хочу сюди!
 

ajnbybz :)

60 років, лев, познайомиться з хлопцем у віці 58-68 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Фотопрогулки. Осенние дорожки

В кои то веки выбрался на природу с камерой. Любимый формат показываю и рассказываю о том, что вижу.К сожалению сейчас такие прогулки становятся все реже и реже....[Приєднана...

Читати далі...

Неугамонная

Ты веришь в новую весну, В ростки, нырнувшие с обломков, До неба синего каемки, А я присела на сосну. Я не встревожена, отнюдь. Приходит не весна, а осень, Чтоб роскошь всю под ноги бросить, И листьями засыпать путь. Его я знаю хорошо: Аэропорт. Европа. Бегство. Вот неизбежное наследство От птиц, кричащих над душой. Но жизнь -- азартная игра. Как плохо б ни были делишки, Я до утра бросаю фишки, И мне везет на мизерах. Безумный выбор -- не уйти, Рассеяться в пылу пожарищ,...

Читати далі...

Гормони та метаболiзм

[Приєднана картинка]"ГОРМОНИ ТА МЕТАБОЛІЗМ". . . . . . . . . . . . . . . . . . . . "Просвітились! та ще й хочем. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Других просвітити,. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Сонце правди показати. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Сліпим, бачиш, дітям!". . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Т. Г. Шевченко, "Кавказ".Мій друг, поет, що саме ти мені хотів розповісти?І що з того, що вже сказав, було корисно і доречно.Бо я вмирав...

Читати далі...

Марiуполь...

[Приєднана картинка]Привіт, я Маріуполь! Я не бачу, бо напхані пеплом мої очі,Але кажуть, що прийшла весна... Кажуть, що навкруги весна...........................................................Я маленький гелікоптер з кінематографічною-камерою,Але фото-дрон теж серце має, і тому мікросхеми замикає,І моє начебто порожнє місце болить, бо останній записЦе голос хлопчини з полум'яної ями, — люди, я хочу жить!Порт, та вигорівши чорні остова скаліченого бетонаДивляться дірами своєї порожнечі в...

Читати далі...

Фiалки

[Приєднана картинка]Прийшла весна, зненацька та непрошена,Туди де чорний сніг і дим землю стискав.Цвіркає пташка на цеглянім хати крошиві —Затишшя тимчасове, але мир ще не настав.Краплі дощу зриваються з буремних хмарІ кола, як відлуння, що тремтить в калюжах,Немає тільки кіл в його душі... краях примарувінчаних залізом в чорних закипілих ружах.Давно немає в світі заспокійливих оман...Сумне відлуння, сморід і людські кавалки...Тремор землі, в спокуті, понівеченій від ран,Лише вишивані спалахи...

Читати далі...

Лютий

[Приєднана картинка]«ВЕЧІР».Опускається вечір на місто,І мороз до ранку міцніє,Вогнів розсипалося намисто,Що з сутінків полум'яніє..Ліхтарі, незвичні на вулицях,Мабуть відступила війна?Але не сховати на обличчяхСлідів, що залишає вона..Не вчасно завірюхи й хуртовини.Йде сніг, але ніхто його не помічає,Умкнулися усі у зведення новин.Я теж тримаю кулачки за близьких,Щоб всім зустрітись потім, після бійні,Зима? — Нехай ніщо, нас не зупинить!.І час розтягнутий, мов день на цілий рік,Все лине в...

Читати далі...

De La Luna

[Приєднана картинка]Сидеть у реки, когда тает по каплям заката вино.Прижаться спиной к граниту — оковам её серебра,Глядеть в огоньки, на россыпь вечернюю звёзд,И ждать когда свой рассвет начинает диво-луна.Глаза призакрыв, бродить по дорогам звёзд,Сползая за млечный путь на утлом моём челноке.Давай мой челнок, плыви, злое время поправ...И плыла Земля меж звёзд, со мною в тихой тоске.Луна незаметно мой осветила скромный чертог,И старую реку, бродя по волнам разливным серебром.И я не отвечу, на...

Читати далі...

And then Ja enters...

[Приєднана картинка]Тиша, джа...По чорно-білим клавішамМчить скорим поїздомЖиттяОстання межа...Хвилини, години — невчасно втрачені...І ні що не має значення.Пасха. Все оплачено.Три на двадцять чотири години поспіль...Сижу в якісь печері,Поруч лине час та води Дніпро. —Чекаю...Бурхливі води, перетворюються в вино...Три, два, раз. — Джа —Все вже було... і давно.Тому, навіть зараз,Повтор з минулого,Де все вже було означенеКолись... дівча і хлопча...Будьмо...І вас зі святом!А далі вступає Джа....

Читати далі...

Крым, море, восход...

[Приєднана картинка]Камни холодные, мрачные без живительных вод,Море слепая сила, когда в его глади смятение.Пой, птица певчая, тихо пой, и солнце взойдёт,Сметая уползающие прочь пугливые ночные тени…В тихом лесу, далёко от моря качаются сосны,Словно упругие мачты своими скрипя стволами…Горы коварны, и под шагами их камни пугливы,Крепкие ноги воздушной походкой к морю летят,Тропка сбегает назад и теряется в разнотравье…. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .Пусть так… сзади...

Читати далі...