Комісія Міністерства оборони Польщі назвала вибух на борту літака Качинського основною причиною авіакатастрофи під Смоленськом у 2010 році.

Про це йдеться у повідомленні комісії, яка розслідує обставини катастрофи Ту-154М, в якій загинув президент країни Лех Качинський.

«Ліве крило літака Ту-154М було зруйновано внутрішнім вибухом», — йдеться у заяві відомства.

Також наголошується, що джерел вибуху було кілька, а дерево, яке опинилося на шляху літака, не було причиною первинного руйнування лівого крила.

Саме ці твердження були прийняті членами комісії Міноборони Польщі в якості ключових висновків технічної доповіді про причини авіакатастрофи.

У грудні 2017 року Міністр оборони Польщі Антоні Мацеревич заявив про знайдені докази, які вказують на два вибухи на борту президентського літака ТУ-154М.

Літак із президентом Польщі Лехом Качинським розбився під Смоленськом 10 квітня 2010 року. Авіалайнер Ту-154М виконував рейс за маршрутом Варшава—Смоленськ.

За офіційною версією, при заході на посадку на аеродром Смоленськ-Північний в умовах сильного туману лайнер зіткнувся з деревами, перекинувся, впав на землю і повністю зруйнувався. Загинули всі, хто знаходився на його борту 96 людей —88 пасажирів і 8 членів екіпажу, в тому числі президент Польщі Лех Качинський, його дружина Марія Качинська, а також відомі польські політики, майже все вище військове командування, громадські та релігійні діячі. Вони прямували до Росії з приватним візитом як польська делегація на траурні заходи з нагоди 70-ї річниці Катинської розстрілу.

Катастрофа під Смоленськом стала найбільшою за кількістю жертв, в яких гинули перші особи держави.

10 січня в мережі стартував ІV міжнародний флешмоб «United Ukraine», присвячений Дню Соборності України. Учасником флешмобу може стати кожен, хто підтримує Україну, прагне її єдності та припинення військової агресії з боку Росії, а триватиме він до 21 січня.

Цього року мета флешмобу – сфокусувати увагу світової спільноти на Україні, на тому, що тут вже 4 роки йде війна, гинуть люди, але українська нація є незламною та єдиною, і гідно протистоїть окупанту. Традиційно організовують акцію громадські організації «Батьківщина Молода» та «Ukrainians».

У 2017 році у флешмобі взяли участь понад 12 000 учасників із 63 країн світу та 214 населених пунктів в Україні. До флешмобу долучились губернатор штату Огайо Джон Кейсік, депутати Європарламенту Коразза Більдт та Валентінас Мазуроніс, конгрессвумен США Мерсі Каптур, Президент Світового Конгресу Українців Євген Чолій, керівники церков, народні депутати України, губернатори та голови обласних рад, міські голови Сум, Маріуполя, Черкас та Луцька, посли України в Польщі, Португалії, Аргентині, Нігерії, Ірані, Йордані, Китаї, Кенії, Пакистані, Бельгії, Словенії та інших країнах.

Організатори очікують, що цього року флешмоб набуде ще більших масштабів та зможе об’єднати прихильників України по всьому світу. Щоб долучитись до флешмобу необхідно:1) Роздрукувати постер формату А4 з гаслом акції українською («УкраїнаЄдина») чи англійською мовою («UnitedUkraine»).

Завантажити постери в гарній якості можна за посиланням 

2) Зробити фото з постером. Фото має бути горизонтальним і на ньому має бути одна людина.

3) Опублікувати фото на офіційній сторінці флешмобу, а також на своїх сторінках в соцмережах, обов’язково вказавши хештег #UnitedUkraine, країну та місто, де зроблено фото. Наприклад: Одеса, Україна #UnitedUkraine або Washington, D.C., USA #UnitedUkraine.

4) Позначити в дописі трьох своїх друзів та передати їм естафету флешмобу.

5) Надіслати фото в гарній якості (для друку) на електронну пошту [email protected].22 січня о 12:00 в коворкінгу «MediaHub» (м. Київ, вул. Суворова, 4/6) організатори флешмобу відкриють фотовиставку, на якій презентують журналістам та громадськості фото учасників флешмобу з різних країн світу та куточків України.

Довідка: 22 січня – величний день в історії України. 1919 року на Софіївській площі у Києві був проголошений Акт возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. У цей день також прийнято згадувати іншу подію, яка відбулась рівно на рік раніше 22 січня 1918 р. – прийняття IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність Української Народної Республіки.

Україна – країна унікальна: окрім нас Різдво  два рази на рік святкують іще тільки 4 країни: Білорусь, Еритрея, Ліван та Молдова. Дискусії на тему, яке Різдво правильне, а яке – ні, передбачувано триватимуть ще багато років.

