хочу сюда!
 

nikfi

41 год, овен, познакомится с парнем в возрасте 39-45 лет

Заметки с меткой «мовне питання»

Що варто поширювати замість мовних агіток (частина друга)

Ольга Шарко

ЩО ВАРТО ПОШИРЮВАТИ ЗАМІСТЬ МОВНИХ АГІТОК?

Частина друга

 

Текст та ілюстрації цієї частини, за винятком списку відеороликів, цілковито повторюють першу частину циклу «Що варто поширювати замість мовних агіток?» 

 

 

Вітаю моїх любих читачів, читачок, а також осіб поза гендерною бінарністю. 
Якщо ви гайнуєте час у Фейсбуці (а може, і не марнуєте, а шукаєте там якусь корисну інформацію в мовних групах та пабліках, чи так званих сторінках групи), то повсякчас натрапляєте на такі картинки. 

 

Блог Ольги Шарко про мову. Що варто поширювати замість мовних агіток?Блог Ольги Шарко про мову. Що варто поширювати замість мовних агіток

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Блог Ольги Шарко про мову. Що варто поширювати замість мовних агіток

 

Як ви вже помітили, я практично не поширюю подібні матеріали. Та й навіть у добірці цитат про мову попросила підтримати відео на Ютубі вподобайками замість тиражування агіток у формі зображень чи тексту. 

Спробую обґрунтувати, чому ж я не висловлюю свій мовний патріотизм таким чином:

 

1.    Хибний вибір аудиторії

На кого зорієнтовані ці агітки – незрозуміло. 

Більшість людей, які їх поширюють, і так спілкуються українською мовою, та й володіють нею досить вільно, тобто для них подібні цитати й малюнки не несуть жодної нової інформації.
Людям, які не розуміють української мови, ця агітація - до хуцепейки, вони її прочитати навіть не зможуть. 

Люди, які володіють українською мовою, однак не розмовляють нею, цю агітацію взагалі проігнорують – принципово чи мимовільно. 

З першого аргументу плавно витікає другий:

 

2.    Ефект плацебо

Поширюючи подібні агітки, більшість повних патріотів та патріоток свято вірять у користь репосту. Ну, воно й не дивно, адже така діяльність все ж уважається кращою за повну бездіяльність. Однак інформативність подібного контенту зведена до нуля. Носіям української мови (та й неносіям) не доводиться дізнатися нові знання з цієї ж мови чи актуальні стратегії її поширення, адже агітація має емотивну, а не довідкову функцію. Як наслідок – жодної нової інформації що для спільноти мовних патріотів/патріоток, що для людей, які українську мову лише вивчають та пізнають.

Що ж корисного в подібному контенті? 

Є користь, та не на нашу користьsad

 

3.    Збір інформації для подальшої реклами чи формування електорату

Аби не бути голослівною, я просто залишу тут посилання на статтю Оксани Мороз «Просто скопіюйте цей текст, або Як українці продають свою наївність в Facebook». 

Подекуди й я користуюся нехитрим методом пошуку ЦА у коментарях під агітацією «За мову». І таким же чином можна десь відстежити й мене. Вам просто трапляється, наприклад, пост Євгена Клопотенка з його лайфхаками переходу на українську: 

 

 

Пост набрав 28 тисяч (!!!) уподобайок та 1600 коментарів. 

Натискаєте на вподобайки чи заходите в коментарі – й у вас достобіса акаунтів, яким можна кидати свої матеріали.  

Ну, і ще один наслідок зі збору інформації через подібні агітки, який я виокремила в повноцінний контраргумент їхньому поширенню.

 

4.    Сегрегація 

Як каже народна мудрість доби Інтернету, найзапекліші в історії битви відбувалися в коментарях smiley

Воно то й смішно, от лише в половині випадків, коли якась відома чи невідома людина поширює агітацію про «Мова важлива», починається лютий трешак: чи можуть бути українці/українки російськомовними? чи можуть бути українці/українки двомовними? чи змінить перехід на українську мову геополітичну ситуацію? чи не змінить? як треба любити Україну? як не треба? хто люблять? хто не люблять? хто більше люблять? хто менше; вподобайки, дизлайки, бани, розбани, тут же 20 людей розфрендили, а 20 невідомих досі осіб додали в друзі; коментарі розгалужуються на багато гілок, наче війна на битви.  

А потім приходять вороги, спостерігають ось це все, й кажуть: «Ото бачите, що в них робиться, у них феодальна роздробленість, але то не страшно, ми зараз їм допоможемо об’єднатися».  І не варто думати, що вороги лише російськомовні, українськомовних гнид, яких протиставляють з вошами у відомому вислові, у нас також не бракує. 

Більшість агіток, на превеликий жаль, мимоволі провокують такі мікроконфлікти, які лише загострюють кризову ситуацію в суспільстві. 


Що можна й варто поширювати як альтернативу агіткам? 

-    українськомовні твори всіх родів літератури, жанрів, обсягів, стилів та регістрів на всі можливі теми й проблеми (за винятком ксенофобського спрямування);

-    практичний контент – усілякі рецепти, «Зроби сам», поради й лайфхаки, МК (майстер-класи), довідки від фахівців/фахівчинь у різних галузях.  Так, наприклад, ми вже пропонували підтримати контент брендів харчових продуктів: 


Блог Ольги Шарко про мову. Як інтегрувати українську мову в життя: порада № 3 – підтримуємо вітчизняних виробників

 

-    контент, спрямований на підвищення вашої мовної компетенції – рідковживані слова та новотвори, фразеологізми, довідкові матеріали з теми «Як правильно сказати?», значення  українських прислів’їв та приказок. 

 

 
Нижче подано дуже цікаві та корисні відео українською мовою. Прошу ознайомитися й підтримати в ютубі вподобайками, коментарями та репостами yes heart smiley
 

 

 


Проект «Як правильно?» від телеканалу «Суспільне Закарпаття», епізод «Ужгородський, український».

 

 


 
Проект «Як правильно?» від телеканалу «Суспільне Закарпаття», епізод «Міроприємство чи захід?».

 

 



Проект «Як правильно?» від телеканалу «Суспільне Закарпаття», епізод «Винятково чи виключно?».

 

 



Проект «Як правильно?» від телеканалу «Суспільне Закарпаття», епізод «Крупний чи великий?».

 

 



Проект «Як правильно?» від телеканалу «Суспільне Закарпаття», епізод «Численний або чисельний?».

 

 



Проект «Як правильно?» від телеканалу «Суспільне Закарпаття», епізод «Зустрічатися чи траплятися?».

 

 



Проект «Як правильно?» від телеканалу «Суспільне Закарпаття», епізод «Бажати чи зичити?».

 

 



Проект «Як правильно?» від телеканалу «Суспільне Закарпаття», епізод «Відносини або відношення?».

 

 



Проект «Як правильно?» від телеканалу «Суспільне Закарпаття», епізод «Вірний чи правильний?».

 

 



Проект «Як правильно?» від телеканалу «Суспільне Закарпаття», епізод «Співпадіння чи збіг обставин?».

 

 Першоджерело: https://mala.storinka.org/%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%B3-%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8-%D1%88%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83-%D1%89%D0%BE-%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE-%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%B8%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BA-2.html

Що варто поширювати замість мовних агіток (частина перша)

Ольга Шарко

ЩО ВАРТО ПОШИРЮВАТИ ЗАМІСТЬ МОВНИХ АГІТОК?

Вітаю моїх любих читачів, читачок, а також осіб поза гендерною бінарністю. 
Якщо ви гайнуєте час у Фейсбуці (а може, і не марнуєте, а шукаєте там якусь корисну інформацію в мовних групах та пабліках, чи так званих сторінках групи), то повсякчас натрапляєте на такі картинки. 

 

 

Блог Ольги Шарко про мову. Що варто поширювати замість мовних агіток

 

Блог Ольги Шарко про мову. Що варто поширювати замість мовних агіток?Блог Ольги Шарко про мову. Що варто поширювати замість мовних агіток

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Як ви вже помітили, я практично не поширюю подібні матеріали. Та й навіть у добірці цитат про мову попросила підтримати відео на Ютубі вподобайками замість тиражування агіток у формі зображень чи тексту. 

Спробую обґрунтувати, чому ж я не висловлюю свій мовний патріотизм таким чином:

 

1.    Хибний вибір аудиторії

На кого зорієнтовані ці агітки – незрозуміло. 

Більшість людей, які їх поширюють, і так спілкуються українською мовою, та й володіють нею досить вільно, тобто для них подібні цитати й малюнки не несуть жодної нової інформації.
Людям, які не розуміють української мови, ця агітація - до хуцепейки, вони її прочитати навіть не зможуть. 

Люди, які володіють українською мовою, однак не розмовляють нею, цю агітацію взагалі проігнорують – принципово чи мимовільно. 

З першого аргументу плавно витікає другий:

 

2.    Ефект плацебо

Поширюючи подібні агітки, більшість повних патріотів та патріоток свято вірять у користь репосту. Ну, воно й не дивно, адже така діяльність все ж уважається кращою за повну бездіяльність. Однак інформативність подібного контенту зведена до нуля. Носіям української мови (та й неносіям) не доводиться дізнатися нові знання з цієї ж мови чи актуальні стратегії її поширення, адже агітація має емотивну, а не довідкову функцію. Як наслідок – жодної нової інформації що для спільноти мовних патріотів/патріоток, що для людей, які українську мову лише вивчають та пізнають.

Що ж корисного в подібному контенті? 

