










У селі Соболівка, що на Черкащині, дідусь віддав 50 тисяч гривень на гранітний пам'ятник Кобзарю. Третину суми чоловік назбирав із пенсії.
89-річний Йосип Маслюк сам вибирав місце для встановлення пам'ятника.
"Кобзар мене формував як патріота. Я не довго збирав. У мене залишок був від проданої хати в Черкасах, ще трішки додав", – розповів Йосип Маслюк.
Встановлений пам'ятник Тарасу Шевченку – єдиний у селі Соболівка. Доглядають за монументом парафіяни місцевої церкви. Навесні вже запланували озеленити місцину.
Трагічні події на сході України, які розпочалися три роки тому, багатьма спочатку осмислювались як страшний сон. Просто нічний кошмар, дії в якому відбуваються настільки швидко, що ти не встигаєш їх усвідомлювати. Тоді навряд хтось розумів, що таке війна, яка вона насправді і що на нас чекає далі.
У квітні 2014 року уся влада була "тимчасовою". Виконуючим обов’язки Президента і головою Верховної Ради був Олександр Турчинов. Арсеній Яценюк – головою Уряду. Андрій Парубій – головою РНБО. А міністром оборони був Михайло Коваль. Нафта коштувала 107 доларів за барель. На Росію були накладені відносно слабкі санкції після кримських подій.
Силові підрозділи і ситуація в регіонах погано контролювалися Києвом. Уся країна відходила від шоку після анексії Криму. І в цей час Росія почала операцію по захопленню Донбасу.
6 квітня у Донецьку, Луганську та Харкові відбулися масові акції. Формально вони мали на меті звільнення співробітників "Беркуту", заарештованих за злочини на Майдані. Але мітинги швидко переросли у щось значно більше. Уже до вечора були захоплені будівлі Луганського управління служби безпеки, а також Донецької та Харківської обласних державних адміністрацій.
7 квітня у Донецьку нікому невідомий бородань з божевільними очима оголосить акт незалежності "ДНР". Акт мав "набути сили" після референдуму не пізніше 11 травня. Сепаратисти сподівались на включення "ДНР" до складу Росії і звернулись до Путіна з проханням ввести "миротворчі" війська.
Читайте також: Про війну. Без Табу. Частина перша: Кати
Варто зазначити, що багато жителів Донецьку та Луганську у ці дні фіксували велику кількість "гастролерів" – людей з Росії, що не знали місцевості і не розуміли особливостей регіону. Подібне було на проросійських мітингах і раніше.
Так, у березні росіяни спалили прапор ФК"Шахтар" у Донецьку.
У той самий час на мітингу у Харкові вперше засвітився російський найманець "Моторола". Варто звернути увагу на те, що за його спиною робить міліція – ні-чо-го.
Такого було багато. Автобуси з Росії заїзджали колонами, питання "як проїхати до центру" звучали в Донецьку та Луганську усе частіше. Росіяни швидко повісили свої триколори в Луганську та Донецьку.
Тут як тут буде російська преса, яка заздалегідь знала, що саме відбудеться. Згодом ці журналісти будуть висвітлювати війну. Висвітлювати з боку сепаратистів. А росіяни, які приїхали на Донбас, дуже швидко почнуть зізнаватись звідки вони з’явились.
Читайте також: Про Війну. Без Табу. Частина друга: Окуповані
9 квітня Арсен Аваков скаже, що з сепаратистами в Луганську питання буде вирішене за 48 годин. 11 квітня Ринат Ахметов закличе до мирного вирішення конфлікту і переговорів. Натомість уже 12 квітня у Слов’янську невідомі озброєні люди захоплять міськвідділ міліції. За допомогою машини вони зірвуть решітки на вікнах та заволодіють зброєю всередині. Відчутного спротиву їм ніхто не чинитиме.
У той же день на околицях Слов’янську з’явиляться озброєні люди, що контролюватимуть рух транспорту, в’їзд та виїзд з міста.
Мер Слов’янську Неля Штепа вступить у переговори з загарбниками і заявить, що це "звичайні донбаські хлопці". Вона швидко одумається, коли СБУ відкриє на неї карну справу. Але буде уже пізно.
