Компанія Shell почала розробку корабля, який може змінити правила гри в глобальній газовій галузі. Судно під назвою Prelude - це плавучий завод із видобутку, переробки та зрідження природного газу.

Корабель матиме титанічні розміри - понад 500 метрів у довжину та 600 тисяч тонн водомісткості. Це вшестеро перевищує найбільший авіаносець ВМС США.

Як відомо, наразі видобуток вуглеводневої сировини із морського дна є чи не найбільш перспективним напрямком розвитку галузі. Однак існує потужний фактор стримування - "офшорне" родовище газу, розташоване за кількасот кілометрів від берега, потрібно не просто розбурити, а прокласти газопровід до узбережжя. При цьому, якщо в даному регіоні нема споживачів газу, на узбережжі доводиться будувати завод із зрідження газу, забезпечувати доступ до нього танкерів-газовозів і т.д.

Кораблі на кшталт Prelude вирішують цю проблему в комплексі. Величезне судно прибуває до родовища і стає на постійний якір. З нього ведеться буріння. Видобутий газ тут же на борту судна переробляється та охолоджується до рідкого стану, після чого продукт завантажуют на танкери-газовози.

Подібна концепція фактично ставить хрест на російській ідеї побудови гігантських підводних газопроводів, у тому числі "зав"язаних" на морські родовища на кшталт Штокмановського в Баренцевому морі. "Газовий авіаносець" Shell забезпечує значно більшу гнучкість, простоту та ефективність видобутку та транспортування газу - а отже,
і нижчу собівартість.

Судно отримало своє ім'я за назвою газового родовища Prelude (200 км від узбережжя Австралії), яке повністю належить Shell. Його запаси становлять близько 850 мільярдів кубометрів газу. В Shell розраховують, що газовидобувний корабель працюватиме на родовищі протягом 25 років. Після чого він буде переміщений до інших морських родовищ.

Робота над створенням концепції "плавучого газового завода" велася в Shell декілька років. Минулого тижня було прийнято остаточне рішення розпочати проектування та будівництво. Очікується, що корабель буде спущений на воду в 2017 році.

Дивлюся матч Україна - Франція, який проходить у Донецьку, бачу у віп-ложі татарина Ахметова та жида Суркіса і не чую підримки трибун. Донецьких уболівальникив (як і все місцеве населення) давно за гроші Ахметова перетворили у манкуртів, які не розуміють у якій країні вони живуть і які не можуть вивчвавити з себе слово "Україна".

Нещодавно на тому ж донецькому стадіоні збірна України програла грекам 0:1 - багато в чому через байдуже ставлення до рідної збірної з боку зазомбованих бандою Ахметова-Януковича місцевих уболівальних, з їх ворожим ставленням до України. Коли потрібно - вони вміють уболівати за свій "Шахтар".

Скоріше б добудували стадіони у Львові та Києві щоб українці нарешті отримали можливість підтримати рідну збірну.

І ніколи не потрібно проводити матчі збірної України у татарському Донецьку.

Центр еврейских исследований так называемого "Еврейского форума" Украины подготовил обзор проявлений антисемитизма в Украине за апрель-май 2011 года (интересно, когда в Украине начнутся обзоры проявлений антиукраинизма?).

Сотрудники Центра (какого? моссадовского?) зафиксировали несколько случаев вандализма на местах массовых расстрелов евреев в годы войны, еврейских кладбищах, неонацистские и антисемитские граффити на стенах синагог, мемориалах и жилых домов, новые антисемитские издания в Украине (следует заметить, что евреи всегда пишут о неких "местах массовых расстрелов евреев", но никогда не пишут "места массового захоронения евреев" - потому что таких на Украине не найдено - ни в Бабином Яре, ни в Днепропетровске и т.д. так и  не нашли трупов евреев)

Так недавно в Сумах здание еврейского дома, где находится еврейская община, благотворительный центр и воскресная школа было вновь осквернено. До этого здание подвергалось актам вандализма и каждый раз милиция не находила виновных. Это происходило в канун еврейских праздников, ночью. (Я могу поспорить, что евреи сами рисовали там традиционную свастику и надпись "Смерть жидам", кое-где их ловили на этом, а Сумах еще не поймали - пусть местное МВД лучше присмотрится к тем кто вопит об антисемитизме).

