От же мавпяче кодло! Крадуть ідеї не червоніючи. Ще починаючи з 2004 року на кожен людський Майдан у них своя «отвєтка» – потворна й недолуга, але в організаційному плані – досить потужна. Що є, то є. Бабло перемагає зло.

Цього разу «громадська ініціатива», очевидно, народилася ввечері 23-го, коли кілька десятків розпущених антимайданівців, яким не заплатили добових і преміальних за активну громадську позицію, тинялися урядовим кварталом у надії знайти потвору, яка не додала бабла (бо спіонерила його у кращих традиціях самих роботодавців). Потвору так і не знайшли, але ті, хто споглядав за цим броунівським рухом із вікон «Зоряного» та готелю «Київ», вирішили, що «протестувальники за владу» не розходяться, бо прагнуть продовження банкету. Того, що люди прийшли за кревно заробленими двома сотками гривень, нікому і в голову прийти не могло. Бо ж вони настільки щиро і не блимнувши оком говорили на камеру, що антимайданівцям ніхто не платить, що, мабуть, вже й самі у це повірили. Таке буває.

Антимайдан прийде до кожного

Отже, наступного дня після офіційного розпуску татаро-монгольської регіональної навали комендант блакитного наметового містечка Олександр Зінченко повідомив про створення «Площі єднання» – видозміненого формату Антимайдану, представництво якого буде тепер у кожному (!) населеному пункті. Тобто не лише Києву таке щастя. Це незугарне видовище мають лицезріти всі. Відсидітися у своєму затишному містечку, не враженому раніше «анти»-вірусами і «анти»-телами, вже не вдасться. Антимайдан, трансформований у «Площу єднання», прийде до кожного.

За словами Зінченка, в організації не буде політиків, лише громадські активісти. «Людям мало простору, вони хочуть продовжувати далі», – пояснив комендант, звідки єсть пішла громадська ініціатива. Випереджаючи запитання про те, хто ж це все насправді організовує (хоча і так зрозуміло), Зінченко запевнив, що вчорашні мешканці Антимайдану можуть самі організуватися, без керівної ролі згори: «Побудували життя, там прекрасно, чистота». Прекрасну чистоту ми мали сумнівне задоволення бачити на численних фото того, що залишилося від Маріїнського парку: зламані ліхтарі, вибита плитка, гори сміття, загажені туалети.

Для ПР закон не писаний

До речі, розгром Маріїнського парку порегіональною ордою викликав широкий суспільний резонанс – і не лише серед обурених киян. За інформацією «Української правди», Національний екологічний центр України звернувся до Генеральної прокуратури з вимогою покарати організаторів провладного збіговиська у Маріїнському. Екологи кажуть, що мітингувальники так засмітили парк, що це призвело до його деградації. І звертають увагу на те, що це є порушенням законодавства.

Так, за словами заступника голови цієї організації Олексія Василюка, умисне знищення або пошкодження територій, узятих під охорону держави, та обєктів природно-заповідного фонду карається штрафом або позбавленням волі до трьох років – згідно зі статтею 252 Кримінального кодексу України. А 38 стаття Закону України «Про природно-заповідний фонд України» говорить, що «на території парків-памяток садово-паркового мистецтва заборонена будь-яка діяльність, не повязана з виконанням покладених на них завдань і є загрозою їх збереженню». Навряд чи в екологів наявні ілюзії щодо адекватного реагування з боку Генпрокуратури та покарання винних. Їхнє подання – швидше, знак відчаю. Коли мовчати не можна, хоча і розумієш безперспективність будь-яких кроків. Адже всі знають, для кого в Україні закони не писані.

До уваги коментаторів

Передбачаю нашестя блакитних тролів, які зараз піднімуть у коментах вий на тему: «Чому автор не пише про срач, який розвели євромайданівці на Хрещатику?» Тому відповім відразу, аби люди розслабились: автор не пише про срач на Євромайдані, тому що там його нема, чому автор є безпосереднім свідком. Є по периметру біля контейнерів гори складеного в пакети сміття, які не завжди вчасно вивозяться через перебої з транспортом. На самому ж Майдані чистіше, ніж навколо нього, оскільки мешканці не лінуються за собою прибирати. І не лише за собою. Коли Антимайдан знявся з місця і позбавив нарешті від своєї присутності змучений Маріїнський парк, до нього вирушили кількасот євромайданівців, аби наскільки можна допомогти комунальникам і хоч трохи поприбирати за «захисниками влади». Звичайно, прибрати все було нереально.

