УРОЧИСТЕ ЗАСІДАННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ, ПРИСВЯЧЕНЕ СКЛАДАННЮ ПРИСЯГИ НОВООБРАНИМ ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ ПЕТРОМ ПОРОШЕНКОМ
 


У СУБОТУ, 7 ЧЕРВНЯ 2014 РОКУ, ВІДБУЛОСЯ УРОЧИСТЕ ЗАСІДАННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ, ПРИСВЯЧЕНЕ СКЛАДАННЮ ПРИСЯГИ НОВООБРАНИМ ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ ПЕТРОМ ПОРОШЕНКОМ
Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов зазначив: відповідно до статті 104 Конституції України новообраний Президент України вступає на пост з моменту складання присяги Українському народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.
О.Турчинов повідомив, що в урочистому засіданні беруть участь: народні депутати України, Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк та члени Уряду, Президенти України Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко, колишні голови Верховної Ради України та Уряду України, Голова та члени Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України та голови вищих спеціалізованих судів України, виконуючий обов'язки Генерального прокурора України, Голова Національного банку України, Голова та члени Центральної виборчої комісії, Президент Національної академії наук України, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, Київський міський голова, голови обласних рад та адміністрацій, предстоятелі церков і релігійних об'єднань України.
В урочистому засіданні також беруть участь високоповажні іноземні гості: Федеральний Президент Австрійської Республіки Гайнц Фішер, Президент Республіки Албанія Буяр Фаїк Нішані, Президент Республіки Білорусь Олександр Лукашенко, Президент Республіки Грузія Георгій Маргвелашвілі, Президент Литовської Республіки Даля Грібаускайтє, Президент Республіки Польща Броніслав Коморовський, Федеральний Президент Швейцарської конфедерації, діючий голова ОБСЄ Дідьє Буркхальтер, Президент Федеративної республіки Німеччина Йоахим Гаук, Президент Республіки Македонія Георге Іванов, Президент Республіки Молдова Ніколае Тімофті, Президент Румунії Траян Бесеску, Президент Республіки Словенія Борут Пахор, Президент Словацької республіки Іван Гашпарович, Віце-президент США Джозеф Байден, Прем'єр-міністр Канади Стівен Гарпер, Прем'єр-міністр Казахстану Карім Масімов, Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд, Президент Ради Європи Герман Ван Ромпей, Генеральний секретар ОБСЄ Ламберто Дзанньєр, Прем'єр-міністр Латвії Лаймдота Страуюма, Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, екс-Президент Республіки Польща Александер Квасьнєвський, екс-Президент ЄП Пет Кокс, Голова парламенту Азербайджану Октай Асадов, представники іноземних делегацій, дипломатичного корпусу, духовенства та громадськості.
Учасники урочистого засідання оплесками зустріли Петра Порошенка.
Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов відкрив урочисте засідання.
У виконанні хору прозвучав Державний Гімн України.
Слово для оголошення результатів виборів Президента України було надано Голові Центральної виборчої комісії Михайлу Охендовському. Він оголосив, що за результатами позачергових виборів Президента України, які відбулися 25 травня 2014 року, Президентом України обрано Порошенка Петра Олексійовича.
Голова Конституційного Суду України Юрій Баулін повідомив про виконання новообраним Президентом України усіх конституційних вимог щодо несумісності з посадою Президента України та відсутності інших обставин, що унеможливлювали б складення ним присяги.
Голова Конституційного Суду Ю.Баулін вручив новообраному Президенту України Петру Порошенку текст присяги Українському народові, визначений Конституцією України.
Новообраний Президент України, поклавши руку на Конституцію України і на Пересопницьке Євангеліє, проголосив присягу Українському народові.
У сесійний зал було внесено штандарт Президента України.
Голова Конституційного Суду Ю.Баулін оголосив, що Петро Порошенко вступив на пост Президента України.
Президент України Петро Порошенко зайняв спеціально визначене місце у сесійному залі Верховної Ради України, поруч з яким розташовано Прапор (штандарт) Президента України, підписав текст присяги і передав його Голові Конституційного Суду України.
Голова Конституційного Суду України Ю.Баулін оголосив: новообраний Президент України склав присягу відповідно до статті 104 Конституції України і вступив на пост Президента України.
Президент України підписав Указ про призначення П.Порошенка Верховним Головномандувачем Збройних Сил України.
Голова Центральної виборчої комісії М.Охендовський вручив посвідчення Президента України.
Голова Конституційного Суду України вручив Главі держави офіційні символи влади - Знак Президента України, Гербову печатку і Булаву.
О.Турчинов запросив Президента України на трибуну для виголошення Звернення до Українського народу.
У сесійному залі прозвучав духовний Гімн України "Боже великий, єдиний, нам Україну храни".
Президент України Петро Порошенко з трибуни Верховної Ради України звернувся до присутніх з інавгураційною промовою.
Він зазначив: "Від Львова до Донецька, від Чернігова до Севастополя, ми, українці, живий вогник у сім'ї європейських народів, діяльні співробітники європейської цивілізаційної праці". Так казав Іван Франко.
"Стояти ногами й серцем на Україні, свої голови держати в Європі", - заповідав Михайло Драгоманов", - процитував він.
П.Порошенко відзначив, що повернення України до свого природного, європейського, стану було омріяне багатьма поколіннями.
"Диктатура, що панувала останніми роками в Україні, прагнула позбавити нас цієї перспективи - народ повстав.
Переможна Революція гідності змінила не лише владу.
Країна зробилася інакшою. Іншими стали люди.
Настав час невідворотних позитивних змін.
Щоб запровадити їх, нам необхідні в першу чергу мир, безпека та єдність.
На заваді колосальних можливостей, які з падінням тиранії відкрилися для європейської модернізації України, стала справжня війна, спланована і розв'язана на українському Донбасі.
Досі багато хто думав, начебто Незалежність дісталася нам без жодних зусиль.
Це - неправда! За нашу незалежність, самостійність боролися цілі  покоління українських патріотів.
За неї полягли герої Небесної сотні", - зазначив П.Порошенко і звернувся з проханням до учасників урочистого засідання вшанувати хвилиною мовчання пам'ять всіх, хто поліг за волю й незалежність України.
Учасники урочистого засідання хвилиною мовчання вшанували пам'ять всіх, хто загинув за волю і свободу України.
П.Порошенко далі зазначив, що йде на посаду Президента, щоб зберегти і зміцнити єдність України, забезпечити тривалий мир і гарантувати надійну безпеку.
"Знаю: мир - найголовніше, чого прагне сьогодні український народ.
У глави держави - широкий вибір різноманітних інструментів для забезпечення територіальної цілісності України і мирного життя громадян.
Повноважень і рішучості не забракне. Я не хочу війни. Я не прагну помсти. Хоча перед очима - великі жертви, принесені українським народом.
Я прагну миру і доб'юся єдності України. Тому розпочинаю свою роботу з пропозиції мирного плану", - наголосив Президент України.
П.Порошенко закликав всіх, хто незаконно взяв до рук зброю, скласти її, гарантуючи у відповідь "звільнення від кримінальної відповідальності тих, на чиїх руках не має крові українських воїнів та мирних людей і тих, хто не причетний до фінансування тероризму".
Глава держави також гарантував контрольований коридор для російських найманців, які захочуть повернутися додому і мирний діалог. "Зрозуміло, що не зі "стрєлкамі", "абвєрамі", "бєсамі" чи іншою нечистю. Йдеться про діалог з мирними громадянами України", - уточнив він.
П.Порошенко окремо звернутися до співвітчизників з Донеччини та Луганщини російською мовою:
"Дорогие наши братья и сестры, сограждане!
Многие из вас уже успели ощутить на себе "прелести" правления террористов.
Они, помимо мародерства и издевательства над мирными гражданами, привели и без того кризисную экономику региона на грань полной катастрофы.
Но мы ни при каких обстоятельствах не оставим вас в беде.
Всенародные выборы Президента поставили жирный крест на мифе о якобы нелегитимной киевской власти.
Этот миф посеян и взращен российской пропагандой и кланом Януковича, который предал Донбасс и ограбил его еще в большей степени, чем всю страну.
Донецкой областью он безраздельно правил 17 лет. А теперьь финансирует террористов.
Именно он несет полную ответственность за политическую и социально-экономическую ситуацию, в которой оказался регион.
И за безработицу, и за бедность, и за беженцев.
И за убитых граждан, и за слезы матерей".
П.Порошенко зазначив, що найближчим часом приїде в Донбас "з миром, з проектом децентралізації влади, з гарантією вільного використання в регіоні російської мови, з твердим наміром не ділити українців на правильних і неправильних, з повагою до специфіки регіонів, до права місцевих громад на свої нюанси у питаннях історичної пам'яті, пантеону героїв, релігійних традицій, з опрацьованим ще до виборів спільним проектом з нашими партнерами з Євросоюзу по створенню робочих місць на Сході України, з перспективою інвестицій, з проектом програми економічної реконструкції Донбасу".
"Сьогодні нам потрібен легітимний партнер по діалогу. Говорити з бандитами ми не будемо. А діючі місцеві депутати вже нікого не представляють. І ми готові оголосити дострокові місцеві виборі в Донбасі. Такий мій мирний план для Донбасу та всієї країни!", - заявив П.Порошенко.
Президент України наголосив на тому, що "дискусії не підлягає питання про територіальну цілісність України". "Щойно я присягнув "усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України", і завжди буду вірний цій святій обітниці", - зазначив він.
П.Порошенко також відзначив, що "Україна - різноманітна, але вона сильна духом і духом єдина!", і він був глибоко вражений "патріотизмом мешканців південних та східних українськими областей від Одещини до Харківщини". "Мир ще не настав, але вже сьогодні ми твердо можемо сказати, що важкі випробування об'єднали українську родину. Вони зміцнили нас як українську політичну націю, впевнену у своєму європейському виборі", - наголосив він.
Президент України у виступі неодноразово говорив про мир: "Мир, якого ми сподіваємося досягти найближчим часом, не буде тривалим, якщо ми належним чином не зміцнимо нашу безпеку. Щоб мир став довготривалим, нам слід призвичаїтися до життя в умовах постійної бойової готовності. Ми повинні тримати порох сухим".
П.Порошенко назвав найголовнішим пріоритетом армію та її переозброєння зусиллями вітчизняного військово-промислового комплексу. За його словами, завантаження державними замовленнями підприємств ВПК дасть поштовх реіндустріалізації економіки. "Хто шкодує коштів годувати свої збройні сили, той годує чужу армію. А наша армія повинна стати справжньою елітою українства", - наголосив Глава держави і зазначив, що "все, від чого залежить забезпечення стійкого миру та безпеки України, ми повинні зробити своїми силами".
"Найнадійніші наші союзники і найкращі гаранти миру - армія, флот, Нацгвардія та професійні спецслужби!
Ніхто нас не захищатиме, доки ми не навчимось оборонятися самі", - наголосив він.
Президент України зазначив, що використає свій дипломатичний досвід, щоб забезпечити підписання міжнародного договору, який прийшов би на заміну Будапештському меморандуму. Такий договір має надати прямі та надійні гарантії миру та безпеки - аж до військової підтримки в разі загрози територіальній цілісності.
П.Порошенко торкнувся питання повернення Криму. "Росія окупувала Крим, який був, є і буде українським.
Вчора під час зустрічі в Нормандії я саме так і сказав Президенту Путіну - Крим є українським. І крапка.
Ні з ким не може бути компромісу в питаннях Криму, європейського вибору і державного устрою.
А все інше повинно обговорюватися і вирішуватися за столом переговорів. Будь-які спроби зовнішнього і внутрішнього поневолення українців - зустрічають і зустрінуть найрішучішу відсіч.
Ми хочемо бути вільними.
А жити по-новому - це і означає жити вільно в умовах такої політичної системи, яка гарантує права та свободи людини і нації", - наголосив він.
П.Порошенко заявив про свою відданість ідеї парламентсько-президентської республіки. "Ніякої узурпації влади! Європейська демократія для мене - найкращий спосіб державного правління, винайдений людством.
Саме європейський досвід підказує нам, що значну частину повноважень вже зараз треба делегувати з центру місцевим органам влади.
Реформа щодо децентралізації розпочнеться вже цього року змінами до Конституції.
Нові повноваження отримають новообрані місцеві Ради.
Але Україна була, є й буде унітарною державою", - зазначив він.
П.Порошенко вважає важливою частиною суспільного запиту на повне перезавантаження влади дострокові вибори парламенту. За його словами, чинний склад Верховної Ради не відповідає настроям суспільства.
Президент України частину виступу присвятив майбутньому України і змінам, які чекають українців, наголосивши, що "для цього треба знищити корупцію" і запропонував загальнонаціональний антикорупційний пакт між владою та народом.
П.Порошенко наголосив на "європейському виборі України", назвавши його "серцем нашого національного ідеалу". Він нагадав про Угоду про політичну асоціацію та зону вільної торгівлі з Євросоюзом. "Ми разом докладали зусиль до цього документу. Тепер мрію втілити його в життя, а для цього нам треба якнайшвидше підписати економічну частину угоди.
Моя ручка - вже в руках, і як тільки ЄС ухвалить відповідне рішення, підпис українського Президента миттєво з'явиться під цим доленосним документом", - наголосив він і зазначив, що "ми не маємо права зволікати із підписанням економічної частини угоди".
За його словами, "те ж саме стосується і якнайшвидшого запровадження безвізового режиму для України з ЄС". "Ми завершили перший етап і дуже швидко зможемо завершити другий, щоб вже з січня 2015 року українці мали можливість подорожувати без віз. Угоду ж про асоціацію ми розглядаємо лише як перший крок до повноправного членства України в ЄС.
Ніхто не має права вето на європейський вибір України.
Визнати це значить проводити політику миру та спокою в Україні", - наголосив він.
Президент України, завершуючи виступ, наголосив: "Немає сумніву в тому, що ми здолаємо всі труднощі. Відстоїмо територіальну цілісність нашої держави, забезпечимо мир та спокій.
Нас уже ніхто не оберне в рабів криміналу та бюрократії, в прислужників колоніальної влади.
Нас підтримує цілий світ. За останні три дні я мав можливість пересвідчитись в цьому.
Навколо ідеї незалежності, свободи, гідності, правової держави, європейської інтеграції об'єдналася вся Україна і все світове українство.
Народ своє вагоме слова сказав. Під час революційних подій. Під час спротиву агресії. Під час виборів. Тепер черга - за нами, за владою.
Простягаю руку миру всім, хто подав голос за мене, і тим, хто не голосував.
Всім, хто допоможе встановити мир, порядок і спокій в Україні.
І всім, хто вірить у європейську майбутність України.
Ми - народ, що був одірваний від своєї великої Батьківщини Європи - повертаємося до неї.
Остаточно і безповоротно.
Мир нам!
Нехай нас благословить Господь!
Слава Україні!"
Промова Президента України неодноразово переривалася оплесками.
Голова Верховної Ради України О.Турчинов закрив урочисте засідання.
Прозвучав Державний Гімн України.
http://www.rada.gov.ua/news/Top-novyna/94013.html

