Блог Богдан Бо

Вид:: короткий; повний

Замітки:

Підняти престиж України до найнижчого рівня Зеленському вдалося

Зеленському довелося

виступати в Давосі

перед раптово спорожнілим

залом

22.01.20 20:04

У Мережі з'явилися фотографії з штаб-квартири Світового економічного форуму, зроблені під час виступу президента України Володимира Зеленського. Як з'ясували журналісти « Фр аз и », свою промову глави держави довелося «штовхати» фактично перед порожнім залом.

Як передає UAportal , знімки на своїй сторінці в Facebook, розмістив політолог Тарас Березовець.

За його словами, під час виступу попереднього спікера - пакистанського прем'єра Імрана Хана - зал був забити «під зав'язку».

«На Зеленський майже всі вийшли», - додав він.

Нагадаємо, виступ Володимира Зеленського на Всесвітньому економічному форумі в Давосі почалося в 17-15 за київським часом і тривало близько 30 хвилин.

Коментарі: 1

Богдан Бо

Статистика патріотизму українців по регіонах

Головними складовими патріотизму українці вважають любов до країни, готовність її захищати та виховання поваги до країни у дітей – соцопитування7

Анатолій Ткачук, директор з питань науки і розвитку Громадської організації «Інститут громадянського суспільства»
Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України
Олексій Гарань, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професор політології НаУКМА
Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті

Анатолій Ткачук, директор з питань науки і розвитку Громадської організації «Інститут громадянського суспільства»

Київ, 21 січня 2020.

80% українців вважають основною складовою патріотизму любов до країни, готовність захищати її, якщо треба, зі зброєю – 64%, виховання у дітей любові та поваги до країни – 58%. Такі результати загальнонаціонального дослідження громадської думки оприлюднила Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України, на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Соцопитування проводилося Фондом «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 18 грудня 2019 року в усіх регіонах України, крім окупованих територій. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Дотримання законів назвали складовою патріотизму 56%, знання історії та культури своєї країни – 51%. Участь у виборах – 38%, чесне виконання своїх обов’язків – 36%, спілкування державною мовою – 35%, сплату податків – 30%, участь у громадському житті – 28%, повагу до влади – 26%, участь у боротьбі з корупцією та проблемами в країні – 21%.

Щодо окремих показників патріотизму є регіональні відмінності. Наприклад, у Західному регіоні спілкування державною мовою як прояв патріотизму відзначили 60% респондентів, тоді як у Центральному – 32%, Південному – 25%, Східному – 24%. Повагу до влади серед показників патріотизму частіше згадують на Сході – 42%, тоді як на Півдні – 36%, у Центральному та Західному регіонах – 25% і 24% відповідно. Сплату податків відносять до показників патріотизму 41% у Східному регіоні, 36% у Південному, 25% і 24% у Центральному і Західному відповідно.

Абсолютна більшість населення України (75%) вважає себе насамперед громадянами України, при цьому, загальнонаціональна ідентифікація переважає в усіх регіонах України: Південному (84%), Центральному (78%), Західному (76%) та Східному (66%). Регіональну ідентифікацію як основну обрали 16% громадян. «Раніше у Західному і Центральному регіоні чітко переважала загальнонаціональна ідентифікація, у Південному та Східному відповіді ділилися і досить помітно виражена була регіональна ідентифікація. Після 2013-14 років, картина змінилася: на тлі подій люди задумалися, ким вони є у цій ситуації. Якщо у грудні 2013 року насамперед громадянами України вважали себе 54%, то у грудні 2014 року – 73%», – нагадала Ірина Бекешкіна.

Олексій Гарань, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професор політології НаУКМА, звернув увагу, що згадка серед ознак патріотизму готовності захищати країну, в тому числі зі зброєю в руках, несуттєво відрізняється за регіонами: 66-67% на Заході, 59% на Півдні, 62% на Сході.

81% респондентів погодилися з твердженням, що мова є важливим атрибутом незалежності України: 55% «безумовно», 26% «скоріше за все». У Західному регіоні цей показник складає 95%, Центральному – 86%, Південному – 71%, Східному – 64%. Так само, 80% українців згодні, що всі керівники держави та держслужбовці у робочий час повинні спілкуватися державною мовою (на Заході – 96%, на Сході – 64%, Півдні – 71%), і 79% – що в українських ЗМІ принаймні половина контенту має бути українською мовою.

69% українців вважають, що російська мова може вільно використовуватися у приватному спілкуванні, але українська має бути єдиною державною. «Статус російської мови як офіційної в окремих регіонах підтримує лише 15%, як другої державної поруч з українською – 12%», – зазначила Ірина Бекешкіна. У Південному регіоні статус російської мови як мови повсякденного спілкування, а української як єдиної державної підтримує 51%, як офіційної в певних регіонах – 27% і як другої державної – 14%. На Сході 24% підтримують можливість визнання російської мови офіційною в окремих регіонах і 31% – як другої державної.

Кількість українців, які бачать майбутнє України у складі ЄС, максимальна за увесь час опитувань – 64% (на Півдні та Сході – 44% і 43% відповідно). Вступ до Євразійського економічного союзу підтримують 13%, ще 23% респондентів не визначилися з позицією.

