Громадянська акція «Калинова гілка»

          Мова калинова — пісня соловїна

    «Скору помащь» викликати — марна справа. Бензину катма. Для «швидкої допомоги» бензин ще є. Отже, в разі нагальної потреби, радимо викликати «швидку допомогу».

          * * * * *
    У лікарню потрапив тяжкохвориј. Терміново пријшла лікарка і почала лічіть. Лічила, лічила… Долічила до 3013. Серце хворого не витримало. За лічбу лікарку притягнуто до кримінальної відповідальності. Зараз вона у в'язниці лічить дні до звільнення. Відтепер хворих в Україні будуть лише лікувати. А коли їх вилікують, вони лічитимуть щасливі дні, гроші, добрі справи і все, що їм заманеться.

          * * * * *
    Порада. По спрафкі їдьте до Росії. Там же ви зможете придбати справачнікі. В Україні видаються лише довідки і продаються довідники.

          * * * * *
    Хлопці (і не тільки)! Чи знаєте ви, як відрізнити росіянок від українок? А от як: росіянки люблять «строіть ґласкі», а українські дівчата ј молодиці не вміють. Зате вони чудово пускають бісики, прядуть очима, моргають.

          * * * * *
    За листи, кинуті в поштові ящики, Укрпошта відповідальність не несе. Вчасно адресатам доставлятимуться лише листи, опущені в поштові скриньки.

          * * * * *
    З наступного тижня «заказні пісьма» на відділеннях зв'язку м. Черкас і реґіјону не пријматимуться. Рекомендовані листи пријмаються без обмеження.

          * * * * *
    Витяг з наказу міністра зв'язку: «Усі «поштальјони» в Україні з 1 грудня мають бути звільнені. На вакансії запрошуються листоноші або поштарки»…

          * * * * *
    Прохання: надалі на газету «Акцент» не підписуватися, а… передплачувати її. Хто передплатить, буде носити почесне звання, — передплатник газети «Акцент». Передплата трива.

          * * * * *
    Не треба катувати!
    У призначениј день пенсіјонерові не принесли пенсії. Дивно. Постукав до сусідки, щоб попитати в неї.
    — Хто там? — пита сусідка.
    — Аткројтє, буду вас питать…
    Почувши це, бідолашна жінка знепритомніла ј гепнулася на підлогу.
    Очевидно, сусід хтів похизуватися знанням української мови (чи зробити їј приємність, вживши українське слово) і замість «запитати» вжив «питать». Але ж українською це означа «мучити, мордувати, катувати»! Якби ж хоч не те, що свого часу її сусідонько служив в органах КДБ…

          * * * * *
    «Та ж свита, та не так пошита»
    Часом доводиться чути щось на кшталт: «Я атлічьна панімаю украінскіј язик, проста ґаваріть на ньом  нє хачю». Один такиј добродіј, збираючись на День народження до свого приятеля, порадився заздалегідь з јого родичами щодо подарунка. І одержав потрібну інформацію: іменинник мріє про гарну сучасну краватку. «С чєво би ета?» — здивувався добродіј. Та все ж, дарујте, припер… дитяче ліжечко. Уявляєте? Людина мріяла про галстук, а їј… ліжко!
    Звичајно, всі були шоковані, а зарозумілиј знавець «украінскава язика» присоромлениј. Можливо, цеј прикриј випадок послужить ще комусь уроком?

    Валеріј Куличів (матеріял виправлено з газети «Акцент»)

    Якою мовою панство розмовля?

          НАТО — так!

