(із циклу - "і знову дощ, отже знову писулька...")

 Вовки, санітари лісу, жруть 10% ланей - слабоє звєно (больних, старих, покалічених)
 Мисливці винищили вовків
 Серед ланей почався мор, погибло все стадо 100%
 В чому гуманність і раціональність в 10% чи 100%?
 Вопрос риторичний

 Не секрет - людство перенаселене і всі є свідками безлічі більш чи менш лайтових "попереджень" людству, в тому числі, наприклад, пандемія ковід19

 Для гуманності і раціональності(10% менше від 100%) природі срочно нада убирать слабе звєно
 А хто у нас слабе звєно?
 Хто їздить на німецьких(і проча) машинах - ми чи німці на наших?
 Хто користується корейськими(китайськими, японськими, американськими і проча) смартфонами(технологіями), ми чи вони нашими?
 То хто у нас слабе звєно на тілі людства?

 Останньою краплею став вибір вами абсолютно непідготовленої до цього  людини, крім того просто відносно слабоумного і бидлуватого невігласа-манкурта  і таких же депутатів у масштабах монобілшості

 Результат предсказуємий і очевидний - так от же готове слабе звєно на тілі людства, яке потрібно зачистить, шоб вижило все людство

 Це не була випадковість, це не був жрєбій, це не був чєй-то волюнтаризм
  Це був саме ваш вибір - 90%-та українців. Формально вибір президента і парламента, а по суті вибір кандидатів на зачистку
 
 А в житті завжди так, а життя все таке - ми, як спільнотами так і індивідуально, постійно робимо вибір, постійно здаємо екзамен на кандидатів на зачистку життям (природним добором, законами еволюції, законами природи, кармою тощо)

 П.С.
 А так як ми люди а не лані, то і слабе звєно серед нас визначається не тим хто старіший, больніший, покаліченіший, а тим, хто слабоумніший

Є в Україні таке ємке слово. Його радо й завзято повторюють іноземці за столом: Bud’mo!

Хоч і не розуміють ні чого не розуміють!

Воно не перекладається!

Це навіть не «паляниця». Це якась окрема хромосома з ДНК.

Будьмо! Будьмо - це про те, що ми є, були і будемо. Це про те, що нас не вбити. Про те, що ми не скоримося ніколи й нікому. 

Будьмо - це воля, це Січ. Це вічний гул і вітер Дикого Степу!

Будьмо! - це УКРАЇНА!  Це вишиванки, й хрущі над вишнею. Це наші старі кладовища і давні могили. Це Голодомор і колективізація. Це Червона рута і 

Стус, і Григір Тютюнник. Тарас, Леся, Франко. Червона калина. Це - тіні забутих предків. Це Василь Симоненко і Ліна Костенко.

Будьмо - це мис Тарханкут і Карпати. Харків і Суми, і Полтава. І Коктебель! Лузанівка і Пересипський міст…

Будьмо, це коли - ой, на горі, та й женці жнуть! І десь там Галя несе воду. І хлопці розпрягають коней. І сорочку мати вишила мені. Червоними і чорними нитками…

І під копитом камінь тріснув… 

Будьмо - це донати і безпілотники. 

Будьмо - це окопні свічки і камуфляжні сітки.

Будьмо - це тюльпани й хризантеми на останній дорозі Воїна. Будьмо - це українські прапори над гробками.

Будьмо - це наші нерви й наші діти, й собаки в «двох стінах» під час повітряних тривог, це - наші сльози, наша гідність, честь і гонор.

Будьмо - це лелеки, що вертають навесні з вирію до свого гнізда, до свого дому. І  F-16 -  з лелеками… чи дай, Боже,  й раніше !!!

Будьмо  - це вранці лугом, босими ногами… І зелені лини в ятері, що переливаються проти сонця. І мед, що зі щільників тече по ліктях… і дідова коса, що дзвенить від мантачки на світанку, ще до роси… 

Будьмо, це бабині вареники з капустою й сиром…

Будьмо, це - знов зозулі голос чути в лісі… І білий сніг на зеленому листі…

Будьмо - це Ми! Ми - будьмо!