Є користь, та не на нашу користьsad

 

3.    Збір інформації для подальшої реклами чи формування електорату

Аби не бути голослівною, я просто залишу тут посилання на статтю Оксани Мороз «Просто скопіюйте цей текст, або Як українці продають свою наївність в Facebook». 

Подекуди й я користуюся нехитрим методом пошуку ЦА у коментарях під агітацією «За мову». І таким же чином можна десь відстежити й мене. Вам просто трапляється, наприклад, пост Євгена Клопотенка з його лайфхаками переходу на українську: 

 

 

Пост набрав 28 тисяч (!!!) уподобайок та 1600 коментарів. 

Натискаєте на вподобайки чи заходите в коментарі – й у вас достобіса акаунтів, яким можна кидати свої матеріали.  

Ну, і ще один наслідок зі збору інформації через подібні агітки, який я виокремила в повноцінний контраргумент їхньому поширенню.

 

4.    Сегрегація 

Як каже народна мудрість доби Інтернету, найзапекліші в історії битви відбувалися в коментарях smiley

Воно то й смішно, от лише в половині випадків, коли якась відома чи невідома людина поширює агітацію про «Мова важлива», починається лютий трешак: чи можуть бути українці/українки російськомовними? чи можуть бути українці/українки двомовними? чи змінить перехід на українську мову геополітичну ситуацію? чи не змінить? як треба любити Україну? як не треба? хто люблять? хто не люблять? хто більше люблять? хто менше; вподобайки, дизлайки, бани, розбани, тут же 20 людей розфрендили, а 20 невідомих досі осіб додали в друзі; коментарі розгалужуються на багато гілок, наче війна на битви.  

А потім приходять вороги, спостерігають ось це все, й кажуть: «Ото бачите, що в них робиться, у них феодальна роздробленість, але то не страшно, ми зараз їм допоможемо об’єднатися».  І не варто думати, що вороги лише російськомовні, українськомовних гнид, яких протиставляють з вошами у відомому вислові, у нас також не бракує. 

Більшість агіток, на превеликий жаль, мимоволі провокують такі мікроконфлікти, які лише загострюють кризову ситуацію в суспільстві. 


Що можна й варто поширювати як альтернативу агіткам? 

-    українськомовні твори всіх родів літератури, жанрів, обсягів, стилів та регістрів на всі можливі теми й проблеми (за винятком ксенофобського спрямування);

-    практичний контент – усілякі рецепти, «Зроби сам», поради й лайфхаки, МК (майстер-класи), довідки від фахівців/фахівчинь у різних галузях.  Так, наприклад, ми вже пропонували підтримати контент брендів харчових продуктів: 


Блог Ольги Шарко про мову. Як інтегрувати українську мову в життя: порада № 3 – підтримуємо вітчизняних виробників

 

-    контент, спрямований на підвищення вашої мовної компетенції – рідковживані слова та новотвори, фразеологізми, довідкові матеріали з теми «Як правильно сказати?», значення  українських прислів’їв та приказок. 

 

 
Нижче подано дуже цікаві та корисні відео українською мовою. Прошу ознайомитися й підтримати в ютубі вподобайками, коментарями та репостами yes heart smiley
 
 

 

Проект «Мовимо» від ТРК «Рудана», епізод «Косарики».


 


Проект «Мовимо» від ТРК «Рудана», епізод «Дружний колектив».

 

 



Проект «Мовимо» від ТРК «Рудана», епізод «Брати участь».

 

 



Проект «Мовимо» від ТРК «Рудана», епізод «Напротязі, уродовж, протягом».

 

 



Проект «Мовимо» від ТРК «Рудана», епізод «На все добре».

 

 



Проект «Мовимо» від ТРК «Рудана», епізод «Напровесні».

 

 



Проект «Мовимо» від ТРК «Рудана», епізод «Із-за, через».

 

 



Проект «Мовимо» від ТРК «Рудана», епізод «Щасти Вам!».

 

 



Проект «Мовимо» від ТРК «Рудана», епізод «Від нічого робити, Знічев'я».

 

 



Проект «Мовимо» від ТРК «Рудана», епізод «Згідно з оригіналом».


Першоджерело: https://mala.storinka.org/%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%B3-%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8-%D1%88%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83-%D1%89%D0%BE-%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE-%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%B8%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BA.html

 

Блог Ольги Шарко про мову. "Смачно, а не жахачно" (частина 3)

 

Ольга Шарко

СМАЧНО, А НЕ ЖАХАЧНО – 3

 

Вітаю й здоров’я бажаю моїм любим читачам, читачкам та особам поза гендерною бінарністю.

Лише б я вам не набридла зі своїми рецептами й колоритними назвами. Та все ж гадаю, що ви дізналися щось цікавеньке й корисне.

Як і в першій частині "Смачно, а не жахачно", зазначаємо, що вислів «Смачно, а не жахачно» – це частина однієї з рекламних кампаній мережі супермаркетів ‘Billa’. Ми чуже не привласнюємо, ми популяризуємо smiley

 

Я гадки не мала, що в український кухні є своєрідна альтернатива чипсам чи начос. А виявляється, що є. Називається солениками – печеними закарпатськими чипсами з сиру із додаванням борошна. Дана Юрович ще додає до них кмин, однак я так і не зрозуміла, чи є це обов’язковим компонентом страви.

 

 

 

 

А тут я знову спіймала єврейський флешбек. Так уже в мене історично склалося, що на кухні інших народів я знаюся краще, ніж на українській. Наближаються два Різдва – обидва християнські свята, хай і за різними календарями, й Новий рік – свято космополітичне. Приблизно в той же час, щороку по-різному, іудеї всього світу святкують Хануку – 8 днів на честь поновлення відправи в Єрусалимському храмі (так трактує словник Бусла). На Ханукальному тижні традиційно готують й уживають страви, смажені в олії, оскільки її, за легендою, свого часу лишалося лише на один день горіння ханукії, однак сталося диво – світильник горів ще 7 діб.

Традиційними стравами Ханукального тижня є латкес (морквяні, бурякові, пастернакові, картопляні деруни) та сувганійот – круглесенькі пончики з дріжджового тіста. На жаль, на українськомовному просторі знову не знайшлося рецепту, тож доведеться лишити англомовний ролик.

 

 

 

 

Ми, як виявляється, маємо свої сувганії, які ми на Закарпатті готують із домашнього сиру або товченої картоплі. Називаються вони гомбовці або ж гамбовці (хто як на Ютубі пише). Ну й ще різниця полягає в тому, що сувганійот обсмажують, а гамбовці відварюють. Ну й ще наші пончики присипають цукром та панірувальними сухарями. Але мають вони й спільне – в обох усередині якийсь джем.

Обидві версії гомбовців – як пісних картопляних, так і сирних – лишаю для всіх охочих.

До речі, у першу ж хвилину пані Дана каже ще одне цікаве слово – «лквер» - сливовий джем без додаткового цукру.  Словник Бусла подає його як «лквар».

 

 

 

 

 

До речі, як казала моя викладачка з лінгвокраїнознавства Великої Британії, в англійській мові слова ‘jam’ та ‘marmalade’ були від початку синонімами й позначали джем, з однією лише семантичною різницею, що перше подавали королеві Вікторії на обід, а друге – на сніданок. Але то легенда, як було насправді – нам лишається здогадуватися smiley

 

Раз ми вже заговорили про ритуальні страви, знаймо, що на Трійцю (а Трійця, як виявилося, настає за 50 днів після Великодня) на Вінничині готують манзарі – смажені пиріжки на кислому молоці з відвареним яйцем, пшоном та зеленою цибулею.

За рецепт дякуємо Валентині Плескань.

 

 

 

 

Словник Бусла подає два значення слова «колотуха» – «ряжанка» та «сварлива людина». Пані Неля Гарник же стверджує, що на смак колотуха й ряжанка відрізняються. Повіримо їй на слово, бо технологія, як бачимо, одна. Отак я й дізналася, що пряжене молоко від ряжанки відрізняється відсутністю сметани, в дитинстві я про це не знала й думки, мені вони здавалися однаковими.

 

 

 

 

 

Пані Гарник вживає таке слово як «пражитися», хоча от спільнокореневі «пряжений» і «ряжанка» вимовляються вже з м’яким [р']. А вище ми вже згадували «лквер» та «лквар».

В одній із наступних статей ми також стикатимемося з цим явищем, та все ж я сюди скопіюю уривок із майбутнього:

«Рубрика «Весела алолексія», або коли одне слово має різні варіанти вимови й правопису

Я чесно гуглила, чим алолексія відрізняється від синонімії, полісемії та інших явищ, однак інформації в інтернеті про це нема, окрім цитати зі сьомого випуску збірника «Мовознавство Східнослов’янська філологія» (с. 216, стаття «Кореляція метафори з іншими семантичними універсаліями в аспекті суміжності та бінарності» Олени Олександрівни Балабан, де пані Олена цитує польську та австралійську лінгвістку Ганну Вежбицьку):

«… алолексія поширена тоді, коли одне значення має два або більше різних лексичних експонентів». 

 

Знаєте, що таке експонент? Ви здивуєтеся так само, як і я. Це усього-на-всього план вираження слова як знака (Не «знаку»! То поза лінгвістикою!) – фонічна (звукова) та графічна форми.

Статтю Олени Балабан можна прочитати за цим посиланням. 