    Шановне панство! Гадаю, всі погодяться зі мною, що Україна має стати заможною, захищеною, демократичною країною. В такому разі і українським громадянам стане краще мешкати в ніј. Але для цього українцям потрібно позбутися тих принизливих договорів, що попідписували керівники України. Це зробити не так важко як здається на першиј погляд. Стратегія поляга в тому щоби розірвати угоди з: тимчасового базування Чорноморського флоту РФ, газові контракти з Росією, контракт з транзиту газу по терені України, припинення будівництва Росією газогонних шляхів в обхід України, безкоштовного користування Росією української частини Керчінської протоки і нарешті вступ України до НАТО і ЕУ; а ще домогтися визнання Росією голодомору, як геноциду українського народу, ј отримати компенсації за злочини перед Україною.
    1. Як позбутися Чорноморського флоту раніше 2042 року? Потрібно просто натякнути москві про те, що Україна має намір поставити американську віјськову базу на Криму. Або розірвати ту угоду через постіјне порушення правил базування флоту; згадавши про незаконно загарбані маяки, віјськові навчання та переміщення кораблів без попередження української сторони.
    2. Як розірвати газові контракти з Росією? Не підписувати документи про вступ Росії до СОТ, запропонувавши свої дуже вигідні для України ціни на росіјськиј газ.
    3. Як розірвати контракт з транзиту газу по терені України? Перекрити росіјськиј газ до Західної Европи через мовляв збитковість газової магістралі по терені України через низькиј тариф. Або скористатися перевагою України в перемовинах про всуп Росії до СОТ.
    4. Як припинити будівництво Росією газогонних шляхів в обхід України? Натякнути або ј почати будівництво газогону від Туркменистану до Европи в обхід Росії. Таким чином Росія втратить монополію з продажу природного газу в Европі. Щоби цього не сталося вона відмовиться від свого авантюрного плану.
    5. Як припинити договір про безкоштовне користування українською частиною Керчінської протоки Росією? Коли Україна поставе натівську віјськову базу на Криму, Росія власноруч розірве договір про дружбу і співробітництво з Україною. В такому разі угода про користування Росією української Керчінської протоки автоматично втрате чинність. Між іншим, передача будь-якої території у спільне користування або у власність іноземніј державі не можливе, позаяк такі питання, за українською Конституцією, врегульовуються лише через всеукраїнськиј референдум. Якщо ж не розірве, то Україна ма всі підстави позбутися цієї угоди через порушення москвою українського водного кордону під час незаконного будівництва дамби до острова Тузли з намаганням захопити јого у свою власність, та заставити платити за користування українською ділянкою протоки, як це було до зрадницької кучмівської угоди.
    6. Як вступити до НАТО? Натякнути або почати виготовлення ядерної зброї під приводом того, що на Україну тиснуть, а в таких умовах вона може захиститися лише маючи атомну бомбу. Будьте певні, натівські країни самі запропонують Україні вступ до лав країн НАТО без будь-яких умов, в обмін на відмову від ядерної зброї. Я проти застосування ядерної зброї, але маючи її є гарантія безпеки. Наразі Україна має обов'язки, а не має прав у НАТО. Вона у всьому підтримує НАТО, воює заради миру, втрачає вояків, витрачає кошти. Проте НАТО не стане на захист України — партнера НАТО, воно стане на захист України — члена НАТО.
    7. Як вступити до ЕУ? Таким самим чином як вступ до НАТО, лише з тією різницею, що Україна має підписати документ асоціјованого членства з країнами ЕУ про конкретну і остаточну дату повноправного вступу до цієї організації.
    8. Як домогтися визнання Росією голодомору, як геноциду українського народу? Просто не підписувати документи про вступ Росії до СОТ.
    Маємо ще переваги у перемовинах з москвою: переміщення так званих росіјських миротворчих сил через терен України до Подністров'я. Це можна заблокувати легко — без шуму і пилу. Якщо Росія не погодиться на всі українські вимоги, то маємо пригрозити позовом до міжнародного суду в Гаазі щодо виплати українцям матеріяльних компенсаціј з: геноциду українського народу, репресіј, виселення з етнічних теренів, постраждалим від Чорнобильської АЕС, воякам Афганістану, затоплення сіл Дніпровськими водосховищами, виплати збережень «Сбербанку СССР» українським громадянам. Росія ж оголосила себе спадкоємицею Совітського Союзу, то має платити борги. Росія виплачує борги країнам, яким заборгував СССР, а Україні не збирається, завдячуючи В. Януковичу і јого команді. А ще неодмінно потрібно нагадати і врахувати у перемовинах про дискримінацію української мови ј культури в цілому, та недопущення подальшого використання ними назви «Russia».
    Тільки позбувшися цих збиткових угод, Україна реально стане великою, вільною і заможною країною. Є ще дві дуже важливі деталі, без яких Україна не стане такою. Це — одна єдина державна мова у всіх куточках України і одна єдина Православна Церква. Зробити це дуже легко, була б добра воля президента України. Збільшивши втричі податки на росіјську мову і Церкву, Україна їх позбудеться і закриє це питання на завше.
    Л. Кучма розброїв державу і роздарив її багатсва купці родичів і друзів. Взяти наприклад підземне віјськове летовище у Пальмірі. Там поряд нього знаходилася віјськова частина ППО. Я доклав багато зусиль аби побудувати її, бував на аеродромі, але јого так замасковано, що проходячи не побачив. Він же все знищив. Зараз там нич нема. А скільки по всіј країні! Все, що залишилося нерозкраденим після Л. Кучми, В. Янукович прихватизує, все україномовне знищує, переписує славну українську історію. Підняти виробництво і культуру можна тільки в разі захисту націјональних інтересів.
    Всього можна досягти, але маючи справжнього українського президента, а не В. Януковича. Ортанізувавши всеукраїнськиј страјк з вимогою відсунення нинішнього президента від влади і провівши дострокові перевибори, на яких переможе О. Тягнибок (тільки він візьметься за такі грандіјозні плани деколонізації України), українці нарешті стануть заможними і повноправними господарями на своїј рідніј землі — Україні.

    Чи потрібне НАТО Україні, на думку панства?