Технологія розколу

Схоже, Маріїнський – лише квіточки. Якщо взяти до уваги, що Антимайдан, як один монолітний шмат самі знаєте чого, розсипався на мільйон дрібних бризок, можна уявити, що такий самий срач матимемо у масштабах цілої країни. Так що подання від екологів до Генпрокуратури – не останнє. Їх чекає ще багато неприємних сюрпризів.

Але безлад і розруха – не основні негативні наслідки, які «громадська ініціатива» активістів Антимайдану, ймовірно, може принести країні. Бо якщо одна організація штучно створюється в піку іншій – мається на увазі розкол. Тільки розкол. І нічого, крім розколу. Між Сходом і Заходом, між україномовними та російськомовними, між прихильниками влади і симпатиками опозиції, між «люмпенами» й інтелігенцією. Неважко передбачити як протистояння на місцях між осередками й активістами «Площі єднання» та НО «Майдан», так і те, хто ці конфлікти провокуватиме. Також можна припустити, що це протистояння рано чи пізно переросте формат наметово-кабінетної штовханини, виплеснеться на вулиці та призведе до локальних «міжвидових» сутичок – передвісників громадянської війни – найгіршого, що може статися з країною.

Це найстрашніший сценарій того, у що може вилитися цей – уже прикладний – розкол, який почала культивувати влада на Антимайдані в Києві. І продовжуватиме вирощувати на місцях за допомогою «опорних пунктів» організації, які цинічно названо «Площею єднання».

Чергові «галавєшкі»

До речі, на підтримку «громадської ініціативи» захисників влади виступив Михайло Чечетов. Нічого нового він, правда, як завжди не сказав (та й ніхто не очікував), із рамок свого репертуару не виходив, улюблений прийом – на біле говорити чорне і навпаки – не зраджував. Словом, як завжди (читати цю «бєлібєрду» без ридань неможливо, перекладати – тим більше. Тому наводжу мовою оригіналу): «Достигнув своих целей, отстояв целостность и независимость Украины, участники акций в поддержку курса Президента завершили свои мероприятия и предложили активистам майдана разъехаться по домам. Но предупредили, что если только митинг на майдане будет продолжаться, они вернутся в столицу и вновь встанут на защиту интересов Украины». Яким чином і від кого герої «відстояли цілісність і незалежність України» та звідки впевненість, що її інтереси таки збігаються із курсом президента – Чечетов не пояснив, це було б занадто складно. Зате розповів, що громадська організація «Площа єднання», ініційована захисниками влади, ставить за мету зберегти мир і порядок у країні, а ось НО «Майдан», навпаки, створене для її розколу.

Тобто, на думку зірки «Ютубу», вимога перезавантаження влади та проведення реформ прокуратури, міліції, судової системи – це речі, які розколюють країну. А ось відстоювання цих сумнівних цінностей сприяє збереженню миру та порядку в ній. Що не зрозуміло? «…І галавєшкі».

Аліса Кречет

Вячеслав КИРИЧЕНКО

Європа спостерігає за по­дія­ми в Україні з надією, поганими передчуттями, втомою і цинізмом. Юрби, які майже місяць стоять на Майдані, надихають її лідерів своєю боротьбою за демократію та вимогами щодо тісніших зв’язків із ЄС. Західні політики захоплюються мужністю цих людей і принципово засуджують використання сили проти мирних демонстрантів, а також відкриту спробу Москви шантажувати українську владу. Але водночас багато європейських чиновників знають, що Кремль сприймає Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, котра нині зайшла в глухий кут, як прямий виклик президентові Путіну. І ще вони мало сумніваються в тому, що Росія не лише готова застосувати силу на підтримку Януковича, а й піти на відверту конфронтацію із західними країнами, захищаючи його промосковську політику.

Третього січня проти мене починають безпрецедентне по своєму цинізму політичне судилище нібито за застосування мною фізичної сили проти моєї колишньої дружини в 2008 та 2011 роках. За це мене за надуманими але очевидно політичними мотивами будуть засуджувати та кидати у в’язницю.