51% українців підтримують членство у НАТО як гарантію безпеки. Позаблоковий статус підтримує найменша кількість респондентів за увесь час опитувань – 26%. 6% виступають за військовий союз із Росією та країнами СНД. Водночас, на Півдні та Сході переважає підтримка нейтрального статусу – 42% та 43% відповідно, членство України в НАТО підтримують 34% і 29%. «Для порівняння, у 2012 році в цілому в Україні підтримували членство в НАТО лише 12%. Найбільше противників НАТО зараз – у Донецькій і Луганській областях. Але якщо у 2013 році проти НАТО було 94%, зараз – 50%», – зазначила Ірина Бекешкіна.

Коментарі: 5

Богдан Бо

Столиця України дедемонізується!

Що декоммунізіровалі в столиці за п'ять років (список)

21.01.2020

З 2015 року в Україні почався процес декомунізації, за час якого, зокрема, в столиці демонтували сотник об'єктів - пам'ятників, меморіальних табличок та інше.

У районних адміністраціях розповіли, що зробили з символами комунізму, які були (або залишаються) на їх балансоутримання, передає СтройОбзор.

Подільський район - 6 об'єктів

У Подільському районі демонтовано такі об'єкти: скульптура Леніну Володимиру Іллічу (вул. Набережно-Лугова, 8); скульптура Леніну Володимиру Іллічу (вул. Костянтинівська, 64); скульптура-копія скульптури І.Д. Шандра "Камінь - зброя пролетаріату" (площа Красної Пресні, з 2018 року - Щекавицька площа) меморіальна дошка Більшовикам 1919 (вул. Сковороди, 2); меморіальна дошка Більшовикам 1918 (Контрактова площа, 12); меморіальна дошка Гречці А.А. (Вул. Маршала Гречко, 26).

"Демонтовані об'єкти знаходяться на відповідальному зберіганні балансоутримувачів та будуть передані на постійне зберігання в музей декомунізації", - відповіли в адміністрації.

Оболонський район - 0 об'єктів

"За результатами розгляду повідомляємо, що на території Оболонського району міста Києва відсутні пам'ятники, які відповідно до Закону України" Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборона пропаганди їх символіки "підлягають демонтажу, відповідно і не проводився їх демонтаж ", - відповіли в Оболонській РДА.

Шевченківський район - 0 (або 2) об'єкта

"Оскільки відповідно до даних Переліку пам'ятні знаки, які підлягають демонтажу на фасадах будинків районних установ культури, відсутні, тому зазначені заходи Управлінням культури, туризму і охорони культурної спадщини Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації не проводилися", - повідомили в адміністрації.

Однак повідомляється, що в межах територій об'єктів благоустрою зеленого господарства, закріплених за комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва, невстановленими особами були демонтовані 2 пам'ятника, а саме: Коротченко Д.С. і комсомольцям 20-х років. З огляду на той факт, що зазначені пам'ятники на балансі підприємства не знаходилися, інформація про осіб чи організаціях, що здійснюють їх демонтаж, а також місця їх подальшого зберігання в КП СЗН Шевченківського району відсутня.

Святошинский район – 2 объекта

У Святошинському районі Києва було скоєно демонтаж двох меморіальних дощок: Горбачову Омеляну Григоровичу (пр. Перемоги 71/2) і Картвелішвілі Лаврентію Йосиповичу (вул. Василя Кучера). Ці дошки були розбиті під час демонтажу.

"Пам'ятники В. І. Леніну, які колись перебували на території" Веркон "та інших промислових підприємств, в різні роки демонтовані і про їх подальше місцеперебування невідоме. Пам'ятники і пам'ятні знаки, які необхідно демонтувати відповідно до Закону, на території району відсутні" , - додали в РДА.

Солом'янський район - 5 об'єктів

У Солом'янському районі демонтовано п'ять пам'ятників, з них: 4 зберігаються на територіях промислових підприємств, 1 пам'ятник (бюст) зберігається на території Міжнародного аеропорту "Жуляни".

Печерський район - 29 об'єктів

Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва і по утриманню зелених насаджень Печерського району демонтували 29 об'єктів, розташованих на підпорядкованій території, в тому числі розташованих на території підприємств, організацій некомунальної форми власності.

Так, вони передані в Державний музей авіації України.

Відзначається, що два об'єкти, зазначені в переліку, фактично розташовані в інших районах, а саме: дошка "60-річчя утворення СРСР" за адресою площі Дружби народів СРСР, 1 (Оболонський район) дошка Тельману Ернсту за адресою вулиця Німецька, 2 (Голосіївський район).

Дніпровський район - 8 об'єктів

У Дніпровському районі було демонтовано 8 пам'ятних знаків (дощок).

"Демонтовані об'єкти, на яких розташована символіка комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського тоталітарних режимів) утилізовані, оскільки були пошкоджені під час демонтажу", - відзначили в Дніпровській РДА.

Деснянський район - 0 об'єктів

Як повідомили в РДА, на території Деснянського району міста Києва відсутні пам'ятники, які підлягають демонтажу.

Дарницький район - 7 об'єктів

У Дарницькому районі визначено 7 об'єктів: анотаційні дошки Н. Крупської та С. К. Заслонова, скульптура В. Леніна в дитинстві, пам'ятник Леніну, скульптурна композиція екіпажу бронепоїзда "Таращанець", пам'ятник-бюст Н. Крупської та С. Ковпака.

Станом на 25.11.2019 року залишилося демонтований пам'ятник екіпажу бронепоїзда "Таращанець".

