Про співтовариство

Співтовариство має на меті подавати матеріали з важливими знаннями для думаючих людей. Все має бути українською мовою за рідкісними винятками цитування в оригіналі.
Вид:
короткий
повний

Знання є сила

Фінанси співають романси

Політичний експерт пояснив відставку міністра Уманського
Політичний експерт пояснив відставку міністра Уманського

Ігор Уманський

КИЇВ. 30 березня. УНН. Міністр фінансів України Ігор Уманський, йдучи у відставку, показує свою слабкість на цій посаді. Таку думку в Facebook висловив політтехнолог Петро Охотин, зазначивши, що першим "бігти з корабля" спробував міністр охорони здоров'я Ілля Ємець.

"Цей Кабмін був консенсусним - в ньому повинні бути враховані інтереси основних фінансово-промислових груп. Боротися з пандемією у нього в планах не було. Першим намагався втекти з корабля міністр охорони здоров'я Ємець. В умовах пандемії. Тепер на вихід відправлять Ігоря Уманського, міністра фінансів. На мою думку, все, хто зараз біжить з корабля Кабміну, показують слабкість ", - пояснив експерт.

Також Охотин навів кілька прикладів непрофесіоналізму Уманського. За даними політтехнолога, саме міністр підготував проект держбюджету, де планувалося скоротити витрати на українську культуру, спорт і аеропорт "Дніпро".

"Так само простіше - простого взяти і змінити в табличці цифри. А що? У той же час, ми розуміємо, що скорочення грошей на культуру - це капітуляція перед Росією. А зупинка будівництва аеропорту в Дніпрі - це зменшення внутрішньої мобільності населення, занепад цілого регіону", - зазначено в повідомленні.

Охотін акцентував, нібито чернетку змін до бюджету, яку отримав прем'єр-міністр Денис Шмигаль, було "зроблений абияк". А сам фінальний документ готувався мало не самим прем'єром в ручному режимі.

"Про Уманського пишуть, нібито він має досвід боротьби з кризою. Мовляв, уже був в.о. міністра фінансів в 2009-2010 роках. Ми прекрасно пам'ятаємо той період. Сказати, що управління було дуже успішним не можна. Про Уманського говорять як про людину, яка пропонувала дефолт", - підкреслив експерт.

Охотін зазначив, що на своїй посаді Уманський встиг призначити Сергія Мельника та Світлану Воробей, про чиї професійні досягнення він нічого не чув.

"Бачив коментарі про те, що Уманський нібито протестує проти того, що Зеленський залишив голів ДПС і ДМС. Зрозуміло, що Сергій Верланов і Макс Нефьодов знаходяться на дуже важливих посадах. І атака з боку міністра фінансів на них логічна. Однак основне питання: кого він пропонує на заміну, і чи немає там свого інтересу?" - резюмував він.

Джерело: УНН

Коронавірус як достеменно знати і зайве не помирати

Справочник по профилактике и лечению COVID-19

Первая клиническая больница. Медицинский Факультет университета Чжэцзян.
Справочник составлен на основании клинических данных и опыта


Довідник про коронавірус

https://drive.google.com/file/d/1uwJzPpM0WBtCdIxGSQFuKES71RZqFV0C/view

https://glavnoe.ua/news/n357020937-fond-dzheka-ma-organizoval-izdanie-i-perevod-onlajn-spravochnika-po-protivodejstviju-i-lecheniju-koronavirusa

В США успішно випробують гіперзвукові ракети

США повідомили про успішне випробування гіперзвукової ракети

На Гавайських островах пройшли випробування ракети, що здатні рухатися зі швидкістю в кілька разів більшою за швидкість звуку, повідомило міністерство оборони США.

    

Будівля Пентагону у Вашингтоні

Будівля Пентагону у Вашингтоні

Пентагон оголосив про успішне випробування на Гавайських островах ракети, здатної рухатися зі швидкістю в кілька разів більшою за швидкість звуку. Випробування відбулися ввечері 19 березня на базі Pacific Missile Range Facility на острові Кауаї, повідомило міністерство оборони США в п'ятницю, 20 березня.

Гіперзвукова зброя здатна летіти зі швидкістю, що більш ніж у п'ять разів перевищує швидкість звуку. Ці ракети є вкрай маневреними та здатні діяти на різних висотах, зазначив Пентагон. "Це дасть військам США можливість за хвилини завдавати удару за сотні і навіть тисячі миль, щоб усунути широкий спектр важливих цілей", - ідеться в заяві.

Відзначається, що випробування було проведено спільними зусиллями армії та військово-морских сил США, а дані про політ ракети збирало Агентство з протиракетної оборони Пентагону. Зібрані дані мають послужити для розробки засобів протидії гіперзвуковій зброї, яка може бути в розпорядженні противників США. Як повідомив віцеадмірал Джонні Вулф, тепер військові готові працювати над бойовим потенціалом гіперзвукової ракети.

США планують ставити на озброєння гіперзвукові ракети на початку - середині 2020-х років. На початку лютого стало відомо, що адміністрація президента США Дональда Трампа пропонує у 2021 фінансовому році витратити 3,2 мільярда доларів на продовження розробки гіперзвукових ракет.

