Звісно, наукова спільнота не могла залишитися осторонь. Список організацій та вчених, які відмовились працювати з Росією, вже досить великий — і він активно доповнюється.

Нобелівські лауреати

Навіть за межами наукової «бульбашки» стало відомо, як засудили війну Нобелівські лауреати. Більш ніж 160 із них підписали відкритого листа на підтримку України, в якому дії російської влади порівнюються з агресією нацистської Німеччини. Серед тих, хто взяв участь в акції — біологи Еммануель Шарпентьє та Дженніфер Даудна, медики Сін'я Яманака й Вільям Келін-молодший, фізики Райнгард Ґенцель і Беррі Беріш та інші.

Космос

Росія не обійшлася репутаційними втратами в науці. Найбільш відчутними виявилися наслідки її ізоляції у космічній галузі.

Війна в Україні та санкції проти Росії вже вплинули на колаборації — «Роскосмос» відкликав своїх співробітників з головного космодрому Європейського космічного агентства (ESA) в Куру, Французька Гвіана. Цим він фактично припинив запуски російських ракет «Союз», які ESA використовує для запусків середніх розмірів, у тому числі — супутників своєї навігаційної системи Galileo.

Єврокомісар із питань космосу Тьєррі Бретон заявив, що рішення «Роскосмосу» не вплине на розвиток космічних програм. ESA займається оцінкою можливості запуску майбутніх корисних навантажень на інших ракетах. Наприклад, Vega-C або Ariane 6, які вперше планують польоти пізніше цього року.

У межах ще однієї спільної місії між ESA та «Роскосмосом» програми ExoMars стає сумнівною вчасна вдправка марсоходу «Розалін Франклін». Марсохід виготовила Європа, Росія ж відповідала за модуль спуску та посадкову платформу «Козачок». Теоретично ESA може знайти інші шляхи запуску, але поки не відомо, скільки часу на це знадобиться.

Зупиняються й інші проєкти. Німецькі вчені вже відключили свій телескоп eROSITA, який є частиною російсько-німецької космічної обсерваторії «Спектр-РГ». Тим часом «Роскосмос» скасував запуск британських супутників OneWeb. Вони мали бути запущені на ракеті «Союз» з космодрому Байконур в Казахстані.

Керівництво OneWeb каже, що для них пріоритетом є безпека їхніх співробітників і технологій, які зараз перебувають в Казахстані. З 2019 року компанія вже запустила понад 400 супутників, організованих Arianespace. Цього року було заплановано ще 5 запусків для того щоб довести їх кількість на орбіті до 648. Усі запуски були оплачені наперед. Чи поверне свої супутники OneWeb наразі невідомо.

Не оминули зміни й найбільший міжнародний космічний проєкт. «Роскосмос» заявив, що більше не співпрацюватиме з Німеччиною в наукових експериментах на борту російської сторони Міжнародної космічної станції (МКС).

Оскільки країни продовжують закривати дослідницьку співпрацю з Росією, може виникнути подальший поділ у дослідженні космосу між західними державами та китайсько-російським співробітництвом.

Фізика

Космічна галузь мала чи не найтісніші зв’язки між Росією та світом. Однак інші наукові галузі, такі як фізика, також не залишаються без змін. Найбільший у Німеччині дослідницький центр з фізики частинок DESY припиняє співпрацю з російськими та білоруськими інститутами.

Про свою позицію також повідомили керівники та співробітники Європейського рентгенівського лазера на вільних електронах (European XFEL). У заяві про війну в Україні вони наголосили, що припиняють співпрацю і не будуть розпочинати нових угод з російськими інституціями. Лазерна установка для рентгенівських досліджень розташована у Німеччині, однак це міжнародний проєкт із 12 країнами-учасницями, серед яких є і Росія.

Фінансування

Скасування у науковій спільноті в Росії одразу відчують ті, хто планував працювати за міжнародні кошти. На знак солідарності з українським народом Єврокомісія вирішила призупинити співпрацю з російськими структурами в галузі досліджень, науки та інновацій. Комісія не укладатиме жодних нових контрактів чи угод з російськими організаціями за програмою Horizon Europe. Це ключова програма ЄС щодо фінансування досліджень та інновацій з бюджетом 95,5 мільярдів євро. Крім того, призупиняються виплати російським організаціям за діючими контрактами.

Серед впливових дій на сьогодні є також рішення групи найбільших німецьких фінансувальників досліджень, в тому числі Німецького дослідницького фонду,  заморозити будь-яку наукову співпрацю з Росією та Білоруссю. Альянс наукових організацій Німеччини заявив, що дослідницькі фонди країни більше не принесуть користь Росії. Він також зазначив, що спільні наукові заходи не відбуватимуться і не почнеться нова співпраця.