До вечора озброєні люди захоплять прокуратуру, районну адміністрацію та будівлю СБУ і вивісять над ними російські прапори. Частина працівників потрапить у полон.
13 квітня РНБО прийме рішення про початок АТО на сході України з залученням Збройних Сил. Російські ЗМІ одразу заявили, що в Україні почалась громадянська війна, винні в якій "націоналісти" та США. Хоча в той же день з’явився запис, де озброєні люди в Краматорську говорять з характерним російським акцентом, і фраза “за порєбрік” одразу стане крилатою.
В цей день офіційно почнеться гібридна війна, яка забере життя понад десяти тисяч військових та цивільних, зруйнує регіон та, на деякий час, поставить під питання існування нашої держави.
Щодо учасників тих подій, то загравання з терористами дорого обійдуться Ринату Ахметову. Його статки впадуть у вісім разів – з майже 16 мільярдів до 2. Його впевненість, що він може контролювати обстановку в регіоні, коштуватиме йому майна та підприємств. Він стане непублічним і втратить значну частину впливу.
Неля Штепа втратить посаду та буде ув’язнена. По сьогоднішній день вона перебуває за ґратами.
Читайте також: Про Війну. Без Табу. Частина третя: Система
Донбас не увійде до складу Росії і не побачить російських пенсій та зарплат. Туди прийдуть лише російські ціни, зброя і війська. Будуть зруйновані будинки і долі. Тисячі людей будуть катовані, ув’язнені або страчені так званими "ополченцями". Тисячі з яких будуть знищені протягом року.
Європа іще довго буде вагатися перед тим, як ввести санкції.
Український народ переживе трикратне падіння курсу гривні, обвал економіки і війну. З народу вийдуть добровольчий та волонтерський рухи і звільнять Слов’янськ, Краматорськ, Лисичанськ та багато інших міст. Війна затягнеться на роки. Але український народ буде і далі підтримувати свою армію. Бо, як казав Наполеон, народ, який не хоче годувати свою армію, буде змушений годувати чужу.
Читайте також: Про Війну. Без Табу. Частина четверта: "Русская весна"
Например. У меня есть знакомый в Фейсбуке, который мнит себя большим патриотом. Весь его патриотизм ограничен тем, что он постоянно комментирует посты НТВ и каких-то еще российских каналов. Пишет "Русня долго не продержится", "Слава Украине". Его банят, он гордо об этом объявляет на странице своей сестры: "Ребята, меня забанили на 30 дней!".
Самое смешное то, что сам парень работает на российскую фирму. Понятно, что фирма локализованная, но от этого ведь не убежишь. И неясно, неужели он не понимает, насколько позорно себя ведет. Это ведь тот самый случай, когда, как известно, "или крест, или трусы". Но раз он живет с этим, значит ему ничего не мешает ругать "русню" и получать от нее же деньги.
Или, собирательный образ популярного украинского блогера. У него где-то 5-15 тысяч подписчиков в Фейсбуке, и он просто жонглер зрады. Каждый день у него все плохо: трубы текут, в подъезде грязно, воруют, Сергей Лещенко тупой и жена у него дура, Садовый мусор не вывозит, и всех надо к стенке ставить. У него всегда простые ответы на сложнейшие вопросы. "Взять все, и поделить". И, конечно, каждый день – все плохо на фронте. В довесок обязательно "к границе 100-500 танков подогнали, инфа 100%". Правда, эти же блогеры проморгали вход российских танков в Новоазовск в 2014. Но не всегда же угадывать, правда?
Читайте также: Чтобы россияне меньше здесь шастали, – политолог о визовом режиме с Россией
Такие блогеры обязательно будут постить каждый день фотографии погибших бойцов, и читать километры нотаций тем, кто, по их мнению, скорбит неправильно. Потому что они – единственные, кто "православно" скорбит.
Для полноты картины этот блогер и сам может быть в прошлом служивым. Тогда уровень морализма взлетает до небес, даже если служил в продскладе. Гневным постам не будет предела. Его не устраивает все: работающие кафе, люди, не одетые в военную форму, улыбки на лицах, веселье. Это все должно быть запрещено, по его мнению. Но только по мнению. За пределами Фейсбука у подобных персонажей с повседневной жизнью все очень неплохо. Вы думаете они отказывают себе в бытовых удовольствиях? Отнюдь.