"З огляду на, що зазначений пам'ятник включений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, як пам'ятник монументального мистецтва національного значення (постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928, охоронний номер 260001-Н) і встановлений на місці поховання екіпажу бронепоїзда, демонтаж повинен здійснюватися з урахуванням вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини", зокрема, після прийняття центральним органом виконавчої влади в сфері охорони культурної спадщини відповідного рішення ", - повідомили Дарницької райдержадміністрації.

Також на території виробничої бази комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дарницького району Києва знаходяться на зберіганні такі об'єкти - пам'ятник-бюст Н. Kpyпcкой і С. Ковпака, скульптура В. Леніна в дитинстві, дошки Н. Крупської (граніт) і К. Заслонова ( мармур). Пам'ятник В. Леніну, який знаходився за адресою: вул. Бориспільська, 7 (територія заводу "Будмаш") був знищений невідомими особами в 2015 році.

Голосіївський район - 11 об'єктів

Згідно із затвердженим переліком в Голосіївському районі підлягало демонтажу 11 об'єктів, з них 3 об'єкти територіально не перебувають в Голосіївському районі, а всі інші об'єкти були демонтовані балансоутримувачами за свій рахунок, а пам'ятник чекістам, які загинули за владу рад на Либідській площі - невідомими особами.

Інформація про місце зберігання демонтованих об'єктів в Голосіївській районній в Києві відсутня.

джерело

Коментарі: 3

Богдан Бо

Дякуючи Нідерландам знає Україна про себе

Українці визначилися із трьома головними складовими патріотизму

1105 ПЕРЕГЛЯДІВ

0 0

Серед основних складових патріотизму українці виділяють любов до своєї країни, готовність її захищати та виховувати своїх дітей у любові та повазі до своєї країни.

Джерело: результати опитування фонду "Демократичні ініціативи" спільно з центром Разумкова

Дослівно: "Основними складовими патріотизму українці вважають передовсім любов до своєї країни (80%), готовність захищати свою країну, якщо треба – зі зброєю (64%), виховання у дітей любові та поваги до своєї країни (58%)".

Деталі: Серед іншого 56% опитаних вважають складовими патріотизму дотримання усіх законів країни, знання історії своєї країни, її культури - 51%.

38% громадян відносять до патріотизму участь у виборах, чесне виконання своїх обов’язків - 36%, спілкування державною мовою - 35%, сплату належних податків - 30%, участь у громадському житті - 28%, повагу до влади - 26%, а найменше – участь у боротьбі з корупцією та іншими вадами у державі - 21%.

Загальнонаціональне дослідження проводив фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою центру Разумкова з 13 по 18 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Для дослідження було опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у різні роки фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва з центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології.

Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА посольства королівства Нідерландів.

Українська правда

Коментарі: 0

Богдан Бо

Спершу зміни в обличчі, а після того і Конституцію - логічно

Тимошенко вносит изменения в Конституцию Украины: сделано заявлениеНОВОСТИ

Тимошенко просит узаконить "традиционные семьи" в Конституции

сегодня, 12:05

Таня Ванина

В СМИ появилась информация о намерении лидера партии "Батькивщина" Юлии Тимошенко внести изменения в Конституцию. Сообщается, что политик придерживается мнения о том, что статью о возможности вступить в брак должна стать нормой основного закона страны.

Так, Юлия Тимошенко считает, что украинская Конституция должна содержать норму, в которой браки в стране заключаются исключительно между представителями традиционной ориентации - мужчины и женщины.

Политик убеждена, что если у людей нетрадиционная ориентация и другие взгляды на семью, тогда такие вещи нужно держать при себе. По мнению Тимошенко, нельзя пропагандировать нетрадиционные отношения и однополые браки.

Юлия Тимошенко, фото: Фокус.ua

Напоминаем, лидер "Батькивщины" Юлия Тимошенко рассказала о том, что крещенские купания - это миф. Дело в том, что во времена Иисуса Христа не было подобной традиции, так как люди жили в абсолютно других климатических условиях. Никто не нырял в прорубь, не обливался холодной водой. Однако политик убеждена, что украинцы привержены той точки зрения, что в жизни должны быть какие-то трудности, которые постоянно нужно преодолевать. Таким образом, украинский народ не привык наслаждаться результатом, а лишь процессом прохождения трудного пути. Поэтому Тимошенко в праздник Крещения призвала украинцев к любви и счастью.

Коментарі: 1

Богдан Бо

Герої Донецького аеропорту - повік не забудемо!

Президент України Володимир Зеленський поклав квіти до Пам’ятного дзвона

Родини загиблих оборонців ДАПу покладають квіти біля Пам’ятного дзвона на території Міністерства оборони України

За даними громадських організацій родин загиблих та учасників АТО/ООС – під час оборони Донецького аеропорту загинули понад 200 українських військових, а понад півтисчі отримали поранення. Багатьох із них відзначено державними нагородами, більшість – посмертно

11Військові покладають квіти до Пам’ятного дзвона

12Стати «кіборгами» вважали за честь. Обороняти Донецький аеропорт їхали за власним бажанням, а не за наказом

Ніна Костянтинівна, мама Героя України, оборонця Донецького аеропорту з позивним «Натрій» Ігоря Брановицького. Після підриву бойовиками російських гібридних сил перекриття терміналу Брановицький вивів поранених, а сам повернувся назад. Разом із іншими побратимами він потрапив у полон до бойовиків угруповання «ДНР». Брановицький, щоб врятувати товаришів, сказав, що він кулеметник. Його нещадно били. За словами очевидців, 21 січня 2015 року Ігоря Брановицького убив у полоні двома пострілами в голову громадянин Росії, бойовик Арсеній Павлов із позивним «Моторола»