Виступ Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка у Верховній Раді України за підсумками ста днів роботи Уряду


06.06.2014 | 14:34

Резюмуючи цих 100 днів, які прожила наша країна, я хотів би їх охарактеризувати тільки однією фразою: ми вистояли. Ми вистояли як українська держава. Ми вистояли як український народ. Це – одні з найдраматичніших викликів за всю історію нашої країни.

Вперше за історію української незалежності ми зіткнулися з неприкритою російською військовою агресією. Ніколи на території України не було війни. Росія розв’язала цю війну. Росія анексувала українську територію, а саме територію Автономної Республіки Крим. Не зупинившись на Кримі, вони намагалися і намагаються зараз піти далі. І все, що відбувається в Донецьку і Луганську, є прямою російською військовою інтервенцією.

Ми разом зібрали всі сили, зібрали в кулак нашу волю і продемонстрували, що Україна – це не територія, а держава, а українці – це не населення, а народ, Народ – з великої літери.

Коли ми, шановні колеги, з вами 100 днів тому затверджували Програму дій Уряду і формували новий склад Кабінету Міністрів України, навіть тоді, розуміючи, що казна пуста, бюджет розграбований, державні компанії – банкрути, платити нічим ні по зовнішніх, ні по внутрішніх боргах, але тоді нам важко було спрогнозувати, які неймовірні проблеми будуть стояти перед країною.

Колишній президент, розграбувавши країну, втік з держави. І український Парламент оголосив про проведення дострокових президентських виборів. У цих умовах, коли російські війська, майже 40 тисяч військових збройних сил Росії знаходилися і знаходяться в безпосередній близькості до українських кордонів, коли Росія направила тисячі терористів на територію України, коли йде фінансування терористичної діяльності і коли було все спрямоване на те, щоб зірвати президентські вибори, ми продемонстрували, що український народ мудрий. І саме в першому турі Україна отримала Главу держави, а ми провели чесні і прозорі вибори. І те, що завтра в цьому залі новообраний Глава української держави буде приймати присягу, - це є заслугою мільйонів українців, які прийшли, проголосували і сказали: це наша країна, ми будемо визначати, хто в ній керує, і в Україні буде законний і легітимно обраний Президент України. В нас тепер є Президент, і Україна представлена і всередині держави, і назовні як держава, яка внаслідок чесних і прозорих виборів довела, що ми віддані демократичним принципам, і не дивлячись на всі спроби зірвати президентські вибори, у нас є законний, конституційний Президент.

Усвідомлюємо про те, що в багатьох, і в першу чергу в українців, буде питання, як далі буде працювати нова українська влада. Як глава українського Уряду хочу чітко заявити: Президент, Парламент і Кабінет Міністрів будуть діяти як єдине ціле. Мільйони українців очікують реальних змін. І ці зміни також лежать в площині єдності, спільності завдань і політичної відповідальності. Політичної відповідальності за те, за що люди стояли на Майдані, і політичної відповідальності за те, за що зараз тисячі наших хлопців зі зброєю в руках воюють. А воюють вони за нашу країну, за наше майбутнє, за український стяг, за український герб, за наші українські родини і за нашу європейську країну. Якщо ми разом, то це є єдина запорука нашої перемоги.

