О сообществе

Тут публікуються всі, хто вміє і хоче писати вірші.
Це місце, де Вас читатимуть. Пишіть частіше, пишіть краще.. воно того варте.
Вид:
краткий
полный

СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

Чисті очі, як зорі ясні






Чудова стежка нам зимою,
Підкаже мить почуттів красиві,
Серед безлічі дум з тобою,
Нас чекають почуття щасливі.

Ми цю стежину зустрічали,
Час давав взаємні нам стосунки,
Нашу любов тоді ми знали,
Пристрасть зміцнять і поцілунки.

Чисті очі, як зорі ясні,
Любов'ю чарівною заманили,
Як зірки в небі щоб не згасли,
Мої почуття про те просили.

Хвилини щастя - мить з рікою,
Помчали швидко і непомітно,
Безодні мить разом з тобою,
Тайну приховають  заповітно.

Подзвонити б...

  • 19.12.14, 08:53
В день Святого Миколая
подзвонив би я на Небо!,
(Він же має телефончик,
Він же все, напевно, має),

І хотів би розповісти,
(Та й без мене Він все знає!),
Як тепер живеться важко
Тим, кому нема що їсти.

Тим, кому тепла бракує,
Хто житла позбувся й даху
І ночує по підвалах
В зоні, де війна лютує…

Не просив би я для себе
Ні шикарних лімузинів,
Ні поїздок закордонних –
Тільки б Він поглянув з Неба

І розклав все «по поличках»:
Добрим людям – подарунки;
А лихим – дрючка крутого
За біду робити звичку!

Та дрючком отим – по спині!
Напоумити нечемних,
Щоб вони нарешті всілись
Й дали спокій Україні!

Щоб додому повернулись
Всі, хто нині є в дорозі,
І щоб щиро і відверто
Їм удача посміхнулась…

Я б не став надоїдати
і напевно був би чемним -
сталось тільки б, як я прошу.
Де лиш номер той дістати?..

18.12.14

Списанные книги

  • 19.12.14, 08:28
Сообщила мне библиотекарь:
"Списывать я книги собралась.
Где страница в них оборвалась,
Или автор подлежит  запрету."
Прошмыгнула черной кошкой жуть.
Как-это в итоге бестолково:
Чей - то труд возвышенный сожгут,
В пепел превратят живое слово!"
В целом я не рад такому дню,
Но меня владельцы не спросили.
Деньги лучше бы предать огню.
Только книги вечно бы служили!

Такий близький мені Тарас

Карався,  мучився - не каявсь
Такий близький мені Тарас.
Не був  він осторонь чи "скраю",
Коли щось сталось з зором в нас.

Коли всі разом вмить оглохли,
Мов миші, ниділи в пітьмі,
Коли коріння роду всохло,
Лишились спогади сумні

Про ті славетні перемоги,
Що здобували нам діди,
А ми ж топтали їх під ноги
І воленьку не зберегли.

Пророк будив і звав на сполох,
Сліпим повіки розтуляв.
Ревів  громами сильний голос,
Рабів на битву піднімав.

Байдужа нація прозріла,
"Немудрі" скинули панів,
І схвально предки задзвеніли
Кайданами з глибин віків.

"Спасибо"

Спасибо, тем, кто рядом был и кто на расстоянье,

Спасибо, тем, кто говорил, и кто хранил молчанье,

Спасибо, тем, кто споры вёл и тем, кто соглашался,

Спасибо, тем, кто лишь пришёл, и кто не попрощался.

Спасибо, говорю друзьям, кто был и кто остался,

Спасибо, и моим родным, за то, что продержался,

Прошу прощения у тех, с кем мало говорю,

Не принимайте на свой счёт, при встрече объясню…

Чувства - это не забава!

                 


                      Не хочу я с любовью проститься,
                      В сердце страсть не хочу погасить,
                      Нужно вам , дорогая стремиться,
                      Хоть кого-то бы в жизни любить!


                      Чувства наши отнюдь не забава,
                      Так не будем же ими играть,
                      Не очков нас спасает оправа,
                      А без линз нам придется страдать!


                      На луну отчего волки воют?
                      Может вести желают послать?
                      Их сердца от тоски может ноют,
                      Не найдя своих чувств благодать.


                      Не желаю узнать я разлуку,
                      Как слепой не желаю бродить,
                      Не хочу чтоб распяли на муку,-
                      Я с любовью хочу только жить!

ПРІРВА

  • 18.12.14, 14:02
Ми сьогодні так упали низько,
Що в душі: ні бога, ні святих.
Обдираєм бронзу з обелісків,
Зі стовпів зриваємо дроти.
Ми такі занедбані й самртні.
Голод,це ж не тітка, що десь спить.
Озираєм пильно кожен смітник,
Щоб з відходів щось не упустить.
Що знайдеш - із рук у тебе вирвуть.
Не життя - якесь дурне кіно!
Ми б давно вже вибрались із прірви,
Як би знали: де в цій прірві дно?!

По закону апреля.

  • 17.12.14, 17:23


Правды нет, а с грехом нет покоя.
Пара строчек на белом листе.
Он потом был оправдан толпою,
Но оправдан уже на кресте.

Ждёт добычи своей черный ворон
Среди пира во время чумы.
Нет, не правду болтают, что вор он.
Он такой же точно, как мы.

Обнаглев, спешат самозванцы
Поделить перевёрнутый мир.
А толпа скачет с флагами в танце,
Ведь их тоже позвали на пир.

Только радоваться очень рано
И делить на своих и чужих,
Оставляя рваные раны
В душах нищих, безвольных слепых.

Как же всё-таки хочется верить,
Что я сплю и это всё сон
И, что жизнь по закону апреля,
Зимний мусор вынесет вон!

bayok.

© Copyright: Сергей Байок, 2014
Свидетельство о публикации №114121708612 




Я живу на I.UA уже 6 лет, 7 дней

Этюды зимы.

                         

                        


                             На окнах дивные узоры,
                             Пейзаж,- без кисточки притом,-
                             Как будто хвою,лес и горы,
                             Зима рисует серебром.


                             А за окном перина снега,
                             И, как красиво,посмотри!
                             Созвездие блестит ковчега,
                             На ель присели снегири.


                             Березка,как в хрустальном платье,
                             Готова под венец идти,
                             Готова кинуться в объятье,
                             Лишь с кленом счастье бы найти.


                             А снег идет густой и белый,
                             Ложится ватой пуховой,
                             Щенок в сугроб несется смелый,
                             И в нем зарылся с головой.


                             Но ярких акварельных красок,
                             Нет у красавицы зимы,
                             Лишь у камина много сказок,
                             Вновь вечерами слышим мы.

Якби ж Адам знав...

Якби ж Адам тоді все знав,
Він Єву б зупинив за руку...
Але, засліплений, мовчав...
Чи захотів пізнать науку?

Не розрізнив добра від зла -
Із скриньки хлюпнула Пандора...
Модерн же має два крила,
Одне - то біле, друге - чорне.

Звичайне яблучко - а стільки бід:
Чорнобиль, Хіросіма, Нагасакі...
За злочин - рак, розпусту - СНІД -
Засвідчать "капсулами часу".

Сльозами сповнилась земля.
Не тішать моли,  ліфти, вежі,
Коли ридає  немовля,
А Всесвіт -  війнами бентежить.

Від болю корчиться Адам
На полі бою в сильних муках...
Якби ж він знав...Якби ж тоді він знав...
Він Єву б зупинив за руку!


Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
1319
предыдущая
следующая
Для удобства пользования сайтом используются Cookies. Подробнее в политике конфиденциальности