23 червня відкрилася Московська конференція з міжнародної безпеки. У цьому році в ній беруть участь представники більш ніж 100 держав. Захід відкрився з відеозвернення Володимира Путіна. Взяв участь в дискусії і міністр оборони Росії Сергій Шойгу. Якщо дуже коротко, то і «цар» і «воєвода» наголошували у своїх виступах на тому, що Кремль «просто мріє про деескалацію у відносинах із Заходом». Ось тільки «НАТО чомусь не йде назустріч» такій миролюбній Росії!

Пригрітий Кремлем колишній прем'єр-міністр Словаччини Ян Чарногурський у своєму виступі назвав РФ опорою міжнародного права та світу. І ось, в день відкриття, міністерство оборони «міжнародної опори» радісно та гордо рапортує про обстріл британського есмінця.

Така ось чудова деескалація з бомбами! Міністерство оборони Великобританії стверджує, що ніякого обстрілу не було, а були пересічні військові навчання, про які був поінформований екіпаж британського судна. Але керівництву Росії, яка так «прагне деескалації», дуже хочеться продемонструвати, як вони стріляють з усіх гармат по «натовських супостатах», щоб змусити їх покинути неіснуючі територіальні води Росії біля берегів окупованого Криму.

Дії сучасного Кремля вже звично виглядають як фарс. Але цього разу фарс виявився зовсім не смішним, і, скоріше, нагадував зведення з місця збройного конфлікту. Такого конфлікту, з яких потім виростають страшні війни!

Поблизу узбережжя Криму біля мису Фіолент російський сторожовий корабель і літак здійснили попереджувальні атаки на британський есмінець Defender, стверджують в російському Міноборони.

За інформацією росіян, Defender о 11:52 перетнув "російський кордон" і на три кілометри зайшов в російське "територіальне море", після чого екіпаж був попереджений про застосування зброї, але не відреагував.

- о 12:06 і 12:08 прикордонний сторожовий корабель виконав попереджувальну стрільбу.

- о 12:19 літак Су-24М виконав попереджувальне бомбометання (4 ОФАБ-250) по курсу руху есмінця Defender.

- о 12:23 спільними діями Чорноморського флоту і Прикордонної служби ФСБ Росії есмінець Defender покинув межі територіального моря Російської Федерації.

Кремль говорить про «підле втручання» корабля ВМС Великобританії у власні територіальні води та геройські дії пілотів та моряків РФ по захисту від можливої агресії. Міноборони Великобританії заявило, що корабель без перешкод пройшов через територіальні води України і в 11:45 за Московським часом вийшов за межі територіальних вод Криму. Російські кораблі стежили за його проходом есмінця на відстані.

Версія Міноборони Британії виглядає абсолютно достовірною. Ніяких попереджувальних пострілів збоку кораблів ВМС Росії не було. Тим більше, ніхто не скидав по лінії руху есмінця Defender авіаційні бомби. Це все – чергова путінська брехня. Просто – слова, без будь яких підтверджень. Відбулася чергова провокація Кремля. Цього разу – у територіальних водах Українського Криму, окупованого путінськими загарбниками.

Абсолютно адекватно Українська сторона оцінила провокаційні дії Кремля, як наочний доказ української позиції. «…агресивна і провокаційна політика РФ в Чорному і Азовському морях, окупація і мілітаризація Криму представляють собою постійну загрозу Україні і союзникам. Саме тому я підкреслюю, що необхідно якісно нова взаємодія НАТО з Україною в Чорному морі», - написав у Twitter глава МЗС України Дмитро Кулеба.

C 28 червня по 10 липня в Чорному морі будуть проводитися навчання Sea Breeze c участю України і країн НАТО. У них будуть задіяні 5 тисяч військових з 32 країн. Росія відверто боїться цих навчань, бо вони можуть поставити під загрозу кримські амбіції Путіна. Нажаль, зважаючи на хворобливий стан неврівноваженого кремлівського керманича, слід очікувати чергових провокацій з боку Кремля та подальшого зростання напруги у Чорноморському регіоні.
Источник: https://censor.net/ru/b3273185

Шлях до розв’язання війни був відкритий Пактом Молотова – Ріббентропа 23 серпня 1939 року. Згідно з невід’ємною частиною пакту - таємним протоколом до нього - нацисти та комуністи ділили Східну Європу на зони інтересів. Унаслідок цих домовленостей Третій Рейх отримав змогу безперешкодного вторгнення в Польщу. СРСР розширився за рахунок Західної Білорусі та Західної України, Бессарабії з Буковиною, трьох країн Балтії, а також частини Фінляндії.