В перерывах между зрадой они вполне вольготно выкладывают фотографии с бокалом пива из Праги. Они ездят туда на проценты от "переведите деньги на карточку".
Третий вид "патриота": который каждый день предрекает Путину смерть, расстрел, шарф и табакерку одновременно. Этому они научились у Славы Рабиновича. Соединяй "Путин" и "умрет" в одном предложении – и вот, тебя уже цитируют.
Как вы понимаете, все три вышеперечисленных патриотизма – не патриотизмы вообще, а так, выгодная позиция, которая приносит моральное удовлетворение, деньги и известность.
И четвертый вид "патриотов": которые разоблачающих постов не пишут, но много выступают, и в спорных вопросах всегда на стороне некой "правильной позиции". Они всегда точно знают, кому можно сопереживать, а кому нельзя. Можно ли пускать Самойлову в Украину, или нельзя. В какие дни одевать вышиванку, а в какие - нет.
И главная отличительная черта всех видов "патриотов" – страшная ненависть ко всему, что связано с Россией. Это, как им кажется, делает их совсем уж дистиллированными. А раз так, то еще пуще они ненавидят коммунизм и коммунистов.
Здесь лирическое отступлениеЕсли вы помните, в советских фильмах, особенно годов 50-х, была такая сцена, которая кочевала из одной картины в другую. Стоит, к примеру, Ленин, что-то вещает про светлое будущее. И каждое его слово ловят тысячи счастливых рабочих. И вот в паузу врывается какой-то гаденыш с противным голосом и кричит премерзко "Не слушайте его! Ильич немцам продался". И тут его вся толпа в едином порыве поднимает на смех. И смех, что важно, очень дружный, громовой, раскатистый, задорный. Эти люди точно знают, где правда. Они точно могут отличить честного человека от провокатора. И всем хочется быть с ними, с коммунистами, а не с писклявыми врагами. Понимаете, к чему я клоню?
Когда "патриоты" гордо пишут "смерть русне", вспомните, что у них, очень вероятно, есть русские родственники. И далеко не все из них кричат "Смерть Украине". При этом, многие "патриоты" написав "Надо давить кацапов", спокойно потом с этими родственникам общаются. Их ненависть – фальшивая, как и все остальное. А ненависть – хорошее чувство. Его нельзя подделать в жизни, только на клавиатуре.
Если "патриоты" каждый день читают всем мораль о том, как правильно ненавидеть врага, как все остальные неправильно живут и "не так" сопереживают погибшим, то запомните: они намного ближе к тем самым киношным коммунистам, которые точно знают, "как правильно", кто лидер, где надо хором петь и смеяться.
Когда "патриоты" кричат, что отличной от их позиции быть не может, а все, кто не согласен – предатели, то сами ответьте на вопрос, кого это вам напоминает. Коммунистов, да. Сталинского разлива.
Если "патриоты" каждый день рассказывают о том, что нужно вести себя скромно, в едином порыве объединиться вокруг флага и не спорить с генеральной линией, потому что война… То чем они отличаются от путинистов?
В конце рабочего дня фальшивые "патриоты", разгорячив людей, идут в хороший бар, заказывают пинья коладу, и пропивают за вечер гонорар от какого-нибудь издания из Новосибирска за комментарий о том, что "украинцы не сдадутся".
Не надо никого учить "общественной морали". Люди достаточно моральны и без лживых нравоучений. И когда шли на фронт, и становились волонтерами. И даже когда выходили в центр Москвы на марш за мир с Украиной вслед за покойным Немцовым.
Кто громче всех нарекает себя патриотом, обычно оказывается банальным "пропагандистом зрады".
Читайте также: Политолог сделал скандальное заявление об украинцах в России
Художник Георгій Ключник у карикатурі зобразив власне бачення провокативної поведінки на засіданні Ради безпеки ООН російського постпреда Володимира Сафронкова.
Сафронкова, який "відзначився" грубим порушенням дипломатичного етикету, Ключник зобразив у військовій формі.
