Світова громадськість обурена рішенням суду щодо арешту екс-прем'єра Юлії Тимошенко. Про це повідомляє німецьке видання Der Spiegel.

   Так, Президент Європарламенту Єжи Бузек зазначив, що процес проти Тимошенко є чітко політичним.У свою чергу державний міністр в Міністерстві закордонних справ Німеччини Вернер Хойер зазначив, що уряд Німеччини детально спостерігає за судовим процесом в Києві і сумнівається, що дії суду є об’єктивними.

Як додає видання The Washington Post, США та ЄС неодноразово характеризували судовий процес проти Тимошенко як «вибірковий процес» проти політичної опозиції. Видання також зауважує, що міжнародні експерти переконані у тому, що судовий процес проти Тимошенко та її ув’язнення, зокрема, є кроком для усунення кандидатури екс-прем’єра з майбутніх президентських виборів.

  У той же час видання The New York Times ще раз наголосило на тому, що після приходу до влади Віктора Януковича за рейтингом Freedom House рейтинг України знизився із «демократичної» до «частково демократичної».

   Водночас, Репортери без кордонів знизили рейтинг країни за нового президента з 42 до 131 (з 178 країн) місця за рівнем свободи слова.

   Експерт Brookings Institution та колишній посол США в Україні Стівен Пайфер нещодавно зазначив, що «з точки зору Заходу процес є нічим іншим,як політично вмотивованою спробою вивести з боротьби кандидата від опозиції».

Тиждень

Заступник голови Верховної Ради України Микола ТОМЕНКО заявляє, що сьогоднішні дії влади щодо арешту Юлії ТИМОШЕНКО мають об’єднати опозиційні сили.

Про це М.ТОМЕНКО заявив сьогодні кореспонденту УНІАН. «Діївлади вимагають від опозиції об’єднання. Влада сама спонукає опозицію припинити дискусію, хто старший і хто впливовіший», - сказав М.ТОМЕНКО.

За його словами, як і прогнозувалося, арешт Ю.ТИМОШЕНКО став «подарунком» Президенту України Віктору ЯНУКОВИЧУ до Дня Незалежності.

«Це Піррова перемога для ЯНУКОВИЧА і для його команди. Але це рішення влади безглузде», - сказав він.

За словами М.ТОМЕНКА, всі опозиційні демократичні сили мають забути про внутрішній розбрат та створити спільний комітет захисту України.

 

Польські, чеські, угорські та прибалтійські вузи полюють на українських абітурієнтів. Так "нова" Європа намагається уникнути дефіциту висококваліфікованих трудових ресурсів.

На сьогодні 30 тис. українських студентів вирушили здобувати вищу освіту за межі батьківщини. Із них, наприклад в Польщі, навчаються 2,5 тис. студентів, пише видання "Корреспондент". Базу для цього зростання кількості українських студентів за кордоном даєвсе зростаючий інтерес до юних уродженців Україні з боку університетів нової Європи - Польщі, Чехії, Угорщини та країн Балтії.

Так, за останні три роки Польща щорічно приваблювала в свої вузи по 300-400 нових студентів-українців. В вузах інших країн вихідців з берегів Дніпра також стає все більше.На думку експертів, вузи найближчих західних сусідів доброзичливо налаштовані по відношенню до студентів зі сходу по ряду причин.

По-перше, українські абітурієнти відомі своєю хорошою базовою підготовкою, особливо з точних предметів.
По-друге, в українців з'явилися кошти і бажання вчити своїх дітей за кордоном, а ближній закордон хоче отримати ці гроші, тим більше що платаза навчання там невисока - близько 2 тис. євро на рік, що раз на п'ять-вісім менше, ніж розцінки визнаних світових лідерів, британських вузів.

Терпіння Європи досягло своєї межіПрезидент Європейської народної партії (ЄНП) Вільфред Мартенс заявляє, що арешт Тимошенко свідчить про повернення до радянського авторитаризму. Про це йдеться в його заяві, поширеній прес-службою ЄНП.

"Я не здивований, що сьогодні суд арештував Юлію Тимошенко. Протягом останніх місяців було абсолютно очевидно, що режим Януковича готує політично мотивоване рішення суду", - заявив він.

"Мотив ясний - усунення основних перешкод для повернення до радянського стилю авторитаризму. Сьогодні Україна стала до нього на один крок ближче ", підкреслив президент ЄНП.

"Я звертаюся до Віктора Януковичу, щоб негайно покласти край цьому фарсу - терпіння Європи досягло своєї межі", - звернувся Мартенс до Януковича.