Вперше за багато років (але не вперше в історії) Україна офіційно святкуватиме 25 грудня – бо Різдво. Дехто з моїх друзів побачив у цьому підступ: оце Різдво – неправильне, бо "на польське Різдво і снігу нема, і вам, східнякам, байдуже, а в нас – традиції"!

Колись у музею Соана в Лондоні я побачив досить цікаву картину. В основі її сюжету – нібито справжній мітинг протесту. Дехто доводить, що ця історія – міф, міська легенда.

Вільям Хогарт, "Передвиборчий бенкет". Вігі відбили кілька трофеїв. Серед них - транспарант із написом "Give us our Eleven Days" - "Віддайте нам наші Одинадцять днів!" За вікном видно, що мітинг триває

Той мітінг нібито відбувася у графстві Оксфордшир  у 1754 році під гаслами "Поверніть нам наші Одиннадцять днів!"

"Поверніть нам наші Одиннадцять днів!"

Англійці протестували проти реформ. І я готовий їх зрозуміти: а хто любить зміни?!

Хоча Вігі хотіли запровадити більш точний календар. Консервативні Торі – обурювалися. А точніше – опиралися введенню на Британських островах Григоріанського календарю.

У свідомості аборигенів щось там зламалося. Мабуть це була логіка.

Бо формальне перенесення календарних дат на 11 діб (після 2 вересня 1752 року наступило не 3, а 14!) сприймалося як таке, що барижна влада забрала у них 11 днів з життя! Буквально: з їхнього життя відлічили 11 діб!

Ви б погодилися померти на 11 днів раніше? Осі і вони – теж не хотіли.    

Алоізій Ліліо ок. 1510 — 1576

Правдивий спадкоємець латинської цивілізації Алоізій Ліліо не передбачив таких бурхливих реакцій неосвічених варварів Туманного Альбіону.

Так само він не передбачив, що його календарну реформу деякі українці будуть саботувати навіть у ХХІ столітті. Він просто хотів привести календар в порядок, бо той геть відбився від рук!

Юліанський календар мав похибку у одну добу. Похибка накопичувалася за 128 років. І це треба пояснити.

Спробуйте без Гугла відповісти на питання: скільки триває рік? Хтось скаже, що 365 днів. Хтось згадає, що іноді 366 днів. Тобто однозначної відповіді – нема. Тим більше що обидві ці відповіді – неправильні.

Астрономічний рік (а нам зараз ідеться саме про астрономічний, а не календарний рік) триває 365 діб, 5 годин, 48 хвилин та 46 секунд.

Кожні 4 роки з цих годин Юліанський календар накопичує іще одну добу. І календар починає хибувати, адже Юліанський календар "округлив" середню тривалість року до 365 діб та 6 годин. Тобто тривалість року Юліанського календарю на 11 хвилин та 14 секунд довша за астрономічний рік.

Завдяки цьому свята (більшість з яких в усі часи були прив’язані до астрономічних явищ – зміни фаз Сонця та Місяця) відхилялися від своїх природних термінів. 

Гай Юлій Цезар Скульптор Нікола Кусту, 1696, Лувр

Коли Гай Юлій Цезарзапроваджував свій календар – видавалося, що цією похибкою можна зневажати.

Але через 45 років у Віфліємі мав необережність народитися Ісус.

Потім він помер на хресті, воскрес, а протягом наступних тисячі років християнська релігія завоювала прихильність більшості європейців. І раптом похибка Юліанського календарю з незручності перетворилася на проблему.

Щоправда, проблема була пов’язана не так із Різдвом, як із Воскресінням.

За канонами Пасха – свято весняне. А через похибку Юліанського календарю з тих 11 хвилин та 14 секунд кожні 128 років додавалася нова доба, і дати "сповзали" на день пізніше. Тобто весняне свято Великодня в один чудовий день могло стати святом літнім. Небо впаде на землю!

Якщо почекати ще кілька тисяч років – то і Різдво стане літнім святом. Бо кожна скільки-небудь спостережлива людина може зауважити у якому напрямку "зсувається" Різдво, якщо колись воно було 24 грудня, а стало – 7 січня.

Правильно – Різдво поступово повзе у бік літа!

Це є хорошою новиною тільки для православних австралійців: у них нарешті з’явиться шанс відсвяткувати Різдво взимку, а не в розпал спеки.

Той самий календар

Отже, від часів Нікейського собору (325 р.) до часів Алоізія Ліліо та Папи Григорія ХІІІ весняне рівнодення "сповзло" на 10 діб – з 21 на 11 березня. І це загрожувало поставити з ніг на голову усі християнські канони!

Треба було терміново повернути весняне рівнодення – початок астрономічної весни на 21 березня.   

Як розрахувати, коли буде наступна Пасха?