Я зразу хочу чітко та однозначно заявити, що я ніколи не застосовував фізичної сили до своєї колишньої дружини і в матеріалах справи немає жодного доказу цього факту. Адміністрація президента Януковича використовує мою колишню дружину в якості інструмента для моєї  фізичної ізоляції та політичного знищення.

Мета Януковича дискредитувати мене, як захисника та політичного союзника Юлії Тимошенко, зруйнувати систему її захисту в українських та європейських судах, використовуючи проти мене самі брудні технології, які принизять мене в очах суспільства та світу. Саме такими технологіями зовсім нещодавно користувалася радянська репресивна машина, яка, наприклад, видатного патріота України, борця за незалежність нашої держави В’ячеслава Чорновола безпідставно обвинувачувала та засудила нібито за зґвалтування жінки. Для того, щоб скомпрометувати небезпечних для авторитарного режиму людей, їх завжди намагаються облити найчорнішим брудом, який може знищити головне – моральність їх боротьби проти диктаторів та безправ’я.

У зв’язку з загостренням політичної атаки проти мене та початком 3 січня безпрецедентного судилища заявляю:

Перше

Я ніколи НЕ застосовував будь-якої фізичної сили проти своєї колишньої дружини, з якою я проживав у шлюбі всього два роки і вже більше п’яти років ми з нею знаходимося в розлученні та зовсім не спілкуємося.

Для мене як для людини і чоловіка є неприпустимим будь-яке фізичне насильство над будь-якою жінкою.

Я прошу окремо кожного журналіста в будь-яких матеріалах, які ви будете готувати на цю тему, донести до всіх громадян України, що я ніколи не застосовував сили до своєї колишньої дружини, бо я знаю, що проти мене буде активізована вся пропагандистська брудна машина діючого режиму, і я розраховую тільки на ваш чесний захист та допомогу.

Друге

Ви всі добре розумієте, що сотні тисяч жінок в Україні потерпають від домашнього насильства і що від сотен тисяч побитих, замучених, зґвалтованих жінок славні органи міліції відмовляються навіть приймати заяви про злочин їхніх чоловіків, а вигадане насилля проти моєї колишньої дружини придумали через п’ять років після нашого розлучення, суд-медекспертизу зробили через п’ять років після вигаданого побиття, справу порушила та сфальшувала ціла Генеральна прокуратура (цілих 6 (шість) прокурорів та безліч слідчих управління з розслідування особливо важливих справ), а розглядати цю справу в суді проти мене 3 січня буде близька соратниця радника Януковича Андрія Портнова, голова самого одіозного суду України - Печерського суду м. Києва - та член ганебної Вищої ради юстиції пані Отрош. Очевидно, що навіть в судах  Януковича не залишилося жодного судді, який готовий би був на виконання такої брудної роботи проти мене.

Все це говорить про те, що розправа зі мною в суді 3 січня розпочинається за прямою вказівкою Віктора Януковича, під кураторством Андрія Портнова та з метою руйнування захисту Юлії Тимошенко в українських та європейських судах та дискредитації мене, як захисника та політичного однодумця Юлії Тимошенко.

Третє

Я уважно вивчив всі матеріали сфабрикованої проти мене справи, і, як людина, яка має правову освіту, стверджую, що жодного, будь-якого доказу таких брудних обвинувачень проти мене в матеріалах кримінальної справи НЕ ІСНУЄ і весь так званий суд буде банальним фарсом.

І останнє четверте

Ніякі силові, жорстокі заходи, які проти мене застосовує Віктор Янукович, не зупинять мене в моїй протидії встановленню в Україні диктатури, не зупинять мою роботу по захисту Юлії Тимошенко.

Режим вже антиконституційно позбавив мене повноважень народного депутата, вже рейдерськи, по-розбійному забрав у мене всі мої заощадження та має майно, неодноразово робив на мене фізичні атаки, а зараз вже планує кинути мене за грати. Але я планую іти вперед попри все та ліквідувати разом з усіма, хто готовий до боротьби режиму Януковича. А готових боротися сьогодні вже десятки мільйонів, і Майдан є цьому живим доказом.

Слава Україні,
Сергій Власенко
26.12.2013 року