Саме тому ми перемагаємо і переможемо. Україна позбавиться терористів і ми звільнимо Донецьк і Луганськ від тих, хто також посягає на їхнє майбутнє. Бандитизм і тероризм, який спонсорується Росією, буде знищений.

По економічній ситуації, шановні члени Парламенту. Ви пригадуєте ті жахливі цифри, які з цієї трибуни я вам доповідав. Сотні мільярдів, які були розкрадені з державної казни, відсутність коштів на оплату заробітних плат, пенсій, соціальних стандартів, відсутність коштів на погашення внутрішнього боргу і зовнішнього боргу.

Нам вдалося уникнути в економічній сфері цього жахливого слова – дефолт, а по-простому це – банкрутство держави. Всі соціальні виплати, повністю всі пенсії і заробітні платні, всі соціальні стандарти, які прийняті чинним Законом України «Про Державний бюджет», виплачуються. За цей період часу ми отримали фінансову допомогу від наших західних партнерів. Мова йде про відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом. Окрім Міжнародного валютного фонду, це Світовий банк, це Європейський банк, це Європейський банк реконструкції та розвитку, це Уряд Сполучених Штатів Америки, це Уряд Канади, це Уряд Японії, це Європейський Союз з макрофінансовою допомогою. Це дало можливість Україні далі платити людям і це дало можливість Україні не оголосити дефолт і не впасти в економічну прірву, з якої треба виходити не роками, а десятками років.

В рамках нашої програми по економічній стабілізації країни ми змушені були йти і будемо йти далі на непопулярні кроки в короткостроковій перспективі. Але нам вкрай необхідні заходи, які не робилися в Україні протягом останніх 20 років, які, звичайно, не є популярними, яким зараз ніхто не буде аплодувати. Але для того, щоб вилікувати цю хворобу, хворобу економічної розрухи, хворобу економічного банкрутства, ми повинні пройти через складні, але правильні заходи по економічній стабілізації. Ці таблетки дуже кислі, дуже гіркі, але їх треба використати для того, щоб потім наш український організм української економіки був сильний, живий і здоровий.

Ми прийняли рішення про одне з найбільших скорочень витрат державного апарату. Починаючи з того, що чисельність державних чиновників скорочена на 25 тисяч осіб і закінчуючи тим, що ми урізали всі видатки на органи державного управління. Фактично зараз фінансуються тільки захищені статті. Що таке захищені статті? Це заробітна платня.

Нам вдалося протягом останнього місяця вперше за рік дати можливість профінансувати так звані незахищені статті. Загалом ми відправили 2,5 мільярда гривень на те, щоби кожна міська рада, кожна область отримала кошти на ремонт школи, на ремонт лікарні, на закупівлі найбільш необхідних речей, які зараз треба для того, щоб місцева влада і центральна влада виконували свої зобов’язання. Окрім соціальних, це зобов’язання по підтримці хоча б на мінімальному рівні життя у відповідних областях по підтримці інфраструктури.

Нам вдалося в економічному плані також зробити декілька позитивних кроків. Я їх не переоцінюю, тому що складно назвати будь-який з цих кроків великим досягненням. Вони далекі від досягнень. Досягнення будуть, шановні члени Парламенту, тільки не так швидко. Ми прогнозуємо в поточному році падіння економіки мінус 5%. Але це буде залежати також від того, яким чином будуть відбуватися події на Сході України.

При падінні економіки, при зменшенні промислового виробництва нам все-таки вдалося позакривати хоча б низку податкових і митних ям. Зупинюся на окремих цифрах. В першу чергу те, що стосується митниць. Загальний обсяг імпорту за останніх 5 місяців впав на 20%, тобто товарів в Україну ми завозимо на 20% менше, ніж ми завозили в минулому році. Але при цьому доходи по митниці, я підкреслюю, саме в доларовому еквіваленті, не в гривні, тому що ви розумієте, що в гривні було б неправильно міряти, так як пройшла девальвація національної грошової одиниці, тому саме в доларовому еквіваленті, не дивлячись на падіння імпорту 20%, на падіння промислового виробництва 5%, - ми збільшили доходи по митниці в доларовому еквіваленті на 13%. Якщо порахувати з курсовою різницею, то це 64% додаткових доходів.

Друге, що стосується відомих податкових ям, а це акцизи на нафтопродукти і це акцизи на тютюн і на алкоголь. В травні місяці збільшення доходів від підакцизних товарів по тютюну і алкоголю склали 40%, в попередньому місяці – 19,5. Що стосується акцизу по нафтопродуктах, ми додатково отримали в Державний бюджет близько 2-х мільярдів гривень, на відміну від минулого року, де через компанії Курченка і де через схему відмивання коштів до Державного бюджету не надходило жодної копійки.

Третє, також з економічних результатів. За цих 2 місяці ми почали відшкодовувати податок на додану вартість. Українська економіка почала повертати суб’єктам підприємницької діяльності ті кошти, які були вилучені з економічного обігу, а, відповідно, підприємства не могли ні погашати кредити, ні закуповувати продукцію, ні реально не могли працювати. 11 мільярдів гривень – це те, що ми протягом останніх 2-х місяців відшкодували суб’єктам підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність прозоро і відкрито.

Також окремо хотів би зазначити, що разом нами був прийнятий законопроект, який тепер оприлюднює всю інформацію по всіх суб’єктах, які отримують відшкодування ПДВ. Я можу чітко заявити про те, що зараз відшкодування поточного ПДВ здійснюється в автоматичному режимі і одна з основних корупційних складових, яка була притаманна протягом останніх 5 років, а це «відкати» за відшкодування ПДВ, зараз не існують.

Що стосується відшкодування податку на додану вартість по минулих періодах. Тут, на цій трибуні, ми визначилися, що той обсяг боргу, який був накопичений, неможливо повернути «живими» коштами. Саме тому було прийнято рішення, яке узгоджено з нашими західними кредиторами, щодо емісії облігацій внутрішньої державної позики на суму боргу. Уряд прийняв відповідне рішення на загальну суму 16,7 мільярда гривень, з яких зараз вже близько 10 мільярдів гривень знаходяться на оформленні для того, щоб суб’єктам підприємницької діяльності видати облігації ПДВ ОВДП.

