Саме однотуровий Порошенко та вся його камарилья  -  свої прем'єри, міністри, прокурори, банкіри, демократична парламентська коаліція (вперше в історії у кількості конституційної більшості) - мали нарешті карт-бланш на реформи, заміну олігархічних правил гри на цивілізовані, як вони кажуть, "за європейськими нормами". Проте всі ці 5 років вони заміняли реальні справи самопіаром у жанрі театралізованих постановок, чим і перетворили політпроцес в Україні на огидну суміш цирку, вульгарного шоу та дешевої драми. А тепер вони скиглять, що на підготовану ними ж арену політичного цирку і за відточеними ними ж до ідеалу правилами прийняття рішень у тісних компаніях у закордонному закуліссі прийшли і посунули їх же досвідченіші шоумени та олігархічні режисери!
           Але не той абсурд, що у появі у 2 турі коміка - цей технічний кандидат для того і взяв участь у виборчій кампанії. Справжній ідіотизм -- у потраплянні в 2 тур пана Рашенка та наявності такої кількості його щирих прихильників. І це після п'яти років успішного головнокомандування парадами на Хрещатику, регулярних траншів МВФ, відсутності розслідувань, безкарності вбивць, корупціонерів та колаборантів, мародерства через Укроборонпром, торгівлі з північно-східним окупантом під гаслом "Геть від Москви", небаченої корупції та здирницьких схем+, успішної імітації в чому тільки можна. Вибір чиновників, чий добробут базується на корупції, всіляких прокурорів, міністрів з мільйонними зряплатами, керівників ботоферм, бізнесменів, яким непогано при будь-якій владі, зрозумілий. Але за що голосував ти,  учетверо збіднілий, очманілий від так званих реформ маленький пересічний українцю?
            Тож схаменіться, ПОПолюби, ваш траур насправді недоречний на тлі вашої найбільшої перемоги, яка тільки можлива в цих умовах.

Що потрібно, щоб обратися президентом в 1 тур? "Допомога" орди війною, наполохане суспільство і трохи брехні.

Кінець 2014, Левко Лук'яненко про Петра Порошенка:

Я підтримував його за двох умов. Перше – він сказав, що коли стане президентом, він продасть свій бізнес. При чому, продасть – не передасть брату, куму, свату чи дружині, а продасть відкритим способом, продемонструвавши народу договір про продаж. Хай би ті гроші лежали в банку й потім знову їх можна було запустити в бізнес. В усякому разі, не було би важелю, який на нього впливає. Для мене це надзвичайно важлива річ. До того ж, я звертався до виборців, щоб вони його підтримали, щоб можна було обрати президента в один тур. Вибори в один тур були критично важливими. Якщо б цього не сталося, тоді б вибори затягнулися – це маса коштів і держава б думала про вибори, а не про війну із Росією. Сам я тривалий час підтримував Анатолія Гриценка. Коли зрозумів, що в нього немає шансів на перемогу, хоч я йому і симпатизую, я вирішив підтримати Порошенка. (ось так і працює ця зомбуюча "попередня соціологія" з титулами прохідних і непрохідних - моя вставка)

Я знаю, що є проблема справедливості в суспільстві, але вона можлива лише за умов законності. А законність можлива в тому випадку, коли розділені влада і бізнес. Коли ж бізнес і влада поєднані – це найбільше лихо, яке може бути в країні. Ми це мали і при Януковичі, і при Кучмі. 23 роки Україну не будували, а руйнували. Тому проблема відокремлення влади від бізнесу – це перша і найважливіша вимога та завдання після перемоги в революції. Зрощення бізнесу і влади веде до того, що бізнес купує суддів і вони виносять рішення, залежно від того, хто більше заплатив. Це – ліквідація третьої влади. Янукович поставив собі на службу судову систему, включаючи Конституційний Суд.

Нині я обурений тим, що президент пообіцяв, але не зробив. Якщо його завод є в Липецьку, в Росії, то виникає питання. З якої ласки йому дозволили вести нормальну економічну діяльність і що за цим стоїть? Адже спочатку діяльність заводу була призупинена, а потім – відновлена. Як це впливає на політику? Якщо президент не захоче виконувати цю обіцянку, хай він готується до нової революції. Він її спонукає.

...почитаємо згодом і твої виправдання з обуреннями.

           Якою саме він бачить Україну за свого можливого президентства? Щодо цього не розповідає... Взагалі рідко дає інтерв'ю...
           Кампанію проводить здебільшого в мережі, у жартівливій формі... Фактично, взагалі не проводить - займається тим, чим займавсь багато років перед цим. На критику, тролінг не відповідає, ба навіть не реагує....
            Статки не приховує... Бізнес не приховує, продати не обіцяв, не збирається...