"Подивися на мене, очі-то не відводь, що ти очі відводиш?", – сказав Сафронков до колеги з Великобританії Меттью Райкрофта під час обговорення ситуації в Сирії.
http://24tv.ua/skandalniy_vistup_rosiyanina_na_radbezi_oon_zobrazili_u_vluchniy_karikaturi_n805799
Никто не смеет оскорблять Россию!- заявил представитель РФ Владимир Сафронков на заседании Совбеза ООН - Никто, пока для этого здесь есть я!
Український інститут національної пам’яті після громадського обговорення підготував законопроект, в якому пропонує впорядкувати календар свят і пам’ятних днів в Україні, йдеться в повідомленні на сайті інституту.
У документі виділено чотири категорії: державні свята, традиційні свята, міжнародні дні, скорботні дні.
До міжнародних днів внесене, серед інших, 8 березня – День боротьби за права жінок (день пропонують зробити святковим, але не вихідним) і 1 травня – День праці (згідно з законопроектом, буде вихідним).
«Оскільки українці не підтримали намір запровадити Шевченківський день (9 березня) і День сім’ї (друга п’ятниця вересня) як вихідні святкові, то цю пропозицію знято з календаря», – заявляють в інституті.
9 травня, День перемоги, пропонується залишити святковим, але не вихідним. Натомість вихідним пропонується зробити День пам’яті та примирення 8 травня.
Водночас до проекту внесене як традиційне свято – День Святої Трійці. Другий день після Великодня і Трійці (понеділок) залишається вихідним.
Також вноситься як традиційне свято – Різдво Христове за григоріанським календарем, що відзначається 25 грудня (не буде вихідним днем).
Неробочий святковий день пропонують не переносити на понеділок, якщо він припадає на вихідний (окрім Різдва за юліанським календарем, 7 січня).
День Державного Прапора України відзначатиметься 4 вересня (саме цього дня підняли синьо-жовтий прапор над будівлею Верховної Ради України у 1991 році), додали в інституті.
Законопроект також пропонує День пам’яті жертв політичних репресій перенести з третьої неділі травня на першу неділю листопада на вшанування жертв розстрілу 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох, коли за вироками позасудових органів загинули понад 100 діячів української культури, науки, військових, священнослужителів – в’язнів Соловецького табору особливого призначення.
Інститут підготував нову редакцію проекту закону України, відповідний пакет документів і має намір передати його на розгляд парламенту.
У лютому інститут запросив до обговорення нового календаря свят, заявляючи, що чинний містить як українські свята, «так і залишки радянської пропагандистської традиції».
https://www.radiosvoboda.org/a/news/28427596.html
БГ: Справді дивне цей календар є вариво, як мед з часником. Про 1-ше і 9-те травня і 8-ме березня взагалі не варто згадувати, як, до речі, про Голокост щось дивне. Також державний Герб України, якого ще не затверджено у формі Великого Герба, як можна відзначати? Викиньте все, що можна не згадувати - тоді лишиться сутність.Все одно люди святкують те і тоді, коли цього захочуть, а змусити вже абсурдно.
А релігійні свята перевести на Григоріанський календар вихідні треба, але коли то буде?..
Новообрані члени Кабінету міністрів, який очолив Володимир Гройсман, у сесійній залі Верховної Ради, 14 квітня 2016 року
Одним із своїх основних досягнень в уряді називають зростання ВВП у 2016 році на 2,2% як свідчення економічного розвитку країни. Частина експертів опитаних Радіо Свобода кажуть, що передумови для такого економічного зростання були закладені попереднім урядом. Інші запевняють, що певне покращення ситуації обумовлене природніми економічними коливаннями, вони зауважують, що кризу та підйом прогнозували заздалегідь. Утім, більшість експертів сходяться на тому, що уряду Гройсмана слід віддати належне за стабільність економіки країни протягом року.
Детальніше про досягнення та провали в цифрах.
Досягнення
1. Підвищення рівня мінімальної заробітної плати до 3200 гривень, тобто вдвічі з 1 січня 2017 року. 3,5 мільйони працівників отримали підвищення зарплати через подвоєння «мінімалки», за даними звіту Кабінету міністрів. Підвищили зарплату лікарям і вчителям.