14Зустріч побратимів

«Кіборги» з різних підрозділів ЗСУ та добровольчих батальйонів

Прапор із підписами оборонців ДАПу – артефакт, який береже «кіборг» 80-ї окремої десантно-штурмової бригади із позивним «Історик»

17Дзвін пам'яті за загиблими оборонцями України

Коментарі: 0

Богдан Бо

Люди витримали та не витримав бетон: героїчні 242 дні ДАП

242 дні оборони ДАПу: в Україні вшановують загиблих «кіборгів» – фоторепортаж

20 січня 2020, 19:30

Сергій Нужненко

20 січня у Києві пройшла церемонія вшанування пам'яті загиблих оборонців Донецького аеропорту, яких за незламність супротивники назвали «кіборгами». Церемонія відбулася біля Пам’ятного дзвона, що на території Міністерства оборони України, за участю рідних та близьких загиблих, а також вищого військового та політичного керівництва України. Поминальні дзвони звучали біля меморіалу, де щоденно вшановують пам'ять військовослужбовців, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України.

Бої за Донецький аеропорт тривали з 26 травня 2014 року до 21 січня 2015 року і закінчилися після повного руйнування обох терміналів і диспетчерської вежі аеропорту.
23 січня із території аеропорту останнім вийшов старший сержант, командир відділення 81-ї ОАРМб Максим Ридзанич зі своїми бійцями, які утримували позицію «Пожарка» у пожежній частині аеропорту. Тому, багато учасників боїв і дослідників оборонної епопеї, подовжують тривалість оборони ДАПу до 244 днів.

Оборона ДАП тривала 242 дні – з 26 травня 2014 року до пізнього вечера 20 січня 2015 року, коли остаточно обвалилося підірване вдруге російськими гібридними силами перекриття терміналу. Останнім із території ДАПу 23 січня 2015 року вийшов із побратимами ротний Максим Ридзанич. За даними Генштабу, за час оборони ДАПу загинув 101 військовий, 440 були поранені, 9 бійців зникли безвісти. Окрім підрозділів ЗСУ, в обороні Донецького аеропорту брали участь добровольці «Правого сектору», «Карпатської січі» та інших формувань. Серед наймолодших загиблих добровольці Святослав Горбенко та Сергій Табала

У Донецькому аеропорту та селищі Піски впродовж цього періоду воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, добровольці ДУК ПС, бійці 79-ї,72-ї, 80-ї, 81-ї, 95-ї окремих аеромобільних та 93-ї окремої механізованої бригад, 57-ї окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці загону «Дикі качки», полку «Дніпро-1», «Карпатської Січі», та інші

В центрі – матір, сестра та батько загиблого під час оборони ДАПу Героя України Івана Зубкова (позивний «Краб») із містечка Деражня на Хмельниччині.

Пам’ять кожного захисника вшанували ударом у дзвін і залпом Почесної варти

Один удар – одне прізвище

У церемонії вшанування пам'яті загиблих оборонців ДАПу брали участь президент України, міністр оборони, начальник Генерального штабу ЗСУ , родичі та близькі загиблих воїнів, військові

Буковинка Віра Кушнір тримає світлину свого сина – десантника 9-ї роти, 3-го батальйону, 80-ї ОДШб, оборонця ДАПу Юрія Кушніра, який загинув від осколкового поранення в голову

Коментарі: 0

Богдан Бо

За Гройсмана була Україна такою

5 фактов об экономике Украины глазами экспертов Всемирного банка

1 0

Украина стала антилидером по уровню инфляции среди стран-соседей

<a href="http://www.liga.net/">Источник</a>

5 фактов об экономике Украины глазами экспертов Всемирного банка

Ежегодно в конце июня Всемирный банк обновляет показатели развития мировых экономик. В отчете анализируются основные экономические индикаторы: показатели роста реального и номинального ВВП, инфляции, показатель ВВП на душу населения. Эта база составлена на основе данных признанных международных источников и правительств стран. В отчете представлены самые точные данные глобального развития, а также национальные, региональные и глобальные оценки.

Украинская экономика за прошедший год выросла на 2,5%, говорится в свежем отчете Всемирного Банка, опубликованном в конце июня.

Украина оказалась на 123 позиции по показателю роста реального ВВП из 191 стран, расположившись между Коморовыми осровами и Перу. По итогам 2016 года, среди 190 экономик мира Украина занимала 109 место по уровню роста реального ВВП (2,3%).

В то же время Россия в рейтинге роста экономик заняла 156 строчку, Беларусь оказалась на 128 месте. Остальные страны-соседи Украины показали более стремительный экономическийй рост и оказались в первой сотне: Румыния - 16 место, Польша - 51, Молдова - 54, Венгрия - 71, а Словакия - 92.

Согласно рейтингу, показатель ВВП на душу населения в Украине ниже, чем в соседних странах В частности, ВВП на душу населения в России почти в четыре раза выше, чем в Украине, а в Словакии - превышает украинский почти в 7 раз. Ниже Украины из стран-соседей только Молдова - $2290 против $2640.

