Вакарчук відверто звернувся до молодих українців. Лист

«Нет секрета в том, что наше военное училище специализировалось на обучении и подготовке офицеров высочайшей квалификации для общевойсковых и специальных подразделений. Все знают, что большинство подразделений спецназа ГРУ ГШ, ВДВ, ВМФ, МВД СССР были укомплектованы нашими выпускниками. Наши товарищи выполняли боевые задачи во многих горячих точках. Мы, как ни кто другой знаем внутреннюю сторону любого боевого подразделения специального назначения и систему его управления. Высокая дисциплина, боевое братство и самоотверженность присуща таким формированиям. Мы не сомневаемся, что и украинская милиция строилась на таких принципах. Все действия таких формирований основаны на четком планировании и беспрекословном выполнении приказов командиров и начальников», — говорится в обращении, информирует еizvestia.com.

В то же время выпускники училища глубоко возмущены цинизмом, с которым наша власть пытается откреститься от того, что именно по ее указаниям отдавались преступные приказы для рядовых бойцов спецназа и сотрудников МВД: «Мы глубоко сожалеем о том, что боевые подразделения МВД используют свою силу, навыки и умение для борьбы с простыми гражданами собственной страны, а не для борьбы с бандитами и убийцами и каждый день наших мирных протестов это подтверждает. Народное терпение не безгранично!!! Народный гнев страшен! Мы призываем всех силовиков нашей страны — остановитесь! Посмотрите вокруг себя — рядом ваши братья и сестры, ваши матери и отцы. Не будьте бездумными марионетками в руках ваших министров, которым совершенно все равно, что с вами будет потом».

«Мы, бывшие командиры подразделений, частей и соединений на себе прочувствовали, что руководитель всегда в ответе за то, что происходит в его коллективе. Происходящее в нашем обществе сегодня должно повлечь ответственность высших руководителей страны — Президента и Кабинета Министров. Мы обращаемся к Президенту — отправьте правительство в отставку, остановите кровопролитие: это вы виноваты, в том, что происходит в стране! Ваши человеконенавистнические приказы и распоряжения погружают страну в пучину противостояния! Сколько можно обманывать собственный народ и бросать его на произвол судьбы? Будьте настоящими политиками европейского стиля, вы провалили свою каденцию, ВЫ ОБМАНУЛИ НАС В НАШЕМ ЕВРОПЕЙСКОМ ВЫБОРЕ!!! — уйдите после этого в отставку! Вам не запугать наш народ!

Мы хотим жить в цивилизованном правовом государстве и в состоянии выдержать все трудности переходного периода! Гнев народа зиждется не только на неподписании правительством ассоциации с Евросоюзом.

Это — боль народа, вызванная плачевным состоянием условий жизни и занятости в стране, отсутствием видимых перспектив, обогащение избранных и обнищание большинства людей, несправедливость и безнаказанность, невозможность найти правду и быть защищенным в обществе, глобальная коррупция. Власть неспособна и не хочет изменять страну к лучшему», — говорится в обращении.

«Мы поддерживаем тех, кто отстаивает европейский выбор на «майданах» всей нашей страны! Будьте уверены, в том, что выпускники КВОКУ, преподаватели, ветераны спецназа, ВС СССР и Украины, ветераны локальных конфликтов и боевых действий на территории других государств с вами в это трудное время. С первого дня наши товарищи в рядах мирных демонстрантов!

«Аргумент»

.Известный писатель и журналист Юрий ВИННИЧУК поддержал львовский Евромайдан строками переделанного стихотворения.

  Он высмеял власть и зачитал «Заповіт» Андрея ПАНЧИШИНА про ЯНУКОВИЧА.

           «Як умру, то поховайте мене в Межигір`ї.

Закопайте на могилі чучало у пір'ї.

Щоб не срали., не літали наді мною пташки,

Щоб не падали на мене сцяки і какашки,

В Гондурасі заховайте партійну окрасу

І спасібо передайте жителям Донбасу».                  