 

Глянемо ж на експонент «пражити» в словнику Бусла:

  1. Прягти у значенні «Готувати їжу з жиром на вогні, на жару без використання води; смажити. Прожарювати що-небудь на жаровні, сковороді». Сталі вислови – «пряжити борошно», «пряжити насіння».
  2. Прягти у значенні «довго кип'ятити, витримувати на малому жару в печі (молоко, вершки)».
  3. Проймати, допікати (про вітер, мороз тощо).
  4. Сильно дути, віяти.
  5. У фразеологізмі «прягти вогнем» – піддавати людину катуванню вогнем.

Розглянемо ще кілька спільнокореневих слів:
Пряжанка – експонент до слова «ряжанка». Пряження – віддієслівний іменник,  дія за значенням «прягти», «пряжити».

Пряжитися (експонент – «прягтися»):

  1. Готуватися з жиром на вогні, на жару без використання води; смажитися, жаритися.
  2. Перебувати в якому-небудь жаркому місці; грітися на сонці.

А ось випадково знайшовся паронім до «пряження» – пряжня: яєчня з борошном і молоком.

На диво, на Вінниччині є ще одна українська страва, яка скидається на карбонару – смажениця. Їх поєднують шкварки та звурджені до стану густого соусу яйця. Однак якщо в карбонарі яйця додають до відварених спагеті, то тут їх пряжать одразу з борошном.

До речі, як стверджує пані Леся Клименко, раніше смаженицю готували переважно з кукурудзяного борошна, адже пшеничне було доступним лише заможним верствам населення.

 

 

 

 

Вараниці від Юлії Васюк мені нагадують такий непоширений різновид макаронних виробів, який з італійської поетично перекладають як «шовкові хустинки» (‘Fazzoletti di seta’).

 

 

 

 

І насамкінець – найцікавіше. Хто б могли здогадатися, що ластівки – то різновид вареників? Вони в основі форми трикутні, тому й візуально схожі на крильця пташки. В Китаї такі називають цзяодзи.

До речі, слово «плвка» має подвійний наголос і два значення:

  1. Рідка приправа, яку додають у страву для поліпшення її смаку; підлива, соус.
  2. Юшка, суп.

 

 

 

Одним із відкриттів для мене було слово «качулка», я все життя гадала, що в українській мові теж є слово «скалка». А ні


Першоджерело: https://mala.storinka.org/%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%B3-%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8-%D1%88%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83-%D1%81%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%BD%D0%BE-%D0%B0-%D0%BD%D0%B5-%D0%B6%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%87%D0%BD%D0%BE-3.html


Блог Ольги Шарко про мову. "Смачно, а не жахачно" (частина 2)


СМАЧНО, А НЕ ЖАХАЧНО – 2

Доброго здоров’я, мої любі читачки, читачі та особи поза гендерною бінарністю. Ви тепло зустріли першу добірку рецептів із колоритними назвами, тож відкриватимемо й надалі такі цікавинки.

Як і в першій частині "Смачно, а не жахачно", зазначаємо, що вислів «Смачно, а не жахачно» – це частина однієї з рекламних кампаній мережі супермаркетів ‘Billa’. Ми чуже не привласнюємо, ми популяризуємо smiley

А от ви знали, що десертні вареники, тобто ті, що з солодкою начинкою, називаються матунами?

Тепер вам це відомо завдяки рівненській розвідці Костянтина Грубича. Зацитую довідку з опису під відео:
«Продовження кулінарної експедиції з Оленою Красовою з Рівненського ТБ. Матуни – від слова «мотати», просто звучить воно на Поліссі по-древлянськи (чи то пак по-білоруськи): «матати». Ото й потрапило через діалектичний вибрик таке чудове слово у гастрономічну народну українську збірку. Насправді, матуни – це звичайні вареники, лише більші за середні, і начинка у матунах неодмінно має бути солодкою. Інакше то вже справді вареники».

 

 

 

 

Наступну страву можна було би просто назвати «каша з капустою», однак прикладкова форма  означення «каша-капуста», утворена способом словоскладання,  звучить куди оригінальніше.

Певною мірою мені ця каша нагадує карбонару – причому не спагеті, а саме ризото карбонару (є й такий рецепт), оскільки в до зварених з овочами рису й пшона додають сирі яйця, які не просмажують, а лише загущують на залишковому теплі страви. Ну а наприкінці до гарніру додають шкварки (в карбонарі замість сала додають свинячу щоковину чи панчету, ну, або вже на крайняк – бекон). 

 

 

 

 

Кому потрібен рецепт ризото карбонара – ось я знайшла англійською. Італійською, на жаль, не володію, та й гадаю, що ви теж:

 

 


 

 

По-секрету: в автентичну карбонару не додають вершки, цей інгредієнт з’явився в спагеті з економічних міркувань: яйця з вершками гуснуть повільніше, ніж самостійно, тож можна заготовити багато емульсії та додавати її до великої кількості зварених макаронів – це економить час та електроенергію. А от лише з яєчним соусом ви за раз приготуєте максимум чотири порції пасти (можливо, комусь ця просвіта від Іллі Лазерсона стане в пригоді).

Суто лінгвістично назва «каша-капуста» скидається на назву іншої страви, більшою мірою єврейської, ніж української – каша варнішкес.  Ця страва виникла якраз у наших краях, однак вигадали її не ми, а дружній нам народ. «Варіншкес» із ідишу, здається, – це вареники. Однак до гречки додавали не традиційні вареники, а макаронні вироби, які мали схожу на них форму (такі собі ліниві, чи навіть фальшиві вареники). Італійською, як я з’ясувала, ця конкретна форма пасти називається creste di gallo, вони з наскрізною порожниною, однак справді схожі на варенички. Проте до каши варнішкес зазвичай відварюють інший різновид макаронів – фарфале, або ж по-нашому метелики.

Кому цікавий рецепт пасти з гречкою та грибами – знову лишаю рецепт англійською. На жаль, у нас ця страва після Голокосту зникла, тож українською на Ютубі рецепту не знайти. Ось хіба що тут є текстовий варіант.

 

 

 

 

Вчора, поки я писала цю статтю, паралельно увімкнула українськомовні рецепти. На черговому відео мені випала реклама українського приватного виробництва, а рекламу я не пропускаю, хоч слухаю її фоном, адже блогерів та блогерок слід підтримувати.  І от випадково з ролика «Винні і сирні погреби України/дослідження українського крафту», розкрутку якого оплатили, я почула такий крутий діалектизм:

 паскувати – святкувати Великдень.

Навряд ви переглядатимете півгодинне відео задля одного слова, та якщо раптом когось зацікавить сама тема – будь ласка:

 

 

 

 

Як є бульба й капуста – так у хаті й не пусто. Саме таким прислів’ям розпочинається чергова гастрономічна розвідка Костянтина Грубича про бульб’яники. Ззовні вони чимось схожі на зрази, хоча тісто готують із суміші сирої та звареної картоплі, а начинку – з подрібнених грибів з м’ясом чи без нього. 

Хто уважні, ті на восьмій хвилині почують речення «Спечені бульб’яники присмачити шкварками». Дивимося й дивуємося, що ж то за слово таке, на допомогу, як завжди, словник Бусла:

  • Присмачувати (доконаний вид – присмачити) – додавати присмаки в їжу, страву
  • Присмачування – дія до «присмачувати».

 

 

 

 

У попередньому відео пан Костянтин розповідає про різницю між бульб’яниками та картоплянниками й лежнями. 

Так, лежні – то зрази з квашеною чи соленою капустою, тісто для яких роблять із відвареної картоплі й обов’язково з дрібочкою соди. Причому капусту можна не лише загортати в тісто, а й просто в нього додати (це вже мені нагадує іншу слов’янську страву, яку в народі називають лінивчиками).

 

 

 

 

А картопляник – то один великий пісний пляцок із тертої картоплі розміром із усю пательню. Пан Костянтин вкрай просить не називати його деруном, адже смак у страви, як він стверджує, геть інший. Хоча от в одній мережі фаст-фуду, назву якої тепер не прийнято згадувати, картопляниками називали, а може, і досі називають порційні оладки, схожі на деруни (в США їх називають hash browns  або hashed browns).

 

 

 

 

До речі, є ще страва з аналогічною морфемною будовою слова, що й картопляник – цибуляники.

 

 

 

 

Ви знали, що на Закарпатті динями називають геть не дині, а кабачки й гарбузи? Як так сталося – дивіться у сюжеті Вікторії Сонячної. А суп із кабачків, як ви вже здогадалися, прозвали динянкою (наголос на першому складі).


 

 Першоджерело: https://mala.storinka.org/%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%B3-%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8-%D1%88%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83-%D1%81%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%BD%D0%BE-%D0%B0-%D0%BD%D0%B5-%D0%B6%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%87%D0%BD%D0%BE-2.html

Блог Ольги Шарко. Поради Петра Одарченка (частина 3)

Усім буцика! wink

Довгоочікувана третя частина порад Петра Одарченка зі збірника статей «Про культуру української мови». Читайте, зберігайте, радьте друзякам і родичам, кидайте ворогам – хай теж розуму набираютьсяsmiley


Блог про мову Ольги Шарко. Мовна скарбничка від Ольги Шарко. Поради Петра Одарченка (частина третя)


Традиційно всі незрозумілі слова та фразеологізми уточнено з допомогою словника В’ячеслава Бусла.

* Слово «стреміти» не тотожне «прагнути», має інші значення:

1) стояти сторч: «Ніж стремить йому в серці» (Леся Українка);

2) перебувати де-небудь (коли йдеться про надокучливу, недоречну присутність): «день у день у шинку стремлять лежебоки» (Леся Українка);

3) швидко рухатися: «Море може бути повним і невичерпним лише тоді, коли ввесь час до нього будуть стреміти ріки» (Павло Тичина) (61).