Німецька служба академічних обмінів (DAAD) у відповідь на загарбницьку війну Росії  обмежує з нею академічний обмін. Прийом заявок на стипендії для Росії припинено. DAAD є найбільшою у Німеччині організацією підтримки в галузі міжнародного академічного співробітництва.

Конференції

Обмін досвідом на багатьох конференціях також пройде без участі Росії. Наприклад, зазнала змін чотирирічна конференція Міжнародного математичного союзу, яка присуджує престижну медаль Філдса і мала відбутися у Санкт-Петербурзі в липні. Вона пройде частково онлайн, частково за межами Росії.

Конгрес Міжнародного союзу антропологічних та етнологічних наук (IUAES), який теж мав відбутися в Санкт-Петербурзі, скасовано.

Засудила неспровоковане вторгнення Росії в Україну і Арктична рада. Вона відмовилася від поїздки на засідання, а також участі в усіх інших заходах у Росії. До Арктичної ради належать вісім північних держав — Канада, Королівство Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Швеція, США та Росія. Вона функціонує як міжнародний форум високого рівня заради взаємодії, питань розвитку із залученням спільнот корінного населення Арктики та інших мешканців Арктики, а також вирішення проблем навколишнього середовища.

Інше науково-технічне скасування

1. Массачусетський технологічний інститут (MIT) у Сполучених Штатах припинив співпрацю з фондом «Сколково» — московською некомерційною організацією, яка зосереджена на інноваціях. 2011 року партнери запустили Сколківський науково-технічний інститут, або Сколтех. Зараз MIT змушений припинити усі проєкти з російськими дослідниками.

1. Міністерство науки та освіти Польщі зупиняє співпрацю з Росією в сфері науки і техніки.
2. Принаймні один журнал — Journal of Molecular Structure, вирішив більше не розглядати рукописи, авторами яких є вчені, які працюють в установах Росії.
3. Microsoft припинила продаж програмного забезпечення та надання послуг.
4. Airbus та Boeing призупинили технічне обслуговування і продаж запчастин до літаків.
5. Американський виробник мережевого обладнання Cisco Systems Inc призупинив усі бізнес-операції в Росії та Білорусі.
6. Гіганти автомобільного світу, такі як Honda, Hyundai, Porsche, Renault, General Motors, Rolls Royce, Toyota, Jaguar, Volkswagen та інші, зупинили поставки автомобілів.

Засудження війни, яку Росія веде в Україні, набуло світових масштабів. Воно змушує міжнародні організації переглянути співпрацю з країною-агресором та планувати подальші проєкти без його участі.

Що вже казати, якщо навіть Джеймі Гайнеман, американський фахівець зі спецефектів і головний «руйнівник міфів», рішуче підтримав українських військових — і передав привіт російському кораблю

Нижня палата Японії у вівторок прийняла резолюцію, яка рішуче засуджує вторгнення Росії в Україну, закликаючи російські війська негайно припинити атаку та вийти зі України.

Про це пише "KYODO News", передає "ПравдаТУТ News".

У резолюції, яку схвалила Палата представників, висловлюють протидію застосуванню Росією сили для односторонньої зміни статус-кво після того, як агресія викликала міжнародний резонанс і змусила Сполучені Штати та їх союзників, включаючи Японію, запровадити жорсткі економічні санкції проти Росії.

Російське вторгнення суперечить міжнародному праву та Статуту ООН, що забороняє застосування сили, йдеться у документі, додавши, що «воно явно посягає на суверенітет та територіальну цілісність України».

Це надзвичайно важка ситуація, яка може похитнути основу порядку не тільки в Європі, але й у ширшому міжнародному співтоваристві, включаючи Азію, — йдеться в документі.

Резолюція є другою у своєму роді щодо нинішньої української кризи. Очікується, що Палата радників, або верхня палата, схвалить власну резолюцію, можливо, у середу.

У резолюції нижньої палати знову висловлювали солідарність з народом України після попереднього документа, ухваленого в лютому, який закликав японський уряд швидко та твердо реагувати на кризу за допомогою санкцій або інших засобів для відновлення миру в Україні.

Крім того, Японія у вівторок схвалила комплекс санкцій, заморожуючи активи президента Росії Володимира Путіна, міністра закордонних справ Сергія Лаврова і колишнього прем’єр-міністра Дмитра Медведєва, а також деяких російських банків, як частину зусиль, спрямованих на притягнення Росії до відповідальності.

Ми будемо працювати з міжнародним співтовариством і відповідним чином реагувати, швидко впроваджуючи потужні санкції та інші заходи, — заявив міністр закордонних справ Йосімаса Хаясі після ухвалення резолюції.

Вас може зацікавити стаття:  Економіка Росії пішла услід за російським кораблем: як цьому допомогли світові санкції.