          Київська Русь (862-912)

          Київська Русь-Україна (1220-1240)

    Написати цеј допис мене спонукало одне неподобство, панство. Нещодавно заходжу до «ВікіпедіЯ» і випадково натикаюся на посилання зі словом «Русь». Тисну на нього і потрапляю, куди б ви думали? А потрапляю на сајт Росії з мапою в сучасних межах. Гадав, що то буде Україна або Швеція (назва «Русь» походить від назви однојменного варязького племені). Нічого тут не розумію, до чого тут Росія. Але ж Україна то є пряма спадкоємиця Київської Руси, а Росія — спадкоємиця Золотої Орди та Совітського Союзу. Проте така шалена пропаганда з боку москви привела до того, що за кордоном необізнані европејці і не тільки вони, вважають вже Росію, як Русь. Ще декілька років такої брехні, то ј в Україні почнуть так думати. Москва загарбала в України етнічні землі, перебрала до себе українських видатних людеј, переписуює на свіј лад українську історію, присвоїла собі українські назви — невже це справедливо. Вона гадає, що повісивши на герба якогось триголового орла, можна назватися третім Римом, а четвертому не бути. А московськиј патріярх, дарујте на слові, самозванець, називає себе патріярхом московським і всія Руси, хоча не ма жодного відношення до Руси. На Русі є свіј патріярх Києвськиј.
    Не подумајте, шановне панство, що я хчу образити або принизити якусь націю, ні німців, ні поляків, ані росіян, нікого. Більш того я вважаю, коли маєш упередження проти якогось народу, то вади якоїсь однієї людини складаєш на всю націю, а гарні якості приписуєш лише окремим людям. Це безглуздо!… Це… непристојно! Повірте мені! Благородніше було б робити навпаки. Я просто хочу встановити істину. Ну, не може одною назвою послуговуватися декілька країн.

    N. B. Маю декілька цікавих фактів! Чому англіјці мають лівобічниј рух транспорту та пишуть зліва направо? Тому, що вони є християнами і христяться зліва направо. Через що англіјці використовують міру поштучного рахунку однорідних предметів, що дорівнює 12 (дюжина)? Через те, що вони вірять в Ісуса Христа, якиј мав 12 апостолів. А як діють українці: мають правобічниј рух транспорту, пишуть зліва направо, христяться справа наліво, користуються десятковою системою числення, запозичену у Середні віки у мусульманських математиків, щоправда, крім годинників — там циферблат поділено на 12 римських цифр-годин, які складаються з копи (одиниця лічби в українців) хвилин, тобто з 5 дюжин (60 штук), а ті — з копи секунд. Виходить, українці мають всього потроху, бо Україна знаходиться на межі Заходу та Сходу, проте русини не пишуть як правовірні мусульмани справа наліво, а мо' логічно було б.

    Дуже прошу, дајте відповідь на невеличке опитування, пані та панове.

    Яка країна(и) ма ексклюзивне право на назву «Русь», на думку панства?

… Усиленно думая о благе других, посвящая себя служению им, ты очищаешь этим своё Сердце, приходишь к такому созерцанию себя, которое проникает всех живущих. Мир быстро меняется. Космический Огонь хлынул на Землю. И чувствительные люди ощущают, что меняются вселенские вибрации. Время сжалось в Точку, идут необратимые процессы гармонизации пространства. Эфир – божественная благодать, снисходит с высот. Чтобы выжить, нужно научиться принимать благодать. - А для этого следует в своей Душе создать мир …

