Бувала в різних куточках любимої України, але жодного разу не була на Хортиці. І взяла мене стидоба, як так, бути нащадками козаків і доживши до своїх літ не побувати на славній Хортиці. Так от дала собі слово: як що не побуваю на Хортиці нікуди ні ногою     А що ж, слово дане - треба його виконувати  

Їхали ми самі по собі, то поїхали на автовокзал, а вже звідти добирались до Хортиці, отже проїхались через значну частину Запоріжжя, але фотік весь час був в руках і моргав на різні цікаві моменти 

А тут мені сподобався кіоск, мабуть він залишився з давненьких часів, бо такі я бачила в старих радянських фільмах. Наяву я таких ніколи не бачила 

Ну та ладно, для нашої країни то майже і не диво... Дійшли ми до вказівника, відімкнулись від повсякдення і насолоджувались атмосферою Січі   

 

й товаришами. Тут частина з них розміщалася по тридцятьох восьми куренях, в самій Січі, а частина поза  нею, по власних будинках. Окрім того, що козаки були військовими, їм звичайно потрібно було і тримати військо, кормити його. Отже тут і виникають ремесла і промисли.  Козаки вміли займатися всіляким ремеслами. Особливо їм подобалося виготовляти свічки, зброю, посуд, приладдя та інвентар, меблі, лікарське обладнання, люльки, пляшки, діжки, мотузки, ковальське начиння, кінне спорядження, одяг, взуття, папір, порох, ядра, гармати, човни, весла та сіті, рибальські речі, мисливську амуніцію, будівельні засоби. 

 

 Із середовища багатого козацтва виходила правляча верхівка — старшина, яка зосереджувала у своїх руках адміністративну владу і судову, керувала військом і розпоряджалася фінансами. Вона представляла Запорозьку Січ у зносинах із зовнішнім світом. Усю старшину обирали на військовій козацькій раді, причому у виборах мало право брати участь усе козацтво. Однак, попри це, козацька заможна верхівка в більшості випадків добивалася вигідних для себе ухвал козацької ради.   Щось мені це нагадує   

Будинок розділений на дві частини, в одній частині спочивальня, в іншій частині - ділова кімната. Мені все дуже подобається, особливо щодо глечиків і меблів, мене довго не могли звідти витягнути 

Далі йдемо в будиночок "Операторів комп"ютерного набору"    ой, ми ж не в 21-шому столітті - в будинок писарів   Там теж цікаво. Будиночок розділений на три кімнати. В одній - кімната головного писаря, в другій - кімната бригади писарів, в третій - архів.

Стіл бригадира 

А це Одарка виглядає свого Максима  

Ми правда одяглись ще вдома і тепер тільки позуємо  

Насолодившись атмосферою Січі ми пішли гуляти навколо неї. На жаль музей козацтва закритий на реконструкцію, то гуляли ми просто навколо по природі. Видерлись на височенну слизьку гору, на якій стоїть самий найвищий в Україні флагшток   

Отже починаю з Кам"янця-Подільського. Погулявши по старому місту http://blog.i.ua/user/729788/1708495/ ;  http://blog.i.ua/user/729788/1708560/  мій шлях пролягав до Кам"янець-Подільської фортеці і перед її оглядом, щоб шлунок не заважав мозку пішла його підкормити    І перед фінішною прямою на фортецю я побачила кав"ярню, яку нам радила екскурсовод. Кав"ярня-музей "Кава від поліцмейстера".

Тут вмуровані цеглинки і я могла лише доторкнутись до них, облизнутись    і привезти своєму колекціонеру лише фото   

Тут я їла смачнючі млинці з мняском   і запивала такою ж смачною кавою. Млинці не фоткала, а гарнюньку каву зафотала, щоб було видно і стіл зі старовинними паперами

А це на базарі бабуся продавала підкови   Якось весь час зустрічались старі підкови і різні сувенірні, а тут новісінькі ні разу не одьовані шкарики 

А назавтра ми поїхали по Замкам Закарпаття http://blog.i.ua/user/729788/1710833/   і на шляху до цілі зупинялись придбати сувеніри, подивитись щось цікаве, поїли смачних шашликів, дійсно-дійсно ДУЖЕ смачних, тільки там я їла такі особливі смачнючки   

А це схоже хазяїн цього закладу рекламує меню і запрошує навідатись до нього  

Тут ми не їли, бо ми вже наїлись шашликів, але тут ми зайшли в одну особливу кімнатку  

Ну все, всередину не заглядаємо, хоч там і класно  але ж це не музей і не наша мета   Поїхали далі....    

Споруда зведена за проектом і під керівництвом будапештського архітектора Яноша Бабули-молодшого.

Позаглядала в цікаві закоулочки

А це водостоки поближче, на них зображений мукачивський замок 

Половила гав з місцевим трубочистом і його кицькою 

І в Мукачівській кав"ярні попила каву зі смачнючими тістечками. На вітрині залишилось мало смаколиків, бо вже був кінець робочого дня і народ під"їв тістечка

Звичайно всю атмосферу чарівної зустрічі не передаси, але хоч крапельку емоцій передаю 

І станні мої поїденьки були вже у Львові. Прямо на площі Ринок знаходиться ця, не знаю як правильно сказати )))  може голубцярня   

Очень интересно вспоминать школу. В школу я любила ходить. Училась нормально, без тройбанов, но самое главное никогда ничего не зубрила. Если я чего-то не понимаю, то должна либо понять и докопаться до истины, либо на фиг забить и забыть  , но ни в коем случае не зубрить. Вот не знаю предмет, а меня вызвали, встала и честно сказала, что не выучила, двойка так двойка. 

