О сообществе

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ участников

Вид:
краткий
полный

Ми любимо тебе, Україно!

Кретини, карантини і кремація, як корисна інформація

Кретини, карантини і кремація, як корисна інформація
З серії «Мішанка 2020»



Щось не спалось, а на такий випадок маю поряд мобілку з навушниками, щоб нікому не заважати і себе розважити радіохвилями в нічному ефірі львівського формату без мату. І розважив сповна! Через ту пошесть і карантин настрою немає щось робити, бо то якось виглядає несерйозно і нагадує мені анекдот, коли лікар під час прийому запитує у маленького хлопчика скільки йому років і той відповідає: – Через місяць буде шість рочків! А лікар на те відреагував: – Ах! Як оптимістично! 
Отож я попадаю на передачу по радіо «НВ» про несправедливість щодо (увага!) закам’янілих залишків гігантського страуса, що мешкав у Криму (ще раз: увага!) 1 мільйон 800 тисяч років тому. Три українських москалики з науковими званнями, але без знання української, годину часу обговорювали, що знайдені каменюки мають залишатися в місцевому музеї в Криму, а не мандрувати в Московію, бо так велить міжнародне законодавство. Як приємно вчасно почути подібне «благолепие», що українською приблизно означає «повна хрінь». Бо на часі люди мруть від пошесті SARS-CoV-2, через що їх маємо кремацією через комина на небеса відправляти, і це турбує, звичайно, науковців усього Світу, але не знавців палеонтології в Україні. Яке це щастя! Коли ти кретин – не страшний ніякий карантин!
Не подумайте, що хочу когось образити, а навпаки вирішив і собі віднайти подібний формат «психічної автономії» від отого інформаційного шалу про коронавірусну навалу. Досить, панове, авралу! Давайте далі рухатись по-малу! В стилі конструктивного кретинізму. Що воно таке? Це те, що вже опанувало майже суцільно Уряд, Верховну Раду і звичайно що Офіс Президента України. Головна ідея часу: конструктивний кретинізм! Цілком серйозно! Жодних жартів! Тут вам не геніальний генітальний «Квартал-95»! Все абсолютно науково! Почнемо з термінології: «Кретин запозичено на початку XIX ст. з нім. мови, де Kretin «кретин» <франц. crtin <crtin «християнин». Значення «кретин» у франц. мові виникло в силу того, що недоумкуваті (пор. укр. божевільний) вважалися найбільш богоугодними людьми» Опача! Пізнаєте хто у нас найбільше богоугодний? І угодований! ОПУ, ВРУ, КМУ, ГПУ і далі, далі, далі… Врешті, є цілком беззастережний силогізм: Якщо я влада, а ти народ, що мене обрав, то хто є кретин? Ніхто! Ми всі – Президенти! Дякувати Богу і всім вільним від нього… 
Щоб хтось не подумав, що я розводжу суто теорії, то переходжу до практики і до прикладів з живого і сповна реального життя України у віднайденому Зе-реформаторами форматі конструктивного кретинізму. Ось реальний факт цілком задокументований:
 «29.04.2020 Суд оштрафував мешканця Кременчука на 51 грн за порівняння Зеленського з Гандоном - французьким письменником-фантастом.
Чоловіка визнали винним у дрібному хуліганстві.
Днями Крюківський районний суд Кременчука розглянув справу стосовно чоловіка, який порушив адмінстаттю 173 Дрібне хуліганство.
Йдеться про випадок, що стався 6 березня біля центральної прохідної Крюківського вагонобудівного заводу (КВБЗ). Кременчужанин В'ячеслав влаштував одиночний пікет, щоб висловити свою думку щодо правління Зеленського. Казав, що слова на плакаті - не образа, а порівняння з письменником-фантастом Івом Гандоном. Того ж дня на чоловіка склали протокол. Написані слова розцінили як матюки.
Суд оштрафував мешканця Кременчука на 51 грн за порівняння Зеленського з Гандоном - французьким письменником-фантастом 01
У судовому засіданні чоловік свою вину не визнав. Пояснив, що мав на меті не образити когось, а порівняти фрази та вислови з фантастичними історіями французького письменника-фантаста. Зробив плакат особисто, щоб привернути до себе увагу президента України, який з робочим візитом мав приїхати до КВБЗ, написав зеленою фарбою "ЗЕ ГАН ДОН" та зверху зазначив зеленим фломастером "ст.15 Конституції України", що означало, що в Україні цензуру заборонено. Образити нікого не хотів та не мав наміру на це.
У результаті суд визнав кременчужанина винним та наклав 51 гривню штрафу. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Текст постанови тут.
"З цим рішенням погодитись не можна. Слід його оскаржувати. По-перше, воно не мотивоване, бо це слово не належить до нецензурних і мала би бути щонайменше філологічна експертиза або посилання на відповідне джерело, де визнано його нецензурним. По-друге, є ст. 34 Конституції щодо свободи думки. По-третє, є судовий прецедент, на який послались у статті. З високою вірогідністю ЄСПЛ визнає таке рішення порушенням Конвенції", - прокоментував рішення суду адвокат Руслан Ульянов.
Варто нагадати, що схожий випадок стався у 2019 році в Київській області. Чоловіка визнали винним у дрібному хуліганстві, адже той назвав мера "гандоном". На це рішення подали апеляцію, в якій просили скасувати постанову суду та закрити провадження. Обґрунтовували тим, що подія сталася не у громадському місці, а між двома особами, які мали приватну розмову. Під час неї один зі співрозмовників назвав іншого прізвищем французького письменника-фантаста "Ів Гандон", оскільки вважав, що його опонент, як французький письменник, розказує фантастичні речі. У результаті Київський апеляційний суд скасував постанову суду першої інстанції та закрив провадження за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
https://censor.net.ua/ua/photo_news/3192369/sud_oshtrafuvav_meshkantsya_kremenchuka_na_51_grn_za_porivnyannya_zelenskogo_z_gandonom_frantsuzkym

Богдан Гордасевич: Нагадує анекдот, коли поліціянти заарештували за образу президента чоловіка, який голосно розмовляв по-телефону на вулиці і вигукнув: - Та то є найбільша падлюка в Україні! На виправдання, що то зовсім не про Зеленського йшла мова, поліціянти відповіли: - Не треба нас обманювати, бо ми добре знаємо про кого йдеться, коли кажуть про найбільшу падлюку в Україні.
Маю на увазі, що на плакаті було тільки "Зе", а всі здогадалися про кого мова і навіть суд визнав як доказ, що Зе справді "гандон" і це образа - для суспільства! І ще таке порівняння образливе для справжніх гандонів - вони не Зе! Мус заплатити 51 грн. штрафу «на гандони» у фонд держави.
Люди, не ображайте гандони, які рятують вас від багатьох проблем в житті на противагу Президента України Володимира Зеленського! За це на Україні штрафують!»