* Язичіє – мішанина слів російської, церковнослов’янської та української мов, поширена в Галичині (на жаль, не вказано, у який період) (61).

* Не стидаймося вживати складні слова з основою «взаємо-»: взаємовплив, взаємодія, взаємодопомога, взаємозалежність, взаєморозуміння, взаємоперевірка, а також вислови «тісні родинні взаємини» та «взаємне скорочення військ» (63).

* Як не дивно, слово «куліса» – не русизм. Це галліцизм (від Галлія). Цьому слову відповідає українське слово «лаштунки». В переносному розумінні вислів «за кулісами/лаштунками» означає «таємно, негласно, приховано від інших». До прикладу: «В бічній кімнаті суду відбувалась одна з тих закулісних комедій» (П. Колесник) (65).

* Синонім до слів «незрозумілий» та «незбагненний» – «невтямний» (66).

* Скін (до скону), сконання  – синоніми до смерті (66).

* Цікавий синонім і до слова «пограбувати» – «зрабувати»: 1) Забрати силою. 2) Придбати грабіжництвом (значення взято зі словника В. Бусла). Похідний дієприкметник – «зрабований» (66);

* Опалювання = пал (наголос на перший склад), огрівання (67).

* Статечно = поважно, розсудливо (69).

* Якщо ви хочете підкреслити, що дощить не мжичка, а краплі досить великі й відчутні, то називайте дощ буйним або краплистим. Ці ознаки можна застосовувати й до сліз, роси: «Буйні краплі поту котилися…» (М. Коцюбинський). «То хмарка набіжить і бризне дощ краплистий» (М. Рильський). «Ще мить, і сльози покотилися б по щоках – рясні й краплисті» (О. Донченко). «Краплиста роса» (70).

* Здебільшого в українській мові прикметники на –чий означають постійну ознаку: балакучий, блискучий, колючий, неминучий, пекучий, співучий, скрипучий, нетерплячий тощо (70).

* Антоненко-Давидович у своїй праці «Як ми говоримо» також зазначив, що слова типу «лежачий», «невмирущий» тощо – це не активні дієприкметники, а віддієслівні прикметники, що втратили дієслівні ознаки (час і вид) і означають уже не дію, як дієприкметники, а постійну сталу властивість когось чи чогось.  Тому можна сказати «Під лежачий камінь вода не тече», але не можна сказати «Павло підняв лежачу на підлозі монету». У першому реченні слово «лежачий» - це прикметник, що означає постійну властивість. У другому слово «лежачу» виконує функцію не властивого українській мові активного дієприкметника. Тож треба: «Павло підняв монету, що лежала на підлозі» (71).

* Є тонка різниця між, здавалося б, майже однаковими словами: «такі» – коли просто перелічуємо, «отакі» – коли хочемо конкретизувати, ближче означити (71).

* Одне зі значень слова «стрижень» – найглибше місце річки, де дуже швидко тече вода (73).

* Цей абзац для інформації, можливо, ці значення вже застаріли:

у "Російсько-українському словнику" Овсія Ізюмова (1930)  російське слово «стержень» перекладають так:

1) серце (у дереві);

2) стрижень (у нариві);
3) шворінь (в екіпажі);

4) дуб (у млині) (73).

 

Новий російсько-український політехнічний словник Миколи Зубкова подає словосполучення «стрижневий млин», решту контекстів не знайдено.

* Синоніми до «турбуватися»: непокоїтися, клопотатися (кимось або про когось), тривожитися, побиватися, журитися, хвилюватися (73).

* В українській мові слово «відміняти» вживають у значенні «змінювати»: «Тепер я наче трохи натуру відмінила» (Леся Українка). «Усе відміняти на краще» (М. Зеров) (74).

* Мрячний – прикметник на означення погоди з туманом і мрякою: «День починався мрячним осіннім дощиком» (Вільде) (75).

* Дівчину, що збирається виходити заміж, називають «наречена», «засватана». Дівчину, яка заручилася, називають «заручена». А під час весілля її звуть «молода»: «Молодий і молода сидять за весільним столом» (75).

* Країни, які не беруть участі у військових блоках і коаліціях, по-українському називаються «позаблокові країни» (76).

* В українській мові є слово «основувати», яке має такі значення:

1) робити з пряжі основу: «… оснує, витче, та й сорочка є» (П. Мирний);

2) обсновувати: «Вже оснували тіло… залізними дротами» (Леся Українка) (76).

smileysmileysmiley

Для довідки зі словника В. Бусла – основувати:

1) Густо обмотувати, обплітати чим-небудь; обплутувати. Оточувати з усіх боків.

2) Обволікати, обкутувати з усіх боків (про дим, туман і т. ін.).

3) Позбавляти власної волі, свободи дій; підкоряти собі, своєму впливові.

smileysmileysmiley

* Коли йдеться про жорстокі заходи покарання, то в українській мові вживається слово «суворо»: «Таких рабів сувора кара жде» (Леся Українка). «Сувора кара ворогові» (Григорій Тютюнник). Слова «строгий» і «строго» вживаються в українській мові, коли йдеться не про кару, а про твердість, непохитність, переконливість, незаперечність. Приклади: «Строгі його приписи регулювали моє життя (І. Франко). «Строгі й справедливі закони» (76).

* Ховатися чи скриватися можна від когось чи чогось, однак не перед кимось чи чимось (77).

* Стидко = сором’язливо, сором’язно, соромливо (77).

* Старанний = ревний, ретельний, запопадливий, заповзятий: «Данило був заповзятий рибалка» (Смолич). «Блаженко-старший дуже запопадливий до роботи» (Гончар). «Уважний і старанний учень» (Гірник). «Він був ревним хліборобом» (Цюпа). «Це ретельний дослідник, новатор» (Ле) (78).

smileysmileysmiley

Є дискусій пункт про правопис слів хре(и)стити, хре(и)щений. Залишимо їх на потім (в Одарченка є про це окремий розділ), а поки лише розберемося зі сталими виразами (78):

Держати до хреста дитину – тримати дитину під час обряду хрещення; бути хрещеним батьком або хрещеною матір'ю.

Вводити у віру (в хрест) – здійснювати обряд хрещення; хрестити.

Вихрещувати (дієприкметник – вихрещений):
1) Здійснювати обряд хрещення над людиною, що переходить у християнство з іншої релігії.

2) Бити кого-небудь.

smileysmileysmiley

*Хлібороб, хліборобство, хліборобський = рільник, рільництво, рільничий (контекстуальні синоніми). Окрім того, є народнопоетичне, правда, застаріле слово – ратай (Р.в. -я) – плугатар, орач (79).

*Завіса = завіска = заслона = фіранка (контекстуальні синоніми) (79).

smileysmileysmiley

 На 81 сторінці траплялося слово «згар»:
1) Залишки чого-небудь згорілого.

2) Те саме, що згарище: 1) Місце, де була пожежа. 2) Випалене або вигоріле місце в лісі; це ж місце, поросле травою та іншою рослинністю.

3) Залишки перегорілого кам'яного вугілля, коксу, що використовуються в будівництві шосейних доріг, для засипання чого-небудь тощо; жужелиця.

smileysmileysmiley

Вислови зі словом перемога (82):

Піррова перемога – сумнівна перемога, яка не виправдовує величезних жертв і виснаження сил переможця.

Чия відвага – того й перемога (82).

smileysmileysmiley

У творах головно західноукраїнських письменників вживається також діалектне слово «поличник» - ляпас. Фразеологізм «хапати поличників» – зазнати тілесних ушкоджень, «почастувати поличником», «дати на дорогу кілька поличників» – завдати тілесних ушкоджень: «Ще дав йому на дорогу кілька поличників» (Л. Мартинович). «… та й кого ти поличником почастувала» (О. Кобилянська). «Таких міцних поличників я ще ніколи не хапав» (О. Ільченко) (82).


Першоджерело:  https://mala.storinka.org/%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8-%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0-%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0-%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8F.html

Ольга Шарко. Страшний звір – емігрантологія

Доброго дня усім і давайте буцика!  Хоч я за фахом мовознавиця й опікуюся переважно мовою як системою, як хороша лінгвістка й перекладачка я все ж маю знатися на культурологічних засадах країни (розумними словами це зветься «лінгвокраїнознавство»), літературу якої перекладаю. Тому певними своїми культурологічними знахідками я також ділитимуся в блозі, можливо, комусь із Вас ця інформація стане в пригоді.

Сьогодні ми поговоримо про емігрантологію. Умовно ми поділимо цей матеріал на дві частини. Перша – це короткий огляд на авторський спецкурс моєї викладачки сучасної української мови Оксани Михайлівни Мацько та її аспірантів, про що я чесно зазначаю. 
Термін «емігрантологія» вигаданий польським професором Сухаником на 12-му з’їзді славістів у Кракові 1990 року у межах круглого столу «Емігрантологія – наука про культуру та літературу еміграції». Наразі міжгалузева наука в стадії встановлення.

Предмет досліджень – еміграція.

Об’єкт – історія еміграції, її інститути (навчальні заклади, видавнича справа), організаційні форми емігрантського життя (гуртки, партії), духовне, релігійне та політичне життя. 

Напрямок досліджень є міждисциплінарним, і охоплює такий спектр наук: історія, культурологія, соціологія, політологія, релігієзнавство, літературознавство, лінгвістика, філософська антропологія. 