Економічний блекаут і український бізнес

Економічний блекаут. Як український бізнес готується пережити карантин вірус і гроші
Віталій Кравченко



Сервісна модель економіки, яку вважали вершиною бізнес-еволюції, злягла першою
Ілюстрація Sarah Grillo / Axios
Три тижні суворого картину ми будемо відкашлювати щонайменше пів року

До 3 квітня на всій території України запроваджено карантин у зв’язку з пандемією коронавірусу. Заступник міністра охорони здоров’я – головний санітарний лікар Віктор Ляшко не виключив, що термін особливого режиму може бути продовжений, якщо епідеміологічна ситуація не покращиться.

Карантин передбачає припинення роботи закладів усієї розважальної і побутової сфери – кінотеатрів, барів, салонів краси, хімчисток, скасування концертів і вистав, виставок, форумів, закриття музеїв, точок роздрібної торгівлі, окрім тих, які торгують продуктами харчування та медичними препаратами. Для закладів громадського харчування залишається можливість працювати «на винос» і через сервіси доставки за умови дотримання противірусних нормативів.

Верховна Рада на позачерговому засіданні 17 березня поспіхом внесла зміни до Податкового кодексу та інших законів для підтримки платників податків на період карантину, запровадженого через поширеннякороновірусні хвороби (COVID-19)». Цим законом, зокрема, підприємці звільняються до 30 квітня від сплати єдиного соціального внеску, скасовується пеня і штрафи за невиплату ЄСВ або несвоєчасне подання звітності, а також податок на комерційну нерухомість і землю. До 31 травня бізнес звільняється від застосування санкцій за порушення податкового законодавства, крім тих, які пов’язані з ПДВ. Загальна сума всіх пільг – 4 млрд грн. Мізер у масштабах економіки. Бізнесмени з різних галузей погоджуються: економічне виживання тепер залежить від двох чинників: тривалості карантину та фінансової подушки кожного з них.


Карантин передбачає припинення роботи закладів усієї розважальної і побутової сфери (фото: Артем Ільїн, Facebook)
Порятунок потопельників
Перший удар прийняли на себе кінотеатри – їх закрили ще тиждень тому, коли влада розраховувала обійтися лайт-версією карантину.

Мережа кінотеатрів «Планета кіно» поставила бізнес на паузу і виплачуватиме працівникам (їх у компанії 700) дві третини зарплати до кінця березня. За словами співвласника «Планети кіно» Дмитра Деркача, більшість орендодавців врахували реалії і погодилися знизити вартість оренди на період карантину. Інші обов’язкові платежі, такі як оренда серверів, компанія здійснює, але намагається їх мінімізувати. При цьому для індустрії із завершенням карантину проблеми не закінчаться, оскільки європейські й американські студії масово переносять прем’єри. «Я поки боюся думати про це, але є ризик, що нам просто ні з чим буде працювати навесні. Що робити в цій ситуації, поки не зрозуміло», – визнає Деркач.

Потенційні збитки він оцінив у десятки мільйонів. Недоотриманий прибуток через закриття кінотеатрів і перенесення прем’єр багатьох фільмів становитиме понад 100 млн грн.

У найбільшій мережі України Multiplex, що налічує 27 кінотеатрів, також переводять частину працівників (їх у компанії 1500) у неоплачувану відпустку. На наступному етапі – до 100% працівників кінотеатрів і 75% працівників офісу або потраплять під скорочення, або підуть у відпустку за власний рахунок. Тим, хто залишиться працювати, буде знижена ставка. СЕО компанії Роман Романчук оцінює збитки приблизно в 1 млн грн на день. «Вихід – це надання державою бізнесу безвідсоткового кредиту на 6 місяців під цільове використання – забезпечення фонду заробітної плати. Це дасть змогу бізнесу зберегти робочі місця для своїх працівників», – вважає Романчук і пропонує корелювати цю допомогу з даними про сплачені податки за минуле півріччя. – Справедливо, коли пріоритет отримають компанії, які ведуть прозору фінансову діяльність».

При цьому він зазначив, що вже з початку березня кількість відвідувачів у кінозалах зменшувалася – люди усвідомлено мінімізували ризики ще до офіційного запровадження карантину.


«Більшість орендодавців погодилися знизити вартість оренди для кінотеатрів під час карантину», – Дмитро Деркач
У сфері ж громадського харчування карантин часто прирівнюється до краху. У компанії «Ресторанний консалтинг» вважають, що якщо карантин буде знято 3 квітня (а гарантій цього немає), то на відновлення індустрії знадобиться щонайменше пів року. Також не виключена хвиля «відстрочених» закриттів закладів, які не зможуть компенсувати втрати весняних карантинних місяців. Можливість продажу страв за системою take away не може істотно компенсувати збитки – значну частину виручки з’їдає відсоток сервісів з доставки і вартість одноразових боксів. Для барів і винотек доставка взагалі не вихід. Тут теж шукають можливість домовитися з орендодавцями – найчастіше успішно. Найбільш болюче питання – персонал, більшість якого – молоді люди, яким потрібно знімати житло.

«Зараз ми вираховуємо, у якому обсязі та як довго ми можемо собі дозволити таку розкіш, як оплачувану відпустку під час форс-мажору. Хочеться допомогти людям, але скільки ми зможемо в такому режимі підтримувати команду – сказати складно», – визнає співвласниця «Відьма-бару «Лиса гора» Олеся Остафієва.

