Громадянський рух «Спільна Справа» розпочинає загальну всеукраїнську мобілізацію громадян для проведення акції протесту на Майдані Незалежності у Києві. 

Початок акції – 8 серпня, понеділок, о 10.00.

Вимоги протесту: негайне припинення політичних переслідувань, звільнення усіх політв’язнів, невідкладне проведення виборів президента і Верховної Ради України.

Про це заявив координатор громадянського руху «Спільна Справа» Олександр Данилюк.

За його словами, «Спільна Справа» прийняла таке рішення у відповідь на арешт лідера опозиційної партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко.

«Ця влада перейшла усі допустимі межі. Окупанти діють за сценарієм повного придушення будь-якого спротиву своєму тоталітарному правлінню. Арешт Тимошенко свідчить про те, що завтра може бути заарештований кожен, хто буде хоч чимось заважати режиму Януковича. Якщо суспільство зараз промовчить, то за кілька тижнів Білорусь буде здаватись українцям демократичним раєм. Треба ставити крапку в правлінні цих узурпаторів. Це головне завдання загальнонаціонального повстання, центр якого буде у Києві на Майдані Незалежності. Якщо вони ще мають мізки та інстинкт самозбереження, то мусять негайно припинити репресії, випустити політв’язнів, оголосити вибори президента і парламенту», – підкреслив О.Данилюк.

Прес-служба громадянського руху «Спільна Справа»

 

15 липня 2011 р. · 11:00 - 13:00

 Інтернет-конференція з Олександром Данилюком на Facebook

Всіх, кому є не байдуже те, що зараз відбувається з нашою країною, запрошуємо на інтернет коференцію з Олександром Данилюком. Хто ще не зареєструвався на Фейсбук, зробити це ніколи не піздно.

http://www.facebook.com/event.php?eid=129846843766718

[ Читати далі ]

Право на сопротивление (право на сопротивление угнетению) право граждан любыми средствами защищать иные принадлежащие им прав и свободы. Относится к естественным правам, то есть не требует подтверждения нормами позитивного права. 

 [ Читати далі ]

 Бюрократія і громадяни є антагоністами. Це аксіома. Не лише в Україні, а в будь-якій країні світу. Цей антагонізм закладений в саму природу цих багатовікових стосунків. Громадяни є замовником, бюрократія – виконавцем. Як зауважив прем’єр Російської Федерації своєму українському колезі на останньому раунді газових перемовин: «Продавец всегда хочет продать подороже, покупатель – купить подешевле». Так і тут. Громадяни і бюрократія знаходяться по різні боки суспільного прилавка.  В сильних демократіях виконавець змушений добросовісно дотримуватись інтересів замовника. В іншому випадку прокуратура, яка виконує функції служби захисту прав політичних споживачів, неминуче притягне порушника до відповідальності. Складніше в країнах, де прокуратура виконує прямо протилежні функції.  Проте навіть в розвинутих демократіях бюрократія є монополістом, нехай і тимчасовим. Ви можете змінити провайдера суспільних послуг на іншого, але зазвичай чекаєте доки закінчиться дія кількарічного контракту.  Інколи, коли провайдер суспільних послуг починає надто грубо порушувати умови суспільного договору, громадяни розривають договір достроково. Після цього у бюрократії залишається два шляхи: визнати суверенне право громадяниу і піти, або, брутально порушуючи права політичних споживачів, ігнорувати їхню імперативну вимогу. Як наслідок другого варіанту, суспільні відносини втрачають ознаки договірних і перетворюються на конфліктні. Замість замовника і виконавця виникають дві команди по перетягуванню каната.  Безумовно, якщо громадяни починає тягнути канат синхронно, жодна бюрократія цьому протидіяти не здатна. На жаль, далеко не всі громадяни долучаються до цього процесу. За рахунок цього бюрократія, як більш організована команда, перемагає. Сьогодні в Україні переважна більшість громадян на своїй шкірі відчуває конфліктну природу стосунків з бюрократією. Вони щиро хочуть, щоб команда бюрократії програла. Але при цьому собі вони відводять роль вболівальників.  Вони з величезною цікавістю стежать за процесом перетягування канату. Активно коментують техніку та зусилля тих небагатьох, хто вгризаючись в багатостраждальну українську землю, хоча б на кілька сантиметрів відсуває тотальний програш.  Є погана новина. В цьому змаганні не вийде бути спостерігачем. Цей програш – не буде програшем тих, хто тягне цей канат. Це буде наш спільний програш.  Особливо тому, що це не перетягування канату. Це - перетягування зашморгу. blogs.korrespondent.net/celebrities/blog/acba/a39162

Лидера общественного движения «Общее дело», одного из соорганизаторов предпринимательского МайданаАлександра Данилюка вполне можно назвать «профессиональным революционером».