Интересно, что номинальный ВВП в Украине рос динамичнее, чем в странах-соседях, если не учитывать РФ. Однако показатель роста ВВП в 20% - не дает полной картины, поскольку реальный ВВП вырос всего на 2,5%, если учесть инфляцию. По этому показателю Украина - безоговорочный лидер и среди стран-соседей, и на постсовестком пространстве - 22,1%. Схожие показатели роста цен в Узбекистане (19%) и Азербайджане (16%). В то же время уровень инфляции в 2017 году в нашей стране почти в три раза больше, чем в Беларуси, практически четырехкратно превышает показатель инфляции в Молдове.

Показатель ВВП по паритету покупательной способности также обновлен. Самый высокий показатель у России, результат Украины в три раза ниже - $335,4 млрд. На постсоветском пространстве Украина по этому показателю на третьем месте после России и Казахстана, а среди стран-соседей самый низкий показатель ВВП ППС у Молдовы.

<a href="http://www.liga.net/">Источник</a>

Коментарі: 0

Богдан Бо

Ті з ЄС, що не увійшли до ВРУ

26. Ирина Никорак – депутат Киевсовета от Солидарности. Советница мэра Киева Виталия Кличко. Была помощницей нардепа 8-го созыва от Народного фронта Александра Присяжнюка - сына экс-губернатора Киевской области Анатолия Присяжнюка. Муж – Эмиль Соловьев, директор одесской строительной компании Стикон. Он работал помощником нардепа 6-го созыва от Партии регионов Вадима Столара, который сейчас баллотируется по спискам Оппозиционной платформы-За життя.

27. Татьяна Чорновол – нардеп от Народного фронта и журналист. В 2014 году – правительственный уполномоченный по вопросам антикоррупционной политики. В сентябре 2014 года была назначена советником Авакова. В 2012 году баллотировалась по мажоритарке во Львовской области от Батькивщины. Автор принятой поправки о е-декларировании для антикоррупционеров.

28. Денис Пятигорец – заместитель председателя Волынской областной государственной администрации (с октября 2018 года). В 2016-2018 годах – директор местной благотворительной организации Патриоты Волыни. В 2013-2016 годах – пресс-секретарь сети автозаправок WOG, принадлежащей группе Континиум.

29. Андрей Левус – нардеп от Народного фронта. В феврале-ноябре 2014 года – заместитель главы СБУ. Руководитель комендатуры Самообороны Майдана в 2013-2014 годах. В 2004 году возглавлял районный штаб Виктора Ющенко во Львовской области. В 2007-2012 годах был помощником Андрея Парубия. В 2012 году возглавлял штаб кандидата в нардепы Валентина Наливайченко в Тернопольской области.

30. Под этим номером была Наталия Баласинович – глава Васильковского райсовета Киевской области. Однако после обнародованного видео, где она нецензурно выражается в сторону полицейского, партия провела проверку и приняла решение исключить ее из списка. В пресс-службе ЕС сообщили LIGA.net, что не знают, кто будет в списке вместо нее.

31. Андрей Карпов – блогер и телеведущий, известный как Андрей Полтава. Ведущий «Вата Шоу» на телеканале Прямой. Работал начальником отдела рекламы частного предприятия Дексипринт.

32. Юрий Бирюков – советник президента Порошенко (2014-2019), помощник министра обороны (с 2014 года). Возглавлял николаевскую областную организации БПП. В 1996 году основал компанию "Компьютер зоон", а в 1999 году работал в компьютерной фирме RIM2000. В 2012-2014 годах работал директором по развитию в туристической фирме Куда угодно. Владеет IT-бизнесом в США и агропроектом в Николаевской области.

33. Сергей Таран – политолог. Сын нардепа 2-6 созывов Виктора Тарана и брат политолога Виктора Тарана. Сооснователь Института массовой информации, а также Центра политологических и социологических исследований "Соціовимір". В 2009-2010 года руководил Национальным агентством по вопросам иностранных инвестиций и развития.

34. Александр Черненко – нардеп от БПП. С апреля 2009 года – глава правления Комитета избирателей Украины. В 1997-2009 году – руководитель пресс-службы КИУ. В 2007-2009 годах – редактор программ на 5 канале.

35. Андрей Андреев – депутат Киевсовета от Солидарности. Исполняющий обязанности директора КП Киевблагоустройство. В 2017 году столичная прокуратура открыла производство по факту злоупотребления Андреевым служебным положением и создании схемы по хищению бюджетных средств, выделяемых на демонтаж МАФов на сумму более 4 млн гривен.

36. Динара Габибуллаева – глава молодежного крыла партии Порошенко. Политолог. На местных выборах 2015 года баллотировалась от БПП в Соборный райсовет Днепра.

37. Алексей Петров – блогер и ветеран АТО.

38. Вячеслав Кириленко – вице-премьер-министр (с декабря 2014 года). Нардеп 3-8 созывов. Министр труда и социальной политики в правительстве Юлии Тимошенко (2005).

39. Павел Розенко – вице-премьер-министр (с апреля 2016 года), министр социальной политики (2014-2016). В 2001-2005 годах – помощник нардепа 4-го созыва Ивана Зайца (Наша Украина). В 2005 году – первый замминистра труда и социально политики. В 2007 году – руководитель службы социальной политики Секретариата президента. В 2008-2010 годах – первый замминистра труда и социальной политики.

40. Владимир Соляр – нардеп от НФ. Был сотником Самообороны Майдана, а также заместителем командира батальона Айдар.