У списку перших жертв «коронавірусної кризи» – туроператори та турагенції, чий бізнес в одну мить став неможливим. Зараз вони зосереджені на поверненні груп туристів, які опинились на курортах під час обмеження авіасполучення з Україною. Один із найбільших туроператорів – TEZ Tour надає можливість переборонювати подорожі, що мали відбутися до 3 квітня, змінивши дати, напрямки, кількість учасників тощо. За оплачені тури на пізніші дати можна повернути кошти без штрафних санкцій за два тижні до дати вильоту. Водночас турагенції закликають клієнтів бути розсудливими і не квапитися здавати тури, а навіть бронювати за вигідними цінами на осінь чи літо. Для бронювання таких подорожей компанії, наприклад, пропонують розбивку: 10% вартості сплачується відразу і 90% – за два тижні до вильоту.

Втім і у відносно стійких сферах, де попит нееластичний, таких як виробництво готових продуктів харчування, не все благополучно. Представник однієї з FMCG-компаній на умовах анонімності сказав «Главкому», що керівництво закладає два місяці на форс-мажор, а після цього почнуться скорочення зарплат і звільнення.

Великі проблеми 
Є і обнадійливі моменти. Україні пощастило, що її економіка має сировинну спеціалізацію. Сервісна складова висока в столиці та містах мільйонниках, але навіть тут вона не переважає. Те, що завжди було недоліком, під час кризи перетворилося на величезний плюс: люди навряд чи купуватимуть умовні айфони в умовах невизначеності із майбутнім, однак їсти їм потрібно завжди.

Тому попит на основні товари, якими торгують українські агрокомпанії – пшениця, кукурудза тощо – не знизиться різко. Представників агросектора непокоїть перспектива можливих обмежень на експорт агропродукції і продтоварів, на яку натякнув президент Володимир Зеленський у своєму зверненні. Номенклатура продукції, вивезення якої можуть обмежити, поки не визначена Кабміном. Профільні асоціації зараз кинули всі сили на те, щоб не допустити потрапляння до цього списку технічних культур, таких як соя та ріпак. Україна вже експортувала близько 40 млн тонн зерна з початку сезону 2019/2020, загальний план експорту – 52–55 млн. Малоймовірно, що зернові потраплять під обмеження, але галузь непокоїть, що в Мінекономіки вже заявили: урожай у поточному році буде істотно нижчим за попередній. Зі слів заступника міністра економіки Тараса Висоцького, прогноз – близько 65 млн тонн проти 75 млн 2019 року, а поставки на експорт у 2020/2021 маркетинговому році можуть скоротитися до 40–45 млн тонн. «Я думаю, що навіть якщо будуть впроваджені якісь обмеження на експорт із України, то, швидше за все, такі заходи будуть поширюватися на готові продукти харчування. А український аграрний експорт – це в основному сировина», – вважає президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачов.

Востаннє обмеження на експорт зерна діяли в Україні в 2010/2011 маркетинговому році. Вони були запроваджені в форматі квотування, що не дало змоги трейдерам послатися на форс-мажор і призвело до величезних збитків. Зовнішні торговельні партнери вважали, що оскільки була теоретична можливість вивезти товарну партію, то за неотримання квоти відповідальність несе постачальник.

У частині продовольчих товарів окрім можливої заборони на експорт почало діяти цінове регулювання. Серед товарів, ціни на які потрапили під моніторинг, – пшеничне борошно, хліб, макаронні вироби, гречка, рис, яловичина, свинина, сало, птиця, молоко, сметана, масло, яйця, цукор, олія, картопля, сир, сіль.


Товарів у українських крамницях вже суттєво поменшало. Наступний крок – держава обмежить ціни на головні продовольчі товари?
Котирування українських аграрних компаній пішли вниз услід за загальносвітовим зниженням індексів. Однак цей показник має здатність як падати, так і рости, тож перебільшувати значення цієї динаміки не варто. За даними моніторингу Eavex Capitalу, 2–10 березня ціна акцій провідних сільськогосподарських компаній України знизилася на 6–20%. Найбільше у цей період впали акції МХП – на 21,5%, акції «Агротону» знизилися на 10,6%, «Кернела» – на 9,6%, «Астарти» – на 6%.

Значно серйозніше на аграрному бізнесі та експортній виручці України позначиться зниження світових цін на сільгосптовари, якими торгує наша країна. Найбільше «впали» соя (як наслідок – зменшення попиту на корми через зниження споживання м’яса) і технічні культури, необхідні для виробництва біопалива на тлі обвалу цін на нафту. Травневі ф’ючерси на пшеницю провалилася до п’ятимісячного мінімуму на зерновій біржі MATIF.

Віталій Кравченко, для «Главкома Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/economics/finances/ekonomichniy-blekaut-yak-ukrajinskiy-biznes-gotujetsya-perezhiti-karantin-666740.html

Китай і коронавірус. Прихована правда пандемія

Китай і коронавірус. Прихована правда пандемія
Оксана Лесняк
Вчора, 12:43 0 0

2020 рік може виявитися для Азії набагато небезпечнішим, ніж 2008-й. Найбільшим ризиком є посилення протекціонізму, ізоляціонізму та популізму
Фото: AFP Photo/NOEL CELIS
Епідемія – пандемія – інфодемія

«Ніколи б не повірила, що скажу таке, але я скучила за школою», – заявила моя донька на третій тиждень карантину в Шанхаї.

«Ніколи не сподівалися, що втішимося діагнозом денге (гостра інфекційна хвороба, яка схильна до епідемічного поширення)», – сказали наші друзі, чию дитину госпіталізували з підозрою на коронавірус під час подорожі до В’єтнаму.