Що стосується нашої енергетичної незалежності, а, точніше, енергетичної залежності. Тут, з цієї трибуни Парламенту, декілька днів тому я вам доповідав про ті заходи, які Уряд зробив, щоб у камфорах був газ і щоб підприємства не були відключені від газу. Ми прийняли пусті газові сховища. Загальний обсяг газу був близько 5 мільярдів кубічних метрів газу, це буферний газ, який неможливо викачати.

За останні 2 місяці в українських газових сховищах вже накопичено більше 12 мільярдів кубічних метрів газу. Думаю, що ми завершимо цей місяць цифрою вище 13 мільярдів кубічних метрів газу. Звичайно, цього не вистачає для того, щоб пережити зиму. Але цього вистачає для того, щоб обігріти український народ взимку.

Зараз ми робимо все для того, щоб диверсифікувати джерела енергопостачання. Нами підписаний, завдяки зусиллям Європейської комісії, реверсний потік. Поки що цей обсяг не може забезпечити повністю постачання природного газу і перекрити наші потреби, але 500 мільйонів кубічних метрів газу, які ми на даному етапі можемо отримувати щомісячно з Польщі, Угорщини і Словаччини, є першим кроком до енергетичної незалежності.

Ми далі очікуємо на остаточне рішення сусідів, тому що партнерами їх навряд чи можна назвати. Верховна Рада України буде проінформована про остаточні результати, про ціну і про умови контракту, якщо такий контракт буде підписаний. Якщо не буде підписаний, значить, доля наших двосторонніх стосунків буде вирішуватися в суді.

В рамках наших політичних завдань хочу всім нагадати, що українці в листопаді місяці повстали за своє європейське майбутнє. І тому Урядом України була підписана політична частина Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Що стосується економічної частини, то Європейський Союз в односторонньому порядку відкрив ринки для України. Загалом відкрито ринки по більше ніж 120 товарних позиціях, в першу чергу по агропромисловій продукції і по промисловій продукції. Таке одностороннє відкриття ринків Європейським Союзом дає українському бізнесу додаткові доходи в обсязі 500 мільйонів євро до 1 листопада поточного року.

Економічна частина угоди з Європейським Союзом повинна бути підписана якомога швидше. Наш курс на Європу є незворотній. Це курс політичний, економічний, юридичний, демократичний. Тому що Україна за своїми цінностями є європейською державою. І підписання цієї Угоди є першим кроком до того, щоб у перспективі Україна стала членом Європейського Союзу.

Переконаний, що ми заслуговуємо на те, щоб бути членом Європейського Союзу. І наш поступ щодо європейського майбутнього є незворотній, впевнений і рішучий.

Що стосується, шановні колеги, Збройних Сил, армії і Національної гвардії. Ви розумієте, що на всі економічні проблеми у нас наклалися видатки, які ми не могли спрогнозувати 3 місяці тому, а це саме видатки на бойові дії по захисту національної незалежності України, по захисту нашого суверенітету і по захисту людей від бандитів.

Загалом було прийнято рішення про виділення додаткових коштів у розмірі 6,7 мільярда гривень на потреби української оборони, Національної гвардії, Прикордонної служби і Міністерства внутрішніх справ. Окрім цього, за цей період часу ми безпосередньо профінансували 10,5 мільярда гривень на потреби національної безпеки і оборони.

Знаємо і усвідомлюємо про всі проблеми, які є в забезпеченні армії. Але якщо 20 років єдине, що робилося в Збройних Силах, - це продавали те, що ще можна продати, і навіть те, що неможливо продати, якщо корупція роз'їла і знищила всю систему національної безпеки і оборони, якщо в БТР і танках не те що пального – акумуляторів не було, якщо Збройні Сили тяжко собі уявляли, як виглядають бронежилети, то за ці 3 місяці ми сформували українське військо, Національну гвардію і сили безпеки в країні. Вони захищають країну.

Що стосується подальших кроків. Далі буде складно. Не менш складно, ніж є сьогодні. На кожен такий виклик нам разом спільно треба шукати відповідь. Саме тому вкотре я хотів би зазначити, що такі відповіді ми будемо шукати разом, разом всі інститути української державної влади.

Нам треба шукати політичні, економічні і безпекові відповіді. В політичній сфері Уряд чітко задекларував свою позицію: Україні потрібно завершити процес конституційних змін. В рамках змін до Конституції ми вважаємо, що влада повинна бути децентралізована. Низка державновладних і фінансових повноважень повинні бути передані на регіони. Передані з тією метою, щоб місцева влада, з одного боку, отримала важелі впливу, а з іншого боку, отримала всю повноту відповідальності. Концентрація влади в одних руках чи в одних інститутах призводить або до диктатури, або до втечі в Росію.

Саме тому ми звертаємося до Парламенту з тим, щоб завершити процес конституційних змін, який би передбачав три елементи. Перший елемент – децентралізація влади, передача влади від центральних органів державної виконавчої влади на місця. Другий елемент – зміна Бюджетного і Податкового кодексів і надання економічних стимулів для регіонів щодо залучення інвестицій, щодо збільшення кількості робочих місць і щодо відповідальності перед своїми людьми. Третій елемент – позбавлення органів прокуратури функції так званого загального нагляду, яка є одним з найбільш корумпованих елементів чинної правоохоронної системи. Четвертий елемент – це завершення судової реформи.

На жаль, той законопроект, який був прийнятий Парламентом, відрізняється від законопроекту, який був запропонований Урядом щодо люстрації судової системи. І сумнівність цієї люстрації зараз на лице. Саме тому ми також звертаємось до Парламенту з тим, щоб зробити все для очистки судової системи від корупції, яка там є до сьогоднішнього дня. І не тільки там.

Наше друге завдання спільне, шановні колеги, - це реальна боротьба з корупцією. На верхніх ешелонах вдалося досягнути того, що ми розрушили піраміду корупції, де збирали з самого низу і несли на самий верх. Але чи знищена ця корупція в середній і нижній ланках? Ні, вона, звичайно, не знищена. Саме тому в рамках нашої реальної боротьби з корупцією ми звертаємось до Парламенту – заснування Національного антикорупційного бюро. Це раз. Друге – подальша дерегуляція. Зроблені серйозні кроки щодо зменшення кількості дозволів вдвічі. Але поки що це косметичний ремонт. Внизу як брали гроші, так і беруть. Хабарі як носили, так і носять. Ставки як були внизу, так і є. І тому в рамках нашої реформи по боротьбі з корупцією завдання номер 1 – Національне антикорупційне бюро. Друге – внесення змін до Закону України «Про міліцію». Третє – нова редакцій Закону України «Про прокуратуру». І четверте – політична відповідальність всіх політичних сил, які запропонували своїх кандидатів як в Уряд, як в центральні органи влади, так і на місця. Без «посадок» нічого не вийде. Народ повинен побачити, що за скоєння злочину є відповідальність. Пустими словами нікого не переконаєш.