Ось перед вами приклад «конструктивного кретинізму», бо я впевнений, що суддя розумів кретинізм ситуації, але прийняв рішення як кретин, що і я в свою чергу прокоментував на відповідному рівні такого самого кретина, зробивши гандони поряднішими за Зеленського, що і мав зробити фаховий захисник, вказавши на позитивний образ президента-гандона, що захищає аналогічно гандонам країну він різних непотрібних захворювань чи вагітностей, бо ж аборти для країни є у формі Майданів-революцій і абсолютно не бажані. Не знайшлося в Кременчуку належного рівня кретина серед адвокатів, на жаль.
Оскільки я пишу не сатиричний твір подібно до «Похвала глупоті» Еразма Ротердамського, а наукове дослідження, то звертаю увагу на аспект девальвацій і ревальвації слова «кретин» у його значенні від позитивного до негативного і навпаки.
Спочатку християнами називали віруючих людей, які завдяки своїй вірі дотримувалися певних норм моралі посеред аморального суспільства, як тогочасна рабовласницька Римська імперія з кривавими жертвами богам, оргіями та різними видами наруги над людьми. Тобто бути порядним виглядало як ненормальність, тому і виникло негативне значення християн як «кретин». Можна легко уявити, коли зібралася купка людей і обговорює якесь шахрайство, підбирає для того людей і коли хтось пропонує свого чоловіка, а йому кажуть: -Ти що?! Та він же кретин! Нам порядних не треба! Так було, але з часом слово «кретин» почало означати насправді психічно хворих людей і набуло свого негативного значення, яке ми і вживаємо в ситуаціях, коли людина мала зробити щось правильне, чесне і розумне, але не зробила, як у вищенаведеному прикладі зі суддею в Кременчуці. Кретин? Так: кретин! Посада зобов'язує! Не будеш кретином – позбавишся посади. Чи щось неправильно у цій логічній послідовності? Все правильно і відповідає нормам часу, як і навіть права, але не моралі, честі і розуму. Тобто маємо саме класичний «конструктивний кретинізм», що розпочав у сучасній судовій практиці своїм рішенням Конституційний Суд України, коли не визнав неконституційним Указ Президента України Володимира Зеленського про достроковий розпуск Верховної Ради України 8-го скликання. Судді КСУ прикинулися кретинами і прийняли відповідне конструктивне рішення, після чого ми вже і забули, що існує КСУ, але він існує! Посади всі зайняті і грошики чималі всі справно одержують, тобто судді насправді далеко не кретини.
Водночас маємо зауважити і тенденцію до намагання деяких людей  сприяти ревальвації слова «кретин» від негативного значення, як і «конструктивного», до повернення йому первісного християнського змісту. Зокрема таким я бачу Олексія Гончарука, який чесно і добросовісно працював на посаді Прем’єр-міністра України і довіряв обіцянкам в підтримці з ОПУ і особисто Во.Зеленського та як виявилося –  даремно, через що і опинився в кретинах далеко не конструктивного формату, що йому важко сприймати без мату, але доводиться. Є й інші люди де-не-де в структурах влади і поза нею, що навіть самі за свою чесну працю визнають себе кретинами, але свідомі того, що це того варте. Як кажуть: Найдорожче в цьому світі для людини її життя, але честь дорожча за життя.
Сподіваюся, що моє невеличке наукове дослідження стосовно слова «кретин» і його різновидів, додасть позитивного змісту всім палеонтологам Криму в їх праці щодо збереження артефактів з птахоферм Юмбувського періоду, і яке за сприяння ВРУ, ОПУ, ГПУ і особисто Во. Зеленського буде мати матеріали для свого продовження.  
Viva Academia, viva professore!

Богдан Гордасевич
3 травня 2020 р. (7528)
Львів-Рясне

21:45 03.05.2020

Жити будемо погано, але недовго (Леонід Кучма)

02.05.20 08:00
Ми переживаємо найбільшу економічну кризу після Великої депресії 1930-х років – онлайн дискусія КБФ

Сьогодні світ переживає найбільшу економічну кризу після Великої депресії 1930-х років. Весь світ страждає в тій чи іншій формі. Припинення економічної діяльності в цілому світі буде мати дуже тривалий ефект. Про це йшлося під час онлайн дискусії Київського Безпекового Форуму на тему: «Глобальний шторм: як врятувати економіку України і відкрити нові можливості».

«Як ви знаєте, МВФ прогнозує глобальну рецесію в цьому році. Світовий ВВП знизиться на рівні близько 3%. Це, звісно, результат пандемії, локдауну та всесвітнього карантину», - зазначив Владислав Рашкован, Заступник Виконавчого директора Міжнародного Валютного Фонду.

Водночас він наголосив, що не варто очікувати від пандемії лише економічного спаду або медичних ризиків. «Після пандемії ми можемо почати рухатися від глобального ліберального демократичного світу, який цінує права і свободи людини, до нового нормального світу з цінностями ізоляціонізму, протекціонізму, державного контролю, меншими свободами. Це світ людей, які звикли до соціального дистанціювання, і світ, який менше цінує людське життя. І це дуже страшна картина. Але не безперспективна», - зазначив він.

Коментуючи економічну ситуацію в Україні, Владислав Рашкован наголосив: «Україна вступає в цю кризу в кращому стані, ніж у кризу 2008-го або 2014 року». За його словами, зараз більш збалансований бюджет, менший рівень боргу до ВВП, більш стабільна банківська система, менша інфляція, гнучкий валютний курс, більш спроможний Національний банк. «Тому є надія, що ми пройдемо цю кризу легше», - сказав він.

«Фонд звертається до більшості своїх членів з важливим повідомленням. Ніколи не марнуйте кризу, щоб провести реформи. Нам потрібно продовжувати реформи», - наголосив представник МВФ.

«Сьогодні дійсно, видається, найбільша економічна криза після Великої депресії 1930-х років», - зазначила своєю чергою Наталя Яресько, Виконавчий директор Ради фінансового контролю та управління в Пуерто-Рико, Міністрів фінансів України у 2014-16 роках.

Водночас, за її словами, багато країн світу, у тому числі США, вже напрацьовують плани по виходу з кризи. Україна також повинна розробити відповідний план, необхідні напрацювання вже були зроблені у 2014-2016 роках.

«Ситуація була набагато більш глибокою кризою, ніж сьогодні. Україна була в гіршому стані, ніж країна є сьогодні – і це завдяки тим реформам. Але ті самі стратегічні моменти, я думаю, треба використати сьогодні», - сказала вона.

В першу чергу, на думку Наталі Яресько, потрібно створити «сильну міжнародну коаліцію партнерів, які можуть нас підтримати в цей жахливий час». «Це Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, наші партнери по Великій сімці. Ми це зробили тоді, і це була та подушка, та підтримка, яка тоді нам дала можливість дихати, і дасть сьогодні Україні можливість дихати», - сказала Наталя Яресько.

Наступним пунктом має бути проведення реформ, вважає екс-міністр фінансів України. «Тоді це була децентралізація, фінансування територіальних органів місцевого самоврядування. Тоді це було розширення бази податкової і більш адекватної податкової системи. Сьогодні це потрібно використати для того, щоб робити структурні реформи. Чи це дійсно робити приватизацію землі, чи це потрібно більше покращити бізнесову сферу», - сказала вона.

Також необхідним Наталя Яресько назвала залучення інвесторів в Україну. «Потрібно виходити знову на бізнес, чи це український, чи це іноземний, і переконати їх у тому, що в нас є бачення, є візія, є майбутнє, і є в що вкладати свої інвестиції», - вважає вона.

На необхідності негайних дій влади для стабілізації ситуації в Україні наголосив і Прем’єр-міністр України у 2014-16 роках, засновник Фонду «Відкрий Україну» і Київського Безпекового форуму Арсеній Яценюк.

Він вважає, що у 2020 році «в найкращому випадку зарплати, пенсії, соціальна допомога українців будуть заморожені». «В гіршому - прогнозую при цих доходах державного бюджету, що вже в 3-4 кварталі будуть проблеми з ліквідністю, як платити зарплати і пенсії», - сказав Арсеній Яценюк, додавши, що передбачає і падіння середньої заробітної платні в реальному секторі економіки.

