Хто такий Віталій Марків
Марків – учасник війни на Донбасі, де воював із позивним "італієць". Служив у складі Нацгвардії. Був заступником командира взводу батальйону оперативного призначення імені Кульчицького. Віталій має звання старшого сержанта. Про це повідомляє 24 канал.
Народився він 16 серпня 1989 року в Хоросткові на Тернопільщині. У 2003 році разом із матір'ю та сестрою переїхав до Італії. Тут Марків закінчив технічний коледж і отримав громадянство. Крім того, в Італії Марків працював діджеєм і тренером з бодібілдингу.
До України Віталій повернувся у грудні 2013 року під час Революції Гідності. Був активістом Самооборони Майдану. А після початку бойових дій на Донбасі пішов на фронт добровольцем. Брав участь у боях під Слов'янськом.
Збирався повернутися до Італії за місяць. Переворотний момент стався після подій на Інститутській, коли був розстріл мирних демонстрантів... Коли людина біжить із дерев'яним щитом і палкою, а проти тебе працюють снайпери... Тоді я зрозумів, що треба боротися до кінця, – так і залишився,– говорив він у інтерв'ю телеканалу у квітні 2016 року.
Згодом підписав п'ятирічний контракт із Нацгвардією. Віталій мав намір залишатися в батальйоні, який назвали на честь Кульчицького, доки "справу генерала не буде доведено до кінця".
Віталій Марків на горі Карачун біля Слов'янська / Фото взято з соцмереж
Чому Марків затримали в Італії та в чому його звинувачували
У 2017 році він узяв відпустку та поїхав до Італії, щоб провідати мати. В аеропорту Болоньї його затримала поліція. Підозрювали Марківа в причетності до загибелі італійського фоторепортера Андреа Роккеллі.
Інцидент трапився в травні 2014 року неподалік Карачун біля Слов’янська. Згідно з інформацією зі ЗМІ, Роккеллі та його перекладач потрапили під мінометний обстріл. Про їхню загибель першими повідомили проросійські бойовики збройних угруповань так званої "ДНР".
Речник українського МВС Артем Шевченко припускав, що Марківа затримали за його спілкування з італійськими журналістами у зоні АТО.
Вочевидь, у розмовах із італійськими репортерами Марків припустився необачної помилки: сказав їм дещо, що дало слідству підстави запідозрити його в тому, що він, якщо і не відкривав сам вогонь по групі журналістів, то хоча би служив там і поруч із тими, хто потенційно міг це зробити,
– зауважив він.
Саме тому, підкреслював Шевченко, звинувачення було сформульовано як співучасть, а не власне вбивство фотожурналіста Роккеллі.
Деталі суду над Марківим
Судовий процес над Віталієм Марківим офіційно розпочався 6 липня 2018 року в Павії, звідки родом Рокеллі. Того ж дня було заявлено позов проти держави Україна, який подали Федерація італійської преси, Асоціація журналістів Ломбардії та асоціація фоторепортерів Cesura Lab, яку заснував Рокеллі. Через те, що позов було оформлено некоректно, розглядати справу по суті почали тільки в листопаді.
Із вироку Марківа:
"Марків, виконуючи функцію керівника на бойовій позиції, навіть за відсутності будь-якого наміру збройної атаки з боку супротивника, запідозривши пересування журналістів за напрямом поїзда, почав діяти, стріляючи в усе, що рухалося в радіусі 2 кілометрів. [...] Не зумівши досягнути мети за допомогою автомата Калашникова, він продовжував відстежувати [журналістів] через оптичний прилад зброї, інформуючи через свого командира війська з метою влучити по таксі, щоб перешкодити втечі, зупинити і знищити суб'єктів у лісі, де вони зникли. Потім за допомогою радіопристрою він повідомив координати жертв, допомагаючи спрямувати вогонь у їхньому напрямку. Унаслідок тих пострілів французький журналіст Вільям Рогелон дістав поранення в ногу, а для Роккеллі й Миронова вони стали смертельними".
Справу розглядали довго, судові засідання неодноразово переносили. У підсумку в травні 2019 року відбулися слухання, де до уваги взяли свідчення українців. Італійський суд взяв до уваги українські аргументи, але не врахував їх. Віталія Марківа 12 липня засудили до 24 років ув'язнення. Перед цим його весь час тримали в СІЗО.
"Україна своїх не кидає": як українці реагують на звільнення Марківа
Про що заявляло обвинувачення
Свідками обвинувачення у справі стали вищезазначений Рогелон, який уцілів під час обстрілу, і два італійських журналісти, які нібито спілкувалися з Марківим телефоном. Рогелон під час слухань справи пригадував, що він разом із Роккеллі, перекладачем і водієм потрапили під обстріл, залишили машину та залягли в кюветі. Одна з мін потрапила саме туди та вибухнула. Зрештою Рогелон зазнав осколкових поранень ніг і бачив, що його супутники не рухаються. Далі він намагався докричатися бойовиків, що є журналістом. Тож, мовляв, бойовики його посадили у машину й доправили до лікарні.
Також французький журналіст переконував, що смерть італійського фоторепортера та його перекладача стала наслідком начебто застосування зброї з боку підрозділа Нацгвардії, де й служив Віталій Марків. На доказ своїх тверджень француз надав певні відеоматеріали. Українська сторона, зі свого боку, запевняла, що смерть Роккеллі сталася в результаті обстрілу з боку російсько-терористичних військ.
Загалом у свідченнях італійських журналістів було багато протиріч – від різних дат і локацій, до різних мов, якими нібито йшло телефонне спілкування з Марківим. Крім того, Рогелон суперечив власним свідченням на різних судових процесах.
Аргументи захисту
Адвокат Марківа, італійський юрист Раффаеле делла Валле заявляв, що його підзахисний на той час не був командиром, а був солдатом Нацгвардії. Тобто віддавати накази не міг.
Захист також надав суду документи, отримані з України. Зокрема, довів, що батальйон Марківа не мав у своєму розпорядженні мінометів, а місце знаходження було таким, що він не міг бачити підніжжя гори Карачун, де загинув італійський журналіст. За словами української сторони, Марків був на пагорбі за декілька кілометрів від Рокеллі. Згодом експертиза встановила, що єдиним озброєнням добровольця Віталія Марківа був автомат.
Сам Марків всі звинувачення також відкидав.
Апеляція та звільнення
Апеляційну скаргу на вирок подали в листопаді 2019-го. Очікували, що її розгляд завершать до весни 2020 року, однак через пандемію коронавірусу слухання перенесли на кінець вересня. Перше засідання відбулося 29 вересня.
На третьому засіданні, яке провели 15 жовтня, суд у Мілані задовольнив клопотання захисту та долучив до справи новий переклад розмови Марківа із сусідом по камері незабаром після арешту. У Міністерстві внутрішніх справ України наголошували на тому, що саме через некоректний переклад суд Павії "бездоказово засудив українця до 24 років в'язниці": у першому перекладі українцеві приписували слова "ми вбили італійського журналіста", проте насправді Марків говорив, що на нього "намагаються повісити" вбивство Роккеллі.
Увечері 3 листопада апеляційний суд задовольнив клопотання захисту та повністю виправдав Віталія Марківа, ухваливши рішення негайно звільнити його. За кілька годин військовослужбовець Нацгвардії вийшов із міланської в'язниці суворого режиму.