За даними моніторингу Мінсоцполітики, середня заробітна плата станом на 1 січня 2017 року становить:
– працівників освіти – 5 126 гривень (збільшення на 56,8 відсотка, або 1 857 гривень, порівняно з 1 січня 2016-го)
– працівників охорони здоров’я – 4 479 гривень (збільшення на 56,9 відсотка, або 1 626 гривень, порівняно з 1 січня 2016-го).
«Як не дивно, це виявилося позитивним кроком. В першу чергу для бюджету і для низькооплачуваних співробітників. Для бізнесу це не найкраща новина з одного боку, з іншого боку – бізнес і без цього вже був вимушений піднімати зарплати, тому великого негативу не відчув» – зазначає економіст, керуючий партнер компанії «Capital times» Ерік Найман.
2. Перехід до публічних закупівель через електронну систему ProZorro. З 1 серпня запроваджено електронну систему ProZorro у всіх державних закупівлях.
«Від моменту запровадження електронної системи закупівель та станом на 1 січня 2017 року економія бюджетних коштів складала близько 8,3 мільярда гривень, що становить 10,2 відсотка загальної суми закупівель», – йдеться у звіті Кабміну за 2016 рік.
Станом на лютий 2017 року, за даними Мінекономрозвитку, економія склала 17,72 мільярда гривень бюджетних коштів. Цей факт допоміг команді ProZorro вдруге отримати нагороду на щорічній гала-церемонії «C4F Davos Awards 2017» у Женеві для фахівців у сфері комунікацій.
3. Впровадження реформи з децентралізації, внаслідок якої за 2016 рік на 41,6% зросли власні доходи місцевих бюджетів.
Протягом 2016 року було утворено 207 об’єднаних територіальних громад на добровільних засадах. Таким чином загальна кількість громад, з моменту ухвалення закону, дорівнює 366. Це 17% від загальної кількості місцевих рад базового рівня.
Для розбудови інфраструктури об’єднаних територіальних громад 2016 року з державного бюджету місцевим бюджетам було надано відповідну субвенцію у розмірі 1 мільярд гривень, за рахунок якої громади реалізували 1 383 інфраструктурні проекти.
4. Енергетика. В квітні 2016 року уряд ухвалив рішення щодо єдиної ціни на газ для населення та промисловості.
Встановити вартість вирішили єдину для всіх і відразу відповідно до ринкової вартості. Володимир Гройсман зазначив, що це буде останнє підвищення в межах угоди із Міжнародним валютним фондом. Уряд затвердив ціну для всіх на рівні 6879 гривень за тисячу кубометрів газу.
«Переконаний у тому, що ми у цьому питанні поставимо крапку, і це буде остання зміна ціни на газ у житті нашої держави. Вірю в те, що ми приймаємо державницьке рішення, здатні забезпечити підтримку тих, хто її потребує. Переконаний, що ми поставимо крапку в корупційних схемах ринку газу, і ми будемо все робити далі для того, щоб ситуація в країні змінилась в кращий бік», – заявив тоді прем’єр Володимир Гройсман.
Володимир Гройсман
Як прозвітував Кабмін за 2016 рік, у результаті «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» вперше за останні шість років не отримувала бюджетного фінансування та вперше за п’ять останніх років отримала чистий прибуток у сумі більше ніж 21 мільярд гривень.
Експерти називають це позитивним кроком, як і започатковану реформу з реструктуризації публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».
Ще одним позитивом називають те, що більше ніж рік Україна не закуповує газ в Росії.
Крім того, серед перемог уряду цього року експерти додають ще впровадження системи електронного декларування, започаткування реформ в системі охорони здоров’я (закупівля ліків через міжнародні організації, запуск програми «Доступні ліки», зміни в податковому законодавстві (щодо електронного реєстру відшкодування ПДВ, ліквідації податкової міліції), відкриття нових напрямків міжнародного авіасполучення.
Провали
1. Приватизація об’єктів державної власності. В 2016 році бюджет країни отримав від приватизації лише 188,9 мільйона гривень замість запланованих 17,1 мільярда гривень.
Приватизація Одеського припортового заводу у 2016 році зривалась кілька разів на тлі гучних скандалів та маніпуляцій.
Заступник голови Фонду держмайна Андрій Гайдуцький пояснює неспроможність реалізувати план, зокрема, перепонами з боку уряду.