Ніколи не уявляла, що так ефективно можна налагодити спостереження і контроль над 24 мільйонами мешканців міста, подумала я, коли Шанхай запровадив режим ізоляції через спалах коронавірусу у Вухані.

Очевидно, епідемії відкривають приховану правду не лише про суспільства, які вони зачіпають, як зазначає Енн Еплбаум, а й несподівані речі про нас самих. Поки у Вухані лікарі знімають маски та святкують спад епідемії, Ангела Меркель не приховує, що в Німеччині може захворіти до 70% населення. Національна служба охорони здоров’я Британії оголошує, що в Сполученому Королівстві епідемія триватиме до весни 2021 року, а адміністрація Дональда Трамп намагається переконати німецьких науковців розробити вакцину від коронавірусу ексклюзивно для США.

До Європи та Америки нарешті прийшло розуміння масштабів шкоди, якої може завдати вірус, і американці усвідомлюють, що вони не мають належної системи охорони здоров’я. Президентам-популістам Бразилії, Мексики та США довелося визнати, що пандемія – не вигадка. Тим часом уряд Північної Кореї оголосив ліки з лопуха панацеєю від COVID-19.

У Східній Азії боротьба з коронавірусом є новим «нормальним станом» вже майже два місяці. Південна Корея щодня перевіряє 10 тисяч людей на коронавірус, Сінгапур найкраще простежує контакти заражених людей і втричі краще знаходить хворих, ніж у середньому по світу, в Китаї 760 млн людей сиділи більше місяця в карантині або самоізоляції.

Китайський уряд намагався обмежити не лише поширення вірусу, а й обговорення епідемії у публічному просторі. Лікаря Лі Веньляна, який першим заговорив про небезпечний вірус, було затримано, також зникли двоє репортерів, які публікували новини з Вуханя. Відділ пропаганди вимагав від ЗМІ розповідати тільки позитивні історії про боротьбу влади з вірусом, а департамент кіберцензури закликав створити «добру атмосферу онлайн», що призвело до знищення соціальних мереж та акаунтів, буцімто через поширення шкідливих повідомлень. Посилений контроль над ЗМІ та соцмережами запобігає поширенню як дезінформації та фейків, так і критики уряду.

В останні дні свого життя лікар Лі Веньлян наголошував на важливості свободи слова для того, щоб уникнути становища, звичного для Китаю та авторитарних режимів загалом, коли лише один суб’єкт – держава – має право діяти в ситуаціях, які зачіпають усе суспільство. «Здорове суспільство, – сказав Лі, – не може мати лише один голос». Після його смерті 500 університетських професорів та правників підписали відкритого листа, який називає епідемію коронавірусу «антропогенною катастрофою, причиною якої є придушення свободи слова».

Професор Лі Веньлян – китайський офтальмолог у Центральній лікарні міста Вухань, який 30 грудня 2019 року попередив колег про можливий спалах хвороби, що нагадує синдром тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS), пізніше визначеної як COVID-19. 3 січня 2020 року його викликали до поліції і звинуватили «в неправдивих коментарях в інтернеті». Лі повернувся до роботи, пізніше заразився вірусом від пацієнта і помер 7 лютого 2020 року. Йому було 33 роки
Попри те, що під час телеконференції 23 лютого з 170 тисячами урядовців та членів Комуністичної партії Китаю (КПК) Сі Цзіньпін визнав «явні недоліки в реагуванні» уряду на виклики COVID-19, основним повідомленням його промови було вихваляння «видатної переваги керівництва КПК та соціалізму з китайськими характеристиками» у боротьбі з вірусом.

У міру наростання критики через початкову реакцію КНР на коронавірус, генсек ЦК КПК Сі Цзіньпін просуває наратив, буцімто керівництво КНР почало діяти за кілька тижнів до того, як про це стало відомо. Насправді влада забороняла оприлюднювати правду про епідемію до 20 січня, а бюрократи на місцях применшували небезпеку хвороби і заважали висвітлювати її в новинах. Хоча між сьогоднішньою епідемією та SARS є значні відмінності, звичка КПК приховувати правду не змінилася.

КПК застосовує секретність, придушення медіа та обмеження громадянських свобод, аби залишатися при владі. Тому, попри вимоги Сі Цзіньпіна до уряду бути готовим справлятися з «серйозними ризиками», Китай і надалі наражатиме себе та решту світу на небезпеку задля підтримання авторитету КПК, вважає експерт із системи управління КНР Міньсінь Пей.

Епідемії відкривають приховану правду не лише про суспільства (фото: reuters)
Однією з позитивних тенденцій, що виникла через коронавірус була поява нових голосів у китайських соцмережах та сміливіших репортажів у ЗМІ. Щоправда, коли звинувачення почали лунати не лише в бік місцевої, а й центральної влади, уряд видав інструкції, як саме слід писати про епідемію. До Вуханя відправили 300 репортерів, котрі б піднесено розповідали про боротьбу партії з вірусом. Тим часом відомий блог Dajia було заблоковано минулого місяця після публікації коментаря журналіста під заголовком «Китайці по всій країні розплачуються за смерть ЗМІ».

Джуд Бланшет, експерт із китайської політики, вважає, що КПК матиме ще більше контролю після нинішніх подій, адже зазвичай, коли держава розширює свої повноваження під час кризи, вона вже не звужує їх після її подолання.

