Не релігіне
- 03.01.26, 13:21
Почала вишивати її ще у 2024 році. Довга перерва у 2025 році. І останню бісеринку пришила незадовго до півночі 1 січня 2026 року.
Схему побачила у жіночки. яка розпродала свої запаси. Всього за 50 грн. Довго лежала та схема у мене. поки я таки наважилася її вишити. Але коли почала розглядати саму схему і "ключ" кольорів бісеру до неї... була обурена, здивована і трохи розчарована. Виробник цієї схеми певнор ніколи наживо не бачив цю прекрасну церкву, бо ті кольори, що вони заклали, ніяк не збігалися зі справжніми. Довелося підбирати усі кольори наново. (Підбирала не я, а майстриня, у якої я постійно купую бісер.)
Кольори були підібрані, робота була розпочата і тут я зрозуміла, що то було найлегше.
Я маю звичку вишивати бісером не однією білою ниткою, а підбираючи під колір бісеру колір нитки. Тому і робота над Андріївською церквою тривала довгенько. Це було важкувато, бо кольори були розписані не просто 1,2,3 і так далі. Там було розписано яким кольором стіни, яким кольором купола, дерева, сходи... Тобто, було не просто. Але цікавезно
. Не раз перещивала хмаринки, бо бісеринки дивилися в протилежну сторону від основного полотна; десь на стінах не той колір пришила, доводилося розпороти і наново пришити вже той колір; то бісер закінчувався і треба було йти на базар за потрібним кольором. Та коли настала черга неба... Його я вишивала вже в останню чергу.
Я маю звичку вишивати бісером не однією білою ниткою, а підбираючи під колір бісеру колір нитки. Тому і робота над Андріївською церквою тривала довгенько. Це було важкувато, бо кольори були розписані не просто 1,2,3 і так далі. Там було розписано яким кольором стіни, яким кольором купола, дерева, сходи... Тобто, було не просто. Але цікавезно
. Не раз перещивала хмаринки, бо бісеринки дивилися в протилежну сторону від основного полотна; десь на стінах не той колір пришила, доводилося розпороти і наново пришити вже той колір; то бісер закінчувався і треба було йти на базар за потрібним кольором. Та коли настала черга неба... Його я вишивала вже в останню чергу.І ось, 1 січня, о 19:00 вимкнули світло, а мені конче треба було дошити її. Під автономною лампою я дошивала. І незадовго до 23:00. коли мали дати світло, я пришила останню бісеринку. Це був фінал. А отже, я можу розпочати роботу над новою картиною, схему якої я замовляла з картинки, завантаженої з сайту Пінтерест.
Моя улюблена Андріївська церква. Я сприймаю її не як церкву в релігійному сенсі, а як архітектурну пам'ятку. В нагшій країні це єдина церква, яка має такі купола, до яких так хочеться доторкнутися, щоб відчути оксамит. Хоча вони і не оксамитові.
.
10