«Варто очікувати і значний рівень безробіття. Як через стагнацію української економіки, так і через втрату можливості працювати за кордоном українцям, які раніше приносили в країну 12 мільярдів доларів, а за оцінками Світового банку - до 16 мільярдів доларів виручки»,  - додав він.

«Із цим ми реально стикнемося у 2020 році. І цьому треба давати відповідь невідкладно», - наголосив Арсеній Яценюк.

Екс-прем’єр також зазначив, що діюча українська влада може використати для подолання кризи напрацювання 2014-2016 років.

«За два роки ми пішли і залишили замість 108 тисяч гривень 90 мільярдів, замість 73 мільярди доларів боргів - 67. Замість бюджетного дефіциту в 5% ми залишили 2%. Замість банкрута «Нафтогазу» ми залишили його прибутковим. Замість радянської міліції ми залишили поліцію. Замість системи, коли центральна влада контролювала всі місцеві влади, - ми залишили децентралізацію. Замість економічного падіння і взагалі відсутності шансів для України встояти ми довели, що Україна вистояла проти російської військової агресії. Це факт», - сказав він.

Арсеній Яценюк звернувся до сьогоднішніх політичних лідерів: «Ми вам залишили «подушку». Треба чесно визнати, що та «подушка», яка була створена в 2014-2016 роках, у тому числі і успішно використовувалася, і проїдалася. Тепер треба робити нову. Беріть ті рецепти, які були, проявляйте політичну волю, ведіть далі країну по шляху реформ».

«Не бійтеся приймати рішення, і ця криза дасть нам можливості. Ця криза може зробити Україну сильнішою», - сказав Арсеній Яценюк.

Екс-прем’єр підкреслив, що українська економіка надзвичайно залежна від світової. Зокрема, через експорт сталі, металу, руди й аграрної продукції: «Абсолютно зрозуміло, що першими під удар зараз потраплять саме українські металурги. Падіння глобального споживання означає падіння обсягів продажу, а це - падіння валютної виручки в країні, падіння доходів державного, що означає падіння соціальних стандартів в Україні».

«В 2020 році нас може витягнути аграрна продукція. І тут буде залежати від світових цін на ринку та від врожаю», - наголосив він. Крім того, зазначив екс-прем’єр, теоретично може допомогти ІТ, проте це недостатні обсяги, щоб витягнути українську економіку. В умовах світової стагнації, наголосив він, завмерла і сфера послуг: транспорт, туризм, сфера обслуговування.

Доцент Києво-Могилянської Академії, викладач Львівської бізнес школи Українського Католицького Університету Михайло Винницький прогнозує, що нинішня криза затягнеться надовго. І вже зараз треба думати яким буде життя після неї.

«Глобального світу, на превеликий жаль, вже не буде», - прогнозує експерт. А це своєю чергою означає необхідність зміни економічного мислення щодо розвитку ринку України.

«Падіння світової промисловості на нас так чи інакше вплине, зокрема на метал. Це означає скорочення інвестицій в нові проєкти, оптимізацію. Це означає, що наша ІТ галузь українська сильно постраждає. Деглобалізація і протекціонізм зокрема може вплинути на наш сільськогосподарський ринок і на сільськогосподарський сектор. І фактично різке зростання безробіття на Заході означає, що попит на трудових мігрантів може знижуватися», - вважає експерт.

«Єдиний спосіб, як ми з цього вийдемо, єдиний спосіб, як ми можемо говорити про певну надію в цьому випадку – якщо ми починаємо використовувати недовикористаний потенціал українського внутрішнього ринку», - сказав Михайло Винницький.

На його думку, сьогодні українському бізнесу потрібно розуміти, що «український споживач має гроші». «І українській владі треба допомогти цьому українському споживачу витратити ці гроші», - додав експерт. Він переконаний, що в умовах нинішньої глобальної ситуації Україні «треба стимулювати внутрішні ринки і менше звертати увагу на зовнішні».

Тімоті Еш економіст, старший стратегічний радник компанії Blue Bay Asset management, експерт з питань України під час дискусії зазначив, що важко передбачити як буде розвиватися ситуація в тій чи іншій країні.

«Мені здається, важливо наголосити, що Україна впроваджувала важливі реформи і до COVID-19 і має можливість продовжувати досягати, забезпечувати такі значні досягнення і в контексті кризи. Якщо ми говоримо про деглобалізацію, за негативним сценарієм, ці структурні реформи, які можуть призвести до того, що Україна стане більш привабливим місцем для інвестицій, може бути певною перевагою. Отже, необхідно продовжувати роботу останніх 5 років щодо впровадження програми домовленостей з МВФ», - зазначив він.

Експерт вважає, що Україна має користуватися будь-яким доступним міжнародним фінансуванням, у тому числі для розбудовувати своєї системи захисту проти пандемії. «Держава має захищати населення, впроваджувати медичні заходи. Дуже важливо створювати такі буфери перед обличчям глобальної кризи. Отже, якщо говорити про Україну, необхідно якомога швидше проводити програму МВФ», - резюмував Тімоті Еш.

Модератор дискусії, Заступник Міністра закордонних справ України у 2014 році, член Наглядової ради фонду «Відкрий Україну» Данило Лубківський підвів підсумки розмови: «Це справді воєнний кабінет. Колеги, я дуже дякую за цю розмову. Це розмова професіоналів, це те, що зараз потрібно Україні. Це говорив Київ, це говорив Вашингтон, це говорив Лондон. Це говорили наші дорогі колеги і партнери з Пуерто-Рико», - зазначив він.

Київський Безпековий Форум – провідний міжнародний форум України з обговорення проблем миру і безпеки. Заснований у 2007 роц
https://censor.net.ua/blogs/3192940/mi_perejivamo_nayiblshu_ekonomchnu_krizu_pslya_veliko_depres_1930h_rokv_onlayin_diskusya_kbf

Битву за землю для земляків виграно! Стосовно аграріїв - ще ні!

Битву за землю для земляків виграно! Стосовно аграріїв – ще ні! 
З серії «Мішанка 2020»

Епігаф: «Всі люди є рівними, але не на землі, а в землі» 
(народна мудрість)