Демократичний Тайвань обрав відкрите спілкування замість пропаганди: Центр контролю епідемії майже щодня проводить пресконференції, а уряд та політики спілкуються з громадянами у Facebook, Line та YouTube. У авторитарній системі місцева влада зазвичай намагається приховати правду від центрального уряду, аби уникнути звинувачень, центральний уряд бреше людям, щоб уникнути критики і через це із запізненням вживає заходів для контролю хвороби.

Громадянське суспільство Тайваню також активно допомагає вирішувати проблеми. Тайванський програміст створив мапу, яка в реальному часі показує, де можна купити маски. Цю ідею підхопив цифровий міністр Одрі Тан і створив покращену версію інформаційної платформи з урядовими даними. Тайванські незалежні групи та інституції, які перевіряють факти, Taiwan Fact Check Center (TFC) та MyGoPen перевіряють та спростовують дезінформацію про епідемію, водночас поширюючи правдиву інформацію.




Хвилю дезінформації у соціальних мережах щодо коронавірусу очільник ВООЗ назвав «інфодемією»
Епідемія показала, що китайська система охорони здоров’я розвивалася надто повільно. Однією з найбільших проблем є брак людського капіталу в охороні здоров’я. У 2018 році КНР мала 210 тисяч лікарів загальної практики, приблизно 1,5 сімейних лікаря на 10 тисяч людей. Для порівняння, США має одного сімейного лікаря на 1500 осіб. Сімейні лікарі у Китаї становлять лише 5% від загальної кількості лікарів, тоді як у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у середньому 23% лікарів є лікарями загальної практики.

Брак освіти медичних працівників є другою проблемою. Згідно з даними ВООЗ, половина китайських лікарів не мають бакалаврського ступеня. У селах та містечках лише 10–15% мають ступінь бакалавра. До того ж гостро бракує медсестер. У заможних країнах – три медсестри на кожного лікаря, у Китаї – одна медсестра на одного лікаря.

Третьою проблемою є брак клінік первинної медичної допомоги, які мали б давати раду незначним недугам. Уряд інвестує переважно у великі лікарні великих міст. Наприклад, половина найкращих лікарень провінції Хубей розміщені у місті Вухань, де живе лише п’ята частина населення провінції. Після закриття Вуханя на ізоляцію пацієнти кинулися до великих лікарень і, ймовірно, заражали один одного у чергах.

Пріоритети держави сповільнюють розв’язання цих проблем. Замість інвестицій у доказову медицину уряд, з націоналістичних міркувань, підтримує китайську традиційну медицину. Вона займає другу за величиною частку ринку роздрібної торгівлі ліками – 29% – після хімічних фармацевтичних препаратів з часткою 43%.

Пандемія матиме й позитивні наслідки, вважають аналітики: компанії диверсифікуватимуть ланцюги постачання; країни, які розвиваються, отримають нові можливості; менш забруднене довкілля; роботодавці дозволять працівникам працювати на відстані; уряди почнуть серйозніше ставитися до охорони здоров’я; люди стануть охайнішими; Китай заборонить торгівлю дикими тваринами.

Ще до епідемії політичні ризики, зокрема торговельна війна між США та КНР, підштовхували мультинаціональні корпорації перенести постачання з Китаю до інших країн. Вірус прискорив цей рух. Коронавірус також є політичним ризиком, адже уряд майже цілком зупинив роботу в країні. Аби уникнути такого в майбутньому, компанії переноситимуть виробництво до країн Південної та Південно-Східної Азії, що піде на користь їхньому розвитку.

Навіть якщо вплив епідемії на промислове виробництво та перельоти буде тимчасовим, вона призведе до зростання екораціональності, оскільки багато компаній переноситимуть виробництво ближче до місця споживання.

Зумовлений карантином перехід до роботи з дому в Японії, Китаї та Південній Кореї також знизить викиди вуглекислого газу, і спонукатиме компанії в майбутньому змінити культуру праці на гнучкішу. Прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе зазначив, що «телепраця є ефективним рішенням».


Мережі «Фейсбук» та «Твітер» вживають заходів, аби до їхніх читачів доходили правдиві новини, а ВООЗ створила Epi-Win та Myth-busters, де розвінчує міфи про COVID-19
Через підозру, що люди підхопили новий вірус від кажанів або панголінів, китайський уряд закрив 20 тисяч ферм, на яких розводили диких тварин, зокрема павичів, дикобразів, диких гусей та кабанів. Офіційно держава дозволяє розведення і продаж 54 види диких тварин, насправді на ринках у різних провінціях Китаю продають кілька сотень видів. До епідемії держава просувала ідею «одомашнення диких тварин» як ключову частину розвитку сільського господарства, екотуризму та подолання бідності. Ця промисловість мала обсяг $74 мільярди і давала роботу 14 мільйонам працівників. Наразі уряд заборонив торгівлю та споживання диких тварин у їжу, а до кінця цього року найвищий законодавчий орган має переглянути закон про охорону диких тварин. Проте захисники дикої природи побоюються, що закон не захистить тварин від використання у китайській традиційній медицині. Адже ще у жовтні 2019 року Сі Цзіньпін просував її як «скарб китайської цивілізації, у якому втілено мудрість нації».

Бажано, щоб пандемія COVID-19 призвела до кращого фінансування національних систем охорони здоров’я та світових інституцій, таких як ВООЗ. Адже інфекційні захворювання є загрозою не лише громадському здоров’ю, а й безпеці у світі.

