хочу сюди!
 

Киев

50 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 45-53 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Все в адовом шоке от происходящего...

  • 05.03.14, 09:19
После смены власти в Украине и военных угроз России все в адовом шоке от происходящего.
Все в адовом шоке от происходящего...

Прежде всего в шоке ребята из ЕС. Особенно глава МИД Польши Сикорский. Они думали, как же они офигенно мастерски провели свою посредническую дипломатию в закопченном от дыма покрышек и политом кровью повстанцев Киеве. Подписали меморандум между невменяемым Януковичем и находящейся в ступоре оппозицией, выпили шампанского и довольные поехали докладывать в ЕС... Но, какой-то, плять, сотник, вылез на сцену Майдана и все испортил — потребовал у поверженного Яныка немедленной отставки и пригрозил штурмовать Администрацию недобитого президента. После чего одна из сторон-подписантов меморандума исчезла в неизвестном направлении, бросив в Мегажирье не только золотой унитаз, но и золотой батон впридачу. Однако, это еще пол беды для евробюрократов, привыкших к компромиссам и соглашательству. Адский ад начался потом... Их друг и коллега Володька Путин вдруг начал куралесить. Зачем-то поднял по тревоге войска в европейской части России, заручился поддержкой сенаторов и хочет идти войной на Украину. Фрау Меркель, поговорив с российским коллегой по телефону, вынесла психиатрический вердикт — «утратил связь с реальностью» и сообщила об этом Обаме.

Эта новость вызвала шок у Обамы. До окончания президентских полномочий осталось совсем немного, а тут ситуация требует проявить твердость и решительность, иначе американский избиратель не одобрит. Но ссыкотно как-то... И еще Маккейн все время подзуживает: «Ты мужик или баба?».

Украинские бабы тоже в шоке! Братская Россия, которую они так любили за Баскова и Стаса Михайлова, что-то начинает очень походить на гребаный третий рейх и СССР времен Афганистана одновременно. Слова «ограниченный военный контингент на территории Украины» вызвали у них не просто шок, а панику. Далекое и страшное слово «Война» вдруг стало таким близким и реальным. И бабы, пустив слезу, с тревогой и надеждой посмотрели на своих мужиков.

Украинские мужики, которые еще недавно болели на Олимпиаде за российскую хоккейную команду, а также жгли покрышки на Майдане и швыряли коктейли Молотова в ненавистных ментов, вдруг впали в состояние шока от такого поворота событий с Россией и Крымом, но, прийдя в себя, начали искать адрес ближайшего военкомата.

В шоке и военкомы... После ликвидации военных призывов в Украине они впали в депрессию и потихоньку попивали горькую от безделья. Но, сегодня, придя на работу, вдруг обнаружили под стенами своих обветшавших заведений толпы мужиков разного возраста — от совсем юных студентов, обычно косивших от армии, до 40-50 летних отцов семейств в старых дембельских шинелях времен Советской армии, расшитых золотом и побитых молью, которые они, вероятно, достали с чердаков и чуланов. Толпа гудела и требовала немедленно выдать им оружие, чтобы пойти и от***ить ненавистного им Путина.

В шоке и сам Путин. Сначала вести из Украины вызвали у него легкую панику. Но, собрав свою волю в кулак он решил под шумок использовать ситуацию в «братской стране» в свою пользу, вернуть «подарок Хрущева», а заодно, и еще чего прихватить, «что плохо лежит». А также наказать нахалов, посмевших установить власть, несогласованную с Кремлем. Но, дела как-то пошли не так... Радостной встречи «защитников и освободителей» в Крыму не получилось. Народ с цветами массово не выходит. А хохляцкие вояки, которые, казалось будут сдаваться и получать российские паспорта, вдруг оказывают сопротивление, но не стреляют а посылают на***й элитный российский спецназ в форме «самообороны» Крыма. А тут еще и в России народ заволновался... требуют мира.

В шоке и российский народ. Одна его часть в ступоре от того, что теперь «братские страны» превратятся во вражеские. Другая в недоумении, почему эти русские в Украине противятся и не понимают того, что их хотят спасти и защитить российские солдаты.