Єпопея і Епопея боротьби за землю в Україні завершено! Продаж – розпочато! Офіційно. Не вже, але вже починати можна лізти на рожна, хто хоче придбати і перепродати втридорога ворогам іноземним, щоб не бути мізерним в житті ще допоки є на землі, а не в ній. Десь так.
Моя думка давно сформована стосовно землі як приватної власності та її продажу, але ринок вимагає ринкових відносин, а не моральних зносин, тому краще вже так, аніж ніяк. Найгіршою була і є невизначеність, а з нею всілякі приховані махінації з паями і людьми на землі. Бо відпочатку то було абсурдно оголосити землю як приватну власність і одночасно заборонити її продаж власникам через  тривалий мораторій. Дебіли комуно-совкові все роблять так, що воно в кращому випадку виходить людям «боком», а в гіршому – самі знаєте де. 
В цьому процесі мене дивувало багато речей, але найцікавішими були різні соціологічні опитування, де ніколи – наголошую: ніколи! – не було поєднано два питання: 1.Чи є ви власником земельного паю? та – 2.Чи є ви за продаж землі в Україні? З того б можна було побачити й порівняти реальну картину в Україні з цього питання, а не морочити голову темою референдумів, коли маса людей, що землі не мають, будуть вказувати, як жити людям, що землю мають. Коли мешканцям міст задурно роздали державний квартирний фонд і при цьому повністю проігнорували мешканців приватного житла особливо по селах – це якось не акцентувалося в ЗМІ та у ВРУ, бо саме вони, городяни,  й отримали найбільше від того державного пирога ласі шматочки. І ніхто не піднімав питання, що квартири можуть скупити іноземці, бо коштували вони на той час приватизації справді смішні гроші. 
Або славнозвісна провальна ваучерна приватизація виробничо-промислового державного сектору економіки в Україні, придумана і проведена геніальним чи точніше – генітальним  економістом Віктором Пинзеником за кільканадцять Урядів часів Леоніда Кучми, що і дала початок олігархизації української економіки через свою інноваційну бездарність – це як? Не чужі якість іноземці, а свої різні крутії-шахраї через різні «трастові фонди» і «довірчі товариства» подібно до «Росан-довіри» у Львові на чолі з Андрієм Садовим, спершу задурно привласнили ті людські ваучери, а потім за них – приватизували до своєї кишені різні підприємства та інше державне майно. Одні більше, а інші – менше, проте після отої «всенародної ваучерної приватизації» щонайменше 90 % пересічних українців опинилися на вулиці без роботи і засобів на життя з одними отими возиками-«кравчучками» у руках. Все забуто? Чому? Тепер вже відомо точно чому – бо зе-дебіли існували вже тоді! Масово! І дотепер збереглися, ще й розмножилися. 
Аналогічна ситуація виникла і щодо землі в Україні, де є окремо масив дрібних землевласників-селян зі своїми паями, а ще є окремо значно менша групка аграріїв-нуворішів-латифундистів, які тихцем опанували значними землями майже за дурно виманюючи, як колись ваучери у робітників, пайову землю у селян обіцянками хоч щось за аренду та різні допомоги по господарству пропонуючи і тому подібне. Ясно, що коли земля стане реально товаром з ринковою ціною, то прибутки в панівного клану аграріїв дуже зменшаться, тому що ціна за аренду землі стане значно вищою, а догляд за землею у її власників буде значно більшим. Що справді дорого коштує – то справді людьми і цінується. Саме тому, як то не виглядає з боку дивним, проте найбільше лобі проти ринку землі в Україні походило якраз від клану аграріїв-латифундистів. Інша справа, що багато з них вже мають у своїй власності настільки багато землі, що самі хочуть її монетизувати в реальний гріш, через що і пішли на певні поступки аж до прийняття у ВРУ та підписання Президентом України Во. Зеленським відповідного закону про ринок землі з усіма тими обмеженнями обмежених. Тому видавати цей процес суто як поступки «на вимогу МВФ» є безпідставно і навіть смішно, бо про ринок землі ще за президента Ющенка перемовини йшли з МВФ, а зараз маємо 2020 рік, якого корона вірус врік, отож аграрії заметушилися «бабло» втрачаючи…
Щоб остаточно визначитися стосовно тези щодо «вимог МВФ», то вони справді існують! Так, вимоги МВФ існують, але ось в якому форматі: «Вимагаємо! – Припиніть нарешті брехати і виконуйте свої власні обіцянки усіх Урядів України перед МВФ, що так багато клятвено давали, коли слізно випрошували у нас кредити» То є єдина і головна їх вимога: виконуйте власні зобов’язання! Все інше стосовно «вимог від МВФ» є брехнею злодіїв-корупціонерів. А тиражують брехню ЗМІ, які належать тим самим злодіям, бо як відомо: злодій і брехня єдині! Тоді як самі журналісти подібні до назви-резюме твору Панаса Мирного – «Коні не винні». Як і другий відомий від школи багатьом твір цього письменника «Хіба ревуть воли, як ясла повні» дуже і дуже є на часі, бо там якраз про землю і працю на ній йдеться – рекомендую перечитати уважно усім землевласникам, як і не власникам, а хабазникам, аби зайвого не базікали. Ото і буде гоп зі смиком!

Богдан Гордасевич
28 квітня 2020 р.
Львів-Рясне
21:11 28.04.2020
Уточнюю свою позицію щодо землі: власність на всю землю має місцева територіальна громада, яка здає її в аренду кому захоче і пильнує за всім, як і отримує прибутки з того на соціальну сферу ТГ. Приватною може бути тільки земельні ділянки під житлом чи виробництвом, бо то в комплексі тільки може бути.

Продаємо землю землякам

Закон про ринок землі: чи запрацює ринок землі після підписання документа ЗеленськимЕксперти розповіли, чому президент Володимир Зеленський до останнього тягнув з підписанням закону про ринок землі
сьогодні, 17:37
Автор:

• Тетяна Веремєєва

Закон про ринок землі: чи запрацює ринок землі після підписання документа Зеленським

Президент Володимир Зеленський після певної паузи підписав закон , що відкриває в Україні ринок землі сільгосппризначення. Експерти розповіли виданню "Коментарі", для чого бралася пауза, а також - чи запрацює цей спірний ринок.

31 березня, після 4,5 місяців розгляду, парламент 259-ма голосами підтримав у цілому законопроект № 2178-10 з відкриття ринку сільськогосподарської землі в Україні. Офіс президента і сам гарант назвали це історичною подією.

13 квітня Верховна Рада відкрила шлях до підписання закону, відхиливши 13 проектів постанов, якими пропонувалася скасування рішення про його прийнятті. У той же день спікер ВР Дмитро Разумков підписав закон. Справа була за підписом президента. Сьогодні з'явилася і вона.

Закон про ринок землі: чи доречно зараз запускати ринок

Нова влада, вирішивши розпродати землю, ввергає країну в епоху рабства. Але ж обіцяла під час виборів закінчити епоху бідності, нагадує глава Асоціації тваринників України та ГО "Народний союз", аграрний експерт Ірина Паламар.

"Мало того, що продавати землю вирішили, коли багато хто пророкує голод в світі через посуху і спаду економіки на тлі карантинних заходів. Так ще й ставлять наших внутрішніх виробників у нерівні умови і представниками іноземного капіталу, - підкреслює Ірина Паламар. - Адже в законі закладено безліч моментів, які дозволять скупити українську землю транснаціональним корпораціям. Нехай навіть через підставних осіб. У результаті місцеві бюджети втратять надходження, які мають зараз від орендарів. Села просто вимруть. А наші поля будуть зал вать хімією ".

Блюзнірським експерт вважає і те, що закон "протягли" під час карантину. Того самого, який зараз ще і розоряє дрібні і середні фермерські господарства, перекривши їм доступ до ринків.

"Зараз до нас ввозять іноземні овочі, а нашим виробникам просто не дають торгувати. Вони в буквальному сенсі викидають урожай або здають його за безцінь, - зазначає Ірина Паламар. - Зате поповняться ряди трудових мігрантів, які будуть обслуговувати закордонні" плантації ". Все йде по латино-американським сценарієм. Нас розоряють, перетворюють на сировинний придаток ".

Закон про ринок землі: чому президент затягував підписання

Глава Інституту публічної політики та консалтингу (Інпол), політичний консультант Сергій Биков звертає увагу, що президент дотягнув до останнього з підписанням земельного закону.

"94 стаття Конституції прямо вказує, що президент підписує закон протягом 15 днів з дня підписання головою ВР, - нагадує політкоснультант. - Разумков закон підписав 13 квітня. Відповідно, вважаємо 15 днів і виходимо на 28 квітня".

Затягування з підписом, на думку Сергія Бикова, говорить про дві речі:

- президент не хотів підписувати закон (хоч в програмі Зеленського є пункт про ринок землі);
- президент боявся, що закон оскаржать (тим більше, що лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко відразу цим загрожувала).