По мнению председателя Областной еврейской общины Александра Горона эти провокации не просто проявление антисемитизма и проявление неприязни к евреям – это спланированная акция, направленная на разжигание антиеврейских настроений и постоянный поиск врага в украинском обществе. (Чем бы Горан занимался, если бы не антисемитизм? А так можно денежку выбить из Израиля, видно что председатель при деле)

В Западной Украине, во Львовской области, неизвестные надругались над памятником жертвам Холокоста в поселке Великие Мосты. Памятник был разрисован белой краской и оставлена надпись "Смерть жидам!", а на тыльной стороне памятника нарисовали свастику и на брусчатке тризуб. (Точно все сходится - краска, надпись и свастика). Памятник в поселке, где давно уже нет евреев, был сооружен в 2006 году на деньги граждан Израиля. Здесь в 1941 году были расстреляны 200 евреев местечка, среди которых было много детей. (Возможно это был погром, которые прокатились Западной Украиной в 1941 г. как месть за ужасы жидобольшевизма).

Милицейские чиновники заявили, что виновники пока не найдены (надо им подсказать где искать). Председатель поселкового Совета Великих Мостов Ярослав Ройко заверил, что памятник будет восстановлен в ближайшее время.

Накануне Дня Победы Львовская областная организация ветеранов Украины и Антифашистский комитет Львовщины обратились с заявлением к президенту Украины с просьбой найти виновных и через МИД Украины извиниться перед гражданами Израиля за глумление над памятью жертв фашизма. (А граждане Израиля тут при чем? Интересная оговорка...)

За последнее время были залиты краской и мемориальные знаки в столице Украины. Киевские антисемиты замарали белой краской лицо Шолом-Алейхема и барельеф памятной доски премьер-министра Израиля Голды Меир. (Евреям централизовано белую краску выдают?). Несмотря на обращения активистов еврейских организаций Киева, местные власти очень долго уклонялись от решения, чтобы привести в порядок еврейские памятники Киева. (Правильно, пусть кто красит - тот и приводит в порядок! А то только жалуются! Тряпки в руки загребущие, ведра - и пусть драит "община"! Или из Центра команды не было? Еще одно доказательство что они сами и разрисовали!)

Еще одна юдофобская книга появилась на прилавках киевских книжных магазинов. В книжном супермаркете, в подземном переходе на площади Славы, в ста метрах от Парка Славы и могилы неизвестного солдата, свободно продается книга Дария Светлого "Мировая московско-еврейская проблема и освободительный национализм", изданная в Тернополе, в издательстве "Мандрівець". В предисловии к книге Герой Украины Левко Лукьяненко пишет: "… на фоне обнищания населения, мгновенное превращение группы евреев в миллионеров, захват ими средств массовой информации, непомерное проникновение их в исполнительные органы государственной власти вызывает всеобщее возмущение народа…" (Спасибо за аннотацию, видно дельная книга - обязательно почитаем!)

Автор книги Д. Светлый пишет: "Все больший перекос в сторону юдонацизма, еврейского фашизма и открытого сатанизма состоялся… от Торы к Талмуду, от Талмуда до Кабалы "Зогара", от последней Таньи до сионистских произведений Гесса, Герцля, Гинцберга (Ахад Гаама) и других". (Все правильно, перекос состоялся!) 

Центр еврейских исследований ЕФУ подготовил материалы для Экспертного Совета Межведомственной комиссии по борьбе с проявлениями ксенофобии, расизма и антисемитизма (что это за орган такой?? А с проявлениями антиукраинизма он не борется?).