Явище еміграції в межах емігрантології розглядають двобічно, а саме як: 
- процес переселення; 
- збірну назва осіб, що залишили свою батьківщину. 
Наразі  вчені розрізняють три моделі поведінки емігрантів, універсальні для будь-якого середовища:
- ізоляція (обмеження мікросередовища) – характерний переважно для людей похилого віку. Може бути реалізована й у суспільстві без питання еміграції.
- асимілятивний (протилежний до ізоляційного): попри все хочу стати своїм у невластивому мені середовищі. Асиміляція неможлива в першому поколінні. 
- адаптаційна модель: і чужого научайтесь, і свого не цурайтесь.

Окрім того, будь-яка із цих моделей поведінки може виявлятися як статично-пасивна або як активно-динамічна.

Діаспора (з грецької – розсіювання) – стійка сукупність людей єдиного етнічного походження, які живуть в іноетнічному оточенні за межами своєї історичної батьківщини. 

 

Блог Ольги Шарко про мову. Емігрантологія. Діаспора українців у світі.

Українська діаспора на світовій мапі.

 

Виокремлюють чотири хвилі масового переселенського руху:

Кінець 19 ст. – поч. Першої світової війни. Ця хвиля зумовлена соціально-економічними причинами: капіталізація, індустріалізація неосвоєних територій. Ця еміграція була безповоротною (згадаймо «Кам’яний хрест»),  максимально моноетнічна та монорелігійна.

Міжвоєнний період: переважно зумовлена політичними обставинами, меншою мірою економічними.

Друга світова війна та її наслідки: емігрантами зазвичай були остарбайтери, полонені,  а також учасники організацій на кшталт ОУН-УПА. Практично без винятків еміграцію спричиняли політичні причини.

Кінець 20 століття: ця хвиля зумовлена вже соціально-економічними причинами. 

Умовно українська діаспора поділяється на західну та східну. 

Територіально в Східній діаспорі українці компактно проживали в регіонах, які традиційно називаються клинами: Малиновий Клин (на Кубані) Зелений Клин (ще його називають Китайщиною або Закитайщиною – у межах Зовнішньої Маньчжурії), Сірий Клин (територія Південно-Західного Сибіру й Північного Казахстану), Жовтий Клин (Нижнє Надволжя). 
15.12.1921 року в СРСР ухвалено указ про набуття радянського громадянства: хто не прийме радянського громадянства до червня 1922 року, той буде позбавлений чинного громадянства й у нього вилучать документи. Деякі емігранти, які відмовилися мати радянське громадянство, згодом отримали нансен-паспорт – документ для осіб без громадянства. 

Кілька слів про українську діаспору в Казахстані. Вона також налічує чотири хвилі:
1.    Розкуркулені селяни.
2.    Вороги народу 20-30-х років (політв’язні).
3.    Молодь 50-60-х років, які піднімали цілину.
4.    Трудові емігранти сучасності.

 


Блог Ольги Шарко про мову. Емігрантологія. Діаспора українців у світі.

 


Оскільки моя друга спеціальність (minor) «англійська мова», свого часу я аж п'ять років відвідувала семінари з американізму, аби покращити навички спілкування. Окрім мовної практики я дізналася й певні особливості американської та суміжних із нею культур. 

Перш за все, слід зазначити, що модель американської нації (мабуть, що політичної) мала два шляхи розвитку, які чомусь прийнято називати теоріями:

- Теорія плавильного котла (The Melting Pot theory) виникла на початку 20-го століття й полягала у «переплавленні» всіх етнічних груп на одну єдину націю з уніфікованими національними ознаками (щоправда, якими саме – ніхто досі пояснити не може). Це означало, що всі іммігранти мали відмовитися від надбань своєї традиційної культури (обрядовості, вбрання, мови), спілкуватися лише англійською й щоразу ідентифікувати себе як великого американського патріота, який притримується всіх порядків і традицій, культивованих керівництвом держави.

Однак така концепція зазнала повного краху при спробах інтеграції серед населення, тож приблизно з 60-х років 20 ст. зародилася інша націєтворча модель:
 - Теорія піци (The Pizza theory, також відома як теорія салату чи теорія мозаїки) полягає у збереженні етнічних культур у процесі становлення консолідованої політичної нації. Амбасадор пояснив метафоричну назву так: «Уявіть салат. Він як страва становить собою нову якість і абсолютну цілість, однак у межах салату томати лишаються томатами, огірки – огірками, цибуля – цибулею, оливки – оливками тощо. Так само ми почали творити й творимо досі нашу націю: етнічні греки, попри американське громадянство й патріотичний дух американця, лишаються греками, грузини – грузинами, євреї – євреями тощо».

Тепер трошки про еміграцію.  Як жартують самі американці, історія Сполучених Штатів Америки неможлива без історії еміграції до Сполучених Штатів Америки  
Не знаю, наскільки ця бувальщина правдива, нам її подавали як історичний факт, але вона кумедна: у першій половині 20-го століття США не хотіли приймати емігрантів із Китаю. Тож китайці як доволі винахідливий народ прямували до кордону з Мексикою, там шукали етнічний одяг мексиканців (обов’язкове сомбреро) і, прикидаючись мексиканцями, вже цілком легально перетинали кордон.
Нині США зацікавлені в дотриманні балансу різних етнічних груп, аби жодна не превалювала над іншими. З цією метою й існує програма «Грін кард».  

Блог Ольги Шарко про мову. Емігрантологія. Діаспора українців у світі.

 

Мовна та культурна асиміляція іммігрантів триває три покоління:

- Перше (прибулі емігранти, чи то вже іммігранти) переважно лише починає вивчати англійську мову, подекуди її й не опановує, в сім’ї та общині спілкуються рідною мовою. Своїх дітей також навчають рідної мови.

- Друге (діти прибулих емігрантів) спілкуються мовою своїх батьків лише в сім’ї, поза її межами спілкуються англійською, цілеспрямовано рідну мову не вивчають, ідентифікують себе як американців. Зі своїми дітьми переважно спілкуються англійською мовою.

- Третє (онуки іммігрантів) розрізняють поняття нації та етносу, досліджують історію та звичаї свого етносу, однак не вивчають свою етнічну мову, оскільки потреби у її використанні  вже не мають, зі своїми дітьми також спілкуються англійською мовою. Ідентифікують себе як американців (хоча не приховують свого етносу). 

До речі, першим українським іммігрантом американці вважають Івана Богдана, якому вдалося якимось дивом втекти з поневолених українських земель аж до територій сучасної Англії, а звідти – на кораблі «Марія та Маргарита» відпливти до США, і ще підняти там робітничий страйк. Активний був дядько!

Просимо поділитися Вашими знаннями та думками з цієї теми в коментарях. 


Джерело: https://mala.storinka.org/%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0-%D1%88%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE-%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%80-%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F.html#gsc.tab=0


Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Усім вітання. Ця добірка містить фразеологізми, крилаті вислови, ідіоми, які я за часи студентства колекціонувала на випадок кар'єри поетки чи перекладачки. Коли це станеться –  не знаю, проте поділитися надбаннями можна просто зараз. На жаль, я не можу вказати достовірне авторство, оскільки гамузом занотовувала всі цікаві вислови на нетбук чи мобільний із численних наукових і науково-популярних статей, тож прошу вибачення за анонімність. Єдине уточню: я не авторка цих висловів, я їх просто збираю. Щось може здатися банальним, щось –  занадто екстравагантним, у будь-якому випадку, я постаралася зібрати те, чого не знаходила в "СУМі" чи інших популярних ресурсах. Приємного перегляду. 

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

 
Для всіх охочих подаємо в текстовій версії:

Обмежитися роллю свідків на суді історії – бути пасивним членом суспільства.

Елей вічномайбутнього чогось – обіцянки-цяцянки.

Щось пожирає щось, як щука окуня – про встановлення монополії на ринку.

Розвиватися самопливом – хаотично та спонтанно розвиватися.

Нетлінні цінності – вічні (одвічні) цінності.

Прозирати перспективу – прогнозувати (передбачати) майбутнє.

Сказати б по щирості – чесно кажучи.

Негоже з міркувань обачності – страшно.

Осяяний мудрістю – мудрий.

Мовна ойкумена – країна походження мови.

Ген культури – основа культури.

Рівні права ведмедя й лелеки з'їсти одне одного – подвійні стандарти.

Асоціативний пучок лексеми – конотації та імплікації лексеми.

Мова Янки Купали – білоруська мова.

Ховатися по закутках – піти в андеграунд.

Земля Тараса – Україна.

Перепис людності – перепис населення.

Мітка верстви – соціальний маркер.

Скинутися науці по гривні – фінансово підтримати роботу науково-дослідницьких інститутів.

Відверта агітка – агресивна агітація або агресивна реклама.

Скинути з себе тягар відповідальності – зняти з себе відповідальність.

Долучитися до булави – прийти до влади.

Знеживлена абстракція – абстрактне уявлення про когось чи щось.

Структурна домінанта в переплетенні взаємовпливів – рушійний чинник.

За людністю – за кількістю носіїв.

Правити за вексель – зобов'язувати, мати владу.

Храм чеснот – нематеріальна культурна спадщина.

Скарбниця духу – нематеріальна культурна спадщина.

Перебувати на вістрі громадської уваги – ставати предметом громадського обговорення.

Марити реваншем – мріяти про помсту.

Батьківщина Шекспіра – Англія.

 



 

Блог Ольги Шарко про мову. Анкета філолога (1 частина)

 

Доброго дня, мої шановні читачі, читачки, а також особи поза гендерною бінарністю. 