Економісти очікують, що найбільшої шкоди економіка Китаю зазнає впродовж перших трьох місяців 2020 року, та знижують прогнози її зростання з 6% до 5,4%. У 2003 році SARS майже не завдав шкоди світовій економіці, але тоді Китай виробляв 4% валового світового продукту, а сьогодні 16%, і це вже не дешеві товари легкої промисловості, а електроніка та продукція машинобудування.

Довгострокові наслідки пандемії проявляться не лише в економічній, а й у політичній сфері. Демократії більш готові до таких катастроф тому, що вони відкритіші та прозоріші. Навіть якщо уряд не достатньо чесний з громадянами, легітимність самого ладу поза сумнівом. У авторитарних системах кожен крок під час кризи є перевіркою режиму на легітимність. Авторитарний режим вдається до обману та приховування, аби захистити насамперед себе, а не своїх громадян.

На початку року уряди країн Азії сподівалися, що після перемир’я у торговельній війні США – КНР справи підуть на краще. Проте поширення коронавірусу у світі, спад виробництва у Китаї та падіння цін на нафту призвели до найстрімкішого падіння біржових індексів з 2008 року. Зростання економіки Китаю сповільнилося ще минулого року через торговельну війну з США. На Японію чекає рецесія, Індія у 2019-му мала найповільніше зростання за останні шість років, Центральний банк Південної Кореї прогнозує скорочення економіки у цьому кварталі. Сінгапур, Тайвань, В’єтнам зіткнулися з порушенням ланцюгів постачання; Індонезія, Таїланд та Філіппіни отримують менше переказів від працівників з-за кордону та менший потік туристів. Малайзія поринає у політичний хаос, Австралія, де не було рецесії з 1991 року, готується до найгіршого.

2020 рік може виявитися для Азії набагато небезпечнішим, ніж 2008-й. Найбільшим ризиком є посилення протекціонізму, ізоляціонізму та популізму, які точно не покращать ситуацію.

Оксана Лесняк,
керівник Східно-Азійського бюро журналу
«Чорноморська безпека» (Шанхай Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/world/observe/kitay-pislya-koronavirusu-prihovana-pravda-666685.html

Вона прийшла навести Зекон

Американські експерти назвали призначення Венедіктової поганою новиною для інвесторів
Новини » Політика     18.03.2020 - 11:38
Американські експерти назвали призначення Венедіктової поганою новиною для інвесторів
Фото: Ірина Венедиктова (РБК-Україна)

На думку експертів, Венедіктова не готова для посади генерального прокурора України

Американські експерти назвали призначення на посаду генерального прокурора України Ірину Венедіктову поганим сигналом для міжнародних інвесторів. Про це пише "Голос Америки", передає РБК-Україна.

Так, за словами експерта "Центру міжнародного приватного підприємництва" Еріка Гонца голосування за Венедіктову "тривожний день для незалежності прокурорів".

"Одне з найбільших нарікань серед бізнесу в Україні є брак правосуддя. Тепер в Україні є генеральна прокурорка, яка дуже близька до партії президента, і моє побоювання, що інвестори та бізнес сприймуть її призначення як повернення до старих правил в Україні”, - зазначає Ерік Гонц.

Він також звернув увагу на те, що родина Венедиктової може бути близькою до “внутрішнього кола українських олігархів”.

"Це призначення демонструє зміну підходу адміністрації Зеленського. Мовляв, от ми маємо всі нові обличчя в уряді. І у нас є Генеральна прокурорка, яка насправді тісно переплетена з так званою українською елітою", - говорить експерт.

Водночас, Гонц зазначає, що попередній генпрокурор Руслан Рябошапка продемонстрував свою незалежність від президентського офісу.

“Мене як оглядача ситуації в Україні лякає те, що Україна повертається до старих поганих часів. Видалити з уряду важливих гравців, які мали добрі відносини з МВФ, було надзвичайно поганою ідеєю. Якби я мав можливість поговорити з президентом Зеленським, я б йому сказав: припиніть, будь ласка, не робіть більше жодних змін, інвестори вже й так на межі, українців і так вже розглядають як країну високого ризику. Зупиніться, просто зупиніться”, - говорить оглядач.

Своєю чергою, експерт аналітичного центру “Атлантична Рада” Мелінда Герінг додає, що Ірина Венедіктова не готова для посади генерального прокурора України.

"Вона - абсолютно хибна кандидатура на цю посаду. Посада Генерального прокурора - одна з 5-ти найважливіших посад в країні. Вона ніколи не була прокурором, вона політично не є нейтрально, а це передбачено законом, і вона є політичною фігурою - третій номер в партії "Слуга народу" торік. Вона навіть не пройшла конкурс на посаду Верховного суду", - розповідає Герінг.

Оглядач "Атлантичної Ради" припускає, що Ірину Венедіктову призначили для того, щоб вона висунула звинувачення проти п’ятого президента України Петра Порошенка.

“Якщо це правда, якщо Венедиктову призначили, щоб вона висунула звинувачення проти Петра Порошенка, ми повертаємось в старі погані часи. Генеральна прокуратура не повинна грати такі ігри. Мене не вражає те, що вона - перша жінка на посту Генерального прокурора України. Що важливо, це її репутація. І вона не має доброї репутації. В України зараз дуже поганий місяць”, - наголошує експерт.

Різка зміна уряду в розпал кризи - це надто ризикований крок, переконаний посадовець Пентагону в адміністрації часів Обами Майкл Карпентер. Зміну генпрокурора політичний оглядач називає “поганим сигналом”.