"На перевірку ми бачимо, що президент підписав закон, навіть не дивлячись на погрози Тимошенко. А вона вже написав у себе в ФБ, що партія подає позов до Конституційного Суду, який останнім часом виходить з писаного права, а не телефонного, - підкреслює експерт . - Можна очікувати, що КС скасує закон через те, що його приймали з порушеннями. Рада фінально голосувала в день, коли не було сесії. А розглядали правки на позачерговому засіданні, хоча Регламент таку можливість не дає ".

Закон про ринок землі: сумнівів не було

Заступник директора Українського інституту політики, політичний експерт Кирило Молчанов вважає, що не виникало сумніву - закон президент підпише.

"Адже Банкова пішла на безпрецедентне його продавлювання. Голосували в ніч, з порушеннями регламенту, - зазначає політексперт. - У такому ж стилі простягають і банківський (антіколомойскій) закон, під який ще і регламент поміняли. Вони йдуть в спайці - для того, щоб отримати транш від МВФ. Це позиція президента - і вона переглядатися не буде ".

При цьому Молчанов не виключає, що через масу процедурних порушень закон може скасувати Конституційний суд України.

"Не даремно там виписали норму, що він вступає в дію тільки з 1 липня наступного року. Тобто, майже 14 місяців можна спокійно брати кредити, транші, фінансування. А потім взяти цей закон і скасувати, - каже експерт. - Можливо, все це зроблено спеціально. А потім в кращих українських традиціях відіграти все назад, розвівши руками - ну, так вийшло ... Люфт часу є. і щоб вносити правки, і щоб скасувати закон ".

Як би там не було, все це - негативна історія для президента Зеленського, впевнений Молчанов.

"Відкриття ринку землі не підтримує, згідно з опитуваннями, близько 70% українців. І президенту це ще відгукнеться. Особливо, коли закінчиться карантин і прийде усвідомленість всіх цих політичних процесів, які робили під шумок, - вважає експерт. - Ігри з землею істотно відіб'ються і на місцевих виборах, які не за горами. Пояснення в стилі "це було вимоги МВФ, інакше - дефолт", виборців не влаштує ".

Раніше "Коментарі" писали, що згідно з даними соціологічного опитування групи КМІС, лише 26% громадян України підтримують зняття мораторію з продажу сільськогосподарської землі, а 73% - категорично проти такої перспективи.

До річниці перемоги Вови Зеленського та зе-дебілів

Річниця перемоги Вови Зеленського та зе-дебілів
З серії «Мішанка 2020»

Головна моя теза при всьому негативі сприйняття перемоги Володимира Зеленського у виборах Президента України у 2019 році була і залишається такою: я абсолютно за те, щоб все сталося добре у період правління В.Зеленського на посаді президента, бо тоді буде добре всім: Україні, людям, мені. Апріорі підтримую «За все хороше проти всього поганого»! Я не був і не є патологічним зеленськофобом, як ніколи не був і не є суто фаном Петра Порошенка. Більше того: за минулий рік я побачив, що В.Зеленський щиро хоче щось зробити корисного і порядного, намагається бути Правильним Президентом України, як він то уявляє. На жаль, успіхи у Вови Зеленського, його уявлення та гра в іпостасі актора-блазня з пародіями на президента були значно вищими від його успіхів під час реального перебування в іпостасі Президента України. Далі коментувати нічого.
Моїм месиджем за останній час є: «Я в захваті від Зе-кодла, бо то є найкраща моя помста всім тим, хто за них проголосував!» Також додаткові коменти зайві. Хіба що мені зробили зауваження щодо постійного вживання слова «зе-дебіли» як неетичного, але я відповів, що додаткова частка «зе» чітко вказує, що мова йде не про медичну, а соціальну сферу визначення діагнозу щодо людей, як безвідповідального електорату: не можна довіряти керувати великою державою людині, що ніколи не працювала і не має жодного поняття в державному управлінні чи хоч би великої корпорації, а в іншому випадку виборці – це зе-дебіли і не інакше.
Заключне: рік один вже відбули і ще 4-и попереду. Який прогноз? Мій досить простий: епоха стабільної бідності часів Петра Порошенко в Україні успішно завершена Зе-кодлом, а розпочинається непередбачувана за подіями епоха трьох «Зе»: Зе-здирництва, Зе-злиднів та Зе-зубожіння. Не вірите? Скоро перевірите. Врешті, - вже то маєте! На тому і прощаюсь.

Богдан Гордасевич
24 квітня 2020 р. (7528)
м. Львів-Рясне




Типу "політолог" типу "аналіз" а воно лайно

Автор ПЕТРО ОЛЕЩУК

Рік після президентських виборів: що змінилося і чому?
4 хв читати
Рік після президентських виборів: що змінилося і чому?

Петро Олещук, політолог

Рік після другого туру виборів президента суттєво змінив Україну – хоча далеко не всі зміни ми помітили. Фактично, маємо іншу Україну. У дечому вона нагадує попередню, у дечому – разюче від неї відрізняється.

Тектонічні зсуви, які пережила за цей час українська політика, нагадують ситуацію початку 90-х. Але тоді не відбулося реальної зміни політичної еліти: колишня радянська номенклатура оперативно "перефарбувалася" у жовто-блакитні кольори та перетворилася із комуністів на "націонал-демократів", "лібералів", "соціалістів". Тому нова Україна, яку ми почали будувати майже 30 років тому, так підозріло нагадувала СРСР.

Зараз же еліта оновилася суттєвіше. При цьому ми побачили, що власне прихід "нових облич" не є панацеєю. І "хороший хлопець" не завжди може виконувати покладені на нього обов’язки. Тому, приміром, сформований виключно із таких облич уряд Гончарука залишиться в історії з неоднозначними конотаціями. Це був перший уряд в історії України без корупційних скандалів, але водночас таким, що не зміг знайти адекватні відповіді на більшість викликів сучасності.

Що відбулося за цей рік? Певні зміни вже сприймаються як дещо зрозуміле. Наприклад, серйозне ставлення до виконання передвиборчих обіцянок. Ми роками жили із твердим переконанням, що заяви політиків перед виборами є апріорі порожніми словами заради привернення уваги. Тепер ми побачили: як не дивно, передвиборчі програми можна сприймати як реальне керівництво для подальших дій.

Навіть такі "страшні" закони, як про скасування депутатської недоторканності та виборчий кодекс, що загрожують статусу самих депутатів, можуть бути ухвалені швидко. Без тривалих розмов, що це "не на часі", без взаємних обвинувачень та пошуків "крайніх".

На цьому тлі смішно виглядає обурення декого, мовляв, три парламентські партії, які йшли на вибори із обіцянками "ринку землі", все-таки разом ухвалили відповідний закон. У підсумку, ми вже звикли сприймати це як норму, хоча ще рік тому ніхто не міг про таке й подумати.

Парламент оновився – і змінилися проблеми, про які прийнято говорити у контексті Верховної Ради. Ні, "кнопкодавство" повністю не зникло, що засвідчено численними скандалами. Але воно вже не вважається нормою вітчизняного парламентаризму. І неособисте голосування, і невиконання депутатом своїх обов’язків – все це вже має конкретні форми покарання та є незрозумілим.

Швидко забулася Верховна Рада річної давнини, де кілька самотніх "піаністів" почергово натискали кнопки за цілі фракції, поки "серйозні депутати" вирішували свої "нагальні справи" за межами парламенту. Ми навчилися не толерувати все це, не слухати пояснення, що, мовляв, неособисте голосування пояснюється тим, що "депутат зайнятий" тощо.