Як ви вже знаєте, попри диплом україністки я планую реалізуватися як перекладачка художньої літератури. Тож зі студентами з перекладу у своїй шаразі я теж була знайома. І вони поділилися зі мною деякими матеріалами зі своєї навчальної програми. Наприклад, ось цією анкетою перекладача. Хоч вона й створена для студійців цієї спеціальності, та буде корисна й для широкого кола читачів. Я, своєю чергою, відповіла на запитання, як змогла, і пропоную цю інформацію до вашої уваги.

За надання ідеї та списку запитань дякую своїм колегам зі спеціальності «Переклад з англійської мови» Аліні Скідановій, Наталії Легкій та Дмитру Терещенку.

 

А тепер – до справи:
 
1.    Коли вікно або двері закривають, а коли – зачиняють?

Ніколи не закривають, завжди зачиняють.

smileysmileysmiley

2.    Коли участь беруть, а коли – приймають?

Ніколи не приймають, завжди беруть.

smileysmileysmiley

3.    Коли у статті щось відмічають, а коли – відзначають?

У цьому випадку я процитую Петра Одарченка (із конволюту «Про культуру української мови»):

«Відмічення Різдва» – тут віддієслівний іменник утворено від слова «відмічати» в значенні «здійснювати певні заходи з приводу свята». В українській мові в такому значенні вживається «відзначати», «відзначення». Приклади: «Ми відзначаємо свято Різдва». «Україна урочисто відзначила Шевченківські дні». «Відзначення Різдва Христового у народних школах США».

Слово «відмічати» і похідне від нього «відмічення» [] вживається в інших значеннях, а саме :

1) ставити мітку, позначку на чомусь;
2) записувати, реєструвати».

Напр.: «Секретар щось відмічав у списках»

Словник української мови подає ще й третє значення «відмічати» – те саме, що й «відзначити», «відзначати», «зазначити». Але академічний Російсько-український словник відкидає слово «відмічати» в цьому, третьому, значенні й подає такі українські відповідники слова: відзначати, відзначити, зазначати, нотувати, занотовувати, позначити, намітити [і похідні – О. Ш.], зазначений, занотований, позначений, відзначення і т. д. 

Отже, Російсько-український словник уникає русизму «відмічення», «відмічати» (48).

smileysmileysmiley

4.    Чи легко назирці ходити здибочки? Що означають ці слова?

Звісно, що ні smiley

Назирці:

1) Слідом, услід за ким-, чим-небудь, не відстаючи. 
3) Не спускаючи очей з когось, чогось. 
2) Потай, непомітно для інших; крадькома.

Ходити назирці за кимось – стежити за ким-небудь.

На жаль, слово «здибочки» самостійно не вживається лише у фразеологізмі «ходити на здибочках» – ходити на кінчиках пальців. Судячи з цього фразеологізму, здибочки – це, мабуть, і є кінчики пальців.

smileysmileysmiley

5.    Чим відмінні їжа і їда?

Їда – це прийом їжі, а їжа – власне те, що вживають під час їди.

smileysmileysmiley

6.    Посмішка й усмішка?

За Антоненком-Давидовичем, усмішка щира, а посмішка вдавана.

Подаю уривок із його праці «Як ми говоримо»:

Подивімось, як користувались цими словами наша класика й народна мова: «Нехай мати усміхнеться, заплакана мати» (Тарас Шевченко); «Я вам з того світа, любі, усміхнуся» (Тарас Шевченко); «До смерті не забуду його погляду, його усмішки» (Олекса Стороженко); «Де той погляд молодецький, де той усміх веселий?» (Марко Вовчок); «Нічого, нічого, ні вітру буйного, ні усміху з неба, нічого не треба» (Микола Вороний); «А радість уже осміхається то з одного, то з другого віконця темним червоним вогником» (Степан Васильченко); «І очі сміялись, а на губах перебігав осміх» (Іван Нечуй-Левицький); «А осміхнулось воно як — аж любо глянути!» (з живих уст).
У цих прикладах слова усмішка, усміхатися, усміх, осміх, осміхатися стоять там, де мовиться, що людині весело, приємно, гарно.

Наведемо тепер приклади з словом посмішка: «Ходили в поле, жали собі хліб і посміхалися злорадно» (Михайло Коцюбинський); «Раптом Ляля обернулася до рідних і якось криво, не по-своєму посміхнулась» (Олесь Гончар); «Це… посмішка з мене» (Словник Бориса Грінченка).
Не важко помітити, що тут слова посмішка, посміх, посміхатися передають відтінок іронії, сарказму, кепкування чи глузування з когось. У Словнику української мови Павла Білецького-Носенка слово посміх, що є синонімом до слова посмішка, перекладено тільки словами насмешка, шутка. Подібне бачимо й у Словнику мови Тараса Шевченка Інституту мовознавства АН УРСР, де слово посміх стоїть у тім же значенні. Слова посмішка нема в цих двох словниках. Тим часом у Тараса Шевченка та в інших письменників є похідні іменники від дієслова посміхатися: посмішище («Бо на посмішище ведуть старого дурня научати». — Тарас Шевченко), посміховисько («Робила мій дім посміховиськом та метою всяких дотепів». — Михайло Коцюбинський).
Якщо вже шукати синонімів до слів посмішка, посміхатися, то це будуть насмішка, насміхатися. Проте слід зазначити, що в словах насмішка, насміхатися мовиться не стільки про глузливий вираз обличчя або очей, скільки про глузливий зміст того, що каже смішко або насмішник: «Із матки старенької насміхається» («Українські пісні» Михайла Максимовича); «Ой іде багач, ой іде дукач, насміхається — ой за що, за що бідна голота напивається?» (народна пісня); «Не пущу я, дитя моє, в ліски по горішки, бо вже мені надоїли хлоп’ячі насмішки» (народна пісня)».

 Хоча існують й інші думки з цього приводу.

smileysmileysmiley

7.    Гривна і гривня?

Гривна – металева прикраса у вигляді обруча, яку носили на шиї.

Гривня:

1) У Київській Русі – срібний злиток вагою близько фунта, який служив основною грошовою одиницею.
2) Мідна монета в три, а в деяких місцях – у дві з половиною копійки.
3) Грошова одиниця Української Народної Республіки (1918-1920 рр.).
4) Національна валюта України з 2 вересня 1996 р.; дорівнює 100 копійкам.

smileysmileysmiley

8.    Чим – проноза і шлапак?

Проноза – спритна, хитра людина; пронира.

Шлапак – тюхтій, роззява. Також іще вживають у значенні «шкарбан», «шкарбун» – старе, стоптане, рване взуття. Є стале словосполучення «старий шкарбан» – стара людина. Однак на сьогодні цей вислів може вважатися ейджистським, тож краще його уникати.

smileysmileysmiley

9.    Солопій і розвеза?

Нічим не відрізняються, це синоніми.

Солопій – дуже неуважна, некмітлива людина; роззява.

Розвеза – це теж роззява.

smileysmileysmiley

10.    Нетяга, неборак і горопаха?

Неборака й горопаху можна вважати контекстуальними синонімами. Однак ставити їх в один синонімічний ряд із нетягою вже не вдасться.  

Нетяга – бідна, неімуща людина.

Неборак – людина, становище або вчинки, дії якої викликають співчуття.

Горопаха – людина, яка постійно живе в горі, біді; бідолаха.

smileysmileysmiley

11.    Чим відрізняються "волокита" і "волоцюга"?

Значеннями. Це пароніми.

Волокита:

1) Блуканина, поневіряння.
2) Навмисне бюрократичне уповільнення вирішення справи у суді, державній установі; тяганина.

Волоцюга:

1) Бездомна людина, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін., постійно змінюючи місцеперебування; бродяга, пройдисвіт. || Про того, хто ходить кудись без потреби, часто уникаючи роботи. || Про того, хто певний час був відсутній дома.
2) Той, хто любить волочитися за ким-небудь.

smileysmileysmiley

12.    "Небіж" і "небіжчик"?

Це також пароніми, однак у значенні «бідолаха» вони є контекстуальними синонімами.
Небіж (фемінітив – небога, небіжка):

1) Син брата або сестри (про рідних, двоюрідних, троюрідних); племінник. 
2) Звертання до чоловіка, молодшого за віком. 
3) Бідолаха.

Небіжчик (фемінітив – небіжчиця):

1) Померла людина; покійник.
2) Бідолаха.sadcrying

smileysmileysmiley

13.    "Галайда", "гайдамака" і "гайдабура"?

Це також пароніми, усі слова мають різні значення.

Галайда – бродяга.

Гайдамака:

1) Учасник народно-визвольної боротьби 18 ст. на Правобережній Україні проти польсько-шляхетського та єврейського гніту. 
2) Під час іноземної інтервенції та громадянської війни 1918-1920 рр. – солдат особливих кінних частин Центральної Ради, а також загонів Петлюри та Скоропадського.

Гайдабура – пустун, бешкетник.

smileysmileysmiley

14.    "Панночка" і "панянка"?

Ці слова мають різні значення, однак можуть бути контекстуальними синонімами.

Панночка – зменшено-пестливе до «панна».

Панна:

1) Молода незаміжня поміщиця або дочка пана у старих Польщі, Литві, дореволюційних Україні та Білорусі. || Дівчина, яка вирізняється розбещеною поведінкою, нетрудовими звичками, підкреслено витонченими манерами і т. ін. || У дореволюційний час – дочка заможних батьків, хазяїв.
2) Ніжна, тендітна або гарно вбрана дівчина.
3) Ввічлива форма звертання або згадування стосовно до молодих дівчат в Україні та деяких інших країнах.