“Мені важко зрозуміти, як в цей час президент і його команда вирішили звільнити стільки людей в уряді, що користуються такою великою довірою на Заході. Зокрема, колишнього генпрокурора Руслана Рябошапку. І також міністрів фінансів, оборони, економіки, вони працювали над справді глибокими системними реформами. Звільнити їх в цей час, коли ціни на нафту впали, світ входить в стан рецесії (якщо не депресії), коли є страх щодо поширення коронавірусу, це дуже погані новини для тих, хто стежить на ситуацією в Україні. Незалежно, як проявить себе новий уряд, це дуже поганий сигнал”, - резюмує Карпентер.

Нагадаємо, 17 березня Верховна рада призначила новим генпрокурором України Ірину Венедіктову. В ході свого виступу Венедіктова заявила, що в Україні немає політичних переслідувань.

РБК-Україна писало, що виконуючим обов'язки генерального прокурора України офіційно був призначений Віктор Чумак. До відставки попереднього генпрокурора Руслана Рябошапки він був одним із його заступників.

Раніше повідомлялось, що серед кандидатів на посаду генпрокурора були нардеп від "Слуги народу" Сергій Іонушас, тимчасово виконуючий обов'язки директора Державного бюро розслідувань Ірина Венедиктова і колишній заступник генпрокурора Сергій Кізь.

Ми всі не здивовані

Число хворих коронавірусом у світі перевищило 200 тисяч осіб
Новини » Коронавірус     18.03.2020 - 12:59
Число хворих коронавірусом у світі перевищило 200 тисяч осіб
Ілюстративне фото (freepik)

Померли від коронавіруса понад 8 тисяч осіб

Кількість заражених коронавірусом COVID-19 у світі становить 202 тисячі 241 чоловік. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані Worldometer, що веде статистику захворювань в реальному часі.

Згідно з даними, за межами Китаю, де кількість захворювань становить понад 80 тисяч, в іншому світі зафіксовано близько 180 тисяч випадків COVID-19. При цьому в п'ятірку країн, де виявлено найбільшу кількість захворювань, крім Китаю входять Італія (31,5 тисяч осіб), Іран (16,1 тис.), Іспанія (13,7 тис.) та Німеччина (9,8 тис.). Понад 5 тисяч випадків захворювання зафіксовані в Південній Кореї (8,4 тис.), Франції (7,7 тис.) і США (6,5 тис.).

У загальному COVID-19 виявлений у 167 країнах і територіях.

При цьому загинули від COVID-19 понад 8 тисяч чоловік, більше 82 тисяч вылечелись.

Нагадаємо, раніше РБК-Україна писало, що Садовська Аравія скликає країни "Великий двадцятки" (G20) для проведення позачергового самміту у зв'язку з пандемією коронавіруса у світі. Саміт G20 відбудеться наступного тижня в форматі відеоконференції.

Також повідомлялося, що лідери країн Європейського союзу підтримали рішення Єврокомісії про закриття зовнішніх кордонів блоку через пандемію коронавірусу COVID-19.

Ось звідки міг походити COVID-19

Коронавірус вивчали в Ухані ще 2 роки тому: розкрилися нові факти про лабораторію, звідки міг походити COVID-19
262.6т
20:34, 15.03.2020В Уханьскому інституті вірусології (Китай) ще у 2018 році хвалилися дослідами над кажанами та вивченням незвичного вірусу, знайденого в їхньому організмі.

Тоді інформацію про експерименти опублікувало державне агентство "Сіньхуа". Після спалаху нового коронавірусу цей інститут деякі джерела називали джерелом COVID-19.

В Ухані вивчали коронавірус на кажанах ще в 2018 році

Поділитися
зображенням
    

В Ухані вивчали коронавірус на кажанах ще в 2018 році

Колаж

Дослідження проводив 35-річний Чжоу Пен. Він вивчав коронавірус, який переносять кажани та який спричинює смертельну діарею в поросят.

"Можна з гордістю сказати, що в дослідженнях імунних механізмів кажанів, що дають їм змогу тривалий час бути переносниками вірусів і водночас не хворіти самим, ми увійшли до світових лідерів. Є надія, що кажани, які переносять віруси, не хворіючи, навчать і людей, як чинити опір збудникам", – говорив він.

Молодий вчений навіть опублікував наукову статтю, що складається з 28 глав, розповідаючи про успіхи своєї дослідницької групи.

Науковий співробітник Уханьского інституту вірусології АНК Чжоу Пен

Науковий співробітник Уханьского інституту вірусології АНК Чжоу Пен

russian.news.cn

Нагадаємо, нещодавно в Китаї заявили, що коронавірус виник не обов'язково в їхній країні, а його нібито могли завезти військові із США.

Інженер із опалення та кондиціювання Уханьского інституту вірусології АНК Ван Лян тестує обладнання в лабораторії

Інженер із опалення та кондиціювання Уханьского інституту вірусології АНК Ван Лян тестує обладнання в лабораторії

Хто дурень в Україні найвищого рівня?

Єдине, що поширюю російськомовне - Пояркова, який чудово володіє українською, але це вдало звучить саме російськомовною версією.


Хто є Денис Шмигаль

Шмигаль Денис Анатолійович: біографія, досьє і компромат


Біографія
Шмигаль Денис Анатолійович народився 15 жовтня 1975 року у Львові.