Пещерным антисемитизмом времен "борьбы с еврейскими буржуазными националистами и безработными космополитами" веет из другого опуса современных коммунистов А.Комнацкого и Г.Ситкарева под названием "Научная теория вашего будущего – социализма", напечатанного издательством "Мединформ". (Это реакция "гоев" на пещерный антиукраинизм и расистские книги типа Талмуд, Шулхан-Арух)

В книге приводятся цитаты из антисемитских изданий 70-80х годов, которые регулярно издавались "Политиздатом" в массовых тиражах с критикой еврейства и сионизма (Да, ЦК КПСС последовательно боролось с талмудистами и сионистами - выпускала много литературы по еврейским аничеловеческим учениям). К сожалению, такие книги в Украине по-прежнему находят благодарных читателей, порождают в головах молодого поколения ростки антисемитизма и ксенофобии. (Нет, товарищи евреи, вы сами своими учениями, антиукраинизмом  и наглостью порождаете ростки).

Центр еврейских исследований Еврейского форума Украины благодарит активистов еврейских организаций за информационные материалы, присланные из городов Украины, и будет продолжать отслеживать любые проявления антисемитизма, расизма и ксенофобии в Украине. (значит будут и дальше свастики малевать на своих синагогах).

Во вторник, 31 мая, французский еврей, глава компании, занимающейся импортом кошерных продуктов, Рафаэль Банон явился в Апелляционный суд Парижа для участия в некой судебной процедуре. Председатель судебной палаты Марсель Фулон потребовал, чтобы Банон снял кипу (традиционный еврейский головной убор), предупредив, что в противном случае ему придется покинуть здание суда, сообщает Rue89.

"Если вы этого не сделаете, я позову охрану", - заявил Фулон, сообщив, что новое правило установлено "коллегиально".

Рафаэль Банон, неоднократно посещавший Дворец правосудия, отмети, что сталкивался с требованием снять кипу лишь однажды. Это было 10 февраля 2010 года, когда он оказался в той же судебной палате, что и теперь: тот же Марсель Фулон жестом предложил ему снять кипу.

"Я сделал это, так как подумал, что существует такое правило", - говорит Банон.

Однако его адвокат Кристиан Шаррьер-Бурназель, бывший предсеатель коллегии адвокатов Парижа, считает, что его клиент совершил ошибку.

"Я запретил одному адвокату выступать в суде в кипе. Также я запретил одной из коллег надевать хиджаб, когда она выступает в суде. Это правильно, так как ни хиджаб, ни кипа не являются частью официального костюма адвоката. Однако согласно Европейской конвенции по правам человека, эти правила не касаются простых граждан",- заявил Шаррьер-Бурназель.

Французский закон запрещает ношение каких-либо знаков принадлежности к той или иной конфессии лишь в государственных школах. Адвокат намерен обратиться с "делом Банона" в Европейский суд по правам человека в Страсбурге.

"Впервые за последние 65 лет французский судья осмелился пригрозить, что позовет охранников для того, чтобы вывести еврея из зала суда", - говорит экс-председатель коллегии адвокатов. Судья Марсель Фулон отказался прокомментировать свои действия.

Росіянин Андрій Окара пише на УНІАН:

Послухав по «Эху Москвы» розмову з міністром освіти, науки, молоді і чогось ще України Дмитром Табачником.

Приємно слухати таку чудову і розумну людину - справжнього патріота Росії та подвижника «російської» (за його власними словами) мови і культури.

Я і сам люблю обговорювати з розумними людьми змістовні питання про освіту: яка логіка побудови середньої і вищої освіти в умовах кризи «модерніті» і постмодерну, чого більше від «болонської» системи - добра чи лиха, про те, чим інститути повинні відрізнятися від університетів, про стратегію підготовки фахівців, здатних не тільки на сприйняття, а й на генерацію інновацій. До речі, я теж вважаю, що система тестів виключно з галочками і без перебігу думки - це шлях до дебілізму і соціальної архаїзації. І радянська система освіти була за багатьма параметрами (зовсім не за всіма!) кращою в світі - саме тому, що розвивала креативні здібності за межами формальної логіки і була заснована на гуманістичних цінностях.

