Байдужість( мене зрозуміють мами)

     Чи замислювалися ви над тим,  що може ранити людину найбільше: спис, меч, пістоль, необережно сказане слово?
      Згодна, що все вище сказане - зброя. Але найдієвіша із них - байдужість найближчих, найрідніших людей. Коли ти розумієш свою непотрібність тим, за кого ладен, здається,  віддати життя...
   
[ Читати далі ]

Був день пронизливо-осінній

Був день пронизливо-осінній,
Спивала осінь всі мирські гріхи.
В холодну нічку горобину
Зійшлися наші стомлені шляхи.

[ Читати далі ]

Хіба ревуть воли, як ясла повні?



Після прочитання однойменного романа Панаса Мирного та Івана Білика...

Споконвіків в пошані не було безділля,
Приматів праця обернула на людей.
Вози скрипіли, предки їхали за сіллю,
Лилася пісня з дужих і міцних грудей.

[ Читати далі ]

Хмари мого дитинства


                    Доням своїм мрійливим присвячую...

Памятаєш в дитинстві дивились на хмари -
То овечок біленьких гнав милий вівчарик.
І були у хмаринок заняття нехитрі:
Скубти трави-мурави в небесній блакиті.

[ Читати далі ]

З днем народження, донечко!

У далекій, чужій сторононьці
Побажаю тепла своїй донечці!

[ Читати далі ]

Заплаче в сутінках орган

Заплаче в сутінках орган.
Відчувши всередині безлад,
Зітхне, закутавшись в туман,
Душа й від холоду замерзне.

А вранці музика дощу
Справлятиме скупі обжинки.
Я біль свій, сум свій відпущу -
Почну із чистої сторінки.



Читаючи поетів-класиків про вірші

1.  Є вірші-квіти,
Вірші-дуби.
Є іграшки-вірші.
Є рани.
Є повелителі і раби.
І вірші є -
 каторжани.
[ Читати далі ]

Проблеми миші кішку не цікавлять

                                                          

Гора тужилась, тужилась - и родила мышонка.
                                                                      Китайская пословица.

http://blog.i.ua/community/53/1185399/
http://blog.i.ua/community/53/1184146/

Ти можеш ваяяти мерзенні віршата,
Ганьбити людей і на сайті лукавить.

Проблеми мілкого гидкого мишати
Досвідчену кішку ніяк не цікавлять!

           

Де живе дух моїх предків


Зове мене знову мережка-стежина,
Де дух мох предків у отчому домі
На черені гріє і пОперек, й спину,
Й мугика пісні, так до болю знайомі.

[ Читати далі ]

Не буде баба дівкою, а віршомаз поетом




Не буде баба дівкою, а віршомаз поетом

http://blog.i.ua/community/53/1184146/

До якогось віршомаза,
Шо назвав себе Алмазом,
В двері стукає коза:
"Глянь, яка знялась гроза!
Упусти мене до хати -
Маю щось тобі сказати".
[ Читати далі ]