Сім'я
У шлюбі. Дружина: Шмигаль Катерина Анатоліївна. Разом з нею Денис виховує двох дочок: Анну і Софію.

Освіта
У 1997 році Денис Шмигаль отримав червоний диплом інженера-економіста в Державному університеті «Львівська політехніка».

У 2003 році Денису присвоєно науковий ступінь кандидата економічних наук. Аспірантуру проходив в Інституті регіональних досліджень НАН України, тематика дисертації пов'язана з регіональною економікою та розміщенням продуктивних сил.

Також Шмигаль проходив навчання та спеціалізовані курси за кордоном.

Кар'єра і бізнес
Денис Шмигаль у 1994 році працював менеджером в ТОВ «О'кей».

У 1995 році зайняв посаду бухгалтера у відділі неторгових операцій валютного управління АК «Электронбанк».

З 1997 по 2003 рік Денис працював бухгалтером у ВАТ «Львівський автобусний завод», провідним бухгалтером в ЗАТ «З-Торговий завод», головним бухгалтером, директором з фінансів ТОВ «ЛА ДІС».

У 2003 році Шмигаль став начальником фінансового відділу в ЗАТ «Львівський автобусний завод». Дуже швидко Денис зайняв крісло начальника відділу управління фінансами та економічного аналізу. Але і на цій посаді він не затримався, ставши директором з економіко-стратегічного розвитку.

У 2005 році Денис Шмигаль знову змінює напрямок роботи і займає посаду заступника гендиректора ТОВ «ЛА ДИС».

З 2006 по 2008 рік працює директором з економіки в ТОВ «Інвестиційна компанія «Комфорт-Інвест».

У 2008 році Денис стає гендиректором ТОВ «РОСАНИНВЕСТ».

У 2009 року займає посаду помічника голови Львівської облдержадміністрації відділу забезпечення діяльності керівництва апарату. Пізніше став виконуючим обов'язки начальника головного управління економіки ОДА.

Також в цьому році Денис Шмигаль очолив головне управління економіки Львівської ОДА (з 2010 року цей орган був перейменований в «головне управління економіки та інвестицій»).

У 2011 році керував громадською організацією «Інститут регіонального розвитку».

У 2012 році був начальником головного управління економіки та промислової політики Львівської облдержадміністрації.

З 2013 по 2014 рік обіймав посаду директора економічного розвитку, інвестицій, торгівлі та промисловості Львівської облдержадміністрації.

У 2014 році Шмигаль Денис Анатолійович був помічником-консультантом нардепа України, заступником начальника головного управління Міністерства доходів Львівської області. Намагався пройти у Верховну Раду по мажоритарці (121-й округ у Львівській області, але невдало.

З 2015 по 2017 рік був радником президента, віце-президентом, генеральним директором, членом Наглядової ради в ТОВ ТПК «Львівхолод».

З 2017 по 2018 рік працював заступником гендиректора з соціальних питань у ПАТ «ДТЕК Західенерго».

З 2018 по 2019 рік обіймав крісло директора ДТЕК Бурштинська ТЕС (власність Ріната Ахметова) був виконуючим обов'язки гендиректора з соціальних питань ПАТ «ДТЕК Західенерго».

У червні 2019 року Денис Шмигаль став одним з 3 кандидатів на посаду голови Львівської ОДА.

1 серпня 2019 року Шмигаль був призначений главою Івано-Франківської облдержадміністрації.

4 лютого прем'єр-міністр Олексій Гончарук запропонував зробити Дениса Шмигаля новим міністром громад і розвитку територій, а також віце-прем'єром. Народні депутати проголосували "За". Екс-губернатор замінив Олену Бабак, яку відправили у відставку. 

4 березня 2020 року Дениса Шмигаля призначили прем'єр-міністром України замість Олексія Гончарука.

Компромат і чутки
Як стверджують ЗМІ, Денис Шмигаль потрапив у список посадових осіб, які повинні були опублікувати люстраційні декларації та заяви, але проігнорували норми закону. На той момент Денис обіймав посаду заступника начальника Головного управління Міністерства доходів у Львівській області.

У свій час, бізнесмен дуже подобався Віктору Януковичу. Так у 2012 році екс-президент України вніс Дениса Шмигаля до списку “еліти нації”. 

У січні 2018 року Денис Шмигаль став директором найбільшого в регіоні виробника електроенергії — Бурштинської ТЕС, яка належить холдингу Ріната Ахметова. Підприємство розташоване в Івано-Франківській області.

Як з'ясували ЗМІ, під час роботи на теплоелектростанції Ахметова, Денис Шмигаль не дуже дбав про життя українців. За словами джерел: 

"Шмигаль просував проект на користь ДТЕК, який би сильно збільшив звалища золи і проти якого виступали селяни і жителі міста Галич, оскільки він міг забруднити землю і воду".

Журналісти повідомляють, що колишній губернатор спирався на двох митних "баронів". А саме: "львів'янина Сергія Бадяка на прізвисько "Дипломат" і чернівчанина Іллі Павлюка". 

За даними ЗМІ, Ілля Павлюк тісно співпрацює з президентом Володимиром Зеленським і навіть "контролює декілька десятків депутатів Ради". Їх так і називають: "група Павлюка". 

"Цікаво, що ця група, за даними наших джерел, співпрацює з Ахметовим з питань ренти на залізну руду. І, як кажуть, в натягнутих відносинах з Коломойським. Що корелює з "ахметовським" бекграундом нового міністра", — зазначають аналітики.