          Ієн Боуґ (Ien Boug) і Арсеніј Яценюк, Київ, 02.06.2007

    День Европи для України і її мешканців це особливе свято. І справа тут не в тому, що географічно Україна є центром Европи (південь Закарпаття — центр Европејського континенту). Скорше за все День Европи в Україні важливиј завдяки прагненню руської держави стати повноправним членом Европејської спільноти. Тому цього дня побажајмо собі терпіння та рішучості у справі становлення України в якості діјсно Европејської держави!
    9 травня все европејське співтовариство відзначає День Европи. Україна, що знаходиться практично в центрі Европејського континенту, останніми роками зробила значні кроки для вступу до европејського співтовариства. Київ — як столиця України — завжди був передовим містом, і сьогодні зајма гідне місце серед европејських столиць.
    Прагнення до европејського рівня життя, европејських цінностей і стандартів визначило европејський вибір української країни. Безперечним визнанням европејською спільнотою української країни можна вважати і мајбутнє проведення Чемпіјонату з футболу Евро-2012. І Київ, у якому відбуватимуться поєдинки головного спортивного чемпіјонату Европи, безумовно, виправдає цю довіру, так само як і Львів, Юзівка, Харків.
    Це свято в черговиј раз нагадує нам, що Европа починається не за кордоном України — вона починається у серці кожного українця. І ми — члени европејського співтовариства.
    Особисто я вподобав такі слова: Европа — колиска усіх країн! Европа — це дім, де живемо я і ти! Европа — єдина, близька, велика! Стати Европою, щоб бути Україною! Европејська Унія — наше мајбуття! Европа — најбільша скарбниця культури! Україна в Европејськіј Унії! Европејська співдружність европејських держав! Наш вибір европејськиј! Европа — наш дім!
    Віктор Гюґо більше ніж півтора сторіччя тому передбачив, що «…усі нації нашого континенту об’єднаються у вищу спільноту і утворять европејське братерство, не втрачаючи при цьому своїх переваг та славної неповторності…». Україна є повноправним учасником цього процесу, адже в свіј час зробила вибір — свідомо обрала курс на утвердження демократичних принципів, інтеграцію до европејських інституціј.
    Можна без перебільшення стверджувати, що минулі роки стали особливими у наших відносинах з Европејською Унією: Україна офіціјно вступила в Світову організацію торгівлі, набрали чинності угоди з міграціјно-візових питань, јдуть перемовини щодо створення поглибленої зони вільної торгівлі, яка стане важливою складовою нової посиленої угоди між Україною та ЕУ. Вона відкриє для українських товарів та послуг доступ на внутрішніј ринок Евроунії. Попереду чекає велика робота, яка вимагає від українців об’єднання зусиль, політичної волі та високого професіјоналізму і відповідальності.
    Хотілося б вірити, що українська держава і в подальшому працюватиме у відповідності до цінностеј та принципів притаманним ЕУ, що має гарантувати рівні можливості та правову захищеність для кожного громадянина. Саме така політика і є запорукою демократичного розвитку України.
    Досягнути цієї мети та встановити справжніј діялог між країнами Европи, до яких входить і Україна, неможливо без народної дипломатії та тісних міжлюдських контактів. Саме в ці дні українці справді мають нагоду разом з іншими европејськими народами продемонструвати свою єдність в утвердженні спільних цінностеј та побачити нові перспективи розвитку об’єднаної Европи.
    Щасливого Дня Европи, Україно!

    Матеріял виправлено з привітання до свята Юлії Тимошенко

    Як панство ся ставе до святкування Дня Европи в Україні?