В шоке и российские солдатушки в Крыму, которых экипировали по последней военной моде, нафаршировали оружием, но зачем-то приказали срезать все погоны и шевроны. Им совешенно непонятно, что они здесь делают и будут ли в них стрелять. А умирать за этого пидараса Януковича ох как не хочется.

В шоке и Янукович. Впрочем, он из этого состояния давно уже не выходит... Еще с конца ноября прошлого года. А ведь, все могло быть совсем по-другому, если бы он поставил одну лишь подпись тогда, в Вильнюсе. Одну лишь подпись, плять! И эта мысль не дает ему ни сна. ни покоя.

Не в шоке сегодня только командир корвета ВМС Украины «Тернополь». Получив от Командующего Черноморским флотом России ультиматум с требованием к экипажу корвета сдаться, он прохрипел: «Хрен вам! Русские не сдаются!»... И запел гимн Украины.

Сергей Базанов

Сторонникам антимайдана - что будет, если Майдан проиграет

  • 10.02.14, 21:48
Я понимаю, что вы ненавидите этих экстремистов и бандеровцев из схронов, которые бунтуют на Майдане в то время, когда вы по 12 часов работает за ставку в 2000 гривен. Я полностью поддерживают ваше право ненавидеть своего врага, пусть даже воображаемого и нарисованного пропагандой.

Но представьте себе ситуацию, Майдан проиграл, всех экстремистов (ну тех, кто защищал свои и ваши права) посадили или зажмурили в лесу, оппозицию изгнали из страны, в телевизоре один любимый Президент Виктор Федорович и не менее любимая Партия Регионов. Ну женщины в воздух чепчики бросают, шахтеры обнимаются, целуются (хм, что-то в этом есть европейское), и в стране полное покращання и стабильность.

Пенсионеры, шахтеры-пенсионеры и все остальные социки. Вы понимаете, что для данной системы вы балласт, на вас тратится около 200 млрд гривен, а это примерно, как вся расходная часть украинского бюджета. Между тем эти деньги «Семья» могла бы пустить на что-то более доходное. Так как вы для данной системы балласт, то его будут сбрасывать – через инфляцию гривны, которую свалят на майдановцев или же пенсионную реформу с пересчетом пенсий. Так как вы бесполезны для текущей власти, то ей нет смысла поддерживать вас, и более того, чем быстрее она от вас избавится, тем больше средств сохранит. Это при оранжевых пенсия и пособия росли быстрее цен, а сейчас, даже при такой сильной оппозиции, у власти для вас просто нет денег.

А не послать бы ай.юай на хрен?

  • 07.01.14, 21:20
На портале злобность и грубость все грани переполнили.
Троли и клоны правят бал.
Вот и думаю: а не послать бы?

Из путевых заметок. №2

Ты лежишь на обжигающей кремниевой крошке. Стараясь не шевелиться, потому как высоко стоящий жёлтый карлик беспощадно выжигает всё живое. Ты кожей чувствуешь его ненависть к тебе. Все мыслимые излучения, над которыми он властен, включая радиационное и рентгеновское, он шлёт на тебя. Но по большому счёту лично ты ему не интересен, у него планетарые интересы, а ты так - мелкий и незаметный пшик в его жизни.

И тут твой слух выхватывает в общем шуме тяжёлые шаги. Их глушит песок, но их мерный темп выделяется в окружающей какафонии. Это бродячие маги песка. Босиком они проходят немыслимые растояния. Их незамысловатые заклинания поднимут любого. И для каждого у них есть свой кусочек заклинания:

- Rhtdtnrb!!! Ujhzxfz rerehepf!!! Gbdj!! Ckflrfz dfnf!!! 

И эти магические слова поднимают из песка обгорелые тела с высохшими лицами, с висящей лохмотьями кожей на спинах и плечах.  И они протягивают к магам свои обожжённые руки.... и деньги... 

Зис из морэ, сынок...

Ессс!!! --Смешнючий гороскоп )) .сейчас все обидятся..

  • 09.08.11, 15:07
По многочисленных жалобам и просьбам РЫБОК: Воть вам !!!!! :)))))) РЫБЫ-равнодушная сволочь Услышав крик  "помогите"-захлопывает форточку и поплотнее кутается в одеяло, Не придет к вам в больницу,з где вы доживаете на уколах последние дни. И прочее в том же духе ОТМАЗКА: "каждый сам за себя, извини" А Близнецы теперь пали жертвой....