Я сам ще років 10 тому придумав концепцію - в якій формі і в якому обсязі російська літературна мова і російська література повинні викладатися в усіх без винятку школах України. Головний принцип у моїй концепції - це деідеологізація російської літературної мови: російська мова - це одна з розвинених літературних мов, яка дає змогу передавати тонкі відтінки думок і відчуттів, має велику літературну традицію і запитана в комунікації. При цьому, оскільки в ній домінують морфологічний і історичний (а не фонетичний - як в українській) принципи побудови орфографії, було б правильно, щоб усі жителі України вміли грамотно писати російською. До речі, прямий предок російської літературної мови - славено-російська книжкова мова - була створена саме українськими вченими в XVI-XVII століттях і походить з Галичини.

Все. Крапка.

Російська мова - як засіб спілкування, але не як символ братерського єднання і старшобратської вищості, не як знак любові до Росії, не як індикатор величі російської культури, не як квиток до «Русскаго Міра», не як пам`ять про спільне минуле, не як мрія про спільне майбутнє. І ні слова про те, якою мовою писав Гоголь! Просто перетирати це в 1001-й раз ну просто нестерпно!

Тільки ось обговорювати це все з Табачником чомусь не хочу.

Я намагався почути від нього хоч слово, хоч натяк на підтримку української мови і культури.

До речі, в УРСР ще зі сталінських часів саме середня школа і відповідне міністерство були мало не єдиним масовим генератором української культурної ідентичності (не рахуючи національного радіо, театрів і книговидання). Коли б не масова українська школа (в т.ч. і російськомовна) в пік епохи «модерніті», українці, судячи з усього, були б не окремим народом, а субетносом - як нині кубанські чорноморські козаки.

Мабуть, у національної мови і культури повинен бути якийсь символічний хранитель - можливо, це одна з обов`язкових функцій міністра освіти.

Але головний гуманітарний міністр говорив чомусь про інше: про сувору боротьбу - з провінціалізмом (або з провінціалістичною мовою), з неконкурентоспроможністю (провінціаломовних театрів), з націоналістами (які заважають білгородцям здобувати освіту в ХАДІ) і багато про що ще. Загалом, світ повний дивовижних речей, друже Гораціо.

Ну, а насамкінець ефіру (це не ввійшло до стенограми) зачитали повідомлення когось із слухачів - мовляв, вас би, такого пречудового, та до нас в Росію міністром!

І, до речі, це думка! Адже дуже багато жителів Росії вважають, що росіяни (великороси) в РФ принижені, обійдені, непропорційно мало представлені в найвищих органах влади, що російська культура зазнає постійних утисків і принижень, що в телевізорі, уряді й на ринку - засилля неросіян, що бути росіянином (особливо в неслов`янських регіонах) не престижно, а часом і небезпечно.

Хоч би як там було, деякі підстави для таких висновків справді мають місце бути.

А що, може і справді, Дмитра Володимировича - та до Росії?

Адже якщо російську мову і культуру захищає український міністр Табачник, то в такому разі українську повинен захищати російський міністр Андрій Фурсенко. Що-що, а прізвище у нього саме відповідне.

P.S.

Этот текст был написан вчера, а сегодня один мой московский знакомый (не имеющий никаких украинских пристрастий или симпатий), тоже слушавший этот эфир, спросил у меня: "Это что, был отчет украинского министра о проделанной работе? Так такое, кажись, в Кремле надо говорить или на Лубянке, а не на "Эхе".

Я сказал, что министру виднее – на то он и министр, и перевел разговор на другую тему...

партия рецидивистов

Первый заместитель главы партии "Батькивщина" Александр Турчинов считает, что холера может стать для Украины не более экзотической, чем китайская гречка.

"Когда чиновники занимаются обустройством комфортных унитазов. Когда люди уже не способны за полученные честным трудом доходы обеспечивать собственную семью чистой водой и качественными продуктами, когда в водопровод подается вода, которой даже машины мыть опасно, а власть вместо ремонта канализации списывает средства на экстравагантные клозеты для вип-персон - что может быть в результате? Ответ мы находим в Мариуполе - начинается холера", - пишет Турчинов.