41. Игорь Артюшенко – нардеп от БПП. Руководитель запорожской областной организации партии (с 2015 года). В 2006-2009 годах был членом ВО Свобода.

42. Михаил Талпа – депутат Николаевского облсовета от Солидарности. Возглавляет николаевскую областную ячейку партии БПП. Был помощником нардепа 7-го созыва Игоря Брыченко (Батькивщина).

43. Александр Погребиский - волонтер, сержант 95-й отдельной десантно-штурмовой бригады аэромобильных войск.

44. Сергей Высоцкий – нардеп от НФ и журналист. Работал в газетах Коммерсант Украина, Экономические вести и Газета 24. В 2009-2011 годах работал политическим обозревателем журнала Фокус, после этого – спецкорреспондентом LIGA.net.

45. Александр Бригинец – нардеп 7-8 созывов. В 2006-2012 годах – депутат Киевсовета от БЮТ. В 2008-2010 годах – советник премьер-министра Юлии Тимошенко.

46. Елена Урсуленко – депутат Херсонского горсовета от Солидарности. Руководитель херсонской областной ячейки БПП.

47. Андрей Смолий – политический эксперт и юрист-международник. Сын Валерия Смолия – директора Института истории НАН Украины.

48. Под этим номеры был Олег Болдырев – ветеран АТО и писатель. Однако 16 июня он сообщил в Facebook, что принял решение не баллотироваться в Раду.

49. Игорь Лапин – депутат от НФ. В 2014 году командовал 2-й штурмовой ротой Запад 24-го батальона Айдар. В 2010 году баллотировался на должность мэра Ковеля от Селянской партии.

50. Людмила Обертинская – руководитель пресс-службы партии Порошенко.

Кого Вакарчук ведет в Раду. Анализ кандидатов партии Голос

Коментарі: 0

Богдан Бо

Після поразки Порошенко вирішив - ЄС!

"Я вас услышал". Кого Порошенко ведет в Раду: анализ LIGA.net

Съезд партии Европейская солидарность (фото: Андрей Гудзенко/LIGA.net)

Топ-50 списка партии Порошенко - обновления не видно. Пятый президент сделал ставку на проверенных бойцов

После поражения на президентских выборах Петр Порошенко публично заявил, что осознал допущенные ошибки и не повторит их на парламентских выборах. В частности, он пообещал перезагрузку своей партии и отбор в избирательные списки через праймериз. Тем не менее по состоянию на 19 июня общественности были презентованы только 50 первых кандидатов в депутаты в списке и несколько мажоритарщиков. Полные списки обещают опубликовать только после регистрации кандидатов Ценртизбиркомом.

LIGA.net проанализировала имеющейся список. Кто есть кто в партии Порошенко.

Главный вывод: праймериз явно не обеспечили заявленного Порошенко обновления. Больше половины – депутаты этого и прошлых созывов. Новые лица находились среди руководителей областных ячеек партии, блогеров и ветеранов АТО. В проходной части списка (по последним социологическим замерам ЕС может получить от 14 до 25 мандатов) доминируют проверенные в бою люди, успевшие доказать свою лояльность пятому президенту.

СПИСОК ЕВРОПЕЙСКОЙ СОЛИДАРНОСТИ

1. Петр Порошенко – пятый президент Украины. На президентских выборах-2019 вышел во второй тур и набрал 24,45% голосов. Министр экономики в правительстве Николая Азарова (2012), министр иностранных дел (2009-2010), глава Совета НБУ (2007-2012), секретарь СНБО (2005), нардеп 3,4,5 и 7 созывов. По итогам 2018 года состояние Порошенко составило $1,1 млрд (данные журнала Новое время). В его бизнес-империю входят: кондитерская корпорация Roshen, 5 канал, Укрпроминвест-Агро, Песковский завод стеклоизделий, Международный инвестиционный банк и спортивный клуб 5 элемент.

2. Андрей Парубий – председатель Верховной Рады (с апреля 2016 года). Нардеп 6-8 созывов. В феврале-августе 2014 года – секретарь СНБО. Во время Евромайдана был комендантом Самообороны Майдана. В 1991 году вместе с Олегом Тягнибоком был одним из основателей Социал-национальной партии, переименованной в 2004 году в ВО Свобода.

3. Ирина Геращенко – первый вице-спикер парламента (с апреля 2016 года). В 2014-2019 годах – уполномоченный президента по мирному урегулированию ситуации в Донецкой и Луганской областях. Нардеп 6-8 созывов. По образованию - журналист. В 2005-2006 годах работала пресс-секретарем президента Виктора Ющенко. Также занимала должность президента информагентства УНИАН, которое входит сейчас в медиахолдинг 1+1.

4. Михаил Забродский – военный, генерал-лейтенант, командующий Десантно-штурмовых войск Украины. В 2017 году – первый замглавы Антитеррористического центра при СБУ и руководитель АТО. Герой Украины. В 2013-2014 годах был командующем 95-й отдельной аэромобильной бригады. В июне 2015 года командовал украинскими силам в ходе боев за Марьинку.

5. София Федина – общественный деятель, певица, политолог-международник. Родом со Львова. Окончила Львовский национальный университет имени Ивана Франко. Во время ее учебы ректором вуза был Иван Вакарчук – отец певца Святослава Вакарчука.

В 2010 году – автор и ведущая политико-аналитическо программы "Вид с Высокого замка". С 2014 года – волонтер АТО/ООС. В ее активе три музыкальных альбома.

