 11 років, як я тут [Приєднана картинка] якось багато, ніби пів життя [Приєднана картинка] хоча останні роки пройшли зовсім повз і.юа, тут стільки спогадіввітаю себе та усіх, хто не забув [Приєднана картинка]

В кои то веки выбрался на природу с камерой. Любимый формат показываю и рассказываю о том, что вижу.К сожалению сейчас такие прогулки становятся все реже и реже....[Приєднана...

Читати далі...

Ты веришь в новую весну, В ростки, нырнувшие с обломков, До неба синего каемки, А я присела на сосну. Я не встревожена, отнюдь. Приходит не весна, а осень, Чтоб роскошь всю под ноги бросить, И листьями засыпать путь. Его я знаю хорошо: Аэропорт. Европа. Бегство. Вот неизбежное наследство От птиц, кричащих над душой. Но жизнь -- азартная игра. Как плохо б ни были делишки, Я до утра бросаю фишки, И мне везет на мизерах. Безумный выбор -- не уйти, Рассеяться в пылу пожарищ,...

Читати далі...

[Приєднана картинка]"ГОРМОНИ ТА МЕТАБОЛІЗМ". . . . . . . . . . . . . . . . . . . . "Просвітились! та ще й хочем. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Других просвітити,. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Сонце правди показати. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Сліпим, бачиш, дітям!". . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Т. Г. Шевченко, "Кавказ".Мій друг, поет, що саме ти мені хотів розповісти?І що з того, що вже сказав, було корисно і доречно.Бо я вмирав...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Привіт, я Маріуполь! Я не бачу, бо напхані пеплом мої очі,Але кажуть, що прийшла весна... Кажуть, що навкруги весна...........................................................Я маленький гелікоптер з кінематографічною-камерою,Але фото-дрон теж серце має, і тому мікросхеми замикає,І моє начебто порожнє місце болить, бо останній записЦе голос хлопчини з полум'яної ями, — люди, я хочу жить!Порт, та вигорівши чорні остова скаліченого бетонаДивляться дірами своєї порожнечі в...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Прийшла весна, зненацька та непрошена,Туди де чорний сніг і дим землю стискав.Цвіркає пташка на цеглянім хати крошиві —Затишшя тимчасове, але мир ще не настав.Краплі дощу зриваються з буремних хмарІ кола, як відлуння, що тремтить в калюжах,Немає тільки кіл в його душі... краях примарувінчаних залізом в чорних закипілих ружах.Давно немає в світі заспокійливих оман...Сумне відлуння, сморід і людські кавалки...Тремор землі, в спокуті, понівеченій від ран,Лише вишивані спалахи...

Читати далі...

[Приєднана картинка]«ВЕЧІР».Опускається вечір на місто,І мороз до ранку міцніє,Вогнів розсипалося намисто,Що з сутінків полум'яніє..Ліхтарі, незвичні на вулицях,Мабуть відступила війна?Але не сховати на обличчяхСлідів, що залишає вона..Не вчасно завірюхи й хуртовини.Йде сніг, але ніхто його не помічає,Умкнулися усі у зведення новин.Я теж тримаю кулачки за близьких,Щоб всім зустрітись потім, після бійні,Зима? — Нехай ніщо, нас не зупинить!.І час розтягнутий, мов день на цілий рік,Все лине в...

Читати далі...