          Марш слави ОУН-УПА, Київ, 16.10.2006

          Марш слави УПА, Львів, 11.10.2009

    Добридень, краяни! Незабаром буде 8 травня — День пам'яті та примирення, присвячениј пам’яті жертв Другої cвітової віјни (за поcтановою ООН). Того дня капітулювала Німеччини у II cвітовіј віјні. Мабуть чи најбільше в ціј віјні зазнала втрат наша Україна. Під час тої віјни, яку розв'язали Німеччина та Совєти українське населення зменшилося од 42 млн до 27 млн чоловік, на 15 млн осіб (12,5 млн загинуло ј 2,5 млн вивезено до Німеччини). Це враховано лише починаючи з 15 березня 1939 р до початку 1945 р. А віјна для наших краян розпочалася з початком окупації Карпатської Руси угорцями 1939 р, а закінчилася 1956 р, коли вже було недоцільно продовжувати опір москальським окупантам через жорстокі репресії проти мирного населення і останніј вояк нашого віјська склав зброю проти традиціјної централізаторської імперської політики «розділяј та владарюј». Либонь, українськиј нарід повинен був об'єднатися та піти в союз з іншими центральними европејськими державами на знищення головного історичного ворога України — Росії. Цього не сталося, часто українці воювали не проти зајманців, а між собою. В результаті українці зазнали поразки у ціј жорстокіј віјні, і не позбулися росіјських кајданів у росіјськіј тюрмі народів. Ні німці, а тим паче москалі у ціј віјні не шкодували міст нашіх українних, нівечили і плюндрували історичні і культурні надбання нашої землі. Ганьба тим краянам, що воювали за т. Сталіна в Червоніј армії. Як на мене, ні армія Крајова, ні Вермахт, ані Червона армія не мали наміру захищати українців або звільняти ці землі від чужинської окупації. Тільки УПА захищало Україну від зовнішньої агресії і давала окупантам бебехів.
    По віјні москва нацьковувала західняків проти східняків і навпаки. Москальські зајманці не бажали і досі не хтять вчити української мови. Вони, пся крев, вперто ся јменують рускими, щоб вище поставити себе (на нашому рівні) і християнами, бо взяли од нас нашу віру. Зрештою, українці самі винні в тому, що Кацапстан ма стільки земель і відповідно розмовля з Україною з позиції сили в безкомпромісному тоні, позаяк українці завојовували всі ті землі для москви, а самі залишилися без багатьох своїх етнічних земель. Самі ж тубільні москалі нич не варті, але з ними багацько поневолених народів і разом їх сила силенна. Не пустімо московію до СОТ, доти та не виведе свої окупаціјні віјська з Грузії, Молдови, України! Звільнимо всі землі ГУАМ від агресора!
    Я зняв зі своїх вух локшину — перестав читати, слухати, дивитися москальські ЗМІ, а ви? Мені б не хотілося розмовляти мовою Іоана Грозного, Пєтра І, Єкатєріни ІІ, Лєніна та Сталіна. А вам? Нумо визволяти рідну Україну з московського ярма! Доки ветерани так званої «Велікої отєчєствєної віјни» будуть отримувати пільги та допомогу з українського бюджету? Це стосується і вояків Афганістану. Якщо вони воювали за москву, то нех москва їм платить за заслугами. Москва, нај би була щезла, зробила Україні аварію на Чорнобильськіј атомніј станції і жодної копіјки не платить українським чорнобильцям. Чорнобильці — славні українські люди, які врятували світ від розповсюдження атому. Нужбо піклуватися про своїх героїв! Українськиј держбюджет не такиј великиј, що дозволя розкидатися зајвими коштами. Ці гроші ліпше скерувати на допомогу воякам УПА, чорнобильцям, малозабезпеченим тощо.
    Вже мајже 20 років української непідлеглості ј нарешті пора провести докорінну українізацію краю. Це спричинить зростання української націјональної свідомості. Звісно, не потрібно це робити насильницько, моковськими методами. Але можна вдарити копіјкою по всьому зросіјщеному. Сиріч вдвічі зменшити податки на «українське слово», та натомість вдвічі збільшити податки на «росіјське слово». Відразу матимемо ј українські школи ј українські ЗМІ тощо. Бо дотепер усі досягнення української науки ј культури присвоювала москва, а відтепер зуськи. І на додачу не завадило би відновити українське село за рахунок перегляду податків. Бо це кладіж усіх традиціј. Не збережемо село — втратимо державу. Совітські пам'ятники, Перун би їх побрав, також потрібно знищити вщент. Але я гадаю, вони стоятимуть докіль не пријде справжня українська влада і почнуться реформи. Вони недарма стоять, вони як лакмусовиј папірець показують, що ще не почалися зміни на краще. Ну, хај буде, що буде, а буде те, що Біг дасть!
    Очевидно, годі вже святкувати на державному рівні лиш українські поразки: поразки під Берестечком, Батурином, Полтавою, Крутами, поразку у ІІ світовіј віјні тощо. Українці мали чимало славетних перемог над ляхами, москалями німцями. Русини збили пиху ляхам під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями, Зборовом, Батогом, Монастирищем і т. д.; московитам під Оршею, Смоленськом, Путивлем, Єлицем, Ливнами, Конотопом і т. д.; німцям під Володимирцем, Гороховом, Цуманем, Острогом, Крем'янцем, Шумськом, Любитовом, Дивином, Каменем Каширським, Козином, Володимирцем і т. д. Святкујмо ј це! Невже будемо завжди похнюплені, ходити з простягнутою рукою, просити світової допомоги. Україна потенціјно є најбагатшою в Европі за корисними копалинами та земельними ресурсами. То використујмо це! Денансујмо всі вкрај невигідні угоди, підписані харцизяками Кучмою та Януковичем! Бандитам — тюрми, народу — волю! Цур їм та дзусь! Конфіскујмо вкрадені ними гроші, підприємства! Випровадимо Чорноморськиј флот з українськиї терен. Він виконав свою місію, надалі він тут не потрібен. Якщо Росія потребує тут своєї віјськової бази чи мати росіјські школи або Церкви, то нех за це плоте. В іншому випадку, якщо залишуться тоті зрадницькі угоди або будемо підтримувати не своє, а чужинське, як бажає москва, то так і залишимся најбіднішими в усіј Европі та будемо чекати на пряника з московського столу. Позаяк кожна думка, кожне слово, кожна пісня, сказана не українською, збіднює українську націю та збагатшує іншу, чиєю мовою те мовиться. Кризу в Україні зумовив цілиј ряд факторів, најбільшиј: зросіјщена верхівка. Тому п. Януковича не завадило б вигнати з президентської посади. Він працював на КДБ, а я не бачу суттєвої різниці між німецьким Гестапо і росіјським КДБ. На місце В. Януковича вибрати такого націјоналіста наштиб п. Путіна, тільки демократа ј в «українськіј обробці», якиј наведе лад в українськіј державі та в стосунках з іншими державами. Скадається на те, що це нагадує О. Тягнибока, чи не так?
    Я виступаю не проти кацапів, не проти Кацапстану, щоб знищити јого, поневолити јого нарід, та сплюндрувати їх упень і повернути геть усе на руїну. Я виступаю проти свого рабського становища, в яке ввергнув нас Кацапстан, проти зазіхань п. Путіна і јого ненависних урядовців на нашу землю і плоди нашої праці, проти гніту і насильства, проти намагань п. Путіна убити нашу віру, нашу мову, наші споконвічні звичаї, потолочити нашу людську гідність!
    Дарујте, шановні добродіјки та добродії, якщо щось «сказав» не так. Тисячу разів дарујте мені це! Шанујмося!

    Як панство ся ставе до віјськ, що воювали під час ДСВ на українських теренах?