Українці втратили свою державу через...

...прорахунки в інституті громадянства

У своїй попередній статті я обґрунтовано довів, що станом на сьогоднішній день українська державність зруйнована. Відновити довіру  громадян до державних інституцій, які повністю себе дискредитували - практично неможливо і недоцільно. Я зробив висновок, що після Януковича потрібно буде створювати нову українську державу, яка стане правонаступницею України-91.

Як вже зазначалося, у нову державу не повинні потрапити люди, які руйнували її попередника. Частина експертів бачить вирішення цієї проблеми шляхом проведення процедури люстрації. Так, це правильно. Але на мою думку, питання лежить у  більш широкій площині і стосується в першу чергу неправильного формування інституту громадянства, яке було закладено на початку існування новітньої України. Власне, зараз виправити ті хиби уже неможливо, люстрація виглядатиме як напівміра. Вона усунить від влади певних осіб, але не поміняє ситуацію по країні в цілому. Грубо кажучи, ми люструємо комуністів та бандитів, натомість ті, хто їх обирав, знайдуть собі нових придурків і будуть за них голосувати. По різним причинам: за гречку, за сало, через власну психічну хворобу або щоб зробити гірше сусіду. Якщо ви зараз скажете, буцім-то це ой-як недемократично забирати право голосу у бомжів, алкашів і українофобів, які своїм голосуванням вирішують нашу долю, тоді давайте уважно розглянемо "історію успіху" - формування інституту громадянства в Латвії. 

Латвійський досвід

Проголосивши незалежність 21 серпня 1991р. (за три дні до України), латвійські державотворці зіштовхнулися з важкою демографічною ситуацією. За час перебування республіки у складі СРСР частка латишів у ній зменшилася із 75,5% до 52% громадян. При цьому в країні проживало близько мільйона росіян, що становило майже 34% усього населення. Якщо врахувати той факт, що частина етнічних латишів була змосковщена,виходила парадоксальна ситуація: корінний латвійський етнос був меншістю у власній державі! Однак вихід із цієї ситуації був знайдений. І полягав він у формуванні інституту громадянства.

11 грудня 1991 року в Латвії був прийнятий Закон про реєстрацію проживаючих в країні осіб. Метою цього закону був відбір людей, яким надавалося право голосу на майбутніх виборах. Латвійські паспорти отримали колишні громадяни Латвії, котрі проживали в республіці до 1940 року. Їм також була надана можливість обиратися. Також був створений Національний Реєстр постійних жителів.

В перелік осіб,  котрі не могли отримати латвійське громадянство, входили учасники антиконституційної діяльності, військовослужбовці Збройних сил СРСР, особи, які працювали в органах державної безпеки, особи, направлені до Латвії після 17 червня 1940 року в якості партійних функціонерів Комуністичної партії і комсомолу, а також наркомани, хронічні алкоголіки, особи, які не мають законного джерела доходу.

Згідно Закону про громадянство громадянами Латвії можуть стати особи, які:
- постійно проживали на території республіки протягом останніх п'яти років;
- не мають громадянства іншої держави;
- успішно здали екзамени зі знання латвійської мови, основних положень конституції, конституційного закону про права та обов'язки людини і громадянина, державного гімну та історії цієї країни.

Таким чином латишам вдалося вирішити проблему із власною меншістю у своїй державі. Після формування інституту громадянства вони перетворилися на більшість. Серед латишів громадянство мають 99,6 % людей, натомість серед росіян - 42% (1). Хто ж не отримав громадянства, той має статус постійного жителя. Він може користуватися всіма правами, що і громадяни, окрім декількох, які пов'язані з правом формувати державну владу. На сьогоднішній день у Латвії проживає близько півмільйона осіб без громадянства.

В результаті Латвії вдалося убезпечити свою державу від впливу іноземних і антидержавницьких угрупувань. Внаслідок цього влада республіки захищала латвійські інтереси, що призвело до покращення рівня життя громадян і вступу до Європейського союзу і НАТО. Станом на 2009 рік згідно дослідження Світового банку Латвію віднесено до країн з високим рівнем доходів на душу населення. Її ВНП на душу населення становить 12 390 доларів США на рік.

