По гілках - золоті витинанки, Дощ мережить і небо, і землю. Саксофони та арфи осінні... Чуєш, грають?.. 21.09.2010 © Stepans’ka Marina (SMG)

Тема не на часі, але є яскравою ілюстрацією того, як народжуються мої вірші . Як і водиться, "дитина", себто вірш, народилась після 9 місяців виношування - доки "дозріли" правильні рими, і образи повністю сформувалися. Вихор шалений сніжинок-валькірій! Рвучко, синкопами дихає січень. Світ захлинувся в імлі біло-сірій, Щулиться, мружить засніжені вічі... Небо схилилось...

Читати далі...

навіяно фантазіями донечки :) Смішинки-реготушки Будь ласка, мамо, кольоровий слоїк Отой віддай мені! Смішинок Барвистих усередину нарегочу я. Їх даруватиму дорослим і малятам, Всім тим, хто невеселий та сумний! © Stepans’ka Marina (SMG) [Приєднана картинка] Духи сонця Сяє сонце призахідне сите – Абрикос бурштиново-медовий. Розлітаються сонячні діти В надвечір’я терпке полинове - &nbsp...

Читати далі...

Ніч з Літа - в Осінь. Блискавиці, грім! Розверзлись небеса! Маленький бал стихій... Святкує Вересень прихід свій урочисто! 03.09.2010 © Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11109299765

Молочний Шлях... Плин часу з давнини Незнаної в безмежжя невідоме. Життєва мить - багато літ і зим Людських, вдих Всесвіту легкий і видих. Навпомацки крокуємо життям, Упевнені, обтяжені знаннями, Зневірені та з вірою у серці, На світло, в невідомість, мить за миттю... 05.08.2010 © Stepans’ka Marina (SMG)

Межа між небом і земною твердю. Мить невловима – між життям і смертю. Крок до падіння в прірву – Вирок Долі. Змах крил один стрімкий – політ до волі. 30.07.2010 © Stepans’ka Marina (SMG) [Приєднана картинка] [Приєднана картинка]

ще вірш з "сонного" циклу" Із напівсутінків дрімота виринає, На підвіконні, ніжки звісивши, сидить В лінивій позі. Важко позіхає - До сну скликає тих, хто ще не спить. Наспівує у вушка колискову, У вічі сипле сонним порошком, &nbsp...

Читати далі...

присвята моїй любій доні Човником Місяць у Всесвіт пливе, Сон тихий лагідний доню гойдає. Сон - світ чарівний, де казка живе - Звідти щоночі вона прилітає. Очі заплющуй, у путь вирушай, В мандри - країною мрій та чудес! Віру в дива, доню, не залишай! Спи, янголя - подарунок небес! 22.07.2010 ...

Читати далі...

В дитинство на хвильку... Босоніж у луки, До неба, мов крила, розкинувши руки. І верхи на вітрі здійнятись під хмари Й пасти ту хмаринкову білу отару. Забігти в рясні споришевії роси, Радіти із жайвором дзвінкоголосо, &nbsp...

Читати далі...

побачне фото надихнуло на створення/ дякую авторові Greg У сонці скупані церковні бані, Осяяні - "Осанна!" - Богові підносять... Навпроти - суд, насуплена будівля. І осяває храм золотоверхий Похмурість вікон віддзеркаленням своїм! &nbsp...

Читати далі...