 Успіх Майдану-2013 залежить від витривалості тих, хто сьогодні там стоїть за всю Україну. Ці люди відстоюють наше з Вами майбутнє у Європі. Вони стоять за волю, за совість і за наших дітей. Якщо не можете стати поруч з ними, зігрійте і нагодуйте їх.

 Отримані кошти будуть використані виключно на закупки речей першої необхідності - теплого одягу, палаток, медикаментів, гарячих напоїв та їжі. Жодної копійки не буде витрачено на партійні лозунги, символіку та зарплати!

ЗРОБИТИ ВНЕСОК ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ

 #ЄвроМайдан - це масова акція волевиявлення. Люди, які зважилися стояти там, ризикують своїм здоров'ям заради кожного з нас. Серед тих, хто на майдані, є багато людей, які взяли відпустку, залишили свій бізнес та родини. Вони потребують саме вашого внеску та підтримки!

 ВІД РЕДАКЦІЇ ВЕЛИКОЇ ІДЕЇ: З огляду на нагальність потреб,проект потребує гнучкого фінансування, тому всі кошти, які надійдуть через Спільнокошт, будуть перерахововуватися щоденно на закупку необхідних речей.

LB.ua приводит ниже перевод обращения члена Националистической партии Мальты Франка Псаила к Президенту Виктору Януковичу, опубликованного в издании Times of Malta. Оригинал публикации доступен по ссылке.

Опозиція ініціює акції під Межигір’ям і звернулася до Конгресу США та Сенату США з вимогою запровадити санкції "проти українських чиновників, які воюють з власним народом".

За останні 4-7 днів #Євромайдану я вже звикла до того, про що раніше тільки читала в книжках – хаосу, зневірення, запаху газу та їжі, перепадів настрою у тисяч людей і ... тисяч питань, на які немає відповідей.

1.
Сумбур життєвий навколо мене обумовлює сумбур внутрішній, тому в подальшому викладі буде замало логічної послідовності, але вже як вийде. Зараз навряд чи хто має чіткий прогноз на діагноз хвороби держави Україна. Можливо все! Аж до летального завершення включно. З того тільки й лишається, що повторювати слова з прадавнього літопису: – Камо грядеши?! Камо грядеши?..
Зміст цього давньоруського виразу значно глибший за його сучасні адаптації типу: «куди йдемо?» чи «що нас очікує?, або «яке наше майбутнє?» і т. п. В тому і річ, що «камо грядеши» набагато змістовніше, бо означає, що «майбутнє гряде», що воно насунеться невблаганно і невідворотно, неначе ті величезні хвилі-цунамі Долі, які не дають нікому-нікому можливості уникнути їх страшної неминучої небезпеки...
Скільки вже раз переходили по наших землях ці руйнівні хвилі напастей, змітаючи все і вся на своєму шляху, полишаючи за собою тільки могильні кургани... Безліч разів... Нескінченно... Камо грядеши?..
І ось настає нове випробування для України і людей, що тут проживають. Проживають вже чи ще? Камо грядеши?..