Що стосується подальших кроків по економіці. Завдяки отриманим коштам від наших фінансових структур вдалося не тільки уникнути дефолту, але вдалося втримати національну грошову одиницю. В чому в нас є зараз проблема? Проблема полягає в тому, що ми обмежені в кредитному ресурсі для української економіки. Чим більше Національний банк дає рефінансування, тим більше йде тиск гривні на ринок. Чим більший йде тиск гривні на ринок, тим вище може вискочити валютний курс. Чим менше Національний банк дає рефінансування, тим менше кредитів. Чим менше кредитів, тим менший ріст економіки.

Саме тому зараз ми знаходимося в складній ситуації, яка полягає в тому, що в банківській системі не вистачає коштів на кредитування. Абсолютно природно, що, починаючи з податку поточного року, ми втратили майже 20% депозитів українців. Коли по телевізору показують про те, що стоять російські війська, коли в Слов'янську, коли в Донецьку, коли в Луганську йдуть бойові дії з терористами, коли є просте людське відчуття страху, - люди йдуть і знімають депозити. Загалом було знято близько 70 мільярдів гривень цих депозитів. А це – відтік з економіки, а це – неможливість кредитування.

Проте на фоні цієї картини у нас зараз почалися позитивні зрушення. Позитивні зрушення в тому, що за останніх 10 днів люди почали повертати кошти в банківську систему. Приріст невеликий – 0,4%. Але у нас кожні 0,01% - це вже позитив, це вже дає надію на те, що банківська система почне працювати і що банківська система почне знову кредитувати.

Також в рамках нашої роботи в Кабінеті Міністрів України ми повинні змінити в цілому систему державного управління в країні. Ми повинні її адаптувати до європейських стандартів. Ще раз підкреслюю, що на фоні війни, на фоні стрільби, на фоні тероризму це робити непросто. Але, окрім цих завдань, є стратегічні завдання. Стратегічні завдання, які полягають в тому, що модель місцевої і центральної влади повинна відповідати тим стандартам, які є сьогодні в Європі.

Ми отримали не тільки фінансову, але й технічну допомогу від наших європейських партнерів. Створена група підтримки України в Європейському Союзі. В кожному міністерстві у нас будуть фахові консультанти і аналітики, які разом зі спеціально призначеною особою, а саме Міністр в кожному Міністерстві з питань європейської інтеграції, будуть змінювати якість і систему управління в органах державної влади.

Такі завдання стоять зараз перед цим Урядом. Такі завдання стоять зараз перед країною.

Наша спільна мета – це зберегти країну. Наша спільна мета – це дати українцям впевненість у завтрашньому дні, це захистити їх. Це допомогти тим родинам, які позбавилися годувальника. Це допомогти тим сім'ям, чий батько воював за Україну як герой і загинув. Це допомогти кожній українській родині відчути впевненість в українському майбутньому, відчути нашу спільну силу. І вірити в те, що за нами всіма – велике майбутнє, що ми разом, ми, як український народ, великим поступом пройдемо всі випробування, всі ці драматичні сторінки української історії. Так формується нація, так формується держава – через кров, через піт, через волю, через віру, через впевненість і через єдність. Це є формула нашого успіху. І Україна буде успішною державою.

Дякую за увагу!

Выборы остались позади, и как на верхней ступени власти в Украине, 

так и на уровне Киевской мэрии предстоит "перезагрузка".

 

 Но история смены президентов у нас довольно короткая - буквально все события еще живы в памяти читателей. А вот любопытные примеры обновления городских властей встречались и в давние времена.

 Почище Майдана

 Начиная с XV века жизнью мещан и купцов в Киеве управлял магистрат, сформированный на основе старинного Магдебургского права. Глава магистрата - войт - получал неплохое жалование натуральными продуктами и обладал серьезным влиянием на городские дела, хотя должен был выполнять распоряжения воеводы, поставленного от польско-литовских хозяев тогдашнего Киева.

 Видный украинский историк Владимир Антонович в своем исследовании "Паны Ходыки" показал, как зажиточное мещанское семейство Ходыков систематически прибирало к рукам должность войта в течение XVI-XVII столетий. Это было не так-то просто; сильным оппонентом оказался клан мещан Балык, которые время от времени высаживали Ходыков из мэрского кресла. Однако те возвращались снова и снова, для чего не стеснялись всячески угождать воеводам. В конце концов это привело к их краху вполне в духе нынешнего Майдана. В 1620-х годах войт Федор Ходыка в интересах польской власти всячески благоволил распространению унии, и народ не стерпел. Мещане, поддержанные казаками, подняли бунт. Лично для войта он кончился трагически. Федора Ходыку даже не просто сместили или выгнали, а бросили в Днепр - по словам хрониста, "воду пить"…

 Позже младший сын неудачливого мэра, Андрей Ходыка, тоже пробился в войты и был утвержден на этом посту польским королем. Но на дворе были уже 1640-е годы. Вскоре разгорелась Хмельниччина, так что Андрей, опасаясь участи отца, вынужден был поспешно покинуть кресло войта в здании магистрата на Подоле, скрыться с глаз и сидеть тише воды ниже травы. В конце концов в 1649-м ему пришлось подписать официальную бумагу о том, что он отрекается от должности и признает незаконными все распоряжения, сделанные им на протяжении недолгого руководства городом.

 Штраф за неубранные трупы

 Городская дума времен капитализма, о которой мы недавно рассказывали читателям "КП" в Украине", представляла лишь небольшую долю населения, однако после Февральской революции были выработаны новые, демократические правила. Состоявшиеся выборы принесли успех левым силам; мэром стал Евгений Рябцов, представитель партии эсеров.