6. Мустафа Джемилев – уполномоченный президента по вопросам крымскотатарского народа (2014-2019). В 1991-2013 годах – глава Меджлиса. Народный депутат 3-8 созывов. С 1960-х годов – активный участник крымскотатарского национального движения, диссидент.

7. Яна Зинкевич – медик-доброволец. 23 года. Начальник медицинского управления и реабилитации Украинской добровольческой армии. В 2015 году автомобиль медицинского батальона Госпитальеры с Зинкевич на пассажирском сидении попал в ДТП. В результате Зинкевич получила пожизненную инвалидность и передвигается на инвалидной коляске.

8. Ахтем Чийгоз – замглавы Меджлиса крымскотатарского народа (с 2008 года). В 2012 году Ахтем Чийгоз баллотировался по одномандатному округу в Раду , однако занял второе место, уступив представителю Партии регионов Григорию Грубе. В январе 2015 года был похищен оккупантами в Крыму. Ему вменяли в вину "организацию массовых беспорядков" 26 февраля 2014-го - день, когда крымские татары и проукраинские жители полуострова вышли на протест против захвата Крыма Россией. В сентябре 2017 года Верховный суд аннексированного Крыма приговорил Чийгоза к 8 годам колонии строгого режима. В октябре 2017-го Чийгоз вместе с другим крымскотатарским политзаключенным Ильми Умеровым были выданы Турции и освобождены от отбывания наказания.

9. Олег Синютка – председатель Львовской областной государственной администрации (2014-2019). В 2001-2002 годах – и. о. директора компании Ивано-Франковское АвтоЗАЗ-ДЭУ. В 2002-2006 годах – заместитель мэра Ивано-Франковска. В 2007-2014 годах был первым заместителем мэра Львова Андрея Садового.

10. Иванна Климпуш-Цинцадзе - вице-премьер-министр по вопросам европейской и евроатлантической интеграции (с апреля 2016 года). Нардеп 8-го созыва от Блока Петра Порошенко. Дочь украинского политика и дипломата Ореста Климпуша. В 2002-2007 годах была корреспондентом украинской службы BBC в Вашингтоне и Тбилиси. В 2007-2011 работала на руководящих должностях в благотворительном фонде Открой Украину (основан по инициативе экс-премьера Арсения Яценюка). Также работала директором благотворительной организации Ялтинская европейская стратегия Виктора Пинчука.

11. Артур Герасимов – председатель фракции БПП в парламенте. С 1999 года и на момент избрания нардепом занимал должность генерального директора Украинской маркетинговой группы, которая специализируется на маркетинговых исследованиях. В 2016-2017 годах был представителем президента в Раде. В конце своей каденции Порошенко своим указом присвоил Герасимову дипломатический ранг чрезвычайного и полномочного посла. На парламентских выборах 2012 года Герасимов баллотировался в депутаты в одномандатном избирательном округе №51 (Горловка, Донецкая область) от команды Сергея Шахова – сейчас тоже нардепа, члена депутатской группы Воля народа.

12. Степан Кубив – первый вице-премьер-министр и министр экономического развития и торговли Украины (с апреля 2016 года). В феврале-июне 2014 года – глава НБУ. В 2015-2016 году – представитель президента в парламенте. Нардеп 7-8 созывов. В 2000-2008 годах – председатель правления Кредобанка. В 2006-2012 годах был депутатом Львовского областного совета. В 2010 году баллотировался в мэры Львова, однако занял пятое место.

13. Ирина Фриз – министр по делам ветеранов (с ноября 2018 года). Нардеп 8-го созыва от БПП. В 2003-2005 и 2006-2007 годах работала помощником нардепа Петра Порошенко. Также была пресс-секретарем и помощником Порошенко во времена его работы в СНБО и Совете НБУ. В ходе президентских выборов 2014 года возглавляла информационный департамент избирательного штаба Порошенко. В промежуток между президентскими и парламентскими выборами в 2014 году руководила Главным департаментом информационной политики АП. В 1988-1996 годах работала продавцом кооператива Рапана в Евпатории (Крым), а в 1997-2001 года – искусствоведом современного христианского искусства Крымского республиканского фонда "Искусство во имя Христа".

14. Нина Южанина – нардеп от БПП, глава парламентского комитета по вопросам налоговой и таможенной политики. В 2003-2014 годах возглавляла компанию Европейская аудиторская группа. В 1980-е года работала бухгалтером на Ждановском металлургическом заводе имени Ильича, Каменском мясокомбинате и Бородянского районном комбинате быта. В 1992-1997 годах – начальник управления аудита и первый заместитель начальника налоговой инспекции Згуровского района Киевской области.

15. Ирина Луценко – замглавы фракции БПП в парламенте. Нардеп 7-8 созывов. В 2017-2019 годах – представитель президента в Раде. Супруг – генеральный прокурор Юрий Луценко. В 1991-1994 годах - ведущий специалист управления экономики Ровенского облисполкома, а в 1994-2004 годах работала в территориальных отделениях Антимонопольного комитета. В 2005—2008 годах — финансовый директор компании Украинские новейшие телекоммуникации. По данным Украинской правды, Юрий Луценко как министр внутренних дел лоббировал соглашение министерства с этой фирмой, как провайдера мобильных услуг для всех работников милиции. В 2008-2012 годах Луценко была директором бизнес-центра Лотос – агентства недвижимости. По данным сайта Наші гроші, в 2016 году Светлана Рыженко, которая вместе с Ириной Луценко владела Украинскими новейшими телекоммуникациями, имела восемь квартир в Киеве, эту недвижимость сдавала в аренду фирме Лотос, которую возглавлял на тот момент сын Луценко.