            Я тут бачу просто вихід шоу Квартал-95 на новий рівень і шалений піар своєї коханої особи, а не намір справді ставати президентом країни. Якщо ж згадати про тінь Коломойського, то цілком можна допускати їхню наперед визначену співпрацю, однією з цілей якої є відкусити добрячий шмат від рейтингу Порошенка.
            Згадується його традиційно напівжартівлива обіцянка, що він, як справжній чоловік, поступиться місцем жінці (здається, в інтерв'ю Гордону, не впевнений). Саме тому одним з цілком досяжних результатів його "виборчої кампанії"- і це головна ціль! - уявляється забезпечення можливості протягання у 2 тур кандидата № 3. Залежно, хто це буде, ухвалюється рішення: чи самоусуватися від подальшої боротьби, чи йти на 2 тур. Мабуть, за законом є така можливість "зіскочити" навіть у випадку кінцевого виграшу. Тобто, новообраний Президент просто заявляє, що відмовляєтся, замість нього президентом стає кандидат № 2 за кількістю голосів.
             Президентом же вимушено стати Зеленському заплановано лише у випадку, коли кандидатом № 2 виявиться Порошенко, що мало імовірно,  і тому всі майже впевнені, що обійдеться без екстріму, а-ля ЗЕ - ПреЗЕдент. Якщо ж останнє все ж трапиться, надія мабуть покладається на відставку за першої ж скрути будь-якого характеру. Або ж справді освоїти це ремесло президента - тут можна тільки гадати... Таким чином, Коломойський планує досягти своєї головної цілі - не допустити 2-ї каденції чинного Президента. В усіх випадках, коли Порошенко виявляється № 2, 3 чи більше, це (тепер це очевидно) досягається.
             Порохотяги вже особливо і не спростовують ЗЕрейтинг, що виріс, здобрений їхнім же гівном, яким вони почали щедро поливати його задовго до початку вибочої кампанії. Цей феномен Зеленського іноді трактують... помстою.

             Та 100 % права ця Оксанка у відчуванні колективного несвідомого! Не забуваймо, що чинний Президент України Петро Порошенко у 2014 р. був обраний на посаду у першому турі із благословенням від 54 % від згаданої "посередності" і "тупої молоді". Отож, звідки приріст ЗЕрейтингу, кому, за що і від кого згадана помста, ми можемо тільки здогадуватися. Ліміт з трьох спроб, мабуть, не буде вичерпано і наполовину. Перша з вищезгаданих цілей ЗЕкампанії, схоже, досягнута.
              Не скажу, що я в захваті від того, що спостерігаю. Не уявляю Квартал без ЗЕ. Але так само не уявляю Україну з таким преЗЕдентом.
              Проте ніц не лишається, як дивитися на теє далі...

традиційно ігнорованої як "п'ятою колоною", так  і  "п'ятим каналом"?

Степан Хмара
16 February at 22:34

" Хто не за Порошенка, той за Путіна"
Під таким центральним гаслом 29 січня відбувся великий збір різношерсної публіки звезеної порошенківською командою. Лунали сахарні промови, вихваляючи вождя в невідомих вже молодому поколінню совєтських традиціях. Недарма режисером видовища був колишній комсомольський номенклатурник, а нині головний політтехнолог "тріумфальних" перемог Порошенка, І. Гринів.
Малоросійська інтелігенція отримала інструкції для дії, аби забезпечувати перемогу єдиноправильному рятівникові України. Одночасно, теж таки в столиці, відбувся шабаш "пятої колони" Кремля під проводом намісника Путіна в Україні, друга Порошенка, недавнього його однопартійця Медведчука. Там Медведчук якраз озвучив відомий план кремля поетапної ліквідації Української держави через московську автономізацію Донбасу (викладену в мінських домовленостях: з особливим правом вето на важливі напрямки загальноукраїнської політики, і в той же час повністю непідвладну Києву).
У цієї зграї особливі плани на вибори до Верховної Ради восени. Небезпека появи Медведчука і його кліки в парламенті є, бо з вини злочинної бездіяльності Порошенка і підпорядкованих йому ГПУ і СБУ промосковська "п'ята колона" діє щораз більш нахабно і відкрито. Той же Медведчук давно вже повинен би відпочивати у в'язниці за свою антидержавну діяльність, тоді і його помічники, які не розбіглися, принаймні притихли б. Але Порошенко створив Медведчуку статус найбільшого сприяння. Медведчук мав би бути взятим під варту відразу після нахабного виступу на цьому зборищі. А що ж ми бачимо?
Через кілька днів після зборів, Ю. Луценко розіграв комедію про відкриття якогось там провадження. Звичайно Порошенко не дозволить притягнути Медведчука до відповідальності за антидержавну діяльність. Очевидно, що домовленість про гарантії для Медведчука, і ще багато про що є у Порошенка з Путіним. Недарма Порошенко для Кремля є найбільш бажаний в президентському кріслі на наступний термін. Москва зробила висновки з своїх помилок, коли підтримувала Януковича відкрито. Тепер вони діють хитро. Наприклад, організовують прес-конференцію Януковича, де найбільше намагаються покритикувати Порошенка.
Задум московських політтехнологів прозорий: якщо Янукович лає Порошенка, то наївні хохли подумають і вирішать, що треба зробити навпаки, тобто підтримати Порошенка (що і робить малоросійська інтелігенція, не кажучи вже про порохоботів).
Дуже правильні гасла про європейську інтеграцію, шлях України до членства в НАТО і ЄС, які записали навіть в конституції.
А що ж робиться насправді?