 Но на фоне бурных событий Гражданской войны значение выборных властей падало. А после установления советской власти в 1918 году (путем артиллерийского обстрела жилых кварталов и кровавого террора) мэрии было дано предписание вообще не встревать в дела военно-политические и заниматься только хозяйством. Над ними поставили куратора - комиссара по гражданским делам Григория Чудновского.

Чудновский быстро начал демонстрировать Городской думе, кто главнее. Так, в феврале 1918-го он высказал свое "фе" по поводу того, что на улицах Киева валяются трупы. Комиссар велел мэрии в течение 24 часов навести в этом деле порядок, грозя в противном случае оштрафовать на 100 тысяч рублей лично городского голову. "Отцы города", однако, позволили себе возмутиться. В их резолюции, посланной товарищу Чудновскому, значилось, что приказ большевика "и по существу и по форме является грубым нарушением автономных прав самоуправления, которому никто, кроме думы, не имеет права приказывать и представителям которого никто не имеет права грозить штрафами".

 То был едва ли не последний в Киеве случай столь смелого обхождения демократического органа с большевистским комиссаром. В 1919 году после нескольких месяцев перерыва большевики опять пришли сюда, созвали свой Совет, и одним из его первых постановлений оказался роспуск старой Городской думы. А в дальнейшем полномочия мэрии надолго прибрали к рукам рабоче-крестьянские органы, направляемые партийным руководством.

 Сначала повышение, потом бездна

 Заметным персонажем советской истории Украины был Панас Любченко. Смолоду он состоял в революционных украинских партиях, а в 1920-м записался в большевики. Его активная борьба за пролетарское дело принесла Панасу Петровичу весомые должности. В 1920-е годы он руководил Киевским горисполкомом и окружным исполкомом.

 Как раз в те времена Киев успешно залечивал раны после Гражданской войны, здесь разворачивалось новое строительство. В 10-ю годовщину Октябрьской революции, 7 ноября 1927 года, состоялась закладка здания железнодорожного вокзала (того самого, который доныне служит киевлянам и гостям города). Прибывший на торжественный митинг Панас Любченко не ограничился простой укладкой кирпича или капсулы. Обрядившись в "робу", он, собственноручно орудуя канатным приспособлением копра, вбил в фундамент вокзала первую сваю. Естественно, предисполкома не преминул обратиться к киевлянам с речью.

 Буквально через месяц нашим землякам пришлось проститься с Любченко: его отправили в тогдашнюю столицу республики Харьков на более высокий пост. Поднимаясь со ступени на ступень, он достиг должности председателя Совнаркома Украины и с этим портфелем вернулся в Киев, когда столицу перенесли сюда. Однако новое пребывание в городе на Днепре не принесло счастья. В 1937 году, в разгар сталинских репрессий против руководства Украины, премьер покончил с собой... 

Выступление Панаса Любченко на закладке Киевского вокзала. Фото: автор

КСТАТИ

Смещен ко Дню Киева

 Своеобразная коллизия сложилась перед Днем Киева в 1996 году. В то время руководителем города был Леонид Косаковский, назначенный глава горадминистрации и выбранный голосованием киевлян председатель Киевсовета (этой должности позже дали название "городской голова"). Одной из инициатив Леонида Григорьевича было воссоздание на историческом месте памятника княгине Ольге. Ко Дню Киева 1996 года при его содействии были завершены все работы, осталось только открыть монумент. Но накануне праздника президент Леонид Кучма сместил своего тезку с поста градоначальника, передав его обязанности заместителю - Александру Омельченко. Согласно неписаным номенклатурным законам, в сценарий церемонии открытия возрожденного памятника внесли изменение, и вместо Косаковского выступал уже Омельченко... Мало того, имя инициатора вообще сочли нежелательным на монументе. С памятной таблички, укрепленной на оборотной стороне пьедестала, буквально в последнюю ночь удалили фамилии Леонида Косаковского и его заместителья по гуманитарным вопросам Галины Артюх, также снятой с должности. До сих пор на этой табличке остаются пустые места, которые мало кто замечает.

Памятная табличка на пьедестале памятника княгине Ольге.

Михаил КАЛЬНИЦКИЙ,

специально для

«Комсомольская правда в Украине»

40 терористів повернулися в Росію у гробах

Тіла терористів, які загинули при захопленні аеропорту в Донецьку, везуть на батьківщину - до Росії. 40 найманців Путіна повернулися додому в одному рефрижераторі, повідомляє Інформаційний опір.

Нагадаємо, пропуск автомобілів з убитими іноземними громадянами з території України до Росії пов'язаний з тим, що вбиті бойовики не потрібні на українській території. Про це на брифінгу повідомив помічник голови Держприкордонслужби України Сергій Астахов.

"Наскільки я володію ситуацією, Україна демонструє свою гуманітарну позицію, і ми повертаємо тих іноземців (убитих), які були на нашій території. Вони не потрібні для того, щоб удобрювати землю України", - сказав Астахов, додавши, що вивезенням трупів займаються громадські організації, які визнають місцеву нелегітимну владу.

За його словами, цей вивіз здійснюється на абсолютно законних підставах.

Що стосується живих бойовиків, які намагаються залишити територію України, співробітники прикордонслужби повинні їх затримувати точно так само, як і тих, які намагаються прорватися на територію України з боку Російської Федерації.

"Вільного виходу з України немає. Своїми силами ми намагаємося захищати кордон і на вхід і на вихід", - сказав він.
http://gazeta.ua/articles/np/_40-teroristiv-povernulisya-v-rosiyu-u-grobah/561366



Терористи вивезли до Росії три десятки трун

Російські журналісти проводили до кордону фуру з Донецька, що перевозила 31 труну з наклейками "Донецька народна республіка".
 
Про це у своєму блозі на сайті "Эхо Москвы" розповіла кореспондент Марія Турченкова.
 
"Усередині фури 31 труна, промаркіровані наклейками "Донецька народна республіка", з громадянами Росії, які загинули в Донецьку під час бою в аеропорту 26 травня", - пише журналістка.
 
За її словами, супроводжувати вантажівки з тілами росіян до прикордонної застави в Устинівці попросила співробітників російських ЗМІ, які працювали в Донецьку, людина з оточення так званого прем'єр-міністра самопроголошеної ДНР Олександра Бородая.
 