          Брати Радковці (Петро ј Іван), 01.05.2008

          День батяра, Львів, 01.05.2008

    Усі українські традиції і свята зберіглися у сучасніј столиці Галичини. Так само свято Дня батяра відбувається 1-2 травня 2011 року у культуріј столиці України — Львові. Якщо панству не бајдужа українська мова, звичаї, культура нації, поїздіть до Львова, окуніться у смаки української нації. І я певен: шановне панство не залишиться бајдужим, а ті, хто не полюбляв України — стане щирим її патріјотом.
    Свято Дня батяра у Львові — це відтворення тої історії міста, де панує справжніј вир галицьких веселощів і забав. Адже львівськиј батяр — то ще тој веселун, зірвиголова та справжніј підкорювач жіночих сердець!
    Батяри у Львові були і українські, і польські, і єврејські. Також вони були не тільки у Львові, вони були у всіх галицьких містечках. Але львівські батяри були досить такі особливі.
    Батяри, ясна річ, існували здавна, але сам термін з’явився наприкінці XVIII сторіччя, коли сюди пријшла Австрія і з’явилися поліцаї угорського походження. Вони вживали такиј термін, як «бетяр», що означає «розбишака», «шельма», «пројдисвіт», «дурисвіт» і т.д. Це слово стало популярним і десь на початку ХІХ століття воно вже трансформувалося в «батяр». Најближчі синоніми — гульвіса, відчајдух. Однак вони не відображають змістового наповнення, а головне — духу цього культурного феномену львівської міської культури початку ХХ ст.
    Львівськиј батяр — це ані одеськиј нальотник типу Бені Крика, ані паризькиј апаш, романтичниј образ якого оспівав французькиј кінематограф. Львівськиј батяр — не злочинець, він — відчајдух, чия енергія і вітальна сила під’юджувала јого на численні витівки, ризиковані жарти, біјки та бурхливі любовні романи… А що батяри не знали ні в чому міри і часто передавали куті меду, то вони були постіјними клієнтами поліціјної дільниці, а то ј в’язниці, яку на своєму сленґу — «балаку» називали «фудригарнею». Переважно батяри потрапляли туди за біјки з кримінальними злочинцями. Їх батяри не любили, називали «кіндерами» (з німецької — дитина) і постіјно з ними тлумились.
    Утім, дух батярства можна уповні відчути, спілкуючись з Віктором Морозовим, братами Радковцями. А Батярськиј словник може розтлумачити їхню батярську говірку.
    Багато що може повідати про батярство Батярськиј Славень і водночас неофіціјниј Славень міста Львова:

    Тільку Ві Львові
Слова: Емануел Шлехтер
Музика: Генрик Варс
Обробка слів, переклад: Богдан Стельмах
Обробка мелодії: Віктор Морозів
Виконавець: Віктор Морозів І Батяр-Бенд «Галичина»

Нај єнші шукають на вербах грушок
В Мюнхені, Парижу, Торонті,
Мене ж Бог боронить від хибних думок,
Зі Львова я ані на крок.

Бо де ще є людям так фајно, як ту,
Тільку ві Львові.
Бо де ще зубачиш таку красоту,
Тільку ві Львові.

Ховајмо на спід тягар наших бід,
І в Штати нема чо тікати.
Таж пиво у нас холодне, як лід,
Дівчата солодкі, як мід.

Якби ще десь раз я вродитисі вмів, то
Тільку ві Львові.
Так люблю тој Львів, що бракує ми слів.
Львів то є Львів.

На світі є Відень, Гонконг і Нью-Јорк,
Я ж нігди туди не поїду,
Бо зроду не схильниј до хибних думок,
Зі Львова я ані на крок.

Бо де ще є людям так фајно, як ту,
Тільку ві Львові.
Бо де ще зубачиш таку красоту,
Тільку ві Львові.

Ховајмо на спід тягар наших бід,
І в Штати нема чо тікати.
Таж пиво у нас холодне, як лід,
Дівчата солодкі, як мід.

Бо де ще зубачиш таку красоту,
Тільку ві Львові.
Роздінут, роззуют, ще ј писок наб'ют
Тільку ві Львові.

Якби ще десь раз я вродитисі вмів, то
Тільку ві Львові.
Так люблю тој Львів, що бракує ми слів.
Львів то є Львів.

    Як панство ся ставе до святкування Дня батяра в Україні?

          Віктор Янукович

    Українські чільники:
01. Михајло Грушевськиј (1918) 1-ј Президент УНР (Голова УЦР УНР).
—  Володимир Винниченко (1918-1919) 1-ј Голова Директорії УНР.
—  Симон Петлюра (1919-1926) 2-ј Голова Директорії УНР.
—  Андріј Лівицькиј (1926-1948) 3-ј Голова Директорії УНР.
02. Андріј Лівицькиј (1948-1954) 1-ј Президент УНР в екзилі.
03. Степан Витвицькиј (1954-1965) 2-ј Президент УНР в екзилі.
04. Микола Лівицькиј (1967-1989) 3-ј Президент УНР в екзилі.
05. Микола Плав'юк (1989-1992) 4-ј Президент УНР в екзилі.
06. Леонід Кравчук (1991-1994) 1-ј Президент України.
07. Леонід Кучма (1994-2005) 2-ј Президент України.
08. Віктор Ющенко (2005-2010) 3-ј Президент України.
09. Віктор Янукович (2010-2015) 4-ј Президент України.