Чому Україна не стала Латвією

Помилки у формуванні власного інституту громадянства є однією з вагомих причин сьогоднішнього занепаду української держави. Однак на власних помилках треба вчитися. Тому розглянемо їх детальніше.

На відміну від латишів, українським державотворцям дісталася краща ситуація з національним складом. Так, згідно даних 1989 року, українці становили 72,7% населення України, а росіяни - 17,3%. Можливо це і стало причиною нехтування розробкою ефективного інституту громадянства. Згідно українського закону громадянами України стали:

- усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;

- особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

- особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України.

Такий псевдодемократичний підхід до надання особам українського громадянства виходить нам боку до сьогоднішнього часу. Парадоксально, але громадянами України поставали люди, які докладали всіляких зусиль, аби такої держави на мапі світу не було. Гебня, зеки, наркомани, військові пенсіонери (які приїхали в Україну на пенсію) і просто випадкові люди, яких примха долі занесла в Україну - отримали українське громадянство. Їх не цікавила і не цікавить до сьогодні українська культура. Вони принципово зневажають українську мову. Це люди, які на відміну від Латвії, уникли процедур люстрації і натуралізації. Натомість їм подарували право формувати владу, вирішуючи долю народу, який вони люто ненавидять. Тому, хоч і сумно це констатувати, в такому вигляді українська держава була приречена з самого початку ухвалення Закону "Про громадянство". 

Перед вами усім відомі мапи президентських виборів 2004-го і 2010-го років. 



Вибори Президента в Україні відрізняються від виборів керівних осіб в інших державах. Бо у нас основні кандидати різняться цивілізаційно. Один (В.Ющенко, Ю.Тимошенко) пропонує українські цінності, а інший (В.Янукович) - російські. Нам зараз не важливо те, що, наприклад, Тимошенко на ділі не захищала права українців. Для нас важливо, за що в даному випадку голосував народ. Із цих мап прослідковується тенденція підтримки українських цінностей західним і центральним регіонами, а російських - південним і східним. 

Тепер подивимося на наступну мапу, яка теж давненько гуляє по блогах:




Кількість людей, для яких рідна мова - українська. Співставляємо дані з мапами голосування і отримуємо: більшість з тих, для кого рідна мова неукраїнська, голосували за російський вектор. Як бачимо, невключення в порядок надання громадянства іспиту з української мови стало однією з причин обрання частиною громадян антиукраїнських політиків у владу.

Наступні мапи показують частки населення, яке народилося відповідно в Україні і Росії:



І знову знайомий розподіл. Тут ми бачимо, що за проросійського Януковича (ще раз повторюсь - справа не в персоналіях) голосувала більшість уродженців Росії. Цього можна було б уникнути, аби в процедурі отримання громадянства був прописаний ценз осідлості.


Загальновідомо, що наркоманія є однією з основних причин поширення ВІЛ-інфекцій. Давайте поглянемо на наступну мапу:



Хоч і не так явно, але прослідковується та ж сама тенденція із південно-східними регіонами. На відміну від латишів, Україна усім своїм наркоманам подарувала права обирати і бути обраним . Тепер ці люди вирішують нашу з вами долю на виборах.  І не тільки на виборах, а і у владних кабінетах!

Результат прорахунків у Законі "Про громадянство" вам відомий. Якщо - ні, то сходіть в магазин і купіть кіло гречки. Станом на 2009 рік згідно дослідження Світового банку Україна віднесена до країн з рівнем доходу населення нижче середнього. Валовий національний продукт України на душу населення у чотири рази менший за латвійський і становить 2800 доларів США на рік.

Що робити?

Довгостроковий план. Готуватися до революції, потім прощатися з януковичами і проголошувати нову українську державу. Спираючись на латвійський досвід, прийняти новий закон про громадянство, який би передбачав застосування процедур люстрації і натуралізації колишніх громадян України, а також вводив поняття "особа, яка постійно проживає на території України" для тих, хто не пройшов вищезазначених процедур.

