Останні статті
- Я все ще тут ))
31.08.2024, 00:09 - Хлопець з нашого села.
05.05.2023, 09:53 - Нейроляльки.
05.04.2023, 14:13
Свіжі фотографії
Хлопець з нашого села.
- 05.05.23, 09:53
Простий хлопчина з нашого села,
тут народився тут ти жив і мріяв,
але війну зненацька почала
країна з підлим іменем росія.
Напала, як колись фашистський звір,
плекаючи підступні сподівання.
По Україні лихо понеслось
вбиваючи міста, людей, кохання.
І ти пішов на захист рідних нив,
на захист всіх, хто плакав в безнадії,
щоб ворог,котрий убиває мрії
від України швидше відступив.
Ти з побратимами, як леви у бою
тримали землю, волю боронили
і в пекло відправляли ворогів
їх знищуючи з усієї сили.
Та не бува війни без тяжких втрат,
залізо кляте серце розітнуло
і впав додолу зранений солдат...
Андрію, ти Герой як і всі ті,
що полягли за Славу України.
Героям Слава з віку і понині,
а Україна житиме віки!
Сумочки торбинки з різної тканинки.
- 15.04.23, 09:15
- ОЧУМЕЛАЯ ЛАВОЧКА.
Ось захопилася створенням торбинок. Не так легко, як гадалося, але цікаво. Квіткова вже знайшла хазяйку. 
Новий рік на порозі.
- 28.12.22, 23:18
Час завмер у лютому і рухається лише у паралельній реальності по зовсім іншим законам і правилам. А реальному світі він зупинився на відмітці "війна" і знову рушить лише на відмітці "Перемога". Кожен з нас робить свій крок до цієї відмітки, у кожного свій темп і напрямок, а загалом все буде Україна. Вітаю всіх добрих людей з новорічними святами і нехай ваш дім буде теплим, ваші близькі живими і здоровими а ваші думки світлими. Запрошення до краси.
- 22.09.22, 13:52
Це мій телеграм де я збираю свої забавки в нейромережі. Кому подобаються гарні картинки, прошу.
Сьогодні.
- 04.09.22, 19:14
Сьогодні начебто, неділя, а понеділок завтра, зранку.
Птахи у вирій полетіли, а вітер пил несе до ганку.
Погода трохи прохолодна, а кава, зазвичай, гаряча.
Вдягну я окуляри модні, бо є таке, погано бачу.
Зайду у джунглі інтернету, тенета розгрібати звично,
перечитаю, перегляну і визначусь, що все отлічно.
Війна важка, та вої дужі, женуть і жарять тих нівроку.
І все це тягнеться півроку, півроку моє серце тужить.
Та кава є, гаряча й досі, є сенс життя і друзів коло
і є душа, що в Бога просить лиш перемоги...
Дивина.
- 12.07.22, 01:13
Трохи дива трохи ночі, буде так, як сам захочеш.
Трохи чудно, трохи дивно, закарбуйся мить чарівна.
Мило мило, тихо тихо, наче вже немає лиха...
Прошуміло, прогуло і з водою утекло.
Пам'ятаю.
- 11.07.22, 01:01
Немає кращого, ніж пам'ять сколихнути,
торкнутся забутого давно і,
навіть, не згадати, пом'янути,
всех тих, с ким було стрітитись дано.
Идут роки, минають дні, неначе,
дивлюсь у вікна потяга вночі,
іскриться думка, мабуть, щось та значить,
майнула мимо, знов усе мовчить.
Я опаную и думки и пам'ять,
а може, навіть, знову до пера,
а поки що, згадаю тих, що з нами
і те, що забувати не пора.
Нужна реклама!
- 18.11.21, 14:37
Є люди, що допомагають лежачим хворим, роблячи дуже корисну і велику справу. Потрібно розповсюдити інформацію, щоб допомога була більш дієвою. Проблема в тому, що люди, які попали в біду не схильні до зайвого спілкування. Але є волонтери, журналісти, небайдужі блогері і таке інше, що здатні допомогти в рекламі продукціїї, яка полегшує життя хворим і їх близьким.
