Щось сталося в датському королістві?

[ Читати далі ]

[ Читати далі ]

...или Израиль не "Земля Жизни", не "Святая Земля" Кто не знает, что это такое, проГуглите.
Так вот, если бы у вас была такая книга, кого бы вы туда записали, чтобы родится с этими людьми вновь? И интересный однако вопрос! В совке этот вопрос звучал так: "С кем бы я пошел в разведку?"
Пришла мысль и себе задуматься о такой вот "книге жизни" для на следующую жизнь, не, ну а мало ли шо. Сравнила свои хотения и поняла, шо никаких "колень" еврейских там таки не будет. Оно по писанию должны были бы и быть, но евреи не пустили меня в 1997 году в Израиль и я естественно там не завела себе тех людей, которых бы записала себе в эту книгу. Тут на ум приходит сюжет с фильма, где кто-то в прошлом наступил на бабочку и изменил ход событий в будущем.
Ладно, можно этой дури написать ещё очень много, философия однако. Фантазируйте на эту тему сами, если хочется, как не как, но все таки развлечение для мозга. А я пошла свой мозг развлекать, кого же я запишу в "книгу жизни".

[ Читати далі ]

  Невелика, напівзруйнована будівля, стояла за селом посеред поля. Ніхто вже не пам'ятав її первісного призначення. Дорога до будівлі давно поросла високими бур'янами, і рідко хто нею проходив. Діорослі лякали привидами дітлахів, і ті теж туди боялися ходити.

  Так і стояла б вона, не привертаючи до себе уваги, якби не дивне сяйво, що з'явилося останнім часом на майже зруйнованому її паркані. Першим сяйво помітив місцевий пастух і в пориві цікавості вирішив подивитися, що там так яскраво блищить. Виявилося, що на паркані невідомо звідки з'явилося велике дзеркало і якраз воно відбивало промені сонця.

  Пастуха здивував не так сам факт появи дзеркала, як відображення навколишнього простору в ньому. Начебто звичайне відображення, але була в ньому дивна якась невідповідність. Дерева та будинки села у відображенні відповідали дійсним, але фарби були інші. І хмар на небі було більше. І бур'яни на полі були вищими і густішими. Та й вся картина на відображенні була більш похмурою ніж насправді. А ще було дивним те, що при розгляді відображення пастуха охоплювало відчуття занепокоєння та незрозумілого смутку.

  З моменту появи дивного дзеркала багато хто там побував. І кожного побачене вражало до глибини душі. Одні бачили у відображенні синє небо, квітучі простори і дивний спокій ними опановував. Навіть їхнє село у відбитку було у квітучих садах і самі вони відбивались молодими та повними сил. Їм в таких випадках хотілося співати і хотілося жити у тому казковому світі побаченого задзеркалля.

  Іншим відкривалися у відображенні сірі затуманені далі і холодний дощ, що мрячив, хоча позаду їх був спокійний теплий вечір. У такі хвилини ними опановував незрозумілий безмежний смуток.

  А зовсім недавно одна місцева жінка побачила у відбитку своє село, яке було охоплене жахливою пожежею, і вона не могла стримати свої сльози. Чорні клуби диму закривали обрій, і здавалося, що звідти долинали крики розпачу.

  Одні казали, що це знамення та попередження. Інші казали, що це лише вплив незрозумілого випромінювання на психіку людей. Але до всіх приходило розуміння, що світ за їх спинами крихкий і вразливий. Він може бути квітучим, а може бути зруйнованим і примарним.

  Дзеркало зникло так само загадково, як і з'явилося. А ті, що в нього встигли подивитись, назавжди втратили спокій і стали світ сприймати зовсім по іншому.