Был один случай: заставила меня классный руководитель выступать на какой-то праздник, а я ужас как не любила этого в школе. Нас было трое, каждый должен был выучить по куплету из стиха и по очереди их рассказать. Вышли мы, стали на сцене в рядочек, я по середине. Первая рассказала свой куплет, я рассказала половину и всё - вырубило, не помню ни слова . Говорю той, которая следом за мной, рассказывай свой куплет. Она - нет, ты еще свое не дорассказала, начни сначала и до конца договори. Я ей говорю, что я дурочка повторять несколько раз...  , или продолжай или я вообще выйду из середины и уйду со сцены. В общем развернулись мы и благополучно втроем ушли со сцены  

       Уроки дома я учила быстро, чтобы побольше погулять на улице ))). Больше всего любила математику, а подробнее - геометрию. Самыми интересными для меня были - биология (зоология, ботаника), химия и труды. Самыми весёлыми - физ-ра и история. Хоть я и любила алгебру с геометрией, и решала по 2 варианта на контрольной, но учительница сказала мне, что никогда не поставит мне 5. А почему? Потому что я решаю себе не полностью, а потом решаю своему рядом сидящему Ваське другой вариант. Вот когда я стану думать только о себе и не буду отвлекаться на Васькин вариант, тогда у меня будет 5. Естественно без радумий я выбрала Ваську    . Вот еще честно не знаю как у меня по литературам (украинской и русской) были 4 и 5, я ничего не помню как я читала. Но я всё время отвечала на уроках и получала хорошие оценки   

А еще вот: я любила рисовать и у меня не плохо получалось, но вот наш учитель по рисованию был пристрастен к хорошо оформленным девичьим формам, а так как я была не столь выдающаяся, то и оценки у меня были не важные. Хотя мои рисунки, которые я рисовала выдающимся девочкам получали 5 баллов  

Про клички учителей: Физкультурник у нас был - Мочалка, потому что у него волосы были как копна мочалок 

Чертежник, он же учитель рисования - Циркуль, он действительно был длинноногий как циркуль )))

Физичка - Молекула, она была маленькая и кругленькая

Историк - Хамза, был похож на восточного хана ))) А еще, когда мы были в ЛТО, он всё время прикалывался и танцевал под песню "Али-Баба"

А вообще я даже не знаю что мне не нравилось в школе. Мне там нравилось, потому что там было прикольно и весело. На предметах мне было интересно слушать, на переменках было интересно бегать, гулять, общаться. И вообще я не любила каникулы, потому что скучала за половиной класса. То ли дело в школе. Сидишь на уроке, глядь назад, а там хлопцы увлеченно играют в точечки или морской бой. И так увлечены, что вокруг ничего не замечают. А мы со Светкой так и ловим момент где бы пошкодить. Ручку кинули под парту, типа она сама упала, наклонились искать её, а в это время хлопцам шнурки развязали     А когда-то на 1 апреля вообще грандиозную шкоду сделали: У нас была политинформация и мы не пошли на неё, а в это время по-быстрому в раздевалке зашили рукава хлопцам . Пришли на 1 урок, нас распирает, в голову ничего не лезет, мы в предвкушении конца дня. И так проходили целый день, никому не выдавая тайну, даже девченкам, чтоб не проболтались. И только перед последним уроком нескольким рассказали. И тут звонок с последнего урока. Все бегут к раздевалке, хлопцы быстрее всех. Хватают одежду, одевать, а там заблокировано, они в шоке непонимания что случилось, а  мы валяемся со смеху. Даже классная руководительница не выдержала. Да и хлопцы друг с друга ржали. Потом они немножко посердились на нас, но так как мы всегда с хлопцами дружили всё вернулось на круги своя , потому что шутка есть шутка, а особенно если шутка на 1 апреля - это вообще святое. Училась я 8 классов, а потом ушла в техникум. Сначала хотела быть учителем младших классов, но слава Богу меня отговорили. Потом хотела быть модельером, фармацевтом или медиком, но меня не пустили учиться в другой город, о чем я жалею... Хотя, жизнь мудрее нас и она наверное сама нас ставит на нужное место. 

И главное: Ура, что мои дети, несколько лет назад, закончили учиться в школе, потому что их школу я не любила     Всем у кого дети еще ходят в школу, желаю выдержки, терпения и детям успехов.

Фотки с первого класса не нашла, наверное у родителей, но вот фотка с самой старшей группы садика, после лета я пошла в школу. Я слева 

Это фотка после третьего класса, в пионерлагере. Я в первом ряду средняя, скривленная от солнца

А это комсомолка, активистка из 8-го класса 

Ушла я со школы с 8-го класса, и это уже фотка в техникуме, по школьному был бы 10-тый класс

И еще вот, один из самых классных периодов моей жизни. Я была две смены пионервожатой в лагере. Как-будто опять вернулась в школу и бегала с детворой как одногодка