"Він сказав, що наступного дня з Донецька до Росії відправиться колона з двох вантажівок із тілами, і попросив журналістів про послугу -супроводжувати їх до кордону. Він обіцяв за півгодини повідомити, куди саме їх повезуть і хто супроводжуватиме "вантаж", і попросив тоді дати йому відповідь, чи згодні ми поїхати. Ми були приголомшені почутим. Це було перше визнання, що у боях на Донбасі гинуть російські громадяни", - відзначає Турченкова.
 
Вона нагадує, що ще два тижні тому в соцмережах поширювалися чутки про те, що тіла росіян, які загинули у боях на сході України, таємно переправляють через кордон до Росії. "Але в ДНР ніхто це не підтверджував, і вже тим паче, не афішував", - підкреслює журналістка.
Її дивує, як усе побачене на українсько-російському кордоні може співвідноситися із заявами з Москви, де наполягають на "народній боротьбі" Донбасу і заперечують участь російських громадян у конфлікті.
 
"Жоден із вітчизняних федеральних телеканалів, що місяцями бетонують ідею про геноцид росіян на сході України і засилля фашистів на заході, так і не повідомив про те, що 31 громадянин Росії загинув у Донецьку 26 травня", - констатує Турченкова.
 http://www.ukrinform.ua/ukr/news/teroristi_vivezli_do_rosiii_tri_desyatki_grobiv_1943974



об'ява на східному кордоні України:

"Госпогранслужба Украины сообщает, что в связи с переполнением моргов, въезд боевикам в Украину временно ограничен"

Петиція щодо санкцій проти Путіна за агресію проти України зібрала наразі лише 20% необхідних голосів

29 травня, поблизу міста Слов’янська Донецької області, унаслідок падіння гелікоптера Мі-8 Нацгвардії, що потрапив під обстріл терористів, загинув начальник управління бойової та спеціальної підготовки Головного управління Національної гвардії України генерал-майор Сергій Кульчицький.

Звістка про трагічну смерть схвилювала усіх, хто знав та служив з Сергієм Петровичем.

Скрізь, де доводилося служити генералу Кульчицькому, люди були найкращої думки про нього: порядність, розсудливість, врівноваженість, доброзичливість - далеко не усі якості, притаманні цьому талановитому та енергійному командирові.

Вимогливий, принциповий офіцер вимагав від себе й від підлеглих сумлінного виконання службових обов’язків на благо Вітчизни. Він віддавався роботі наповну, турбувався про підлеглих і в тяжку хвилину ставав горою на їх захист. Високий, мускулистий, міцної статури, з мужнім, вольовим обличчям він мав неабиякий талант командира…

«…Справжній командир… Завжди був поряд зі своїми бійцями: жив у палатці їв нехитру солдатську їжу, яку бувало, сам і готував, - так охарактеризував Сергія Петровича користувач соцмережі, який спілкувався з генералом під час виконання завдань на сході. – Він завжди літав чи їздив туди, де стоять його солдати. Він захищав Україну і робив це добре, робив це чесно. Мені пощастило бути знайомим з цією людиною…»

Подібні слова вимовить кожен резервіст першого батальйону Нацгвардії, адже останні місяці свого життя генерал-майор Сергій Кульчицький присвятив підготовці саме цих бійців.

Від першого дня навчань він був поряд з добровольцями. Пригадується день відправки батальйону на схід для служби на блокпостах… З оптимістичною посмішкою Сергій Петрович того дня вселив надію кожному, що все буде добре, - перемога за нами...

Більше місяця він разом із бійцями перебував на сході в зоні проведення АТО, з честю виконував свій обов’язок та до останнього подиху залишався вірним своєму народу, служінню якому присвятив усе життя…

Цікавим і непростим був життєвий шлях доблесного офіцера. Народився Сергій Петрович Кульчицький 17 грудня 1963р. у Східній Німеччині у місті Веймар, де проходив службу його батько, Петро Іванович, радянський офіцер.

З дитинства Сергій Кульчицький мріяв стати офіцером, як батько, а тому в 1981р. вступив у Далекосхідне вище загальновійськове командне училище в місті Благовіщенську Амурської області.

У 1985 р. він закінчив училище з відзнакою, отримавши військове звання лейтенанта, для проходження служби відправився за Полярне коло в селище Печенга-І Мурманської області, де обіймав посаду командира десантно-штурмового взводу 61-ї окремої бригади морської піхоти Північного флоту.

Молодий лейтенант Кульчицький мав І розряд з бігу та лижних гонок, І розряд з подоланням смуги перешкод і гирьового спорту. В рукопашному бою переважав одночасно двох-трьох супротивників, навіть сміливці не наважувались зійтись з ним у двобої.

У 1991р., після проголошення незалежності України, прослуживши майже 8 років в Заполяр’ї, Сергій Кульчицький перевівся служити до України в місто Тернопіль в батальйон Національної гвардії на посаду заступника командира батальйону.

Наступні роки Сергію Петровичу довелося проходити службу в Криму та на Івано-Франківщині.

З 2010 по 2012 рік Сергій Кульчицький обіймав посаду заступника начальника управління Західного територіального командування внутрішніх військ МВС України, а з серпня 2012 року - начальник управління бойової та спеціальної підготовки Головного управління внутрішніх військ МВС України (тепер Національної гвардії України).

За умілі та сміливі дії під час ліквідації наслідків повені в Хустському районі Закарпатської області його відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

За заслуги перед Вітчизною генерал-майор Сергій Петрович Кульчицький нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, орденом «Ілля Муромець», орденом «1020 років хрещення Київської Русі», вищою нагородою товариства Червоного Хреста України «Почесна відзнака» та 8-ма медалями, зокрема медаллю «За відзнаку у військовій службі».

Командування та особовий склад Національної гвардії України низько схиляє голови в скорботі. Відданому та мужньому Офіцеру - вічна пам’ять…

Генерал-майора, начальника управління бойової та спеціальної підготовки Національної гвардії України Сергія Кульчицького поховають у Львові на Личаківському цвинтарі в пантеоні героїв України.

http://www.vv.gov.ua/news.php?nid=4893&lang=ua