"На Донбассе эта власть себя вообще ничем не ограничивает. Так, местные чиновники решили закупить 10 передвижных туалетов на 5 миллионов гривен. В ответ донецкая прокуратура открыла уголовное дело? Нет. От зависти принялась ремонтировать собственные туалеты за 255 367.2. гривен (по информации портала Госзакупок). А в это время, когда чиновники занимаются обустройством комфортных унитазов, канализация в городах области уже не выдерживает", - возмущается политик.

"Когда и далее вместо восстановления провалившихся социально-экономических программ и действенных реформ, в частности, коммунальной сферы, будет реализовываться единственный приоритет Партии регионов - обогащение кучки владельцев VIP-туалетов за счет тотального обнищания населения, холера может стать для Украины не более экзотической, чем китайская гречка", - резюмирует Турчинов.

----------

Лично у меня холера очень хорошо ассоцируется с Партией Регионов и лично с товарищем Януковичем.

Мені здається, все гранично зрозуміло. Янукович на посаді президента продовжує діяти на знищення в Україні всього українського. У цьому він і справді "тому що послідовний". Він - послідовний очільник окупаційної влади. А отже - прибічник її окупаційних символів. Та й чого б йому було не підписувати того, за що раніше проголосував відданий йому парламент? Усе логічно: відданий президентові парламент проголосував - президент підписав.

Хтось насправді сподівався чогось іншого? Мені здається, вони підуть далі і ще багато чого символічного наголосують і напідписують. Наприклад, про повернення свята 7 листопада - ще цього ж року або найпізніше наступного. Бо якщо вже знущатися - то на повну. От вони всі разом і знущаються. За це їхній електорат їх і любить. За це він і пробачить їм будь-яке "покращення життя" і все одно, за будь-яких обставин, за них голосуватиме. Бо вони ж "нагнулі бендєр" - і це найголовніше.

Юрій Андрухович

Ця банди і Голодомор може визначати як свято - як перемогу над ненависними куркулями...

Подивився на одному з форумів безглузду дискусію, в якій комунізм порівнюють з нацизмом.

Якщо комунізм має досіть чітке визначення і можно надати його основні положення, то "нацизм" відноситься до якихось розпливчатих понять, в які кожний вкладає свій зміст і своє розуміння.

Можна зробити висновок, що таке поняття як "нацизм" (разом із фашизмом і антисемитизмом) служить лише для навішування ярликів і не має якогось чіткого визначення, головне, це його негативне забарвлення, скоріше за все це просто політичний матюк, лайка.

Хтось може крім нацизму, фашизму і антисемитизму назвати інші політичні матюки?

Тим, хто довго працює за комп'ютером, потрібно прагнути зводити до мінімуму шкоду для очей. Вчені провели дослідження і з'ясували, який комп'ютерний шрифт найбезпечніший для очей. Експерименти з участю добровольців показали, що найбільш безпечним для зору шрифтом є Verdana. Розмір букв теж має значення: оптимальний варіант - 10-12 пунктів.

Вчені пояснюють це тим, що в Verdana немає засічок (дивно, в Arial також немає засічок). За рахунок цього очі втомлюються менше.  Також лікарі радять не жмуритися перед монітором, так як це приводить до появи зморшок, сухості в очах і зменшення моргання.

Потрібно зазначити, що Verdana - то старовинний український шрифт, який був розроблений  в Україні у ІІІ-ІV ст. н.е. і використовувався для написання язичницьких релігійних текстів. Його назва походить від давньоукраїнських слів "віра" та "дан", тобто "вірою даний". Потім, як відомо, із прийняттям Україною християнської релігії, даний вірою шрифт,  витіснив шрифт "Monotype Corsiva", розроблений болгарами Кирилом та Мефодієм.

Я закликаю українців не відриватися від свого коріння, частіше використовивати даний вірою шрифт, шанувати один одного і не забувати своїх батьків.