Непомітно для всіх стало природним, що відставка когось із державних посадовців – не кінець світу і не катастрофа, а звичний механізм "налагодження" управлінської вертикалі. Якщо генпрокурор не може забезпечити виконання конкретних завдань щодо змін у відведеному відомстві, то він просто йде. Незважаючи на те, як ефективно він працював у передвиборчому штабі майбутнього президента. Яким би чудовим та некорумпованим хлопцем не був прем’єр, він йде, якщо не може забезпечити необхідних фінансово-економічних та соціальних показників.

Жодної сакральності у посадах та статусах уже немає. Ні депутат, ні міністр, ні президент уже не можуть сприйматися як "небожителі". Вони просто виконують певні суспільні функції. Успішно або ні – а суспільство дає їм оцінку. Це нормальне розуміння влади, до якого наше травмоване тоталітаризмом суспільство прийшло лише через десятиліття після розпаду СРСР.

Так само ми звикли до того, що питання у сфері зовнішньої політики можна реально вирішувати, а не обмежуватися яскравими промовами та гучними обвинуваченнями. Українські заручники, які роками утримувалися у в’язницях "Мордору", щодо яких було зроблено купу заяв, можуть повернутися на Батьківщину. А "Газпром" все ж таки можна примусити платити та виконувати рішення міжнародних судів. Зрештою, і самого Путіна можна всадити за стіл переговорів, навіть не залучаючи для цього посередників з числа його власних кумів. І все це теж вважається чимось природним.

Справжні зміни – вони такі. "Непомітні". Без гучних святкувань та колективного виконання гімну. Без гасел про перемогу та без встановлення "дня" цієї перемоги. Зміни – це коли щось стає "нормою", а не "винятком". Бо винятки швидко забуваються, а норма залишається.

Звісно, ми зараз перебуваємо ближче до початкової точки змін, а не до їхнього завершення. І багато в чому лишаємося тією самою УРСР, що виявляється у ставленні до закону, до держави та свого місця у цій державі з боку більшості громадян. Але ми все одно змінюємось. І українська політика – у першу чергу. Вона вже точно не буде такою, якою була ще рік тому. Як би далі не розвивалася ситуація в Україні.

Серйозні запити до влади нікуди не подінуться. Десакралізація влади, що так разюче нас відрізняє від більшості пострадянських країн, теж не зникне. Вже ніколи. Так само, як і бажання не припиняти осушення того владного болота, яке дісталося сучасній Україні від попередніх поколінь. І ці значимі і "непомітні" для когось зміни – не у владі, а у самому суспільстві – це, мабуть, найважливіше, що відбулося за цей рік.


То таки біологічна зброя в дії CoV-2

Патологоанатом: розтин померлих від COVID показало, що це не пневмонія. А у тих, хто вижив прогнозують ускладнення
час публікації: 17 квітня 2020 р 9:54 | останнє оновлення: 17 апреля 2020 р 10:13

 Розтин померлих від COVID показало, що це не пневмоніяЛікар-патологоанатом, клінічний фармаколог Олександр Едігер


У хворих на новий коронавірусів розвивається не пневмонія в "чистому вигляді", а щось зовсім інше. При розтині у померлих пацієнтів спостерігалося ураження стінок судин, а в клітинах крові - поразка гемоглобіну.

"Це ніяка не пневмонія. Для пневмонії характерно запальне походження захворювання з мікробним або микробно-вірусним збудником або з формуванням складної асоціації збудників, після чого розвивається місцевий запальний відповідь", - розповів в інтерв'ю "Громадської службі новин" лікар-патологоанатом, клінічний фармаколог Олександр Едігер.

Пояснюючи хід звичайної пневмонії, медик уточнив, що "запалення при цьому має досить обмежений за часом процес, і у цього процесу повинен бути результат. Виходячи може бути кілька, в самому крайньому випадку - фатальний кінець, смерть хворого"

А при інфекції, що розвивається у заражених коронавірусів, відбувається ураження стінок судин і клітин крові. Виходячи з отриманої інформації і пройшла аналітики, самі легкі у таких пацієнтів не є органом-мішенню N1, але взагалі багато органів стають мішенню.

Уражаються рецептори, які є не тільки в легенях, а й в судинах і в травному тракті.

Вірус вражає гемоглобін в еритроцитах. Звідси ми і маємо цей самий гипоксический синдром, коли утворюється нестача кисню, додав патологоанатом.

"Я бачив уже чоловік 15 живих і 7 випадків загиблих, як патологоанатом я детально їх розглянув і можу сказати, що це не пневмонія в чистому вигляді. Цей висновок є принципово важливим. Ми маємо справу з дуже специфічним ураженням легень. Цей вірус влаштував нам купу сюрпризів ", - уклав експерт.

Раніше фахівці з Гонконгу повідомляли, що пацієнти, які перехворіли на коронавірусів у важкій формі, стикаються з серйозними ускладненнями. У таких пацієнтів спостерігається зменшення обсягу легень, погіршення роботи мозку. Доктор Оуен Цанг Так-інь , керівник Центру інфекційних захворювань при лікарні принцеси Маргарет, заявив, що у деяких виписаних пацієнтів було зафіксовано зниження функціональності легких на 20-30%.

Можливо, це призведе до розвитку ідіопатичного легеневого фіброзу - захворювання, при якому легенева тканина замінюється на сполучну (утворюються як би рубці), і в результаті легкі втрачають здатність захоплювати кисень. Є безліч чинників, які можуть привести до розвитку фіброзу, і, можливо, один з них - віруси, але щоб підтвердити це, поки не вистачає систематизованих клінічних даних.

Крім ураження легень новий вірус атакує і серцевий м'яз. У багатьох пацієнтів з коронавирусной інфекцією з'являються ускладнення на серце. Деякі летальні випадки пов'язані саме з цим. За даними кардіологів, такі пошкодження спостерігаються приблизно у кожного п'ятого пацієнта без ознак серйозних легеневих проблем.

Дані фахівців Фонду медичної освіти і наукових досліджень Майо (США, штат Міннесота) свідчать, що у частини пацієнтів такі зміни є наслідком запальної реакції, а у інших відбуваються через виникнення вогнища COVID-19 в серцевому м'язі. У заражених виявляються дві проблеми, пов'язані з роботою серцево-судинної системи: серцева недостатність і аритмія, яка може бути викликана побічними ефектами ліків, що приймаються для лікування коронавирусной інфекції.

У зв'язку з такими наслідками лікарі настійно рекомендують громадянам регулярні фізичні вправи. Вони можуть допомогти уникнути не тільки ускладнень на легені при коронавірус, але і проблем з серцем. Заняття спортом сприяють виробленню потужного антиоксиданту, відомого як "позаклітинна супероксиддисмутаза" (EcSOD). Даний антиоксидант призводить до зміцнення організму і його захисту від вільних радикалів, говорить доктор медичних наук з Університету штату Вірджинія і директор Центру досліджень скелетних м'язів в Центрі серцево-судинних досліджень UVA Чжен Ян.

Тренування здатні збільшити вироблення антиоксиданту і уникнути наслідків при короновірусе, йдеться в статті на порталі Eurekalert , який існує під егідою Американської асоціації сприяння розвитку науки (AAAS).

Не варто відкидати і психологічні проблеми через коронавируса. І подібні ускладнення загрожують не тільки перехворіли.

Пандемія торкнеться надзвичайно високу частку світового населення, що є безпрецедентним для вірусу з такою летальністю і рівнем інфікування в сучасній медицині. Нейропсихіатричний тягар цієї пандемії в даний час невідомо, але, ймовірно, буде значним. Минулі пандемії такого масштабу відбувалися десятки-сотні років назад, тому були відзначені епідеміологічні асоціації між вірусною інфекцією і нервово-психічними симптомами. Причому ці симптоми, як правило, недооцінювалися по відношенню до респіраторних.