Дуже просто: досить пам’ятати, що  Великдень – святкують у першу неділю після першого весняної повні. Якщо повний місяць з’являвся між 11 та 21 березня, то згідно церковних правил у ХVI столітті він не вважався весняним. І Великдень святкували тільки через 30 діб після наступної повні.  

Весняне свято поступово "пересувалося" в бік літа. Треба було щось зробити із календарем.

Алоізій Ліліо запропонував календар змінити.

Насамперед треба було "викреслити" 10 зайвих днів з календарю. Ось тут і знадобилася універсальна влада Папи Римського. Тільки його влада діяла понад кордонами королівств і імперій.

Згідно із буллою Папи Григорія ХІІІ після 5 жовтня 1585 року наступало відразу 15 жовтня.

Англійці, як я вже казав, були цією новацією обурені попри те, що ці зміни дійшли до них на 170 років пізніше.

Але Ліліо цього здалося замало. І він запропонував піти ще далі – забрати з календарю іще три доби кожні 400 років.

За Юліанським календарем високосними вважалися роки, дві останні цифри якого ділилися на 4 без залишку, а також усі роки, номери яких закінчувалися нулями.

Ліліо запропонував, щоб високосними вважалися тільки ті роки з дома нулями, у яких і число з перших двох чисел ділиться на 4 без залишку.

Зверніть увагу: 1600 рік був високосним, а 1700, 1800, 1900 – ні. А ось 2000 – знову був високосним. Пам’ятаєте?

Можна іронізувати – але в цьому один із ключових принципів західної цивілізації: намагатися будувати свій світ на правилах і принципах, а не від випадку до випадку. Римська церква запропонувала змінити принципи календарю, запропонувала універсальне рішення, яке буде діяти і після смерті цього Папи, і ще століття по тому. Яка іще інституція мислить категоріями вічності?!

Алоізій Ліліо передає Григорію ХІІІ проект реформи календаря

Отже, Великдень тріумфально повернули на звичне місце у календарю, а сам календар перестав хибувати.

Потім була відкарбована пам’ятна медаль. На одній стороні медалі – Папа. А на другій – вівця. Вірніше Агнець. Вірніше – зодіакальний Овен. Та дракон, який вхопив себе зубами за хвіст. І напис: Рік виправлення 1582. Що означає весь цей ребус?

Це були часи, у які поезії символів приділяли значно більше уваги, ніж у наш прісний раціональний час.

Агнець – символізував Христову пожертву і воскресіння.

Але водночас це був і символ зодіакального знаку Овна, дія якого починається 21 березня – у день весняного рівнодення! Вся ця композиція нагадувала про Пасху, зв'язок якої із весняним рівноденням 21 березня був відновлений на віки вічні. Бо саме символом вічності є той дракон, що скрутився кільцем навколо голови Овна. 

"Вістник Ради народніх міністрів Української Народньої Республіки" - 1918. - № 14. - С. 4.

Григоріанський календар сподобався не всім.

Протестанти вважали, що "ліпше розійтися із Сонцем, ніж зійтися з Папою".

Англійці, як ми пам’ятаємо, теж 170 років упиралися його запровадженню.

Але найбільш впертими виявилися православні. Українці та росіяни перейшли на Григоріанський календар лише у 1918 році. Росіяни – у січні, а українці – у лютому.

Українська Центральна Рада  прийняла 12 лютого 1918 року "Закон про заведення на Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середнє-европейський час".

Згідно із цим законом після 15 лютого наступало 1 березня 1918 року.

Того ж самого дня Україна перейшла на європейський час і опинилася у одному часовому поясі із Берліном і Віднем.

Цікаво, що в комуністичній РСФСР, а потім – в СРСР Різдво було офіційним вихідним днем. І цей день відзначали не 7 січня, а 25 грудня.

По суті, традиція офіційного свята, державного вихідного дня є доволі молодою. Офіційно Різдво 7 січня почали відзначати після розпаду СРСР.

Офіційним вихідним днем 7 січня вперше стає тільки у 1990-х роках.

На початку ХХ століття його офіційно відзначали 25 грудня.

І на дореволюційних календарях, і на післяреволюційних – Різдво позначене у один і той самий день: 25 грудня.

Звідки взялася традиція відзначати Різдво саме у цей день? Не існує достовірних даних, коли народився Ісус. Невідомі не тільки місяць і день – навіть про пору року нема жодних відомостей. Традиційно вважається, що він народився у "найдовшу ніч".

Традиція святкувати день, коли світло перемагає темряву була поширеною серед багатьох народів.

Дні зимового сонцестояння – це іще і час, коли у Давньому Римі відзначали свято Сатурналії. Вочевидь на якомусь етапі старі язичницькі традиції почали набувати нового значення.

Лишилося тільки легалізувати практику. Рішення про святкування Різдва Христового у день 25 грудня було прийнято на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі у 431 році.

З Різдвом!