Короткостроковий план. Вже зараз потрібно чинити соціальний і моральний тиск на тих людей, які наступають на українські цінності чи права людини. В той же час, патріоти і непристосуванці потребують підтримки у суспільства, коли переслідуються владою за  свою державницьку позицію. Готуватися до майбутньої люстрації потрібно тут і сьогодні шляхом створення такого квазісудового органу, як Громадський суд і ведення "чорних списків" ворогів українства та "білих списків" репресованих. Детальніше про це я напишу в наступній статті. 



снова в ато

  • 01.01.15, 18:24
Вот и пролетел мой отпуск. Так рад был повидать родных и близких, дома побывать. Хотелось многое успеть, увидеть многих, дома сделать что-нибудь, но стучат колеса и вагон качаеться- еду снова на Донбасс. Когда вернусь- не знаю.
С Новым годом и не поминайте лихом.

З щасливим кінцем!

druzhba Урааааааааааа!!!!!

Силами Дніпропетровської ОДА людина на волі!!!!!!!!

Всім дяка за небайдужість! ura

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=686299111451989&set=a.529796783768890.1073741827.100002157183088&type=1





Его взяли на днях, когда он приехал в Луганский супермаркет АТБ, чтобы уволиться. Он работал заместителем управляющего. Директор АТБ сдала его ЛНР-овцам прямо там, на месте.

Александр Мангуш:
Хочу заметить, что похищенный террористами ЛНР Александр Добылев не скрывал своего патриотизма и часто ссорился с сотрудниками магазина АТБ. Некоторые из работников даже угрожали ему физической расправой за его убеждения. Александр приехал в Луганск с целью уволиться с магазина АТБ, забрать зарплату, трудовую и мед книгу. Когда мы позвонили в магазин, охранник ответил нам, что его нет, после чего всё-таки признался, что его «арестовало ополчение ЛНР». Мы связались с управляющей магазина Поляковой Любовью Николаевной (имя узнали позже), которая сказала, что за «бывших сотрудников они не несут ответственности», а уволили его через 10 минут после «ареста». На просьбы предоставить видеозаписи с камер наблюдения магазина и прилегающей территории мы получили отказ со словами «не лезьте сюда», кучу оскорблений, криков и угроз, мол, «сейчас позвоним ЛНР», после чего они бросили трубку. У Александра дома осталась жена и маленькая дочь.
Вчера стало известно, что директор АТБ звонила ЛНР-овцам и рассказала, что ей угрожает Правый сектор, заверила террористов, что Добылев с ними связан. Затем террористы вломились в квартиру Добылева, устроили погром. Нашли флаг УПА.
Теперь единственное, что может помочь этому человеку - не журналисту, не афганцу, и даже без связей с бандитами, просто человеку это огласка и привлечения внимания. Были случаи, когда просто распространение постов в Интернете спасало кому-то жизнь.
Надежда Паливода

Сурьёзное новомонгольское кино. Рицензия и прочая лабуда.

Сурьёзное кино о суровом быте моряков в открытом океане, где нет места хиханькам и хаханькам.

В главных ролях:
Суровый матрос в серых трусах - Геварыч
Не менее суровый матрос с баяном - Сухов
Суровый офицер с биноклем в чёрном кителе - Давигадофф
Весёлые офицеры в белых кителях - неизвестные, но жутко популярные блогеры портала i.ua




источник вдохновения 563 камент

Из жизни живых-62

Слушатель, которому я рассказывал, тихо ушёл. Адресат, которому я писал, навсегда выбыл. Речь не возвращалась и была похожа на испуганную птицу, не нашедшую своего берега. Я не знал, стоит ли её кормить, и глупым голодным медведем провалился в долгую зимнюю спячку.

Весна. У каждого рождается новый шанс на цейтнот. Я проснулся и почувствовал себя Робинзоном на необитаемом острове парижского конгломерата... Кто-нибудь меня слышит? Есть здесь кто-нибудь? Пятница, где ты? Я в зоне вай-фай. Здесь всё в порядке со связью, и для сонных отшельников вроде меня делают очень крепкий кофе. Правда, батарейка быстро садится. И Солнце.

Из окна моей нынешней кухни я пытаюсь разглядеть оптимизм под алой черепицей. Моей ностальгии дружелюбно подмигивает голова средневекового собора Святого Этьена, бессловно провозглашая: «Ну, я тоже далеко не Нотр Дам дэ Пари, так что, от этого мне повеситься или заразиться гонореей?»

©2012 Conc