У Другій світовій війні взяли участь більше ніж 80 % людства, бойові дії відбувалися на території та за участю 2/3 держав, що тоді існували. Війна розпочалася 1 вересня 1939 року з вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945-го беззастережною капітуляцією Японії.

До воюючих армій було залучено понад 110 мільйонів солдатів, загальні втрати військових та цивільного населення становлять від 50 до 85 мільйонів осіб. Під час війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства (зокрема Голокост), а також уперше та востаннє використана атомна зброя.

Трагедія Українського народу в роки Другої світової полягала в тому, що на час початку війни він був розділений між кількома державами. Українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси та вбивати інших українців. На території України одразу велося кілька воєн, що були частиною Другої світової війни та які вона спровокувала:

• німецько-польська війна 1939-1945 рр. – спочатку відкрита фронтова, а після падіння Польщі – підпільна.

• німецько-радянська 1941-1945 рр., відкрита та підпільна, потім знову відкрита фронтова.

• німецько-українська 1941-1944 – підпільна.

• маловідома польсько-українська війна (1942-1947) – підпільна.

• радянсько-українська (1939-1954), найтриваліша із цих воєн – підпільна, початком якої стали антирадянські виступи часів першої радянської окупації, а завершенням — розгром підпілля та захоплення його останнього керівника.

• Великої Британії та Канади (45 тисяч осіб);

• Польщі (120 тисяч);

• СРСР (більше ніж 7 мільйонів);

• США (80 тисяч);

• Франції (6 тисяч);

• визвольного руху в самій Україні (100 тисяч в УПА).

Більш ніж 2,5 мільйона українців були нагороджені радянськими та союзницькими медалями та орденами. Більше ніж 2 тисячі стали Героями Радянського Союзу, з них 32 – двічі. Ас союзної авіації чернігівчанин Іван Кожедуб – тричі.

За визволення Дніпропетровської області Золоту Зірку отримали 586 осіб. За всю війну тільки на київському напрямку звання Героя Радянського Союзу отримали приблизно на 20 воїнів більше. Під час всіх інших битв їх було значно менше. Наприклад, в битві за Москву - 110 (з них двоє дніпропетровчан), Сталінград - 126 (3), на Курській дузі - 176 (3).

Про запеклість боїв говорить і те, що на території області четверо бійців закрили амбразури свої тілом, але всі вони родом з інших місць. Навічно залишилися на Дніпропетровщині 93 тис. воїнів-захисників.

На Дніпропетровщині 22 повних кавалерів ордена Слави. Більше тільки у вихідців з Орловської області - 23.

Всього за роки війни звання Героїв Радянського Союзу отримав 181 уродженець Дніпропетровщини. З них п'ятеро удостоєні цього звання двічі. З 99 Героїв Радянського Союзу, які закрили своїм тілом амбразури, - четверо з Дніпропетровщини. Один з них, Олександр Матросов першим згідно з наказом Головнокомандувача занесений в списки своєї частини навічно...

Україна в результаті Другої світової війни зазнала матеріальних втрат у розмірі понад 45 % від збитку усього СРСР. Сукупні демографічні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939-1945 років наразі оцінюються у понад 8 мільйонів осіб. За підрахунками вчених, Центральна, Південна та Східна Україна втратила 30 % населення, Галичина – 22 %, Волинь і Полісся – 12 %. Для поповнення демографічних втрат воєнного періоду республіці знадобилося близько 25 років.

За повоєнними підрахунками, було зруйновано майже 700 українських міст і 28 тисяч сіл, спалено близько 320 тисяч господарств.

Українці вистояли у м’ясорубці Другої світової. Відродили економіку та промисловість. Відродилася Нація. Але День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу Другої світової війни та застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично й безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами. Саме тому Україна обрала європейську відповідальну модель пам’ятання під гаслом «Ніколи знову» замість екзальтованої маніпуляції під гаслом «Можєм повторіть».