Повний текст

" Нам вдалося за цей час створити одну з найуспішніших економік Європи!" Порошенко П. О.

          Перш, ніж розпочати, є два моменти, які варто прояснити. По-перше, педанти люблять сперечатися над назвою мови. Істотно, що ірландці називають свою мову ірландською, тоді як більшість іноземців називають її гельською або ірландською гельською мовою. Деякі ірландці не люблять назви гельська мова, але це неправильно, це просто позначає таких людей як невігласів. По-друге, ірландське слово для назви своєї мови Gaeilge абсолютно відрізняється від слова, яким ірландці називають свій народ ireannach. Це цікава відмінність від англійської, оскільки в ірландській мові назва мови відокремлена від назви національності, таким чином, щоб бути ірландцем людині не обов’язково говорити ірландською.
           В теорії, ірландська мова є державною мовою Республіки Ірландії, і люди мають право послуговуватися ірландською при зверненні до державних органів. Законодавство приймається двома мовами, якщо ірландська версія Конституції суперечить її англомовній версії, то ірландська версія має переважну силу. Ірландська мова є обов'язковим предметом для всіх студентів, котрі народилися в Ірландії, і Ви повинні скласти іспит з ірландської для того, щоб вступити до коледжу. У школах ставиться основний акцент на вивченні трьох предметів: ірландської мови, англійської мови та математики. Уряд популяризує ірландську мову багатьма способами, до прикладу, через ірландські радіо- та телеканал, тематично присвячені ірландській мові.
            Проте на практиці панує англійська. Кожен, хто народився в Ірландії, вільно володіє англійською мовою. Англійська це мова телебачення, радіо, газет, бізнесу та торгівлі. Практично весь ринок праці послуговується англійською. Політики іноді роблять символічні жести, такі як виголошення початку промови ірландською, проте швидко переходять на англійську, тому що, як багато вважає, політиків ірландською не зрозуміють. Якщо ви не живете в одному із гелтахтів, то говорити на людях по-ірландському вважається чомусь жлобством і вас попросять перейти на англійську. Говорити ірландською в більшості випадків сприймається як ознака бунтарства або принциповості, адже чого ти спілкуєшся ірландською, чого б просто не говорити англійською? Практично по всій країні єдине місце, що відведено ірландській мові - в шкільних класах на уроках ірландської.
             Але як так сталося? Як і в багатьох аспектах ірландського суспільства, можна звинувачувати англійців. Більшу частину ірландської історії Ірландією правили англійці, але ірландська мова почала поступатися місцем англійській після 1600 року, коли останній з гельських правителів зазнав поразки. Хоча в той час ірландська мова ніколи не заборонялася і безпосередньо не переслідувалася, все ж сприяння завжди надавалося англійській. Англійська мова була офіційною мовою державних установ і торгівлі, і ніхто ніколи не підтримував ірландську мову та культуру. Ірландська мова поступово була витіснена англійською, особливо на сході та в столиці Дубліні, тоді як ірландська залишалась відносно поширеною лише на заході. До 1800 року Ірландія за числом носіїв мов стала розділена приблизно порівну.
            Далі відбулися дві великі події, що фактично знищили ірландську мову. Перша – Великий Голодомор (1845-50 р.р.), який найбільше вразив Ірландію на заході. В країні з населенням 8 мільйонів загинуло приблизно 1 мільйон люду, а ще мільйон емігрували. З того часу еміграція стала інтегральною частиною ірландського суспільства, оскільки величезне число ірландців щороку виїжджали з країни, в основному до англомовних країн, таких як Британія та США. Це означало, що більшість ірландців мали говорити по-англійському через високу ймовірність ситуації, коли вони будуть змушені полишити свої домівки і переїхати до інших країн. Ірландська мова для ірландців виявлялась непотрібною в США, бо необхідністю була англійська. Англійська мова була мовою майбутнього та економічних можливостей, ірландська мова – мова минулого і мова бідного острову, який нічим не міг підтримати ірландців.
            [ Читати далі ]