В последнее время обострились конфликты в селах на религиозной почве. Ежедневно в новостям мы слышим о том, что в том или ином селе проголосовали за переход в Православную Церковь Украины.
Такие голосования возможны либо на приходском собрании общины храма либо на общем собрании села.
Так как же быть по закону?
Чтобы в этом разобраться предлагаю Вам небольшую статью.
Після проведення в Києві так званого «об'єднавчого собору» та надання патріархом Варфоломієм «томосу», за підтримки, в першу чергу, місцевої влади почався тиск на громади УПЦ з метою змусити їх змінити юрисдикцію.
Для надання вигляду законності таких дій сільські та селищні голови вдаються до такого інституту безпосередньої демократії як Загальні збори громадян за місцем проживання (збори територіальної громади).
Чи дійсно рішення прийняте територіальною громадою може стати підставою для зміни релігійною громадою своєї конфесійної приналежності?
Для пошуку відповіді на це питання пропоную звернутися до законодавства про місцеве самоврядування в Україні.
Конституція України: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр
ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр
Відповідно до ч.2 ст. 19 КУ Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також, Стаття 143. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності;... вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Тобто Конституція передбачає право територіальної громади управляти та розпоряджатися майном, що є у комунальній власності.
Але храми здебільшого не належать територіальним громадам.
Також територіальні громади мають право вирішувати і інші питання місцевого значення, зокрема і шляхом проведення загальних зборів.
Статтею 8 Закону передбачено, що загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення.
2. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.
3. Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.
У 1993 році Верховною Радою було затверджено Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні.
Згідно ст. 3 цього Положення збори є правомочними за наявності на них більше
половини громадян, які проживають на відповідній території і мають право брати участь у зборах.
Тобто коли у селі з населенням 1000 осіб приходять на збори і голосують близько 100 осіб, то такі збори не можуть бути правомочними.
Але саме головне, це те, що ні Конституцією, ні Законом, ні Положенням не передбачено повноважень по зміні конфесійної приналежності окремої релігійної громади.
Підсумовуючи вищевикладене, з положень чинного законодавства виходить, що права керувати релійними громадами органам місцевого самоврядування не надано. А правове регулювання діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні здійснюється за принципом: «Все, що прямо не передбачено законом – заборонено».
Тому вирішувати приналежність релігійної громади територіальна громада та її органи не мають ні морального, ні юридичного права.
Це виключне право релігійної громади та її членів вирішувати як і з ким їм молитися.
Буває.