Панянка:

1)    Те саме, що панна.
2)    Про розпещену, не призвичаєну до праці дівчину.
3)    Незаміжня дівчина.

smileysmileysmiley

15.    Які на вигляд горобина й журавлина?

Зазвичай горобина має помаранчевий колір, інколи наближений до червоного, однак є й чорноплідна горобина, більш відома як аронія. Журавлина має яскравий червоний, малиновий чи багряний відтінок.

Джерело: https://mala.storinka.org/%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%B3-%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8-%D1%88%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83-%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B5%D1%82%D0%B0-%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B0.html#gsc.tab=0

Поради Петра Одарченка. Мовна скарбничка от-кутюр

Блог Ольги Шарко про мову. Поради Петра Одарченка. Мовна скарбничка от-кутюр (збирала Ольга Шарко)
 

 

Вітаю всіх. Хто знайомий із моїм «Глосарієм типових і рекомендованих варіантів уживання сталих словосполучень української мови», напевно, заглядав і до джерел та бачив там таку чудову книжку Петра Одарченка «Про культуру української мови. Збірник статей» (Київ, Видавництво «Смолоскип», 1997). 

Окрім власне типових помилок слововжитку та питомих українських слів і словосполучень, які незабаром також  з'являться в новій версії «Глосарія…», пан Одарченко описав і міріади пояснень, уточнень та інших нюансів. Деякими з них я сьогодні з Вами й поділюся. Традиційно покликання на сторінку з книжки в круглих дужках.

smiley Слово «письмо» помилково вживають у значенні слова «лист, повідомлення на папері». В українській мові така лексема є, однак має інші значення – їх аж 6:

- уміння писати, спосіб писання (приклад – «Болгарія ділилася з Руссю своїм письмом»);

- писання як навчальний предмет (приклад – «Це зошит для письма);

- орфографія (приклад – «Помилки у французькому письмі»);

- зовнішній вигляд написаного (приклад – «Лист написаний похилим письмом»);

- відтворення музики нотними знаками («Людкевич виявив себе прекрасним знавцем хорового письма»);

- книги Ветхого і Нового Завіту («Святе Письмо») (14-15).

smiley Часто плутають «доклад» із «доповіддю». Однак «доклад» - це додатковий допоміжний матеріал (підкладка, ґудзики тощо) (21). 

smiley Вповні часто вважають синонімом до слів «цілком», «цілковито», «сповна». Значення цього слова такі:

- із повними відрами (приклад – «вповні дорогу перейти»);

- у самому розквіті («Місяць уповні». «Надворі весна вповні») (20-21).

smiley Слово «важний» має негативну конотацію з відтінком пихатості, зарозумілості: «Важна особа», «…сидять по канапах, важні й непорушні, немов мішки…» (28).

smiley«Воздух» – це покривало для церковного з причастям: «Я вже гаптувала і ризи, і воздухи» (28).

smiley Лаконічне слово «виш» – це вища школа (28).

smileyЦя порада має культурологічне підґрунтя. Наводжу пряму цитату: «Жива людина заплющує очі, а мертвій людні закривають очі. Ще кілька прикладів: «Він заплющив очі і, стомлений тяжкою працею, дрімав». Вислови «закрити очі», «замкнути очі» вживаються в значенні «стулити віки померлому: «І ніхто очей холодних не закриє там мені», «… коли б не старі матушка, не було б кому очі закрити» (29).

smiley Слово «полоса» також існує в українській мові, це друкарський термін: «На редакційній мові газетну сторінку називають полосою» (30).

smiley Сенсація. Словесна пара «поймати – поняти» - це не русизми, це синоніми до «заливати», «затоплювати». Приклади: «Розлилася вода, пойняла береги», «Ой, лужечки та бережечки та вода поняла» (31).

smiley Слово «прихилити» можна вживати у значенні «умовляти, переконувати кого-небудь у чомусь» (32).

smiley Слово «спасати (спасти)» у значенні «рятувати» поширене лише в конфесійному стилі, у релігійному контексті: «Хто хоче душу свою спасти», «Чорна риза не спасе, а біда в гріх не введе», «За терпіння Бог дає спасіння». Зрідка трапляється в розмовному мовленні: «Ось хто спас нас від голодної смерті» (33). 

smiley Лексема «вступ» має такі значення:
- початкова частина книжки. Синоніми: передмова, переднє слово, вступне слово;
-  початкова назва статті;
- початкова назва музичного твору.
 
Часто «вступ» замінюють на «введення». Це помилка.  Уведення – це:

- дія за значенням «вводити»: «введення молодої в дім»;

- християнське свято: «Введення Пресвятої Богородиці» (35).

smiley Мінута – це одиниця вимірювання плоских кутів, яка дорівнює 1 градуса. А 60 секунд – це хвилина (36).

Блог Ольги Шарко про мову.

А тепер – флешмоб, чи по-українськи «Одна кобила всіх заманила». Якщо хочете другу, третю й скільки ще вистачить частин – поширте, будь ласка, цю добірку у своїх соцмережах. Більше репостів – більше корисної інформації для Вас.

Дякую за підтримку! smiley


Джерело: https://mala.storinka.org/%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8-%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0-%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0-%D0%BE%D1%82-%D0%BA%D1%83%D1%82%D1%8E%D1%80-%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%B0-%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0-%D1%88%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE.html#gsc.tab=0

Ольга Шарко. Закон про мову чи нова свинська конституція?

Доброго дня, мої шановні читачі та читачки, а також особи поза гендерною бінарністю.

Багато хто чекав від мене коментарів щодо нової редакції правопису й Закону про мову ще з торішніх подій, але я жодним чином не коментувала цю ситуацію, окрім як у репліках під постами знайомих людей.

Бо коментувати особливо нема чого. Цей закон жодним чином не зазіхає на мої права як двомовної українки (усе своє життя я прожила в Києві у двомовному середовищі й росла в двомовній сім’ї, кому цікаво). Моя єдина претензія до цього Закону полягала в тому, що він неефективний.

 Ярина Чорногуз, малюнок Irena Mykoliv.

І от позапозавчора моя хороша знайома Ярина Чорногуз (ми навчалися в одному «елітному» ліцеї), яку, я гадаю, всі ви вже знаєте, зважаючи на останні події, поділилася на своїй сторінці у Фейсбуці інформацією, що під час карантину було подано, цитую «…пропозиції "До проекту закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів спрямованих на запобігання економічних наслідків коронавірусу", де НЕСПОДІВАНО містяться поправки, які де-факто повністю скасовують Закон про державну мову. Якщо їх затвердять у робочій групі на погоджувальній раді, то його буде винесено на голосування у ВР на позачергове засідання».

На жаль, я не можу вставити допис Ярини повністю, бо там є обсценна лексика, а сайт читають діти.

У коментарях я Ярині відписала: «Ярино, не переймайся так через цей закон про мову. Його найбільша проблема в тому, що він неефективний - квоти повводили, штрафи повводили, а механізми забезпечення робочими місцями гуманітаріїв, які б цю мову примножували й зберігали, не ввели. Тому втрачати особливо нічого, він і так на чесному слові тримався. Ти як філологиня це зрозумієш».
Ну, Ярина мені заперечила, а на додачу ще деякі інші «патріоти» відписали:
-  «Вам конче до лiкаря!»;
- «знаєте, про прогалини можна говорити після карантину, а поки – руки геть від закону про мову. А знаєте скільки прогалин в інших законах - то це саме час ними займатися. Може в час карантину зосередитися на заходах боротьби поширенню епідемії? Не грайте на руку ворога з вашими прогалинами. Я все своє доросле життя угу відстоювати своє право на державну українську мову. Тож краще мовчіть про прогалини, бо за цей короткий час суттєві зміни!»

- «я теж філолог, час вчити історію. Там століття тому також сварилися між собою, результат вас відомий. Вперед, ваші ідеї мають значення, але на разі мовний закон краще не трогати. Ідеального світу не існує. Та і цей летить шкереберть. Чи ви з Яриною уже 11 ночей просиділи під ОП? І, як би вам, сказати, не на часі виставляти хто є більш розумним, більш мудрим, чи має більше червоних дипломів. У єдності сила. Не прагніть ідеалів, бо втрачаємо і ті здобутки, що є».

- «Шашечки или ехать? – це українська мова? Цими вашими коментарями все сказано. Гординя і самозакоханість, на жаль»

Ну, і так далі, і такі інші пироги. Можете там піти почитати ці коментарі й зрозуміти, що я вас не обманюю. А якщо хтось побіжить видаляти, то даремно – я все заскринила.

Але завдяки цим «патріотам» я зрозуміла, що дарма мовчала.  Тому зараз я буду дуже часто писати про чорні Закону про мови, ілюструвати це прикладами з інтернету та своїм і чужим досвідом. Бо я якщо я не покажу, в чому проблема, то Ярина стоятиме за цей закон дарма. І більшість людей, які за нього стояли під ВР, інформували в соцмережах тощо, теж робили це дарма.

А всіх, хто вже розізлися на мене до моменту прочитання цього рядка, я прошу читати далі й поширити цей допис серед своїх правовиків, політологів, журналістів й усіх причетних до створення й ухвалення Закону про мову.