«З 396 державних підприємств 105 знаходяться у переліках, приватизація яких заборонена окремими законами. З 291 державного підприємства 142 знаходяться в управлінні інших відомств, переважно міністерств. Зволікання з передаванням постійно відкладає їх підготовку до приватизації. Замість того, щоб активно передавати фонду державні підприємства для їх підготовки до продажу, відомства просять уряд вилучити їх з приватизаційного переліку. У 2016 році більше від половини з майже 60 підприємств були вилучені з переліку саме з цієї причини, тому фонд не має права готувати їх до приватизації», – зазначає доктор економічних наук, заступник голови Фонду держмайна Андрій Гайдуцький.
2. Понад 90% колишніх міліціонерів зберегли свої посади після проведення переатестації. Звільнено було лише трохи більше ніж 5 тисяч осіб. Й при цьому багатьом вдалося поновитися на посаді через суд.
«Вихлоп» від цієї діяльності був мінімальним і це все показало, що це був неефективний інструмент. Як тільки побачили, коли в кількох районах почалась переатестація, яка велика кількість людей не атестовується, включилися механізми, щоб провести своїх людей та їх атестувати. Стара система в апараті міністерства не допустила радикальних змін. В атестаційних комісіях була переважно громадськість, яка витратила величезну кількість часу на це, а результат не виправдав очікувань. Це звичайно не результат для такої кількості часу і ресурсів», – експерт із «Центру політико-правових реформ», головний експерт групи реформ правоохоронних органів «Реанімаційного пакету реформ» Олександр Банчук.
3. За рік зросли тарифи на всі комунальні послуги: холодна вода майже на 35%, електроенергія – в межах 60-70%, газ – практично вдвічі, а найвідчутніше та найболючіше для українців підвищення тарифів на гарячу воду та опалення – більше ніж вдвічі.
«Підвищення цін, що відбулося внаслідок приведення ціна на газ у відповідність до рівня закупівельних цін по імпорту – це об`єктивна річ, яку треба було зробити. Але, на жаль, ціни на комунальні послуги виросли не лише тому, що зросли ціни на газ, але й тому, що абсолютно нічого не було реформовано в секторі теплокомуненерго. Ця природна монополія залишилась на тих самих умовах, на яких була: така сама непрозора, в тариф закладено багато втрат, яких могло б не бути, розкрадання», – пояснює старший економіст, член наглядової ради центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Володимир Дубровський.
Експерт зазначає, що якби із підвищенням ціни на газ була підвищена ефективність роботи підприємств теплокомуненерго, створена штучна конкуренція між ними, то населення могло би отримати набагато менші тарифи на опалення та гарячу воду.
«На жаль, уряд всерйоз це питання не розглядав, тому ми маємо такі тарифи для населення. І виходить, що за рахунок бюджету компенсується з одного боку неефективність, з іншого боку – розкрадання, що фактично виливається у схему розкрадання державного бюджету», – наголошує економіст.
Загальна сума субсидій, призначених домогосподарствам на оплату житлово-комунальних послуг у 2016 році становила 5 мільярдів 704,7 мільйона гривень, за даними Держстату.
І лише за січень-лютий 2017-го ця сума вже склала 1 мільярд 636,1 мільйона гривень, як підрахував Держстат.
4. Не вдалося покращити бізнес-клімат
Податкове навантаження на бізнес посилилось – через підвищення «мінімалки», впровадження Єдиного соціального внеску (ЄСВ) для непрацюючих підприємств:
– Сума ЄСВ вдвічі збільшилася (з 352 до 704 гривень) для підприємців платників податку 1-ї групи.
– З 2017 року фізичні особи підприємці мають щомісяця сплачувати ЄСВ у розмірі 704 гривні, навіть якщо не отримували доходу.
– Підприємці, які використовують найману працю, сплачуватимуть більше зарплатних податків за кожного співробітника.
– Зросла сплата Єдиного податку, який прив’язаний до «мінімалки».
Як наслідок спостерігалось масове закриття підприємств. Станом на лютий (лише за 2 місяці) їх закрилось понад 300 тисяч.