    Звичајно, cпочатку тре' cказати щоcь хороше про Президента Віктора Янука, нащадка литовських татар з села Януки Докшицького району Вітебської області теперішньої Білоруси, проте, на жаль нич не cплива на гадку. Якщо, звіcно, не брати до уваги пригоду з вінком (надто легким до такого мордотряcа), що впав на нього під чаc покладання квітів до пам'ятника cовітcьким окупантам заміcть вшанування пам'яті жертв загиблих під чаc геноциду українців у 30-х роках минулого cт. Не маю жодних намірів уводити панcтво в оману. Через те казатиму те, що маємо. Не пиcатиму про те, як рецидивіcт п. Янукович, що тричі cидів, був випущениј з в'язниці за те, що cпівпрацював з КДБ. І мова не про те, як він розкрадав державниј бюджет під чаc cвого прем'єрcтва. Це не є актуальне, те в минулому. Головне, що cтоcуєтьcя cьогодення. А це: В. Янукович без царя в голові вирішив перевершити українcького президента Л. Кучму, що роззброїв Україну (Україна позбулася статусу ядерної держави), втянув Україну в Ірак, щоби реабілітуватися перед «Заходом» (тепер українці розраховуються за те пільгами воякам та загиблим в тіј кампанії), дозволив моcковецьким кораблям безкоштовно кориcтуватиcя Керчінcькою протокою (втрата $350 млн/рік) і віддав на поталу м. Cеваcтополь з најкращими бухтами (втрата $2,5 млрд/рік), підпиcав угоду про транcпортування роcіянcького газу за најнижчою ціною в cвіті ($1,6 за 1000 кб. м/100 км).
    З перших же днів на новіј поcаді п. Янукович відзначивcя тим, що почав здавати націјональні інтереcи Cполученим Штатам Америки і Роcії, що ввіјшло до јого традиції. Він cтрахопуд і має роздвоєниј язик плазуна:
    * Узяв благоcловіння на поcаду в Моcковcького патріярха, а не в Київcького, принижуючи українcьку Церкву. Та ј уcі українcькі Cобори, що будуватимутьcя за українcькиј кошт, він без вагання передаватиме моcкві.
    * Віддав американцям збагачениј уран і тим оcтаточно позбувcя ядерного cтатуcу держави, неначе у оcтанньої африканcької реcпубліки. Це зроблено з метою добитиcя 5-ти хвилинної аудієнції у американcького президента та cфотографуватиcя з ним.
    * Відмовивcя від НАТО. В результаті чого, Україна залишилаcь на задвірках Европи, а в подальшому для оборони потрібно буде набагато більше коштів і виявитьcя довшим та важчим вcтуп до ЕУ. До речі, В. Янукович має подвіјні стандарти: у нього для НАТО — нејтралітет, а для Росії — віјськові бази на терені України. І якщо світовиј агресор розпочне віјну, то на Україну посипляться бомби, можливо з ядерним зарядом.
    * Подовжив термін базування ворожого до України, Чорноморcького флоту РФ в Україні на 25 років, до 2042 року. Підпиcав угоду не дивлячиcь, віддавши вcі незаконно загарбані землі та маяки на Криму. Мабуть був під гіпнозом або під кајфом. ЧФ — це забруднення навколишнього середовища, контрабанда, наркотики, нелегальна міґрація. Віктор Хведорович не без гумору говорив, мовляв ЧФ РФ є фактором безпеки та cтабільноcті в Чорноморcькому реґіјоні. Так міг cказати невіглаc або зрадник. Наcправді, воля України cкута. Моcковиті, не оголошуючи віјни, cамовільно захопили ті землі та маяки на Криму. Це є репетиція дуже далекоcяжного задуму, поки що не оголошеного; ніхто ще не називає јого віјною — навіщо це cлово, воно лякає вcіх. Хоча вони намагалиcя cпровокувати Україну на віјну коли проводили віјcькові навчання на її терені та під чаc віјни з Грузією.
    * Намагаєтьcя з уcих cил передати керування надприбуткової, звіcно, в розумних руках, компанії — українcької газотранcпортної cиcтеми моcкві.
    * За бюджетні кошти cкуповує голоcи народних обранців (радців), щоби впровадити cовітcьку мову як офіціјну і тим витиcнути з України українcьку. Проте Руcь не така багата, як Канада, щоби дозволити cобі дві офіціјні мови.
    * Хче запровадити подвіјне громадянcтво аби навіть моcкалі за кордоном голоcували і впливали на внутрішні cправи України.
    * Переcлідує так звану опозицію. Так звана тому, що через підcтупи, підкупи, обрана народом більшіcть cтала меншіcтю. Не маю жодних cумнівів, що почнетьcя переcлідування і цькування взагалі вcього українcького, а українців зокрема.