Нажаль – історія повторюється. Нині, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором. Сьогодні це путінська Росія, яка посягає на нашу територіальну цілісність. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць нашого народу, наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини для громадян.

Дніпропетровщина доказала свою вірність Україні у буремних подіях зими 2013-2014 років. Події Революції гідності в Дніпрі на Європейській площі, біля пам’ятника Чкалову та Дніпро-Арени довели, що Дніпро – це Україна.

Герої Дніпра і сьогодні стоять на захисті національних інтересів та цілісності Держави Україна. Тисячі дніпропетровчан боронять країну від загарбника. Близько 600 мешканців Дніпропетровської області віддали своє життя на Сході України заради перемоги над путінськими окупантами. Та перемога над ворогом, як і в роки Другої світової, кується не тільки на фронті. Без міцного тилу, без постійної підтримки громадянами України демократичних цінностей на місцях, повна тотальна перемога над ворогом не можлива. Дніпру є чим пишатися. Десятки громадських організацій та тисячі патріотів Дніпропетровщини стоять на захисті досягнень Революції Гідності та не дають підняти голову внутрішнім ворогам України. Серед таких патріотів – представники ДОГО «Ініціативний форум Придніпров’я», які разом з представниками ГО «АРДІС» організували та провели патріотичний захід «Путін=Гітлер» у Дніпрі.

Сьогодні, у День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни, ми повинні ще раз нагадати Путіну, дії якого все більше нагадують дії божевільного диктатора Гітлера, про недопустимість подальших спроб, спрямованих на порушення територіальної цілісності суверенної України. Сьогодні влада Росії поводиться як руйнівник системи міжнародних відносин, заснованої державами-переможцями Другої світової війни. У цьому вона більше нагадує гітлерівську Німеччину 1930-х напередодні глобального конфлікту. Але Путіну варто пам’ятати, чим закінчилася кривава історія його історичного прототипу. Історія циклічна. І справедлива. Тому беззаперечно «ВОРОГ БУДЕ РОЗБИТИЙ!» і «ПЕРЕМОГА БУДЕ ЗА НАМИ!» Бо, за нами – ПРАВДА!

В цей День ми пам’ятаємо тих, хто так і не повернувся з війни. Тих, хто першими взяли на себе страшний удар. І тих, чиї життя були покалічені та зруйновані у тій страшній війні.

Вічна пам'ять загиблим.

Честь і слава живим героям!

https://censor.net/ru/blogs/3272977/putn_tse_gtler_suchasnost

Вперше про перспективний ескадрений міноносець проєкту 23560 «Лідер» заговорили в 2009 році. Відтоді цей есмінець, що «не має аналогів в світі», «вбивця авіаносців» і «гроза НАТОвських« Арлі Бьорків», продовжує своє існування лише в форматі розмов. Хоча і цей струс повітря зайвий раз доводить, наскільки промисловість Росії готова до великих і амбітних проєктів.

Приблизно рік тому в російських ЗМІ промайнула чергова хвиля «блудословія» про те, що есмінець «Лідер» стане більше, збільшивши свою водотоннажність до 19 тис. тонн. Власне, великий і грізний корабель, мабуть, це саме те, що потрібно середньостатистичному споживачеві кремлівської пропаганди.

З іншого боку, ця «типу-патріотична» новина супроводжувалася і даними про приблизну вартість спорудження такого корабля - 100 млрд рублів. Так само цікавий був і інший момент, а саме - дослідно-конструкторські роботи по «Лідеру», заплановані на 2021 рік, тоді ж планують і закласти перший корабель, будівництво якого займе, орієнтовно, 7 років.

Що ж, інформація вкрай корисна, адже вона багато в чому підтверджує припущення, що нового есмінця ВМФ РФ не бачити.

І ось чому.

По-перше, в 2016 році повідомлялося про початок будівництва першого «Лідера»; в 2018 році про можливий контракт на 8-20 кораблів даного проєкту. Потім початок будівництва було перенесено на 2020-й, а тепер уже кажуть про 2021-2022-й. Хто дає гарантію, що закладка есмінця знову не зрушиться на невизначений термін?

По-друге, протягом останніх кількох років розміри есмінця регулярно коректувалися з 13 тис. тонн до, вже, 19 тис. тонн. Тобто, у проєктно-конструкторського бюро «Північне» досі немає єдиної затвердженої концепції про те, що з себе повинен представляти сучасний есмінець дальньої морської зони.

