Блог sonce-33

Вид:: короткий; повний

Замітки:

О люде злий, а може, ти не тямив?

О люде злий, а може, ти не тямив,
Не розумів, що Богу вслід плював...
Він витягнув тебе з такої ями –
Ти ж знову до старого повертав.

Тоді кричав ти: „Так Йому і треба!”
Тоді ревів: „Розпни Його, розпни!”
Народе, Він поніс гріхи за тебе,
Пройшов той шлях, який повинен ти..
.
„Звершилося!” – ледь видихнув Месія.
Звершилося... - і запал твій прочах.
Саднило болем в серці у Марії,
І навпіл розчахнулася душа.

О Бог Ісус, Великий, Вічний, Сущий...
Як Він зумів пройти нелегку путь?
Той шлях на гору – жертва невмируща,
Яку і дотепер не всім збагнуть.

Як Він зумів від Бога – Агнцем кротким?
Не лаври, а терновий взять вінець?
І замість трону, вибрати Голгофу,
Де став початком Господа кінець?

Радіє нині і земля, і Небо:
„Воскрес Ісус!” – „Воістину воскрес!”
А чи готові ми іти до Тебе,
Покірно взявши нелегкий свій хрест?

Лариса Журенкова

Коментарі: 8

sonce-33

Пробудження

Насті Нікітіній присвячую

Потомлений місяць під ранок скорився –

Завис в верховітті надгризеним сиром.

І гомін у полі увись покотився

Дзвенячим пташиним нескореним виром.

Вдихаю на повну п’янкого повітря,

Милуюся шалом квітневої млості.

Літаю, мов голуб, купаюся в світлі

Старого, як Всесвіт, величного сонця.

І все це безмежжя в собі уміщаю,

Захоплююсь величчю Божого світла.

Я небо усеньке, мов книгу, читаю,

І хочеться жити! Так хочеться жити!

Лариса Журенкова

Коментарі: 12

sonce-33

Прилетіли дерева

Прилетіли дерева (справжнісінький шок!), 

Тріпотіли патлатим корінням.

А кортеджі  співучих веселих пташок 

Сповіщали про їх воскресіння.

Поправляли дахи, розправляли листки, 

Домовито скидаючи крила.

Випускали на волю медвяні квітки.

І від подиву люди застигли.

Чи те справді було, чи, напевно, мана:

Треба ж, з вирію  вишні вертались...

Розсипала гротески грайлива весна, 

Голосними джмелями всміхалась.

                                      Лариса  Журенкова

Коментарі: 11

sonce-33

Уже на весну повертає...

Уже на весну повертає,

Від себе зиму відпущу.

А провесінь з небес сотає

Тоненькі ниточки дощу.

З дахів все капле, капле, капле...

Куняють вичахлі дроти.

Довбе неквапом сірі кахлі,

Щоб зчистить землю від сльоти.

Перетікає смуток в ніжність -

Розтанула в душі нудьга.

Тендітні пальчики підсніжник

До неба в щасті простяга!

Коментарі: 19

sonce-33

Літній вечір

02.02.17, 22:51
СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

Легесенькі хмарки – овечки

Губились серед сизих трав.

Нам вогкий, теплий літній вечір

На плечі руки ніжно клав.

Дзижчали зорі золотаві

Над банями святих церков.

Блукали коники в отаві

У пошуках земних підков.

Сюрчали щемно, мов музики, -

Кружляла стежка степова…

Ті очі, рідні аж до крику,

Сказали більше, ніж слова…

Коментарі: 44

sonce-33

У яслах, на сіні, родився Христос

У яслах, на сіні, Христос посміхнувсь - І світ збагатився любов'ю. То потім Від нього весь світ відвернувсь, То потім заплатить Він кров'ю. А поки маленьке щасливе Дитя Лежить у сповитку в Марії. Попереду сповнене віри життя, Попереду - плани і мрії. І ті 33, що з народом пробув, Зрівнять, певно, з вічністю можна. Спасіння для людства Месія здобув - Смиренний наш Бог-Переможець. Ішов - як і жив: пеклу нас не вiддав, Ніс викуп й спасіння наш Татко.. Новий Заповiт з людством Бог пiдписав, Щоб мали життя ми в достатку. У яслах, на сіні, наш Бог народивсь, "Маленька й великих колиска". Ісусу сьогодні доземно вклонись. Живий Він... Вже поруч... Так близько...

Лариса Журенкова