Попри те, що уряд намагається полегшити ведення бізнесу шляхом дерегуляції, підприємці цього не відчувають в значній мірі, зазначає директор Інституту аналізу і прогнозування Юрій Лісничий
«Корупція, умови ведення бізнесу, відсутність сигналів, які б свідчили міжнародним інвесторам, що в Україні змінилась ситуація, що це вже не «совкова» країна, де вести бізнес неможливо. Ми як були при Януковичі країною з такими підходами в бізнесі, до певної міри нею і залишились. Навіть заборона проведення певних перевірок не стерла ту демонізацію державної машини, яка відлякує як іноземних інвесторів, так і наших. А до того додається відсутність захищеності бізнесу: рейдерські схеми, відсутність справедливого судочинства. Але загалом треба віддати належне, не відбулося того краху, яким лякали як пропагандисти російські, так і п’ята колона всередині країни», – пояснює директор Інституту аналізу і прогнозування.
До провалів уряду експерти також додають затягування із земельною реформою та стартом ринку сільськогосподарської землі, гальмування пенсійної реформи.
У сфері децентралізації є спроби утворення територіальних громад під сферу впливу місцевих «олігархів», а також виділення бюджетних коштів на розвиток громад під окремих народних депутатів-мажоритарників, зазначає Юрій Ганущак.
Політична карикатура Олексія Кустовського

Нурсултан Назарбаев. Фото: qamshy.kzДо конца 2017 года в Казахстане должен быть разработан стандарт казахского алфавита на основе латинской графики. Такое распоряжение отдал президент республики Нурсултан Назарбаев.
Свое решение он пояснил в статье, опубликованной в газете «Егемен Казахстан» («Независимый Казахстан») на казахском языке. «Есть глубокая логика перехода на латинскую письменность. Это связано с современными технологиями, средой и коммуникациями, также с особенностями процессов в обучении и науке 21-го века. Со школьной скамьи наши дети изучают английский язык и учат латинские буквы, поэтому для молодого поколения не должно возникнуть никаких трудностей и преград. До конца 2017 года с помощью ученых и обсуждения в обществе необходимо принять новый стандарт графики алфавита», — говорится в тексте.
«С 2018 года нужно начать подготовку специалистов по обучению новому алфавиту и приступить к разработке учебников для средних школ», — отметил Назарбаев, пообещав, что в первое время наряду с латиницей будет использоваться и кириллица. Полностью перейти на латиницу в Казахстане планируют к 2025 году.
Как сообщало EADaily, накануне в интервью телеканалу «МИР 24» Назарбаев заявил, что казахстанское общество отличается от всех других своей толерантностью. В стране, по его словам, проводится политика равенства по этническому, по религиозному, по языковому и культурному принципам.
Следует напомнить, что перевод на латиницу письменности всех тюркоязычных народов, живших на пространстве Российской Империи, является давней пантюркистской идеей. В частности, в Татарстане в начале 1990-х татарские национал-сепаратисты при поддержке турецких кураторов стали яростно лоббировать идею «возврата к латинице». В результате Государственный Совет Татарстана в 1999 году принял закон «О восстановлении татарского алфавита на основе латинской графики», по которому в течение 10 лет латиница должна была функционировать наравне с кириллицей для ее постепенной замены. Однако в 2002 году Госдума РФ запретила это, законодательно закрепив кириллицу для всех государственных языков народов России.
Руководство Татарстана попыталось обжаловать этот запрет в Конституционном Суде России, однако в 2004 году он вынес постановление, считающее обоснованным запрет перевода государственных языков народов России на иную письменность, кроме кириллицы.
За последние четверть века пространство использования кириллицы в мире значительно сузилось. После распада СССР на латиницу перешло большинство тюркоязычных республик бывшего Союза — Азербайджан, Узбекистан, Туркменистан. Одновременно процесс сокращения использования кириллицы происходил на Балканах, где после распада Югославии она фактически больше не используется официально в Черногории, а в Сербии в СМИ и деловом обороте постепенно вытесняется латиницей. Столпом кириллицы на Балканах остается Македония, где этот алфавит и был изобретен, но растущая албанская часть населения этой страны пользуется латиницей, так что и в Македонии кириллица находится под определенной угрозой. В Азии кириллическую письменность сохраняют Киргизия и Таджикистан, а также Монголия, где параллельно используется латиница.