По-третє, на сьогодні жодна російська верф не володіє можливостями будівництва бойового корабля подібного класу і водотоннажності. Більше за всіх інших для подібного будівництва підходить «Північна верф» при проведенні відповідної модернізації, процес якої і розпочато. Але, ось яка дилема, модернізація «Північної верфі», вартість 30 млрд руб, завершиться не раніше 2022 року. Тобто, початок будівництва «Лідера» навряд чи відбудеться в 2021-му році.

По-четверте, вартість есмінця в 100 млрд рублів оцінюється за сьогоднішнім курсом і за сьогоднішніми цінами, але в умовах економічної турбулентності, як зміниться його оцінка через рік-два? Та й в принципі, наскільки реально бюджету РФ розгорнути будівництво корабля, рівноцінного трирічному (а в перспективі і більше) бюджету Костромської області?

По-п'яте, попередні терміни будівництва і те, що дослідно-конструкторські роботи почнуться одночасно з будівництвом, наштовхують на сумніви щодо дотримання термінів і не тільки.Наприклад, есмінці УРО типу «Арлі Бьорк» будуються протягом року-двох, «Лідер» же буде зводитися за термінами як повноцінний авіаносець. При цьому, з урахуванням досвіду попередніх довгобудів для потреб ВМФ РФ, не виключено, що ці терміни зростуть в рази, так само як і вартість його будівництва, а ризики конструкторських недоліків будуть зведені до ймовірності - 100%.

У підсумку, ми отримуємо досить сумнівний проєкт, який навряд чи Росія зможе фінансово і технічно здійснити. З іншого боку, 100 мільярдів рублів, які в перспективі можуть перетворитися на 200 млрд і більше, в умовах фінансово дефіциту, зайвими в процесі глобального розпилу бюджету Міністерством оборони РФ не будуть.

А тому, в добру путь - в небуття.

І вже якщо «Лідер» зовсім не лідер, а пасе задніх, про яке нарощування бойового потенціалу і про яку «морську наддержаву» кричать кремлівські гібридні пропагандисти?

На папері, можливо, є Росія, можливо є флот... в житті невелика Московія і іржаві корита!

А в той час, коли російський флот асоціюється з пів столітнім чадящим авіаносцем «Кузнєцов» і неіснуючим «Лідером», НАТО повним ходом освоюють нові технології. Наприклад, новітній «невидимий» есмінець «Замволт» USS Zumwalt (DDG-1000).

А тим часом в НАТО: РФ може цю реальність використовувати для своїх фантастичних фільмів, настільки велике відставання технологій росіян від НАТО.

«Замволт» - бойовий корабель нового покоління, екіпаж якого нараховує 148 матросів і офіцерів. Вартість першого такого есмінця, прийнятого на озброєння в 2013 році, склала 4,4 мільярда USD.

Основною зброєю есмінців даної серії є 80 крилатих ракет «Томагавк» і артилерійські системи, що зумовлює основне завдання есмінців з підтримки сухопутних військ атаками берегових цілей.

У кораблі використовується перспективна система управління всіма озброєннями через TSCE-I фірми Raytheon з відмовою від концепції локальних комп'ютерних систем. Есмінець має засоби малопомітності, що зменшують його ЕПР в 50 разів.

На сьогодні побудовано 3, в строю 2 ескадрених міноносці типу «Замволт». Вартість будівництва всіх трьох есмінців оцінюється в 12,73 мільярда доларів. Повна вартість програми, що охоплює, крім витрат на будівництво кораблів, витрати на дослідження і розробку, оцінюється в приблизно 22,5 мільярда доларів.

У порівнянні з мізерним фінансуванням російських проєктів НАТО на розвиток військово-морського флоту грошей не шкодує і своє реноме підтримують на гідному рівні.

В сьогоднішніх реаліях краще приклад брати з успішних і розвинених країн, ніж з Росії, що і робить Україна своїм прагненням і бажанням вступу в НАТО.

І спільні маневри з провідними країнами НАТО тільки посилять професіоналізм і бойовий дух українських військових під заздрісні погляди російських пропагандистів.
https://myc.news/ua/kolonka_redaktora/rossijskij_esminec_lider_kak_simvol_degradacii_rossijskih_voennyh_tehnologij