2.
Почну не з початку. Тобто передісторія нового народного повстання в кінці 2013 року під назвою «Євромайдан» буде обговорена потім, а зараз невеличка замальовка з реальних подій.
Львів. Передвечірній час. 2 грудня. Революція вийшла на вищий щабель напружня. Я в черговий раз підходжу до центру, де коло пам'ятника Тарасу Шевченку вирує місцевий Євромайдан.
Мої враження неоднозначні, як і в багатьох. За минулі роки я досить часто переживав прикрість ситуації через відсутність молоді на різних громадсько-політичних заходах, де постійно домінувало старше покоління пенсійного віку. Кожен раз виникало просте запитання: а для кого і для чого ця говорильня, якщо немає головного представника нашого майбутнього – молоді? Навіщо звучать слова мудрості і знань, якщо немає того, кому їх передати?
І ось все до навпаки: навколо повно молоді! Моя заповітна мрія збулась! Скрізь молодь! Нескінченне море молоді зібралося в центрі Львова, щільно обліпивши постамент Шевченка і облягаючи всю місцину довколо. Скрізь державні синьо-жовті прапори, червоно-чорні УПА та сині з зірочками по колу Євросоюзу. Є велика сцена з якісною звуковою апаратурою, а ще великий екран, де ретранслюють теленовини та іншу інформацію. На сцені були ведучі, які регулярно озвучували повідомлення та різні гасла, щоб розбурхати натовп. Лунали з сцени пісні і патріотичні вірші, також був молебн і прозвучало звернення священників. Звичайно, що все це добре і потрібне, але в постійному одноманітному повторі день-у-день це стає безкінечно нудним без живого слова промовців про актуальну громадсько-політичну ситуацію.  Розумію, коли не хочуть допускати політиків, які завжди охочі до будь-якого піару, але ж є й інші люди для такого важливого слова про те, що робиться і треба робити. За всі мої епізоди перебування на львівському Євромайдані жодного подібного промовця я не почув, що дуже дивує. Шокує! Ну всі-всі не могли ж виїхати водночас до Києва?! Хтось мав би лишитись, а воно жодного поважного представника з місцевої еліти. Врешті-решт і сама молодь могла б щось сказати значиме, бо саме студенти мають генерувати новітню ідею суспільного буття в Україні, мають творити оте майбутнє, а не тільки натхненно бунтувати, як зараз. На жаль, але ні я сам не почув нічого подібного, ні від інших ніхто не переповідав програмні ідеї з нашого Євромайдану. Ось вам і «камо грядеши»?..
З того всього я більше роззирався довколо, коли перебував на Євромайдані, чим дослухався. Просто хотілось побільше набратись живих вражень від самої події і людей навколо. Або ось озирнувся і побачив, як вечірнє сонце осяяло над Оперним театром величну фігуру Ніки-переможниці зі золотою пальмовою гілкою над головою, яка так гарно засяяла в сонячному промінні. Вся нижня частина театру і весь проспект Свободи вже був у сутінках, тому цей момент набув особливої грандіозної краси, як пророцтво майбутньої перемоги. «Дай то Бог, щоб це пророцтво збулось» – подумалось у ту мить.
Так само несподівано мою увагу привернула постать дівчини, яка серед цього революційного гамору стояла прихилившись до стовба ліхтаря і спокійно читала книжку. Звичайне собі дівча з намальованим на обличчі синьо-жовтим прапором, як і в багатьох інших хлопців та дівчат, просто собі отак стояло і отак спокійно читало книжку, не зважаючи на гамір чи тих зацікавлених хлопчаків, які заглядали час-від-часу їй через плече. Мені подібне за віком не личило, тому я просто підійшов і поцікавився, що ж саме вона читає? Відповідь була вражаюча: дівчина читала відомий твір фантаста Рея Бредбері «451° за Фаренгейтом»! Воістину життя набагато фантастичніше за будь-яку фантастику! (http://www.ae-lib.org.ua/texts/bradbury__451__ua.htm)
Ситуація неймовірного сюр-реалізму: молода дівчина на Євромайдані під час і в середині революційного бунту вдумливо читає роман-антиутопію, де автор, до речі, передбачив сучасні так звані «соціальні мережі», як і описав подібний суспільний режим влади, який оце ми і маємо в Україні: дурний і жорстокий, антилюдяний, але дуже самозакоханий і тому дуже впертий. Антиутопія, що набула реального виміру в Україні і поряд з нами. Трагічне наше «камо грядеши»... І одночасно ж його вирішення.
Ось вона: проста і чітка відповідь всім моїм негаціям та сумнівам. Справді: нехай потрібне слово і не звучить, але хто його шукає – той сам його і знаходить. Як і де? Це особиста справа кожного. Є така розумна думка: патріотизм – це щоденний плебісцит. Тільки особистий постійний щоденний плебісцит кожного поокремо робить нас правдивими патріотами і громадянами своєї держави, як і взагалі людьми як такими. Тому що коли дивишся на екран, де примусово зібрані люди тупо завчено виголошують чужі слова і фрази явно не вникаючи в їх зміст, як і в зміст власного рабського життя – стає огидно на душі від думки: невже і ця худобина є людина? І чому вони мають право вирішувати мою долю? Долю моїх дітей? Долю моєї Держави?
Від цього моменту осяяної сонячним промінням Ніки-перможниці й дівчини з книгою – визріло моє рішення: боротися беззастережно і наполегливо до самого кінця, яким має бути ПОВНА НАША ПЕРЕМОГА !!!