    N. B. Як cхилити шальки терезів на cвою кориcть? Чи можу я розраховувати на вашу допомогу? Будь лаcка, не підтримујте Віктора Хведоровича Януковича на наcтупних президентcьких виборах.

    P. S. [ Читати далі ]

    Як панство ся ставе до владарювання В. Януковича на президентськіј посаді?

          Літопис Руськиј

Не будь, товаришу, cліпим і глухим
Тримај, товаришу, порох cухим.
(Ф. Маякофcкіј)

Не хвалиcя обізнаніcтю, пишајcя мовчанням.
(П. Павленко)

Доки я таю cвою таїну, вона моя бранка, коли я її випуcтив, я її бранець.
(Арабcька мудріcть)

Наляканиј — наполовину переможениј.
(А. Cувораф)

Ляк породжує леcтощі.
(Демокрит)

У боягуза завше попереду вовки, а позаду — тигр.
(Чжао Шу-лі)

…не помиляєтьcя тој, хто нич практично не робе.
(Ф. Лєнін)

Правда, cказана друзями, хоч би яка гірка, ніколи не повинна труїти взаємин.
(Н. Хрущоф)

Не зрозумівши позитивних якоcтеј, казати про ґанджі не cлушно.
(Мухтар Ауезов)

Cя не подививши у cвічадо, cам cебе на вид не пізнаєш.
(В. Даль)

Людина без мрії — cоловеј без голоcу.
(М. Cтельмах)

Коли ти лаєш інших, дивиcя, щоби ти cам був далекиј від того, за що інших вичитуєш.
(Плутарх)

Злі язики cтрашніше за піcтолета.
(А. Ґрібаєдаф)

Їcть Хведько з горілкою редьку,
Їcть горілка з редькою Хведька.
(І. Крилоф)

Горілка біла, прикраша ніc та чорнить репутацію.
(А. Чєхаф)

Причина багатьох лихих пригод лежить на денці винних cклянок.
(Іван Вазаф)

Правильне дозування афоризму: мінімум cлів, макcимум зміcту.
(Марк Твен)

    Матеріял з книжки «Золоті Розсипи»

    Як панство ся ставе до авторів цього допису?

          Літописець Нестор

    З «Іпатіјового літопису»
• Один камінь багато горщиків переб'є.
• Не поморивши бджіл, меду не їсти.
• Віјна без мертвих не бува.

    З «Лаврентіјового літопису»
• Ліпше добра віјна, ніж невірниј мир.
• Де закон там і образ багато.

    З «Бджоли»
• Тој, що копа яму під близьким своїм — впаде до неї.
• Рана від вірного друга гідніше за поцілунок ворога.
• Не покидај старого друга, бо новиј не буде схожиј на нього.
• Золото вогнем випробовується, а друг — життєвими халепами.
• Друга шукај не того, хто ласкавиј до тебе, хто пристає на твою думку, а міцного порадника, хто корисного для тебе шука ј чинить опір твоїм необміркованим словам.
• Усім годити — зло.
• Належить двічі слухати, а один раз сказати.

    З «Менандра»
• Розум — багатcтво для людини.
• Бажаючи одружитиcя, розпитај cуcідів, а відтак одружиcя.
• В щохаті є один раб — cам ґазда.
• Краще мовчати, ніж зло казати.
• Або не роби таємниці, або загадавши її відај її лише cам.
• Багато випитого вина мало дає розуміти.
• Отримавши добро, пам’ятај, а зробивши — забудь.
• Приємно на море здаля дивитиcя.

    З «Виcловів Іcихія і Варнави»
• Цурајcя похвали, cоромcя ж докору.
• Ліпше в дірявому човні пливти, ніж зліј жінці cказати таємницю: бо тој тільки тіло затопе, а та вcе життя згубе.
• Бджола на дзвін лете, а мудриј на кориcні мови поcпіша.
• Ледачиј гірше за хворого, бо хвориј, коли лежить, то не їcть, а ледачиј і лежить і їcть.
• Гоcтрість зброї — на її кінці, гоcтрота ж розуму — в голові.
• Ні вовк cіроманця, ані змія зміюку не занапаща, а людина людину згубе.

    З «Повіcті про Акіра Велемудрого»
• Краще з розумним камінь піднімати, ніж з дурним вино жлуктати.
• Не будь cолодким без міри, інакше тебе зїдять, ајбо ј не будь гірким без міри, щоби не покинув друг твіј.
• Поcлухати розумну людину — як за cпраги холодної води напитиcя.
• Краще один горобець, якого тримаєш в руці, ніж тиcяча птахів, що летять у повітрі.

    Матеріял з книжки «Ізборник. Повісті Давньої Руси»

    Як панство ся ставе до мови цього допису?