Свобода жінки, упокореної в раму

Із портрета я рвусь відчайдушно,
За любов заплатила подушне.
Мене рама впопорює, давить -
Звабне щастя просторами манить.

[ Читати далі ]

Мені призначеному мужчині

До мене йдеш - а вітер в спину.
Тебе уже не  ваблять манівці.
Хода  упевнено- красива,
Усмішка на просвітленім лиці.

Ввібравши в себе міць і силу,
Читаєш зір тремтливі букварі.
Мені призначений мужчино,
Тобі складаю оди на зорі.






«Як назовеш корабеля, так вона і попливе» («Мовні діаманти"-2)

ЗНО  2010

1. Я  познайомився з дівчиною,…… яка не справила на мене особливого враження. Коли ж вона вперше заспівала мені пісню таким красивим тонесеньким голоском, я просто в неї закохався.

 2. Ось тут я сиджу з своїм внутрішнім світом. А десь неподалік від мене працює тату. А у нього вже інший світ, більше розвинений, бачивший багато всього,.. великий. А мій маленький, недоторканий.

 3. Одного разу мене побив старшокласник,. Я розповів все сестрі, вона зустріла того хлопця і дала йому в око. Я був тоді самим счастливим у світі.

[ Читати далі ]

Жар-птиця



Творчим людям присвячую

Вполоненій, впокореній, невільній,

Лиш поза гратами тобі привільно.

Нічого, що тьмяніє злегка пір’я,

Зате воно освічує довкілля.


[ Читати далі ]

Мінливість весняного алфавіту





Сьогодні день із сонечка почавсь -
Воно купалось в чистім піднебессі.
Малий журавлик світу прокричав,
Що на крилятах він доставив весну.

[ Читати далі ]

МОВНІ «ДІАМАНТИ» ЛЮБИХ УЧНІВ - посміхніться!


Дорогі друзі  та гості блогу! Ось уже декілька років поспіль  я перевіряю  твори абітурієнтів  на ЗНО. Пропоную

lol 1 квітня  посміятися lol .

МОВНІ  «ДІАМАНТИ»  ЛЮБИХ  УЧНІВ   (ЗНО 2009)

Тема твору: «Багатством живиться лише тіло. А душу звеселяє споріднена праця»

 1.  Коли становиться страшно – ми співаємо, коли холодно – танцюємо. 2.  Я знаю одного лікаря – скільки життів він врятував, скільки людей поклав на ноги!

[ Читати далі ]


Медовий присмак на губах



Гойдались ввечері прочахлі
Предвіковічні зорі на дротах.
А яблука дощами пахли,
Лишалися медами на губах.

П'янила ніжна матіола
І лоскотала стежечку в саду.
Я потім стежку ту шукала -
Та не знайшла й, напевно, не знайду...

Бо  юність не вернуть ніколи...
Але у  споминах чи, може, в снах
Відчую запах матіоли
І присмак меду на терпких губах...



Приймаю вітання)

У березні 2013 р. вкотре потрапив на виставку педагогічних технологій поетичний альманах "Перші ластівки", 6 випуск (керівник гуртка, упорядник, редактор, коректор і комп'ютерна верстка - ваша покірна слуга). Приймаю вітання))



[ Читати далі ]

Повідай, поле золотаве…



Після прочитання поеми "Гайдамаки" Т. Шевченка



 Повідай, поле золотаве,
Чи  пам'ятаєш на своїм віку
Держави славу величаву,
Реалій давніх істину гірку?

[ Читати далі ]

Нема вже радісного раю...

Де розлились озер пастелі,
На горах і  просторах степових
Розсипались   дзвінкі оселі
Співучих прадідів моїх.

[ Читати далі ]