16. Виктория Сюмар – депутат от фракции Народный фронт, глава парламентского комитета по вопросам свободы слова и информационной политики. В феврале-июне 2014 года – замсекретаря СНБО. Занималась медийной компанией НФ на выборах 2014 года, БПП – на местных выборах 2015 года. Сейчас также отвечает за визуальную сторону кампании партии Европейская солидарность на досрочных выборах. В 1999-2003 годах работала журналистом радиостанции Континент, а в 2002 году – ведущей Гражданского радио. В 2005-2014 году возглавляла Институт массовой информации.

17. Владимир Арьев – нардеп 6-8 созывов и журналист. Глава парламентской делегации в ПАСЕ. В 1996-2003 годах работал специальным корреспондентом телеканала Интер. В 2002 году – журналист 1+1. В 2005 году был руководителем и автором программы Закрытая зона на 5 канале Петра Порошенко. В 2014 году руководил киевским областным штабом Порошенко.

18. Ростислав Павленко – экс-замглавы Администрации президента (2014-2018). Экс-глава Института стратегический исследований при президенте (2018-2019). Нардеп 7-8 созывов. Занимался вопросами, связанными с предоставлением автокефалии православной церкви Украины. В 2005-2008 годах работал в Секретариате президента Виктора Ющенко руководителем главной аналитической службы и Службы ситуативного анализа.

19. Николай Величкович – нардеп от фракции Народный фронт. В марте-ноябре 2014 года – заместитель министра внутренних дел Арсена Авакова. В 1999-2014 годах работал преподавателем кафедры фехтования и бокса Львовского государственного университета физической культуры. Президент Федерации гопака Украины. В 1998 безуспешно баллотировался в Раду от блока Меньше слов, а в 2010 году – во Львовский областной совет от блока Наша Украина.

20. Сергей Алексеев – нардеп от Блока Петра Порошенко. Замглавы парламентского комитета по вопросам правовой политики и правосудия. В 2016 году Порошенко своим указом присвоил ему звание аслуженного юриста Украина. Имеет собственную юридическую компанию "Алексеев, Боярчуков и партнеры". С 2011 года был президентом официального фан-клуба братьев Кличко.

21. Руслан Князевич – нардеп от БПП. Глава комитета по вопросам правовой политики и правосудия. Нардеп 5-8 созывов. С 1997 года работал на разных должностях в Центральной избирательной комиссии, а в 2006 году был член Центризбиркома. В ходе президентских выборов-2019 возглавлял юридическое направление штаба Порошенко. Супруга – Дарья Павленко, сестра экс-министра семьи, молодежи и спорта, а ныне нардепа от Оппоблока Юрия Павленко

22. Максим Саврасов – депутат от БПП. Руководитель секретариата партии с 2014 года. В 2005-2008 годах руководил рекламным агентством Украинский рекламный альянс. В 2006 году вместе с Игорем Кононенко стал депутатом Киевского горсовета от фракции Леонида Черновецкого. В парламент 8-го созыва попал в 2016 году после того, как несколько депутатов от БПП были назначены в Кабмин.

23. Мария Ионова – нардеп 7-8 созывов. В 2008-2012 годах – депутат Киевского горсовета от Блока Виталия Кличко. В 2001-2003 годах была замдиректора по внешнеэкономической деятельности компании ВМ-2000, а в 2003-2004 годах – финансовый консультант Volvo Trucks Corporation. В 2003-2005 году – помощница нардепа Олега Рыбачука (Наша Украина), а в 2005-2006 годах работала в протокольном отделе Секретариата президента. В 2007-2012 году находилась в декретном отпуске.

24. Наталья Бойко - заместитель министра энергетики и угольной промышленности Украины по вопросам европейской интеграции (с февраля 2017 года). В 2011 году окончила Львовский национальный университет, после чего Училась на юридическом факультете Берлинского университета имени Гумбольдта. До 2015 года работала в Германии в компании Environmental Resources Management на должности консультанта и координатора проектов для международных газодобывающих компаний и финансовых институтов. Ее отец Андрей Бойко – экс-член Высшего совета правосудия (2015-2019). До этого 12 лет был деканом юрфака Львовского национального университета.

25. Владимир Вятрович – глава Украинского института национальной памяти (с 2014 года). В 2008-2010 годах – директор государственного архива СБУ. В 2002-2008 годах – директор Центра исследований освободительного движения во Львове. Один из главных лоббистов закона о декоммунизации.

Коментарі: 0

Профіль

Шукати в архіві

Важливі замітки

Останні статті

Свіжі фотографії

Свіже відео

Замітки:

Підняти престиж України до найнижчого рівня Зеленському вдалося

Статистика патріотизму українців по регіонах

Столиця України дедемонізується!

Дякуючи Нідерландам знає Україна про себе

Спершу зміни в обличчі, а після того і Конституцію - логічно

Герої Донецького аеропорту - повік не забудемо!

Люди витримали та не витримав бетон: героїчні 242 дні ДАП

За Гройсмана була Україна такою

Ті з ЄС, що не увійшли до ВРУ

Після поразки Порошенко вирішив - ЄС!