Юрист, руководитель всеукраинского центра содействия предпринимательской деятельности, он активно участвовал в акциях протеста еще времен «Украины без Кучмы». Само собой – в 2004-м. Однако, действительно широко известным в узких кругах его имя стало осенью прошлого года – на волне событий «"http://lb.ua/news/2011/01/27/82153_Predprinimateli_gotovyat_noviy_na.html">предпринимательского Майдана». После которых Данилюка

А) стали регулярно вызывать на допросы (что немало способствовало росту его узнаваемости);

Б) «пытались контрактовать» как представители власти, так и оппозиции. Личные его симпатии, разумеется, на стороне последней. Конкретно – Юлии Тимошенко. С которой он бы и рад активнее сотрудничать, да все как-то не очень получается.

Тем более, к лету протестный порыв украинцев постепенно сходит на нет (результаты «Дня гнева» - убедительное тому подтверждение). При том, что недовольство граждан властью все возрастает. Внятного объяснения данному парадоксу Данилюк не дает. Но стоимость и сроки подготовки масштабной общенациональной акции протеста называет четко – два миллиона долларов и три-четыре месяца.

Теоретически, «соцзаказ» на подобного рода деятельность существует – количество протестных элит перманентно увеличивается, в том числе – элит правящих. Однако, практически он еще не полностью сформирован – не достает «последней капли». Может, даже двух или трех.

В личном общении Данилюк не производит впечатление «уличного лидера», тем более – «парня из народа». Напротив – искушенного оппозиционного деятеля, опытного оратора. Человека, который долго ждал своего часа и, вот, почти дождался. Но, что там – за вожделенным поворотом, не знает. Оттого – не торопится. Коротая время – пока есть возможность – собственным бизнесом: «Наш центр содействия предпринимательской деятельности – коммерческая структура, обслуживающая бизнес-ассоциации». «Основной источник доходов - консалтинг и адвокатская деятельность», - уточняет.

Настаивает: в нынешнюю политику – ни ногой. Даже по мажоритарке. Как там у Евгения Евтушенко: «дай Бог не вляпаться во власть». Еще пример – из новейшей украинской политистории. Зовут этот пример Владислав Каськив. Бравый полевой командир, пламенный оранжевый революционер, лидер молодежной «Поры» в 2004-м; к 2011-му он прошел все круги конъюнктуры, превратившись, в итоге, в заштатного осунувшегося чиновника, подобострастно внимающего речам Президента Януковича. Сегодняшний Данилюк весьма напоминает позавчерашнего Каськива. Пройдет ли он тот же путь – зависит исключительного от него самого.

В любом случае, уже сегодня этот общественный деятель новой генерации представляет собой определенный интерес. Ввиду чего Lb.ua и решил познакомиться с ним поближе. ЧИТАТИ ДАЛІ

 

Надзвичайна ситуація у Миколаївській області. Люди готові заблокувати трасу Одеса-Київ, рятуючи свої життя

У Первомайському та Кривоозерському районах Миколаївської області склалася ситуація, подальший неконтрольований розвиток якої загрожує масовим отруєнням людей та зараженням великої території надтоксичними компонентами ракетного пального.

Такі катастрофічні наслідки може спричинити масовий нефаховий демонтаж численних ракетних шахтно-пускових установок, що здійснюється приватними фірмами з метою отримання з них металобрухту та вторинного залізобетону. Шахти були демілітаризовані та залишені військовими на початку 2000-х рр., коли було розформовано ракетну дивізію, що базувалась на цій території з 1960 р.

[ Читати далі ]

 

Выходцы из богатого ископаемыми и доверчивыми избирателями Донбасса берут вверх не только во власти, но и в оппозиции. Самопровозглашённый претендент на лидерство в партии «Батьківщина» Королевская Наталья Юрьевна, 36 лет отроду, начинает свободное политическое плаванье. На дорогом корабле под названием «Вперёд».

Одноимённое общественное движение в привычных для БЮТа красно-чёрно-белых тонах скоро станет партией и вольётся в материнский Блок. А там и до Лидера рукою подать.

[ Читати далі ]