Вчені Каліфорнійського університету прийшли до висновку, що "новий коронавірус і імунологічний відповідь господаря можуть безпосередньо впливати на мозок і поведінку людини".

Как отмечается в научной работе, опубликованной в издании Science Direct, после прошлых пандемий гриппа и вспышек других вирусных заболеваний такие осложнения были описаны в течение весьма различных периодов времени. Одни проявляются спустя несколько недель после острых респираторных симптомов, другие - спустя десятилетия после внутриутробного воздействия вирусной инфекции, когда уже в зрелом возрасте у человека вдруг возникает шизофрения.

После вспышки "испанки" возросло число случаев летаргического энцефалита. А эпидемии атипичной пневмонии или свиного гриппа имели последствием рост числа страдающих энцефалитом, нарколепсией, синдромом Гийена-Барре и другими нервно-мышечными заболеваниями. Долгосрочные нервно-психические осложнения после инфекции SARS-CoV-2 в настоящее время неизвестны и остаются наблюдаемыми в течение следующих нескольких месяцев или лет.

И уже появляются данные об острых состояниях, связанных с нарушением работы центральной нервной системы у людей, переболевших коронавирусной инфекцией.

Наслідки таких ускладнень для громадської охорони здоров'я можуть бути значними. Тому так важливо зараз розуміння траєкторії і характеристик нервово-психічних наслідків, що виникають в результаті інфекції CoV-2, і виявлення патогенетичних механізмів їх розвитку для боротьби з цими наслідками.

Депресія, тривога і пов'язані з травмою симптоми були пов'язані зі спалахами захворювань, але залишається неясним, чи пов'язані ці ризики з вірусними інфекціями як такими або з імунною відповіддю господаря. Вірусні інфекції можуть передувати розвитку аутоиммунитета у вразливих людей. Вірусна інфекція створює запальну середу, яка сприяє імунних реакцій і сприяє розширенню антитіл до господаря або лімфоцитів, які реагують як з вірусним антигеном, так і з самоантігеном.

Дослідники настійно закликають біомедичне співтовариство звернути увагу на необхідність моніторингу нейропсихіатричних симптомів у пацієнтів, що піддаються впливу нового вірусу, в тому числі в утробі матері, протягом усього періоду розвитку, щоб в повній мірі оцінити і пом'якшити довгострокове згубний вплив вірусу на мозок і поведінку.

Усі розіп'яті за Правду- воскреснуть!

«До смерті сина я могла перейти на російську у відповідь. Після – принципово не переходжу». Історія закатованого 18-річного активіста

18-річного Юрія Поправку закатували у Слов'янську весною 2014 року
18-річного Юрія Поправку закатували у Слов'янську весною 2014 року
ПОДІЛИТИСЬ
  • 10201

18-річний Юрій Поправка – перший закатований під час російської агресії на Донбасі активіст. Його вбили у між 17 та 20 квітня 2014 року. «За даними слідства, убивством мого сина, Юри Дяковского та Володимира Рибака керував особисто Гіркін», – розповідає сьогодні мама Юрія. У річницю загибелі юнака Радіо Донбас.Реалії нагадує його історію.

(Ця стаття вперше була опублікована у грудні 2019 року)

Передісторія. «Візитівка Яроша»

Весною 2014 року події в Україні розвивалися більше ніж просто стрімко. У квітні у захопленому російськими гібридними силами Слов’янську з’явилася інформація про так званий пасхальний розстріл. Тоді бойовики угрупування «ДНР» під керівництвом російського полковника Ігоря Гіркіна (Стрєлкова) заявили, що бійці «Правого сектору» розстріляли їхній блокпост прямо на Великдень, 20 квітня.

Напад тоді намагалися «повісити» на групу активістів Майдану, серед яких були 18-річний Юрій Поправка, 25-річний Юрій Дяковський та 22-річний Віталій Ковальчук. Насправді ж вони не могли навіть теоретично розстріляти блокпост поблизу Слов’янська, адже 20 квітня двоє з трьох хлопців уже були вбиті.

Через два роки, навесні 2016-го, тепер уже екслідер «Правого сектору» Дмитро Ярош в інтерв’ю «Цензор.Нет» розповів, що напад на блокпост бойовиків угруповання «ДНР» й справді був. Тоді ж народилася «візитівка Яроша» – її й справді знайшли на місці бою. Поправка, Дяковський і Ковальчук не були причетні до тих подій – вони потрапили у полон орієнтовно 17 квітня.

За словами Яроша, у великодньому бою загинув 31-річний киянин Михайло Станіславенко. Його тіло перепоховали уже після звільнення Слов’янська. Також під час перестрілки був поранений 25-річний боєць «Правого сектору» Ярослав Антонюк із позивним «Бурий». Хлопець отримав першу групу інвалідності.

Юрія Поправку, Юрія Дяковського, а також незнайомого з ними депутата міськради Горлівки Володимира Рибака закатували ще до 20 квітня. Їхні тіла кинули у річку Торець. 18-річного Поправку поховали під Києвом 28 квітня. А з 25-річним Дяковським попрощалися у рідному місті Стрий аж 8 травня.

Віталій Ковальчук – єдиний з групи активістів Майдану, хто вижив після полону. За його словами, йому пощастило, адже погодився перейти на російську мову і сказати, що ходить до храму Московського патріархату. Дяковський та Поправка під час допитів продовжували говорити українською. І обидва заявили, що не визнають ніякої іншої церкви, окрім (тоді ще) церкви Київського патріархату.

Майже через шість років після вбивства Юрія Поправки Радіо Донбас. Реалії зв’язалися з його мамою Ярославою Поправкою. Жінка виховує двох малюків, семи і двох років, але не перестає наголошувати, що має троє синів. Нижче – її монолог.

Кати з «Оплоту»

«Ми в родині, – розповідає жінка, – ніколи не насаджували Юрі ненависть до російської мови. Та й правила говорити лише українською не було. Мова – його свідомий вибір. До смерті сина я могла перейти на російську у відповідь. Після трагедії – принципово не переходжу. Тепер це і мій свідомий вибір.

Юрій був активістом Майдану. Перед трагедією він запевнив близьких, що їде до друзів у Харків
Юрій був активістом Майдану. Перед трагедією він запевнив близьких, що їде до друзів у Харків
Хлопці не були підготовлені, але були вкрай патріотично налаштовані, і просто не могли змиритися, що хтось захоплює їхню країну

Весною 14-го разом з іще чотирма активістами Майдану Юра таємно поїхав партизанити під Слов’янськ. Хлопці не були підготовлені, але були вкрай патріотично налаштовані, і просто не могли змиритися з тим, що хтось захоплює їхню країну. Мені він сказав, що їде до друзів у Харків. Врешті, виявилося, що у Харкові вони просто пересідали до активістів Автомайдану, які погодилися підвезти хлопців до Ізюму. Далі всі п’ятеро йшли по навігатору. Ледь не одразу їх група попалася бойовикам: двоє дивом втекли, троє – Дяковський, Ковальчук і мій Юра, – потрапили в полон.

За даними слідства, убивством мого сина, Юри Дяковского та Володимира Рибака керував особисто Гіркін

Тоді я ще цього не знала, і почала пошуки сина. Пам’ятаю, як дзвонила на його мобільний, а слухавку знімав якийсь дядько і відповідав російською, що Юру вбили.