3.
Якою має бути наша перемога? На мою думку вона має три складові частини, які обумовлюють одна одну:

1. Відставка Уряду М. Азарова, припинення повноважень Президента України В. Януковича та розпуск Верховної Ради України.

2. Вибори Президента України і народних депутатів. Утворення нового Уряду України.

3. Реформування докорінно всього адміністративно-політичного та економічного устрою в Україні на принципах Євросоюзу з входженням до асоціації з ним на правах позаблокової країни.

Ось так коротко і однозначно, без зайвих обмовок і недомовок.
Є тільки ще одна окрема тема, паралельна всім трьом пунктам. Прошу подумати і визначити: що є першопричиною нашої теперішньої державної кризи в Україні? Катастрофічної кризи!
Моя особиста думка і висновок також однозначний, як і певен, що його підтримає кожен з нормальномислячих людей: тільки грубе і цинічне втручання з боку правлячої кліки Російської Федерації у внутрішні і зовнішні суверенні справи держави України призвело до глобальної політичної кризи і громадянського конфлікту в нашій країні.
За тим йде ще один висновок: щоб навести лад в своїй державі – ми повинні почати з ліквідації першопричини наших негараздів, тобто ізолювати Україну від негативної діяльності та впливів з боку РФ, як і Митного Союзу в цілому.
Якщо керівництво РФ погрожує введенням різноманітних караючих санкцій проти України при входженні її до асоціації з країнами Євросоюзу, то нам просто необхідно почати новий процес домовленостей щодо асоціації з ЄС з того, що вже (!) позбавити Україну від всіх загроз і впливів з боку РФ, а також МС. Задля цього потрібно паралельно з реалізацією вище перелічених пунктів проголосити, що на протязі півроку всі уряди світових країн і наші й не наші підприємці та населення загалом підготувались до того, що кордон між Україною та РФ буде закритий за принципом «залізної стіни». Одночасно буде припинено будь-які дипломатичні та інші стосунки між Україною та РФ, або і всіма країнами МС. Тільки так! Як при епідемії щоб вижити, потрібна максимальна ізоляція. Ми в Україні хочемо вижити.
Наголошую, що ізоляція – то не є війна. Ми жодним чином не шукаємо ворогів ні зовні, ні в середині країни. Всі росіяни можуть спокійно жити в Україні, як повноправні громадяни і дивитись через супутникові антени російські телеканали або спілкуватись по Інтернету через закордонні сервери тощо. Так само всі, хто не є «персона нон грата» і захоче до нас в якості підтримки приватних контактів або туристів, той може спокійно побувати в Україні через треті країни світу, але прямий зв'язок буде повністю закритий, як і всі ресурсні й матеріальні постачання, транзити тощо. Наголошую: однозначна повна ізоляція до того моменту, коли Україна підпише асоціативне членство з країнами Європейського Союзу. Після цього режим суворої ізоляції кордону і стосунків з РФ та МС буде знято з нашого боку, а як вони вже поведуться тоді – най вирішують самі, бо що нам до того? То їх внутрішні справи і ми в це не втручаємось.
Простіше кажучи об'ява звучить так: «Шановне панство в Україні, в інших країнах світу і окремо гаспада РФ та МС, оголошуємо всім-всім, що від 30 червня 2014 р. Самостійна Соборна Українська Держава повністю закриває свої кордони з країнами Митного Союзу, особливо щільно з Російською Федерацією, і припиняє всі дипломатичні та інші взаємозв'язки з ними в зв'язку з переобліком та ремонтом в державі Україна. Просимо вибачити за деякі тимчасові незручності. Після підписання асоціації з Євросоюзом запрошуємо всіх на наше свято відкриття у новому форматі» ТЧК. Відповіді не потрібно.
Таке і тільки таке «камо грядеши» я передбачаю, як непросте, але найкраще майбуття для нашої країни – України.

Богдан Гордасевич
  10:09 05.12.2013
м. Львів