 

А тепер аналізуємо «Статтю 27» Закону про мову.
ЗАКОН УКРАЇНИ

Про забезпечення функціонування української мови як державної
 Стаття 27. Державна мова у сфері користувацьких інтерфейсів комп’ютерних програм та веб-сайтів

1. Комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, що реалізується в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою та/або англійською мовою, або іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

Для цілей цього Закону користувацьким інтерфейсом є відображувана інформація, з якою безпосередньо взаємодіє користувач під час використання комп’ютерної програми, веб-сайту і яка містить текст будь-якою мовою спілкування між людьми (зокрема мова візуального дизайну комп’ютерної програми, мова взаємодії, діалогів та транзакцій між користувачем та комп’ютерною програмою).

Вимоги цього Закону не поширюються на мови програмування.

2. Комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, встановлена на товарах, що реалізуються в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою, який за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії такого інтерфейсу. Недотримання цієї вимоги має наслідки, визначені законодавством про захист прав споживачів для реалізації товару неналежної якості.

3. У роботі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності використовуються винятково комп’ютерні програми з користувацьким інтерфейсом державною мовою.

До створення користувацького інтерфейсу державною мовою для відповідної комп’ютерної програми може використовуватися комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом англійською мовою.

4. Під час закупівлі комп’ютерних програм для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності обов’язковою умовою є наявність користувацького інтерфейсу державною мовою, крім випадків, визначених абзацом другим частини третьої цієї статті.

5. Заклади освіти державної і комунальної форм власності використовують для освітніх потреб комп’ютерні програми з користувацьким інтерфейсом державною мовою.

До створення користувацького інтерфейсу державною мовою для відповідної комп’ютерної програми може використовуватися комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом англійською мовою.

6. Інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (у тому числі веб-сайтів, веб-сторінок у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.

Для іноземних суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та мають в Україні дочірні підприємства, філії, представництва, версія веб-сайту державною мовою повинна містити достатню за обсягом та змістом інформацію для зрозумілої навігації та розкриття мети діяльності власника такого інтернет-представництва.

Версія такого веб-сайту державною мовою для користувачів в Україні повинна завантажуватися за замовчуванням.

Ця норма не поширюється на інтернет-представництва засобів масової інформації, зазначених у частині п’ятій статті 25 цього Закону.

7. Мобільні застосунки органів державної влади, органів місцевого самоврядування, зареєстрованих в Україні засобів масової інформації, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні, повинні мати версію користувацького інтерфейсу державною мовою.

8. Спеціалізоване наукове, технічне, медико-діагностичне обладнання, інше спеціалізоване, професійне обладнання, що не є товарами широкого вжитку (прилади, машини, устаткування, верстати тощо), та його програмне забезпечення, а також спеціалізоване програмне забезпечення, призначене для використання лише у сфері інформаційних технологій, може не мати користувацького інтерфейсу державною мовою в разі наявності користувацького інтерфейсу англійською мовою.

Оскільки тут згадується пункт 5 статті 25, звернемося і до неї.

Стаття 25. Державна мова у сфері друкованих засобів масової інформації

5. Вимоги частин першої, другої та абзацу другого частини четвертої цієї статті не поширюються на друковані засоби масової інформації, що видаються винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу, незалежно від того, чи містять вони тексти державною мовою, та на наукові видання, мова яких визначається статтею 22 цього Закону.

Отже, як бачимо, сайти органів влади та самоврядування, сайти підприємців та сайти ЗМІ мають бути українськомовні.

Що ж ми маємо насправді?

Ось ситуація, яку розглядають у фейсбучній групі «И так поймут!»

У чому проблема сайтів підприємців – власників крамниць, ресторанів, кафетеріїв, інших ФОПів, які надають найрізноманітніші послуги?
 

Проблема в тому, що Закон про мову зобов’язав усіх цих осіб мати українськомовні сайти, а механізми переходу російськомовних сайтів на українську не передбачив.
 

Простими словами: як хочете – так і розбирайтеся, але щоб усі сайти були українськомовні.

Рядові власники ФОПів, які ніколи не були дотичні до мовних питань і проблем з українською мовою, сидять і думають «А як нам ото все зробити згідно з законом?».

І тут є кілька варіантів:
- сісти самому/самій перекладати контент свого сайту. Грошей за цю роботу, ясна річ, власник ФОПу не отримає, зате час витратить;
- навантажити цим своїх робітників та робітниць, у попередні обов’язки яких переклад контенту ніколи не входив. У кращому випадку – доплатити їм за понаднормове навантаження. У гіршому – пригрозити зниженням зарплати, депреміюванням або взагалі звільненням;

- взяти на тимчасову чи постійну роботу фахових перекладачів, редакторів та коректорів. Оплачувати їхні послуги.

Оскільки закон про мову не зобов’язує нікого брати в штат перекладачів, редакторів, коректорів та інших фахівців з української мови, більшість підприємців просто економить. І підприємців теж можна зрозуміти, бо бізнес – це зазвичай складно й витратно.

До прикладу, власники більшості закладів харчування перші два роки працюють у мінус, перш ніж окуплять вартість оренди чи купівлі приміщення, ремонт, купівлю меблів та інших предметів інтер’єру, професійного обладнання для кухарів, офіціантів тощо, квитанції за опалення, елетроенергію, витрати на продукти. А ще ж треба платити зарплату хостесам, адміністратор(к)ам, офіціант(к)ам, кухарям/кухаркам, охороні тощо. Треба передбачити й кошти на позапланові витрати фахівцям та фахівчиням із електрики, монтажу, систем безпеки, якщо раптом щось вийде з ладу.

 І  я вже мовчу, що більшість персоналу взагалі може працювати без трудових книжок і навіть без трудових договорів, бо деякі недобросовісні ресторатор(к)и уникають сплати податків. А добросовісні роботодавці ще витрачають гроші й на дотримання закону.

Тому коли постає питання «Що робити з сайтом», більшість ДОБРОСОВІСНИХ власників бізнесу або безоплатно та понаднормово перекладають самостійно, або змушують перекладати своїх працівників і працівниць. Якість цього перекладу – відповідна. Добре, якщо людина, яка перекладала, мала філологічну освіту чи зросла в українськомовному середовищі, і сайт більш-менш читабельний. Законом же не передбачено, хто саме і як саме має створити ці  українськомовні версії сайтів. Просто всі підприємці мають їх надати споживачам, і все.
 

Хто може оплатити послуги лінгвістів і лінгвісток – звісно, їх оплачують, і мають крутий українськомовний сайт. Але це хіба що якісь копрорації. Малий і середній бізнес здебільшого не можуть собі цього дозволити.

НЕДОБРОСОВІСНІ підприємці вираховують коефіцієнт корисної дії: «Ой боже, сьогодні вони ухвалили отой Закон про мову, завтра вони ще щось ухвалять, а мені з того яка користь? У мене що, клієнтів побільшає, якщо я оце все перекладатиму? Скільки ходило, стільки й буде ходити. Ну, походить там якась купка ярих фанатиків української мови, ну, понаписують в інтернетах, які ми погані, що в нас нема сайту українською мовою, ну й що? А якщо ще підуть закидати нас яйцями – то це взагалі безплатний піар, усе місто про нас гудітиме. Коротше, що я ото задля трьох ротів буду напрягатися? Лишаю все, як є».

Тим часом випускники та випускниці численних філфаків, які могли б надати якісні послуги з перекладу сайтів українською мовою та подальшим редагуванням, сидять без роботи або йдуть на ненависну роботу вчителями, бо сайти замість них перекладатимуть офіціант(к)и, хостеси, адміністратор(к)и й інші робітники.

Хтось у мене вже запитав: «А на сайт російською кошти були?»

Відповідаю одразу всім: кошти витрачають на створення й утримання самого сайту, а не на мовні послуги, супутні до цього сайту. Написати контент російською мовою, на жаль, сьогодні доступніше, дешевше й вигідніше, ніж українською. А подекуди, як ви вже читали вище – і взагалі безоплатно. Російською мовою прочитають майже всі громадяни, українською мовою читатиме лише частина громадян.

Грамотною російською володіє більшість українців. Грамотною українською – меншість. Це означає, що послуги українськомовних контент-мейкерів дорожчі від російськомовних. Вибір, я гадаю, очевидний – візьмуть тих, хто бере менше грошей за аналогічні послуги.



Що я як філологиня пропоную авторам та прибічникам Закону про мову в такому разі?

Внести поправку до Закону про мову щодо створення групи (комісії, комітету - називайте, як хочете)  фахівців із забезпечення сайтів підприємців українськомовними версіями. Робота цих фахівців має бути відповідно оплачена. Вкрай бажано, щоб це була офіціна робота, аби люди, які працюють на благо споживачів, мали стаж і могли офіційно працевлаштуватися після завершення праці в цій групі. Взяти на роботу в групу всіх охочих випускників філфаків (єдина умова при працевлаштуванні – наявність філологічної освіти).
Усі споживачі, чиї права на доступ до українськомовної версії сайту порушені, подаватимуть заявку на переклад контенту сайту. Працівники групи перекладають і надають підприємцю чи підриємиці. Підриємець чи підприємиця оприлюднюють українськомовну версію сайту протягом місяця. Якщо протягом місяця українськомовна версія сайту недоступна – штрафуйте підприємців. 

Профіт. Бізнес не страждає, філологи та філологині забезпечені роботою, споживачі мають свої мовні права.

Єдина проблема – якраз створити ці робочі місця для філологів.

Не дякуйте. Впроваджуйте!

Згодом частина друга про сайти ЗМІ.

Джерело: https://mala.storinka.org/%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0-%D1%88%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83-%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D1%83%D1%94%D0%BC%D0%BE.html

Страницы:
1
2
4
предыдущая
следующая