Дуже важко було, коли мене покликали на впізнання у Києві. Слідчий показував жахливі фото після катувань і якогось часу у воді. Перед смертю над Юрою знущалися – йому, зокрема, розрізали живіт. Я досі не знаю, як таке взагалі могли зробити люди.

Палачі, виконавці катувань, також встановлені. Це – громадяни України, жителі Харкова й члени «Оплоту»

За даними слідства, убивством мого сина, Юри Дяковского та Володимира Рибака керував особисто Гіркін.

Палачі, виконавці катувань, також встановлені. Це – громадяни України, жителі Харкова й члени «Оплоту» – проросійської організації і бійцівського клубу одночасно. Є інформація, що їх уже немає в живих. Але я, певно, до кінця життя думатиму, як же люди, у яких є діти, змогли до смерті закатувати чужих дітей.

Коли тіла знайшли, столичні слідчі сказали, що у Слов’янськ ніхто з них не поїде. Мовляв, забирайте самі. Я вже почала збиратися і думати, на кого нам із чоловіком залишити меншого сина, аж тут подзвонив мій брат Андрій Тарасенко. Він був рятувальником, працював у ДСНС. Щоб геть не втратила глузд, мене посадили на сильнодіючі заспокійливі: і перевозку тіла, і організацію поховання, здебільшого, взяв на себе брат. Пізніше він і сам героїчно загинув. Влітку 2015-го Андрій ліквідовував пожежу на «БРСМ-Нафта» під Києвом. Як завжди, поїхав рятувати інших, але сам не повернувся.

Андрій Тарасенко, дядько закатованого активіста, загинув в результаті трагедії на нафтобазі під Києвом
Андрій Тарасенко, дядько закатованого активіста, загинув в результаті трагедії на нафтобазі під Києвом
З дня прощання з сином я пам’ятаю, як намагалася якомога більше його торкатися. Щоб запам’ятати деталі

За ці майже шість років без Юри я говорила з десятками людей. З випадковими свідками, з безпосередніми учасниками подій, з тими, хто також був у полоні. Всі вони єдині у тому, що у сина був шанс жити, якби він все-таки перейшов на російську мову і збрехав, як хотіли кати, що ходить у церкву Московського патріархату.

Відпочинок від карантину у травні буде!

ВІДЗНАЧАЙ В КАЛЕНДАРІ: СКІЛЬКИ УКРАЇНЦІ ВІДПОЧИВАТИМУТЬ В ТРАВНІ

У травні українці відпочиватимуть цілих 12 днів. Робочими будуть залишилися 19. 

У травні нас чекає два довгих вікенду - по 3 дні поспіль. Перший - на День праці (1-3 травня), другий - на День Перемоги (9-11 травня). Про це пише "Українська правда". 

Також ніхто не скасовує звичайні 6 вихідних. 

Як раніше писав Vgorode, до Дня Києва (30-31 травня) відкриють оновлену частину парку Партизанської слави , яка буде зустрічати киян нової вхідною групою з арками і пішохідними фонтанами.

Також ми писали про те, що з'явився розклад трансляцій Великодніх богослужінь на українських телевізійних каналах. 

Знайшли помилку

Обмін перемін за вимін

Олег Котенко: Це найбільш неякісний з усіх попередніх обмінів
Олег Котенко: Це найбільш неякісний з усіх попередніх обмінів
Сьогоднішній обмін утримуваними особами відрізняється від всіх попередніх, навіть останніх трьох. Тільки мало хто з громадськості звернув увагу на те, що відбулося насправді.

Глава ГО «ГРУПА ПАТРІОТ» Олег Котенко займався обмінами полонених від самого початку російсько-української війни, тож знає про те, як що відбувається та яким чином не з чиїхось слів, а з власного досвіду. Від підготовки списків утримуваних до перемовин з ворогом у 2014-2016 роках. Тож зараз має бачення того, що було раніше, і може порівняти з тим, що сталося сьогодні.

Сьогодні він давав інтерв’ю в ефірі «24 каналу».

Олег Котенко: Це найбільш неякісний з усіх попередніх обмінів

За словами Котенка, вперше відбувся обмін на умовах ОРДЛО і без конкретної участі Росії, як країни-агресора. При цьому Україна була вимушена погодитись з цими умовами.

По-перше, Росія взагалі цього разу не мала відношення до погодження списків і виступила як спостерігач. Вона передала «пальму першості» в руки своїх маріонеток і де-факто відійшла в сторону, тим самим демонструючи, що «вона тут ні до чого», не є стороною конфлікту, а Україна домовляється з бойовиками сама через прямі переговори та погодження. Тобто сценарій саме прямих перемовин та усунення Росії почав діяти вже у такому контексті.

Також про неякісність обміну свідчить те, що Україна взагалі не могла забрати тих, кого хотіла б забрати, а забрала лише тих, кого запропонували забрати російські найманці. 2 тижні тому представники ОРДЛО виклали список тих, кого готові віддати Україні у загальний доступ, тож щось змінити українська сторона апріорі вже не могла. Більш того, не могла й відмовитися від нав’язаної схеми, хто б у цих списках не був. «Всі вони громадяни України», як сказав Єрмак.

Крім того, варто враховувати й інший аспект – західні партнери по «нормандському формату». Вони тиснуть на Росію щодо виконання «мінських угод», а вона хоче відійти від визначення країни-агресора. Тож цього разу все дійсно пройшло майже без участі РФ, але на умовах її маріонеток «Л/ДНР».

Щодо списків, то тут варто подивитися, кого віддали та забрали. Так, серед тих, кого отримала Україна, дійсно є двоє військових. Але по всіх інших особах дуже багато питань, навіть якщо не брати до уваги поліцейського «ДНР». Майже всі – цивільні особи, які або просто висловлювали проукраїнську позицію, або взагалі не мають відношення до конфлікту навіть у власних поглядах. Вони були – їх віддали. Україна натомість віддала тих, хто вже проходив у справах за тероризм та готував теракти на мирній території.

Власне, такий обмін може свідчити лише про одне – це політична акція, яку мали зробити обидві сторони, при цьому Україна тепер зобов’язана ще й погодитись на розведення сторін через те, що це було умовою обміну від самого початку. Шантаж, який застосовує Росія, використовуючи представників створених нею угруповань.

Олег Котенко також розповів, чому, на його думку, немає українських журналістів під час обміну. Це не лише через те, щоб не бачили кого саме віддає та отримує Україна, тому що цю інформацію все одно сховати не вийде. За його словами – це умова Росії, яка хоче мати першість у висвітленні подій. Російські ЗМІ працюють і першими показують те, що відбувається, але з використанням потрібних для них посилів. При цьому сепаратистськими та російськими ресурсами доводиться користуватися українським, щоб потім подавати новини з посиланням саме на них.

Яким може бути вихід та які умови має поставити зараз Україна, якщо вже говорити про «всіх на всіх»?

Олег Котенко вважає, що потрібно перестати робити з обмінів торги. Українська сторона повинна підняти питання іншого формату обміну в рамках «нормандської четвірки», коли між обмінами проходить не більше місяця. При цьому, не більше місяця повинні утримуватися й полонені. Спочатку, якщо вже говорять про «всіх на всіх», то спочатку потрібно зробити акцент на тих, кого утримують в полоні понад 4-5 років, а таких дуже багато. Потім звільняти тих, кого утримують менший строк. І нарешті вийти на формат, коли після затримання людину засуджують, навіть заочно, та передають іншій стороні і на це виділяється 3-4 тижні. Ось тоді дійсно буде «всіх на всіх», а люди перестануть бути розмінною монетою.