Як послухати агента Кремля патріарха Кирила, то може скластися враження, що він і є російське божество.
Але таке відчуття може виникнути тільки в того невігласа, котрий не
знає, що Росія хрещення не мала, а просто перетягла силою окупанта з
Києва до Росії не тільки християнські атрибути, але й християнських
очільників.
Ось один приклад. Феофан Прокопович (1681-1736)
церковний і громадський діяч, письменник, вчений-енциклопедист; 1698 р.
закінчив Києво-Могилянську академію; викладав піїтику, риторику й
філософію в Київській академії, з 1711 р. її ректор. 1716 р. він в
Петербурзі, радник царя Петра І в питаннях церковної реформи і державної
політики; єпископ Псковський, пізніше Новгородський.

Тож не маючи факту вихрещення, але маючи імперський диктат, Москва звеліла відзначити 1000-ліття хрещення Київської Русі не в Києві, а у себе,в метрополії російської імперії, в Москві. Однак розпад російської імперії, створеної силою зброї, розпочався після Другої світової війни. Розпалися «Соцлагєрь» і сам його творець, Радянський Союз. У хазяїв Кремля голова болить, як продовжити бодай віртуальну велич своєї імперії, яку знов і знов потрясають акти
визвольної боротьби народів Кавказу.
Як станом на тепер (2010 р.), то Москва з Берліном знову намагаються ділити європейські інтереси. А тим часом наші владні демократи-перевертні продовжують панувати, отримавши з рук «донецьких хазяїн» своє… Духовність наша застигла на рівні будівництва церков і ні слова про духовне наближення до Європи. Але ж приїзд до нас Папи Римського Івана Павла ІІ-го засвідчив, що всі ми щиро любимо Папу. І любов ця була обопільною, це викликало у Папи такі глибокі почуття, що він у Львові навіть згадав і заспівав пісні свого юнацтва.
Нам мило сприймати величні святкування у Римі і Великодних, і Різдвяних свят, і вже традиційно очікуємо папського благословення українською мовою. І якщо це так, то чому ми святкуємо християнські свята не водночас з Папою, не разом з європейськими народами?
Чому ми так тупо і затято тримаємося допотопного, недолугого календаря, запровадженого ще до Різдва Христового царем Юлієм Цезарем, коли знань про світобудову не було ніяких. Але кожен з нас знає, що час – це прогрес.
І саме так думали святий синод і тодішній Папа Римський  Григорій ХІІІ івизнали за доцільне через 1600 років (1582 р.) залишити в минулому календар Юлія Цезаря і перейти на новий, науково-обгрунтований і знаний до тепер у світі як Григоріанський. Прогресивність Григоріанського календаря зрозуміли навіть затяті більшовики і запровадили його в Росії уже в 1918 році.
Є в цьому переході на Григоріанський календар і суто релігійний інтерес,бо, зустрічаючи Новий рік, ми робимо з цього приводу гощення, їмо і п’ємо по повній, незважаючи на те, що у нас піст, який належить заховувати до 7-го січня. Тож ми всі – і православні, і греко-католики – дуже сильно і повально грішимо і в новорічну ніч, і на самий Новий рік. Тому ми перед християнським світом виглядаємо досить недолугими, слабовірними, а як сказати прямо, то дикуватими.
І знову ж питання: чому? Це ж грошей не потребує. Сказали і зробили. І давайте перейдемо на Григоріанський календар, будемо як європейці.
   Я розумію, що догматичний Кирило буде зі своєї Москви слати нам анафему. Але хто для  нас Кирило? Очевидно, що агент Кремля і не більше.
Тепер нам належить, здолавши штучні перепони, поєднати потребу народу і зрілість церковних ієрархів української православної і греко-католицької церков та найближчим часом усунути цю календарну розбіжність між нами і
цивілізованою Європою та дорівнятися до неї спочатку цим кроком.

Степан Воляр.

В нашій країні стався путч. Янукович узурпував повноваження. Це було підтверждено венеціанською комісієй наприкінці 2010року. Тепер у нас немає суду, а міліція і СБУ - карателі народу. У нас немає іншого виходу, як добиватися позачергових виборів президента та парламенту. Кандидат на пост президента №1 - Юлія Тимошенко. Тільки вона наразі має волю поставити банду на місце. Сьогодняшній арешт Тимошенко не залишив вибору.

     Автор карти історик Святослав Семенюк, який вивчає і досліджує тему давньої української історії протягом 30-ти років (останні його книги: "Український путівник по Словаччині", "Український путівник по Польщі").    

Над фільмом працювала група чеських фахівців - істориків та публіцистів.Головними його героями є учасники Другої світової війни - вояки Українськоїповстанської армії, а також багато свідків - українські, чеські, словацькі. Фільмрозкриває широку панораму подій - від перших боїв УПА до рейдів черезСловаччину і Чехію і еміграцію окремих формувань на Захід.

http://news.dt.ua/articles/85041